Ухвала суду № 64562017, 31.01.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

31 січня 2017 рокусправа № 808/1091/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання:Кязимова Д.В.

за участю представників:

позивача:- не зявився

відповідача:- не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 липня 2016 року

у справі № 808/1091/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Надія»

до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Надія» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000862100 від 09.11.2015, згідно якому до товариства застосовано штрафні санкції на суму 44000,00 грн. за порушення статті 11-1, статті 15 ОСОБА_1 України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19 грудня 1995 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з початку 2015 року господарської діяльності не здійснює, штат товариства складається з однієї людини директора. Приміщення за адресою перевірки є обєктом малої архітектурної форми, введено в експлуатацію позивачем, та відповідно до договору позички від 01.09.2015, укладеному з фізичною особою ОСОБА_2, приміщення надано в безоплатне користування для побутових потреб строком з 01.09.2015 до 31.12.2015 без права заняття підприємницькою діяльністю, тому позивач жодної діяльності за адресою фактичної перевірки не здійснював.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.07.2016 адміністративний позов задоволено.

Постанову суду мотивовано помилковістю висновку податкового органу, що саме ТОВ «Надія» здійснює діяльність в приміщенні за адресою перевірки, спираючись лише на той факт, що технічний паспорт на приміщення оформлено на ТОВ «Надія», разом з тим, жодних інших відомостей, як-то фіскальний чек на відпуск товару, трудові відносини реалізатора з товариством, відомості про отримані дозволи та інші документи на діяльність за цією адресою, під час перевірки не встановлено, тобто відповідачем не доведено факт порушення позивачем ОСОБА_1 України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду, постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю. Відповідач зазначає, що особою, яка фактично проводила розрахункові операції, надано наступні документи: копія свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ «Надія», копія акту прийняття в експлуатацію обєкта перевірки, копія рішення Запорізької міської ради № 109/74 від 05.10.2011, тобто цією особою підтверджено факт здійснення господарської діяльності у павільйоні-кафе за адресою вул.Алмазна,45, саме позивачем, а не іншою особою, оскільки у протилежному випадку ця особа мала падати документи іншого суб'єкта господарювання.

Крім того, суд першої інстанції у підтвердження неправомірності спірного податкового повідомлення-рішення посилається на документ, який неможна вважати об'єктивним доказом по справі, оскільки договір від 01.09.2015 з ОСОБА_3 про передачу в тимчасове безоплатне користування нежиле приміщення за адресою: м.Запоріжжя, вул.Алмазна,45, є документом, що підтверджує лише намір передати приміщення в користування, та не може підтверджувати його фактичну передачу без акту приймання-передачі, який відсутній в матеріалах справи. Тим більш, що договір між заінтересованими особами (ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є родичами) не може бути об'єктивним доказом без підтвердження фактів іншими беззаперечними матеріалами. Крім того, позивачем не підтверджено фактичне передання приміщення відповідним відображенням операції в бухгалтерському обліку підприємства.

Представники сторін у судове засідання не зявились, про час і місце судового засідання сторони повідомлені судом належним чином.

Від позивача надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржувану постанову суду першої інстанції обґрунтованою та правомірною, зазначає про недоведеність твердження відповідача, що саме представником суб'єкта господарювання під час перевірки було надано документи ТОВ «Надія», оскільки представником якого субєкта господарювання була особа, яка фактично проводила розрахункові операції, і чи була взагалі така особа відповідачем доказів не надано, а документи, начебто надані цією особою, відповідач отримав в Заводській держрайадміністрації.

Стосовно договору від 01.09.2015 про передачу в тимчасове безоплатне користування павільйону позивач посилається на акт приймання-передавання павільйону від 01.09.2015, який є додатком до договору від 01.09.2015, і враховуючи, що вимога про його надання не заявлялась відповідачем в суді першої інстанції, копію цього акту надано до суду апеляційної інстанції. Крім того, павільйон є малою архітектурною формою, яка не є капітальною будівлею і яка не перебуває на балансі товариства, тому посилання відповідача на відсутність відповідного підтвердження бухгалтерськими документами є помилковим. Також суд першої інстанції вірно взяв до уваги нульові декларації позивача на підтвердження відсутності його господарської діяльності та на підтвердження відсутності найманих працівників і тому доводи відповідача, що податкова декларація з нульовими показниками за 2015 рік може бути відкоригована платником в майбутньому, ґрунтується лише на припущеннях податкового органу та не має під собою жодних обґрунтовань.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, підтверджено матеріалами справи, Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області проведено фактичну перевірку павільйону-кафе, власником якого відповідно до відповіді районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району є Товариство з обмеженою відповідальністю «Надія».

За результатами перевірки складений акт № 0004/08/25/21/25220702 від 15.10.2015 (а. с.15, 16), в якому зафіксовано, що в павільйоні-кафе з літнім майданчиком за адресою м.Запоріжжя, вул.Алмазна, 45, в якому здійснює діяльність ТОВ «Надія», на дату проведення перевірки, встановлено роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами без відповідної ліцензії, а також роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами вищими від мінімальних роздрібних цін на тютюн.

В ході проведення перевірки встановлено реалізацію пляшки горілки Green day та пачки сигарет Bond без наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, крім того, пачку сигарет Bond реалізовано за ціною 17 грн., в той час як на пачці зазначена максимальна роздрібна ціна 14 грн., з урахування 5 % акцизного податку - 14,70 грн., чим порушено ст.ст.11-1, 15 ОСОБА_1 України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

При цьому, з огляду на відмову реалізатора від підпису направлень на перевірку та акту фактичної перевірки від 15.10.2015, посадовими особами контролюючого органу, що проводили перевірку, складено відповіді акти відмови від підпису № 278/08-25-21/25220702 та № 279/08-25-21/25220702 від 15.10.2015 (а. с.58, 59).

На підставі акту від 15.10.2015 ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.11.2015 № НОМЕР_1, яким за порушення товариством ст.ст.11-1, 15 ОСОБА_1 України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу на підставі абз.5, 14 ст.17 вказаного ОСОБА_1 на суму 44000 грн. (а. с.19).

З огляду на фактичні обставини справи, норми діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З вищенаведених обставин справи вбачається, що штрафні санкції вказаним вище податковим повідомленням-рішенням застосовано до позивача на підставі абз.5, 14 ст.17 ОСОБА_1 України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19.12.1995 за роздрібну торгівлю товариством алкогольними напоями та тютюновими виробами без відповідної ліцензії, а також за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами вищими від мінімальних роздрібних цін на тютюн, що є порушенням ст.ст.11-1, 15 вказаного ОСОБА_1.

Відповідно до статті 15 ОСОБА_1 № 481/95-ВР імпорт, експорт і оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання.

Відповідно до абз.5 ст.17 ОСОБА_1 № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17 000 гривень.

Згідно статті 11-1 ОСОБА_1 № 481/95-ВР встановлена виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення.

Максимальна роздрібна ціна за пачку, коробку або сувенірну коробку наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається з її цифрового виразу та скороченого найменування грошової одиниці України.

Дата виготовлення наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається із шести цифр, перші дві з яких означають день, наступні дві - місяць, останні дві - рік такої дати.

Нанесення максимальної роздрібної ціни та дати виготовлення на упаковку тютюнових виробів, призначених для вивезення (експортування) за межі митної території України, здійснюється згідно з умовами відповідної угоди на експорт.

Відповідно до абз.14 ст.17 ОСОБА_1 № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10000 гривень.

З наведених норм вбачається, що відповідальність у вигляді штрафних санкцій на підставі абз.5 та абз.14 ст.17 ОСОБА_1 № 481/95-ВР настає для тих субєктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Частиною 2 статті 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача (якщо він заперечує проти адміністративного позову).

За визначенням, наведеним у ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Всупереч вимогам ч.2 ст.71 КАС України відповідачем, як субєктом владних повноважень не надано суду належних та допустимих доказів того, що саме ТОВ «Надія» на момент проведення фактичної перевірки здійснювало господарську діяльність з роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами у павільйоні-кафе з літнім майданчиком за адресою м.Запоріжжя, вул.Алмазна, 45, з огляду також на те, що на час проведення перевірки між позивачем та гр.. ОСОБА_3 укладений договір від 01.09.2015 про передачу в тимчасове безоплатне користування нежиле приміщення за адресою: м.Запоріжжя, вул.Алмазна,45, виконання якого (договору) засвідчено актом приймання-передачі приміщення від 01.09.2015.

Посилання відповідача на неналежність наданих позивачем доказів щодо передачі нежилого приміщення за адресою: м.Запоріжжя, вул.Алмазна,45, а саме: договору від 01.09.2015 про передачу в тимчасове безоплатне користування ОСОБА_3, апеляційний суд вважає помилковим, таким, що не ґрунтується на жодних підтверджуючих фактах, відповідних доказах.

При цьому документи, на які посилається сам відповідач, - копія свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ «Надія», копія акту прийняття в експлуатацію обєкта перевірки та копія рішення Запорізької міської ради № 109/74 від 05.10.2011, не свідчать, що продаж пляшки горілки та пачки сигарет здійснено реалізатором, який є представником (працівником) ТОВ «Надія», як субєкта господарювання, що здійснює роздрібну торгівлю в перевірному приміщенні.

З огляду на наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, встановлені фактичні обставини, за яких відповідачем виявлено порушення ОСОБА_1 України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» з боку позивача, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що відповідачем не доведено суду існування законних підстав для застосування до ТОВ «Надія» штрафних санкцій за порушення ст.ст.11-1, 15 ОСОБА_1 № 481/95-ВР згідно податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 09.11.2015.

Обставини, які б спростовували висновки суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги не містять.

Суд першої інстанції під час розгляду справи дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Передбачені ст..202 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 липня 2016 року у справі №808/1091/16 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:І.Ю. Добродняк

Суддя:Н.А. Бишевська

Суддя:Я.В. Семененко