Постанова № 64561700, 01.02.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2017 Справа № 904/3635/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Паруснікова Ю.Б. доповідач;

суддів: Чередка А.Є., Коваль Л.А.

при секретарі судового засідання Саланжій Т.Ю.

за участю представників сторін учасників судового процесу:

від скаржника: ОСОБА_1 представник, довіреність № 943/20.3-03 від 29.12.2016;

від відповідача-3: ОСОБА_2 представник, довіреність № 13 від 18.10.2016;

представники позивача та відповідачів - 1, 2, 4 у судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином

розглянувши апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2016 по справі № 904/3635/15 (суддя Юзіков С.Г.)

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кавертон» на дії державної виконавчої служби по справі

за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк», м. Київ

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Агро-Союз», м. Львів

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агро-Союз», м. Львів

до відповідача-3 Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Агро-Союз», м. Івано-Франківськ

до відповідача-4 Приватного акціонерного товариства «Агро-Союз» м. Івано-Франківськ

про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2016 скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Кавертон» на дії державного виконавця, постанову про закінчення виконавчого провадження № 48523913 від 30.08.2016 та постанову про відкриття виконавчого провадження № 5077894 від 20.09.2016 задоволено.

Визнано дії державного виконавця Нідченка Д.Є. у частині виділення постанови про стягнення виконавчого збору від 28.08.2015 № 4852913 в окреме провадження незаконними.

Визнано незаконною та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження № 48523913 від 30.08.2016 в частині виділення постанови про стягнення виконавчого збору від 28.09.2015 № 48523913 в окреме виконавче провадження.

Скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження № 52077894 від 02.09.2016 на виконання постанови про стягнення виконавчого збору № 48523913 від 18.09.2015.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована відсутністю визначених законодавством підстав для виділення державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору в окреме виконавче провадження після його закінчення на підставі відмови стягувача від примусового виконання рішення суду.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду Відділ примусового виконання рішень (далі ВДВС) звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Апеляційна скарга мотивована помилковістю прийнятої місцевим господарським судом ухвали через неправильне застосування норм матеріального права, неправильного їх трактування, а також неврахуванням положень інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5.

В обґрунтування апеляційної скарги ВДВС посилається на ту обставину, що ним при відкритті виконавчого провадження - ВП № 48523913 від 21.08.2015 було попереджено боржника про те, що невиконання рішення в добровільному порядку тягне за собою наслідки його примусового виконання. При цьому з боржника буде стягуватись виконавчий збір та витрати повязані з провадженням виконавчих дій.

Оскільки рішення у строк, встановлений ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-ХІV) боржником у добровільному порядку не виконане, 28.09.2015 державним виконавцем, в порядку ч. 1 ст. 28 вказаного Закону № 606-ХІV прийнято постанову ВП № 48523913 про стягнення виконавчого збору, якою з боржника стягнуто виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, яка підлягала стягненню за виконавчим документом.

Крім того, апелянт з посиланням на п.п. 3.7.1., 3.7.4. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802, вважає можливим виділення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме провадження та відкриття ВП за постановою про стягнення виконавчого збору після завершення ВП відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 49 Закону № 606-ХІV.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.01.2017 апеляційну скаргу призначено до розгляду на 18.01.2017.

16.01.2017 на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від ТОВ «Корпорація «Агро-Союз» (боржника) надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого останній просив колегію суддів залишити ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2016 по справі № 904/3635/15 без змін, а апеляційну скаргу ВДВС без задоволення.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.01.2017 розгляд справи продовжено, а судове засідання було відкладено на 01.02.2017.

01.02.2017 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

На підставі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом ХІІ ГПК України.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

На підставі ст. 101 ГПК України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала зміні або скасуванню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2015 по справі № 904/3635/15 позов задоволено, з відповідачів: 1, 2, 3 та 4 стягнуто 21645000,00 грн. - боргу за кредитним договором, 1481051,73 грн. - боргу з непогашених відсотків за користування кредитом, 490288,43 грн. пені за порушення строків повернення кредиту і за порушення строків сплати відсотків за кредитом, 18450,00 грн. - судового збору (а. с. 92-102 том 2).

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.08.2015 по справі 904/3635/15 змінено рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2015 по даній справі. В постанові зазначено про солідарне стягнення тих же сум, що й у рішенні місцевого господарського суду з відповідачів: 1, 2, 3 та 4.

14.08.2015, на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2015, яке змінено постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.08.2015 місцевим господарським судом видано накази (а. с. 4-7 том 3).

За наказом суду, 21.08.2015 ВДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 48523913 (а. с. 140-142 том 3).

28.09.2015 ВДВС винесено постанову ВП 48523913 про стягнення виконавчого збору у сумі 2597797,41 грн. (а. с. 8-9 том 4).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2016 замінено стягувача по справі № 904/3635/15 з ПАТ «Перший Український міжнародний банк» на ТОВ «Фінансова компанія «Кавертон» (а.с. 130-132 т. 3).

18.08.2016 господарський суд Дніпропетровської області визнав відмову ТОВ «Фінансова компанія «Кавертон» від примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області № 904/3635/15 від 14.08.2015 (а. с. 204-205 том 3).

30.08.2016 ВДВС винесено постанову ВП № 48523913 про закінчення виконавчого провадження за наказом № 904/3635/15 виданого 14.08.2015.

Згідно п. 3 постанови ВП № 48523913 постанову про стягнення виконавчого збору від 28.09.2015 № 48523913 виділено в окреме провадження (а. с. 242-243 том 3).

02.09.2016 ВДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 52077894 за постановою про стягнення виконавчого збору від 28.09.2015 № 48523913 (а. с. 15-16 том 4).

12.09.2016 на адресу господарського суду Дніпропетровської області надійшла скарга ТОВ «Фінансова компанія «Кавертон» на дії державного виконавця, постанову про закінчення ВП № 48523913 від 30.08.2016 та постанову про відкриття ВП № 52077894 від 02.09.2016, у якій скаржник просив:

- визнати дії державного виконавця Нідченка Д.Є. щодо виділення постанови про стягнення виконавчого збору від 28.09.2015 № 48523913 в окреме ВП незаконними;

- скасувати постанову про закінчення ВП № 48523913 від 30.08.2016 в частині виділення постанови про стягнення виконавчого збору від 28.09.2015 № 48523913 в окреме ВП;

- скасувати постанову про відкриття ВП № 52077894 від 02.09.2016 на виконання постанови про стягнення виконавчого збору № 48523913 від 28.09.2015 (а. с. 3 том 4).

Скаржник вважає, що дії державного виконавця та наведені постанови ВДВС є незаконними, оскільки стягувач відмовився від примусового виконання рішення суду і така відмова стягувача від примусового виконання наказу визнана господарським судом.

При вирішенні даного спору місцевим господарським судом враховано, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 49 Закону № 606-ХІV (у редакції чинній на час винесення ВДВС спірних постанов) однією з підстав закінчення ВП є визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду.

Згідно з ч. 6 ст. 28 Закону № 606-ХІV у разі завершення ВП з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст.47, п. 2, 8 ч. 1 ст. 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого ВП відкриває ВП за постановою про стягнення виконавчого збору.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов до висновку про те, що Законом № 606-ХІV передбачено вичерпний перелік підстав, за яких після завершення ВП відкривається ВП за постановою про стягнення виконавчого збору. Між тим, до вище зазначеного переліку підстав, не входить підстава передбачена п. 1 ч. 1 ст. 49 Закону № 606-ХІV, а саме визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду.

Колегія суддів погоджується з вище наведеним висновком місцевого господарського суду та зазначає наступне.

Як встановлено частинами 1, 3 та 6 ст. 28 Закону № 606-ХІV, у діючій на час вчинення оскаржуваних дій редакції, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься під час першого надходження виконавчого документа державному виконавцю. Під час наступних пред'явлень до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.

У разі завершення виконавчого провадження з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 47, пунктами 2 і 8 ч. 1 ст. 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Тобто Законом № 606-ХІV визначено виключний перелік підстав за наявності яких державний виконавець у визначений цим відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Між тим, згідно п. 3.7.1. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802 на час винесення оскаржуваних постанов - постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення.

У постанові про стягнення виконавчого збору визначається розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню, зазначений у ч. 1 ст. 28 Закону. Примусове стягнення виконавчого збору здійснюється відповідно до вимог Закону.

Згідно п. 3.7.4. вказаної Інструкції у разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 5, 8, 9, 11 - 13 ч. 1 ст. 49 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець у постанові про закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа) зазначає про виділення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме провадження та не пізніше наступного робочого дня після завершення такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору, про що виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Строк для самостійного виконання боржнику в такому випадку не надається.

Тобто Інструкцією визначено більш розширений перелік підстав, за наявності яких державний виконавець виносить постанову про виділення ВП в окреме провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про державну виконавчу службу» державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України. Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що Закону України «Про виконавче провадження» передбачав виділення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме провадження та відкриття виконавчого провадження за постановою про стягнення виконавчого збору лише у двох випадках передбачених п. 1 ч. 1 ст. 47 та п. 2, 8 ч. 1 ст. 49 цього Закону.

Вчинення відповідних процесуальних дій у випадку визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду (п. 1 ч. 1 ст. 49 Закону № 606-ХІV) Закон не передбачав.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 18.05.2016 по справі 927/1219/13, згідно якої Верховний Суд України прийшов до висновку, що виведення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме провадження повинне відбуватися відповідно до редакції закону «Про виконавче провадження» чинної на час виникнення спірних правовідносин (тобто на час вчинення виконавцем процесуальних дій).

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги, які є такими, що не спростовують законних та обґрунтованих висновків місцевого господарського суду, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу місцевого господарського суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 106, 121-2 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2016 по справі № 904/3635/15 залишити без змін.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 06.02.2017

Головуючий суддяЮ.Б. Парусніков

Судді: А.Є. Чередко

ОСОБА_3