Вирок № 64555121, 01.02.2017, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/7498/16-к 1-кп/335/83/2017

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 лютого 2017 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Шалагінової А.В.,

за участю секретаря судового засідання Войтович Г.В.,

процесуального прокурора Фененко А.В.,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,

адвокатів Матсалаєвої В.В., Усової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 51, кримінальне провадження № 12016080060002940 від 25 червня 2016 рокуза обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Донецьк, громадянина України, українця, який має середньотехнічну освіту, не одруженого, працюючого адміністратором Центру дитячої реабілітації «Республіка пілігрім» при Маріупольському благодійному фонді «Пілігрім», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не засудженого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Юловського Целіського району Ростовської області, громадянина України, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, який має середню освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше засудженого:

16 вересня 2015 р. Приморським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 69, ч. 1 ст.28, ч.2 ст.186, ч.3 ст.186, ст. 69, ч.3 ст.69, КК України із застосуванням ч.1 ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого 19 лютого 2016 р. за відбуттям строку покарання;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили кримінальне правопорушення за таких обставин.

25 червня 2016 р. приблизно о 14 годині 50 хвилин, ОСОБА_1, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_2, перебуваючи у стані наркотичного сп'яніння, знаходячись біля будинку № 15 по вул. Панфіловців у м. Запоріжжя, заздалегідь домовились між собою про те, що ОСОБА_2 налякає потерпілу та тим самим відволіче її увагу, а ОСОБА_1 в цей час здійснить відкрите викрадення майна потеплілої. Досягнувши домовленості, ОСОБА_2 наздогнав з одного боку потерпілу ОСОБА_5 та своїм різким наближенням в притул до останньої зупинив її, чим відволік увагу останньої. В цей час, ОСОБА_1 підбіг до потерпілої ОСОБА_5 зі спини та шляхом ривку з шиї останньої зірвав рукою золотий ланцюжок, плетіння «Біссмарк», довжиною 40 см, 585 проби, вагою 12 грамів, вартістю 11 000 гривень, що належав останній, після чого ОСОБА_2 та ОСОБА_1 втекли з місця скоєння злочину в невідомому напрямку. Своїми діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спричинили потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду у розмірі 11 000 гривень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винним у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, щиро покаявся у скоєному, пояснив суду, що у вказаний день та час він разом з ОСОБА_2 за попередньою змовою вчинили відкрите викрадення золотого ланцюжку потерпілої, після чого з місця злочину втекли.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 визнав себе винним у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, щиро покаявся у скоєному, пояснив суду, що у вказаний день та час він разом з ОСОБА_1 за попередньою змовою вчинили відкрите викрадення золотого ланцюжку потерпілої, після чого з місця злочину втекли.

Крім повного визнання вини обвинуваченими, їх вина підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема, показаннями потерпілої ОСОБА_5, яка пояснила суду, що обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вчинили щодо неї грабіж золотого ланцюжку, а потім з викраденим втекли.

Відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 25.06.2016 ОСОБА_5 просила органи поліції притягнути до кримінальної відповідальності невідомих хлопців 18-25 років, які 25.06.2016 приблизно о 14:30 год. відкрито викрали в неї золотий ланцюжок.

Як пояснили у судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7, 25 червня 2016 р. у денний час вони побачили потерпілу, яка плакала та кричала, що в неї вкрали золотий ланцюжок. Сівши у автомобіль, вони побачили двох хлопців, які бігли в напрямку зупинки громадського транспорту по пр. Соборному та вирішили простежити за ними. Хлопці сіли у маршрутне таксі та поїхали до зупинки «б. Шевченка», потім направились та сіли у кафе. Вони викликали поліцію, яка їх і затримала.

Згідно з протоколом огляду місця події від 25.06.2016 у приміщенні кафе «7 собак» в туалетній кімнаті було знайдено золотий ланцюжок зі слідами зриву довжиною 40 см. Відповідно до протоколу огляду предмета від 26.06.2016 слідчим було проведено огляд золотого ланцюжку довжиною 40 см плетіння «бісмарк».

Як випливає з протоколів пред'явлення осіб для впізнання від 25.06.2016, потерпіла ОСОБА_5, свідок ОСОБА_7, свідок ОСОБА_6 впізнали ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як осіб, які відкрито викрали золотий ланцюжок.

За таких обставин суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та кваліфікує дії останнього за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Також, суд вважає доведеною вину ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та кваліфікує дії останнього за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, у відповідності до ст. 12 КК України, віднесено до тяжкого злочину, спричинених наслідків - потерпілій заподіяно матеріальну шкоду, яка відшкодована у повному обсязі шляхом повернення викраденого майна. Також суд враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше не засуджений, має місце реєстрації та постійного проживання, працевлаштований, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває. За сімейним станом ОСОБА_1 не одружений, на утриманні непрацездатних осіб не має. Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Обставиною, що обтяжує покарання, є вчинення злочину в стані, викликаному вживанням наркотичних засобів.

З урахуванням всіх обставин справи, відомостей про особу обвинуваченого, негативного ставлення до скоєного, думку потерпілої, яка не наполягає на суворому покаранні ОСОБА_1, суд доходить висновку, що доцільним та необхідним для виправлення обвинуваченого та для попередження скоєння інших злочинів є покарання, не пов'язане з ізоляцією від суспільства, у зв'язку з чим, суд вважає доцільним призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі у мінімальному розмірі, встановленому санкцією ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, у відповідності до ст. 12 КК України, віднесено до тяжкого злочину, спричинених наслідків - потерпілому заподіяно матеріальну шкоду, яка відшкодована у повному обсязі шляхом повернення викраденого майна. Також суд враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше засуджений, проте призначене судом покарання відбув повністю, має місце реєстрації та постійного проживання, офіційно не працевлаштований, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває. За сімейним станом ОСОБА_2 не одружений, на утриманні непрацездатних осіб не має. Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_2 є щире каяття. Обставиною, що обтяжує покарання, є вчинення злочину в стані, викликаному вживанням наркотичних засобів.

З урахуванням всіх обставин справи, відомостей про особу обвинуваченого, негативного ставлення до скоєного, думку потерпілої, яка не наполягає на суворому покаранні ОСОБА_2, суд доходить висновку, що доцільним та необхідним для виправлення обвинуваченого та для попередження скоєння інших злочинів є покарання, не пов'язане з ізоляцією від суспільства, у зв'язку з чим, суд вважає доцільним призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою слід змінити на домашній арешт, оскільки ОСОБА_2 засуджується до покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили слід залишити у вигляді застави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 369, 373, 374, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, від відбування покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, періодично з'являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, від відбування покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, періодично з'являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ч. 5 ст. 72 Кримінального кодексу України в строк відбуття покарання зарахувати період знаходження ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, в місцях попереднього ув'язнення з 25 червня 2016 р. по 1 лютого 2017 р. з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вигляді застави залишити до набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, до набрання вироком законної сили змінити з тримання під вартою на домашній арешт з 19:00 до 06:00 години доби за адресою: АДРЕСА_3, звільнивши ОСОБА_2 з під варти у залі суду.

Зобов'язати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 прибувати до суду за першою вимогою.

Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, положення ч. 5 ст. 181 КПК України, у відповідності до якої, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.

Речовий доказ - золотий ланцюжок, плетіння «Біссмарк», довжиною 40 см, 585 проби, вагою 12 грамів, переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_5, залишити останній за належністю.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.В. Шалагінова