Рішення № 6455189, 14.10.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.10.09р. Справа № 6/245-09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод полімердеталь", смт Солоне, Солонянський район, Дніпропетровськ область до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алміра Груп", м. Дніпропетровськ про стягнення 939 925,31 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - Шумілова М.В., представник, довіреність №274 від 02.06.2009р.;

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява з уточненням позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод полімердеталь", смт Солоне, Солонянський район, Дніпропетровськ область–далі по тексту–позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алміра Груп", м. Дніпропетровськ–далі по тексту–відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 552 419,84 грн. на підставі умов укладеного між позивачем і відповідачем договору поставки товару №57 від 03.01.2007р.

Додатково, за порушення строків оплати отриманого товару, на підставі п.6.2 умов вищеназваного договору, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 126954,20 грн. пені та за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті поставленого та отриманого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача, на підставі ст.625 ЦК України – 82536,23 грн. інфляційних та 3% річних у сумі 16352,71 грн.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, а саме: 8042,62 грн. держмита, 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач вимоги суду виконав частково, у судове засідання не з`явився, відзив на позов надав та витребувані судом документи не надав, у судовому засіданні повноважний представник відповідача позовні вимоги позивача не визнає у повному обсязі посилаючись в судовому засіданні на те, що заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий та несвоєчасно оплачений товар дійсно існує, але не за договором № 75 від 03.01.2007р. на якому наполягає позивач, а за договором № 175 від 24.02.2008 р.

18.06.2009р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України слухання справи було відкладено до 14.07.2009р. у зв’язку з тим, що відповідач у судове засідання не з’явився, відзив на позов та витребувані судом документи без поважним причин не надав.

14.07.2009р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засідання було оголошено перерву до 23.07.2009р. з метою надання сторонами письмових доказів в обґрунтування своїх позовних вимог і своїх заперечень.

23.07.2009р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України слухання справи було відкладено до 06.10.2009р. у зв’язку з тим, що відповідач у судове засідання не з’явився, відзив на позов та витребувані судом документи без поважним причин не надав та звернувся до суду з письмовим клопотанням про відкладення слухання справи на більш пізніший строк.

23.07.2009р. на підставі ст. 69 ГПК України, за письмовим клопотанням сторін, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області, строк розгляду справи було продовжено до 30.10.2009р.

06.10.2009р. справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем на вимоги суду в судове засідання.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

03.01.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки товару №57, відповідно до п.1.1 умов якого позивач в період з 12.02.2007р. по 06.11.2008р. по видаткових накладних поставив відповідачеві обумовлений умовами вищеназваного договору товар на загальну суму 2282888,19 грн., який відповідач прийняв без жодних зауважень і згідно п.4.2 даного договору зобов’язався оплатити у повному обсязі на протязі 10 календарних дні з дати отримання товару, але в порушення взятих на себе зобов’язань оплатив, в порушення п.4.2 умов договору, отриманий від позивача товар відповідно до банківських виписок частково у сумі 1730468,35 грн., у зв’язку з чим і виникла заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 552419,84 грн., яку позивач просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на його користь посилаючись на умови договору поставки товару №57 від 03.01.2007р.

Додатково, за порушення строків оплати отриманого товару, на підставі п.6.2 умов вищеназваного договору, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 126954,20 грн. пені та за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті поставленого та отриманого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача, на підставі ст.625 ЦК України –82536,23 грн. інфляційних та 3% річних у сумі 16352,71грн.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, а саме: 8042,62 грн. держмита, 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 ГПК України документально частково було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних за весь час прострочення платежу.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем на вимоги суду у судове засідання, та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні суд дійшов висновку, що факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 552419,84 грн. повністю підтверджується умовами вищеназваного договору, банківськими виписками, оригіналами документів наданих позивачем на вимоги суду у судове засідання, у зв’язку з чим позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 552419,84 грн., слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті поставленого та отриманого товару, на підставі ст.625 ЦК - 82536,23 грн. інфляційних та 3% річних у сумі 16352,71 грн., слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача, за порушення строків оплати отриманого товару, на підставі п.6.2 умов вищеназваного договору, 126954,20 грн. пені слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково у сумі 70130,38 грн., оскільки позивач нарахував пеню за 2007-2009 роки, тоді як відповідно до вимог ч.1 п.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано у зв’язку з чим позивач повинен був нарахувати пеню від суми боргу за останні шість місяців перед зверненням до суду з позовною заявою.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 8042,62 грн. держмита, 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, не спростованими відповідачем і такими, що підлягають задоволенню пропорційно-стягнутій сумі.

Заперечення відповідача, що заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий та несвоєчасно оплачений товар дійсно існує, але не за договором № 57 від 03.01.2007р. на якому наполягає позивач у позовній заяві, а за договором № 175 від 24.02.2008р., суд не може прийняти до уваги, так як дане заперечення відповідач по-перше: документально не довів, а по-друге: дане заперечення протирічить матеріалам справи, наданих позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог, так як у банківських виписках в період з 2008 року по вересень 2009 року, залучених позивачем до матеріалів справи, про часткову оплату відповідачем отриманих від позивача товару, відповідач посилається саме на договір № 57 від 03.01.2007р.

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,525,526,625 Цивільного кодексу України, ч.1 п.6 ст.232 Господарського кодексу України, ст.ст.33,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги позивача задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛМІРА ГРУП" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, буд. 27/31, кімн. 329, код ЄДРПОУ 33115322) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД ПОЛІМЕРДЕТАЛЬ" (52400, Дніпропетровськ область, Солонянський район, смт Солоне, вул. Радянська, 1А, код ЄДРПОУ 20303576) 552419,84 грн. (п’ятсот п`ятдесят дві тисячі чотириста дев’ятнадцять гривень 84 коп.) - основного боргу, 70130,38 грн. (сімдесят тисяч сто тридцять гривень 38 коп.) - пені, 82536,23 грн. (вісімдесят дві тисячі п`ятсот тридцять шість гривень 23 коп.) - інфляційних, 16352,71 грн. (шістнадцять тисяч триста п`ятдесят дві гривень 71 коп.) -3% річних, 7214,39 грн. (сім тисяч двісті чотирнадцять гривень 39 коп.) - держмита, 312,50 грн. (триста дванадцять гривень 50 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.О. Коваленко Рішення підписано 08.10.2009р.