Рішення № 64560757, 31.01.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2017

Справа №910/23440/16

За позовом: приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"

до: публічного акціонерного товариства "УКРЗАЛІЗНИЦЯ"

про: стягнення 4 465,32 грн

Суддя Шкурдова Л.М.

Представники:

від позивача – не з’явився;

від відповідача – не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" до публічного акціонерного товариства "УКРЗАЛІЗНИЦЯ" про стягнення 4 465,32 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані вимогою позивача відшкодувати суму нестачі коксу доменного, відправленого у вагоні №67588764 за залізничною накладною №50087931 у розмірі 4 465,32 грн.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів оплати вантажу, у зв'язку з чим відповідач стверджує, що позивач не надав доказів на підтвердження понесення ним збитків від нестачі вантажу.

Позивачем подано клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

В судовому засіданні 31.01.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Враховуючи наявність доказів належного повідомлення сторін про час і місце проведення судового засідання, надходження від позивача клопотання про розгляд справи за відсутності його представника та надходження від відповідача відзиву на позов, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.12.2015 року між ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (вантажовласник) та ПАТ «Українська залізниця» (виконавець) укладено договір №1970/ДФ/10017 від 25.12.2015 року про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничним транспортом послуги (далі – Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору предмет цього договору є надання виконавцем вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги.

09.08.2016 року по залізничній накладній №50087931 вантажовідправником – приватним акціонерним товариством «Авдіївський коксохімічний завод» на адресу позивача була здійснена поставка коксу доменного у вологому стані, перевізником - ПАТ «Українська залізниця».

На станції Маріуполь-Сорт була виявлена невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена у накладній №50087931.

На станції Маріуполь-Сорт проведено переважування вагону, за результатами якого складено комерційний акт від 10.08.2016р. БН №726619/646, відповідно до якого за наслідками контрольного комісійного переважування вагону №67588764 зроблено запис: зазначено в перевізних документах: кокс доменний (вологий) тара - 23100 кг, нетто 39200 кг; насправді виявилось: кокс доменний (вологий) тара - 23100 кг, нетто 37 350 кг., тобто менш документа на 1 850 кг.

Вартість 1 тони коксу доменного, який прибув у вагоні №67588764, відповідно до рахунку вантажовідправника №91095039 від 01.08.16р. та сертифікату якості № 17655 від 08.08.2016 р. складає: 542 457,41 грн. * 1,2 :155,4 т = 4 188,86 грн. з ПДВ

Вага недостачі складає: 39 200 кг - 37 350 кг = 1 850 кг., норма недостачі на кокс доменний у вологому стані складає 2 %: 39 200 кг * 2 % = 784 кг.

Таким чином, кількість фактичної недостачі складає: 1 850 кг - 784 кг = 1066 кг. та розмір збитків у вагоні № 67588764 складає: 1,066 т * 4 188,86 грн. = 4 465,32 грн.

Як зазначено у залізничній накладній №50087931 у графі «одержувач» значиться приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча".

Згідно ст.130 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 (далі – Статут залізниць України) право на пред’явлення претензії та позову залізниці у разі недостачі вантажу належить одержувачу.

Таким чином, право на пред’явлення залізниці претензії або позову про відшкодування суми недостачі належить позивачу.

Відповідно до ст.909 ЦК України за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі.

Укладення договору перевезення вантажу, відповідно до ч. 3 ст. 909 ЦК України та ч. 2 ст. 307 ГК України, підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно частини 2 ст.924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК України обумовлено: у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Статтею 23 Закону "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Аналогічні положення містяться у статтях 110, 113 Статуту залізниць України.

Згідно ст.26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Статтею129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Факт недостачі вантажу у вагоні №67588764 за спірним перевезенням підтверджений комерційним актом від 10.08.2016р. БН №726619/646.

Відповідно до ч. 2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно ст.115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до ст.113 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Згідно ст.114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме:

а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі;

б) за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості;

в) за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Загальна сума відшкодування збитку за незбережений вантаж в усіх випадках не може перевищувати суми, яка сплачується за повністю втрачений вантаж.

У відповідності до ст.115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Згідно розрахунку позивача, наведеного в позовній заяві, сума втраченого при перевезенні вантажу у вагоні №67588764, визначена позивачем на підставі рахунку-фактури від 01.08.16р. №91095039, виставленого приватним акціонерним товариством «Авдіївський коксохімічний завод».

Відповідач свого контррозрахунку суми позову не надав, наявність своєї вини у втраті вантажу позивача не спростував.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Таким чином, обов’язковою умовою відшкодування збитків є порушення учасником господарських відносин власних господарських зобов’язань.

Відповідно до ч.1 ст.225 ЦК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою для притягнення особи до господарсько-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків є наявність складу господарського правопорушення, який включає в себе: протиправну поведінку (дію чи бездіяльність особи); збитки, завдані такою поведінкою; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вину особи, внаслідок протиправної поведінки якої було заподіяно збитки.

Посилання відповідача на відсутність доказів того, що позивач (вантажоодержувач) не надав доказів оплати за виставленим рахунком не може бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки понесення позивачем збитків полягає у втраті його майна, і така втрата підтверджена матеріалами справи, також матеріалами справи підтверджується наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та завданими збитками позивача, наявність вини відповідача, що полягає у незабезпеченні збереження вантажу.

Всупереч ст.ст. 33, 34 ГПК України, ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт", ст. 113 Статуту залізниць України залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,34, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) на користь приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (87504, Донецька обл., місто Маріуполь, вул.Левченка, будинок 1, код ЄДРПОУ 00191129) 4 465 (чотири тисячі чотириста шістдесят п’ять) грн 32 коп - вартості нестачі вантажу та 1378 (тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. – витрати по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 03.02.2017 р.

Суддя Шкурдова Л.М.