Ухвала суду № 64546009, 02.02.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 379/1504/16-ц Головуючий у І інстанції Василенко О. М.Провадження № 22-ц/780/1159/17 Доповідач у 2 інстанції Савченко С. І.Категорія 58 02.02.2017

УХВАЛА

Іменем України

02 лютого 2017 року м.Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Савченка С.І.,

суддів Білоконь О.В., Голуб С.А.,

при секретарі Воробей В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на ухвалу Таращанського районного суду Київської області від 14 грудня 2016 року у справі за заявою ОСОБА_2 про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання,-

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 14 грудня 2016 року задоволена заява ОСОБА_2 про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Суд ухвалив поновити ОСОБА_2 пропущений строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа № 379/506/13-ц від 17 червня 2016 року, виданого Таращанським районним судом Київської області на підставі рішення цього ж суду від 08 листопада 2013 року про стягнення із ПАТ «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_2 судових витрат в розмірі 2772,10 грн.

Не погоджуючись із ухвалою, боржник ПАТ «УкрСиббанк» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права. Зокрема, вказує про немотивованість ухвали, неповне з'ясування обставин справи. Крім того, на думку апелянта відсутні докази поважності причин пропуску заявником строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.

В суді апеляційної інстанції представник ПАТ «УкрСиббанк» подану апеляційну скаргу підтримав, просив задоволити та скасувати ухвалу Таращанського районного суду Київської області як незакону.

ОСОБА_2 належним чином повідомлений про час розгляду справи, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки, направив заперечення на апеляційну скаргу, до суду не з'явився, причин неявки не повідомив, що відповідно до ст.305 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Поновлюючи строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що виконавчий лист № 379/506/13-ц був виданий ОСОБА_2 судом 17 червня 2016 року, тобто після закінчення строку пред'явлення його до виконання, який сплив 29 січня 2015 року, що у свою чергу свідчить про поважність причин пропуску заявником строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду, поскільки вони зроблені в результаті неповного з'ясування судом обставин справи та не грунтуються на вимогах закону.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Таращанського районного суду Київської області від 08 листопада 2013 року задоволено зустрічний позов ОСОБА_2, визнано недійсним договір про надання споживчого кредиту, укладений 25 жовтня 2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, стягнуто із банку на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 2772,10 грн.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 28 січня 2014 року апеляційна скарга АКІБ «УкрСиббанк» відхилена, а рішення Таращанського районного суду від 08 листопада 2013 року залишене без змін.

17 червня 2016 року ОСОБА_2 подав заяву до суду про видачу виконавчого листа, який отримаві 21 червня 2016 року (а.с.193).

Відповідно до положень ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» (який був чинним на час існування спірних правовідносин) видані судами виконавчі листи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, починаючи з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Згідно ст.24 вказаного Закону та ст.371 ЦПК України стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Отже підставою для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин.

Аналіз змісту даних норм дає підстави для висновку, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання.

Вирішуючи заяву ОСОБА_2, суд не врахував, що факт видачі виконавчого листа позивачу після закінчення строку пред'явлення його до виконання не має правового значення для вирішення його заяви і відповідно не є поважною причиною для поновлення строку.

При вирішенні заяви підлягали встановленню обставини у зв'язку з чим заявник у встановлений законом річний строк після набрання рішенням суду першої інстанції законної сили, тобто після 28 січня 2014 року, не звернувся до суду із заявою про видачу виконавчого листа і не подав його до примусового виконання, а звернувся до суду із заявою про видачу виконавчого листа лише 17 червня 2016 року.

Залишивши наведене поза увагою, суд не з'ясував, які об'єктивні та непереборні обставини перешкоджали ОСОБА_2 отримати виконавчий лист протягом року з моменту набрання рішенням законної сили і своєчасно звернутися до виконавчої служби. Наведені обставини мають важливе значення для вирішення справи.

Крім того, суд не звернув уваги, що ОСОБА_2 не додав до заяви жодного доказу на підтвердження обставин поважності пропуску вказаного строку.

Доводи заявника про те, що до червня 2016 року виконавчий лист судом не видавався, безпідставні, поскільки видача виконавчого листа здійснюється судом виключно на підставі заяви стягувача (п.29.31 Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої наказом ДСА України № 173 від 17 грудня 2013 року), а не за власною ініціативою суду як помилково вважає заявник.

Посилання заявника на те, що він отримав вионавчий лист лише після того як дізнався про результати розгляду цієї справи апеляційною інстанцією, суперечать матеріалам справи, з яких вбачається, що заявник ОСОБА_2 був належно повідомлений про розгляд апеляційним судом скарги банку 28 січня 2014 року, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки (а.с.178).

21 січня 2014 року ОСОБА_2 подавав до апеляційного суду Киїської області заяву про розгляд справи 28 січня 2014 року у його відсутність та заперечення на апеляційну скаргу банку.

Наведених обставин суд першої інстанції не врахував.

Вказані порушення призвели до того, що суд не в повному обсязі з'ясував обставини справи, зокрема, суд не вирішив питання про наявність чи відсутність поважних причин пропуску строку заявником для пред'явлення до виконання виконавчих листів.

Відповідно до ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду підлягає до скасування, а справа направленню до суду першої інстанції на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задоволити частково.

Ухвалу Таращанського районного суду Київської області від 14 грудня 2016 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку згідно ст.324 ЦПК України не підлягає.

Головуючий

Судді: