Рішення № 64557013, 31.01.2017, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 606/1179/16-ц Головуючий у 1-й інстанції Малярчук В.В. Провадження № 22-ц/789/101/17 Доповідач - Храпак Н.М.Категорія - 19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2017 р. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Дикун С. І., Парандюк Т. С.,

за участю секретаря Коваль О.І.

та сторін - представника позивача ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, її представника адвоката ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Теребовлянського районного суду від 30 листопада 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

у червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, у якому після уточнення позовних вимог просив стягнути із відповідачів заборгованості за надання консультативних послуг згідно договору № 2603/1 від 26 березня 2012 року у сумі 4617,79 доларів США, з яких: 4077,79 доларів США залишок боргу за договором, 540 доларів США штраф у розмірі 3% річних за прострочення виконання зобов'язання, а також стягнути з ОСОБА_3 4380 доларів США пені за договором поруки.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Теребовлянського районного суду від 25 липня 2013 року задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 про стягнення боргу у сумі 47940 гривень за договором про надання консультативних послуг та 23970 гривень штрафних санкцій. В рахунок виконання зобов'язань за договором та на виконання вищевказаного рішення відповідачі сплатили 8 червня 2016 року 47940 гривень боргу (що еквівалентно 1922,21 доларів США згідно курсу НБУ на момент сплати) 23970 грн. - штрафні санкції. Враховуючи те, що з моменту винесення рішення та до моменту його виконання змінився курс валют, а також те, що договір про надання консультативних послуг був укладений у доларах США, то залишок заборгованості відповідачів перед ним становить 4077,79 доларів США. Також у зв'язку із простроченням виконання зобов'язань у нього виникло право на стягнення 3% річних у межах строку позовної давності. Що ж стосується ОСОБА_3 то відповідно до п. 4,1 Договору поруки передбачено сплату поручителем штрафу в розмірі 1% за кожен день прострочення основного договору.

Рішенням Теребовлянського районного суду від 30 листопада 2016 року позовні вимоги СПД фізичної особи ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надання консультативних послуг задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 в користь СПД фізичної особи ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 4077.79 доларів США, що еквівалентно 104350,65 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 в користь СПД фізичної особи ОСОБА_1 3% річних за прострочення виконання зобов'язання в розмірі 540 доларів США, що еквівалентно 13818,60 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 в користь СПД фізичної особи ОСОБА_1 пеню в розмірі 1000 доларів США, що еквівалентно 25590 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_5 в користь СПД фізичної особи ОСОБА_1 384 грн. судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_6 в користь СПД фізичної особи ОСОБА_1 384 грн. судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_3 в користь СПД фізичної особи ОСОБА_1 1544 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги СПД фізичної особи ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надання консультативних послуг задовольнити частково. Стягнути на користь СПД фізичної особи ОСОБА_1 з відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 в солідарному порядку за неналежне виконання зобов'язань за надання консультативних послуг 3% річних в сумі 4314,60 грн. за період з 08.06.2013р. по 08.06.2016 р. Стягнути на користь СПД фізичної особи ОСОБА_1 з відповідачки ОСОБА_3 пеню в сумі 2000 грн. за період з 18.06.2015р. по 28.08.2015 року. Свої вимоги обґрунтовує тим, що рішення суду є незаконним, як таке, що суперечить вимогам закону та обставинам по справі. Також, у разі невиконання боржником зобов'язання після ухвалення рішення суду про стягнення боргу є підставою для стягнення штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України, а не для перерахунку основної суми боргу у зв'язку із зміною курсу національної валюти.

ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 у судовому засіданні подану апеляційну скаргу повністю підтримали, зіславшись на мотиви викладені в ній.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у судовому засіданні апеляційної скарги не визнав, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим.

Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилися повторно, хоча належним чином були повідомлені про день та час слухання справи в порядку ч.3 ст.76 ЦПК України, зокрема, матері ОСОБА_6 - ОСОБА_3, вручено повістку. Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала їх неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з таких підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України встановленим для відповідної валюти на день платежу.

З таким висновком погоджується і колегія суддів.

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Гривня є законним платіжним засобом на території України.

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (частини перша, друга статті 192 ЦК України).

Такими випадками є стаття 193, частина четверта статті 654 ЦК України, Закон України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність», Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Закон України від 23 вересня 1994 року № 185/94 ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Відповідно до частини першої статті 533 ЦК України грошове зобовязання має бути виконане у гривнях.

Отже, гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України.

Разом з тим частина друга статті 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобовязанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобовязанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Як вбачається із матеріалів справи, що 26 березня 2012 року між консультантом СПД фізичною особою ОСОБА_1 та ОСОБА_5, ОСОБА_6 укладено договір № 2603/1 про надання консультаційних послуг щодо отримання останніми імміграційної візи від Посольства США.

Згідно умов п.п. 6.1, 6.2, 6.2.1, 6.2.3 вищевказаного договору розрахунки по ньому здійснюються у національній валюті. Клієнти зобов'язалися сплатити 6000 доларів США у гривнях по курсу НБУ на момент сплати через вісім місяців після підписання другого акту про виконання робіт. За несвоєчасну оплату за надані консультативні послуги клієнти повинні були сплатити штрафні санкції у вигляді штрафу у розмірі 50% від загальної суми, визначеної у п. 6.2. п.6 Договору.

26.03.2012 року між ОСОБА_5, ОСОБА_3 та СПД ОСОБА_1 було укладено договір поруки, згідно якого ОСОБА_3 зобов'язалась перед кредитором відповідати за виконання всіх зобов'язань боржника ОСОБА_5, які виникли з Договору від 26.03.2012 року. Відповідно до п. 4.1. даного договору ОСОБА_3 у разі невиконання умов Договору зобов'язана сплатити 1% від суми основного зобов'язання за кожен день прострочки.

Умови договору відповідачі не виконали, а тому рішенням Теребовлянського районного суду від 25 липня 2013 року стягнуто солідарно з відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 в користь СПД-фізичної особи ОСОБА_1 47940 грн. основної суми заборгованості, а також стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в користь СПД-фізичної особи ОСОБА_1 23970 грн. штрафних санкцій за несвоєчасну оплату.

Відповідачі виконали вказане рішення суду лише 8 червня 2016 року, сплативши одночасно основну суму заборгованості в розмірі 47940 грн., що становить на день сплати 1922,21 доларів США та 23970 грн. штрафних санкцій за несвоєчасну оплату.

Тому суд правомірно стягнув з відповідачів суму боргу, визначену за офіційним курсом цієї валюти на день платежу в розмірі 4077,79 доларів США (6000 1922,21 = 4077,79 $), що еквівалентно104350,65 грн.

Дана позиція узгоджується з правовим висновком ВСУ, викладеним у справі № 6-1672цс16, який відповідно до ч.1 ст.360-7 ЦПК України є обовязковим для застосування.

Що стосується задоволення вимог щодо стягнення пені у доларах США, то суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, а тому колегія суддів не може погодитись з даним висновком з огляду на наступне.

Відповідно до ст.192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (ч.3ст.533 ЦК України).

Такий порядок визначено Декретом Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю від 19 лютого 1993 року № 15-93, дія якого не поширюється на правовідносини щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України.

За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штраф, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч 2 ст. 546 ЦК України пеня є видом забезпечення виконання зобов'язання, виходячи зі ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» № 15-93 від 19 лютого 1993 року, відповідно до вимог ст. 192 ЦК України - розрахунок пені має здійснюватись у грошові одиниці України - гривні.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення Теребовлянського районного суду від 30 листопада 2016 року в частині стягнення пені в розмірі 1000 доларів США слід змінити, виключивши вказівку суду про стягнення пені в розмірі 1000 доларів США, залишивши визначену судом пеню в національній валюті в сумі 25590 грн. з врахуванням вимог частини 3 статті 552 ЦК України.

В решті рішення Теребовлянського районного суду від 30 листопада 2016 року слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

Вирішила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково .

Рішення Теребовлянського районного суду від 30 листопада 2016 року в частині стягнення пені в розмірі 1000 доларів США змінити, виключивши вказівку суду про стягнення пені в розмірі 1000 доларів США.

В решті рішення Теребовлянського районного суду від 30 листопада 2016 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_7