Ухвала суду № 64543341, 01.02.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/949/17 Справа № 209/5115/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Байбара Г. А. Доповідач - Городнича В.С.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів - Варенко О.П., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Назаренко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерспецмаркет» на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 вересня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерспецмаркет», третя особа - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА» про стягнення грошових коштів у відшкодування збитків, завданих винними діями при управлінні транспортними засобами,-

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2015 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 25 вересня 2013 року на Криворізькому шосе в м. Дніпропетровську сталось ДТП за участю автомобіля RENAULT LOGAN, д/н НОМЕР_4, під керуванням позивача та транспортного засобу БАЗ А07934, д/н НОМЕР_2, належного ТОВ «Інтерспецмаркет» під керуванням відповідача ОСОБА_3 Після ДТП ТОВ «Інтерспецмаркет» та ОСОБА_3 направили ОСОБА_2 до ПрАТ «СК «Уніка», в якому було застраховано цивільну відповідальність ОСОБА_3 та транспортного засобу БАЗ А07934, д/н НОМЕР_2. Вказана страхова компанія відшкодувала позивачу спричинені збитки у розмірі 40201,63 грн. більше ніж через рік після ДТП, а саме 02 жовтня 2014 року, через те, що відповідачі своєчасно не забезпечили страхову компанію необхідними документами Починаючи з 25 вересня 2013 року до 02 жовтня 2014 року, тобто до моменту страхового відшкодування, в Україні відбулися значні інфляційні процеси, підвищився рівень споживчих цін на товари та послуги, змінився курс національної валюти по відношенню до інших світових валют, що призвело до збільшення вартості послуг по відновлювальному ремонту. Згідно висновку експертного дослідження № 23/д/11/14 від 12 листопада 2014 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача становить 70097,29 грн., вартість матеріального збитку з урахуванням втрати товарної вартості автомобіля становить 57390,92 грн., фактична вартість сплачена ОСОБА_2 становить 60914,13 грн., з яких 40201,63 грн. відшкодованих коштів ПрАТ «СК «Уніка», а 20712,50 грн. власних коштів відповідача.

У зв'язку з чим, ОСОБА_2 просив суд солідарно стягнути з ОСОБА_3 та ТОВ «Інтерспецмаркет» на користь позивача суму у розмірі 20712,50 грн. - за відновлюваний ремонт автомобіля, суму у розмірі 1500 грн. - витраченіих кошти за експертне товарознавче дослідження транспортного засобу та суму у розмірі 158,95 грн. - витрати за подання телеграм із запрошенням бути присутнім при проведенні товарознавчого дослідження автомобіля.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 вересня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено частково, зокрема, стягнуто тільки з ТОВ «Інтерспецмаркет» на користь позивача на відшкодування збитків понесених на відновлюваний ремонт автомобіля загальною сумою в розмірі 23211,00 грн., з яких: 20712,50 грн. - відшкодування збитків понесених на відновлювальний ремонт автомобіля; 1500 грн. - проведення автотоварознавчого дослідження вартості відновлювального ремонту автомобіля; 158,95 грн. - оплата телеграм із запрошенням відповідачів для участі у товарознавчому дослідження автомобіля; 487,20 грн. - витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви; 352,35 грн. - судових витрати, пов'язані з явкою до суду представника позивача.

В частині позовних вимог про стягнення відшкодування збитків, з внаслідок ДТП до ОСОБА_3 - відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, ТОВ «Інтерспецмаркет» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з таких підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Із матеріалів справи вбачається, що Постановою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21 листопада 2013 року у справі №209/6145/13-п, було встановлено:

«25 вересня 2013 року о 10:00 годині, водій ОСОБА_3, в порушення вимог п. 1.3, 1.5, 10.1 ПДД України, керуючи автобусом БАЗ А07934, державний номер НОМЕР_2, рухаючись в м. Дніпропетровську по віадуку на Криворіжському шосе, під час зміни напрямку руху не впевнився, що це буде безпечно для інших учасників дорожнього руху, змінив напрямок руху ліворуч, з правої смуги руху на ліву, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем RENAULT LOGAN, д/н НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_2, який рухався позаду в попутному напрямку.»

Із матеріалів справи вбачається, що власником автобуса БАЗ А07934, д/н НОМЕР_2 є ТОВ «Інтерспецмаркет».

Згідно страхового полісу №АС/6341085 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ПрАТ «СК «Уніка» було виплачено відшкодування позивачу у розмірі 40201,63 грн., що в свою чергу підтверджує факт вини відповідача ОСОБА_3 у скоєнні ДТП.

Також, змістом вказано полісу підтверджується, що 10 вересня 2013 року ТОВ «Інтерспецмаркет» застрахувало у ПрАТ «СК «Уніка» цивільно-правову відповідальність водія транспортного засобу БАЗ А07934, д/н НОМЕР_2, на випадок події, внаслідок якої буде заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу, зі строком дії полісу з 11 вересня 2013 року по 10 вересня 2014 року.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1166 та ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 з 10 квітня 2013 року було прийнято на постійно роботу до ТОВ «Інтерспецмаркет» на посаду водія транспортних засобів, факт чого підтверджено наказом №84-к від 09 квітня 2013 року, та на підставі наказу №269-К від 10 вересня 2013 року закріплено за ОСОБА_3 автомобіль БАЗ А07934, д/н НОМЕР_2.

Таким чином, задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 та стягуючи відшкодування тільки з ТОВ «Інтерспецмеркет» суд першої інстанції керувався положеннями ЦК України та виходив із того, що в момент вчинення ДТП відповідач ОСОБА_3 виконував свої трудові обов'язки водія закріпленого за ним роботодавцем транспортного засобу.

Щодо стягнутого розміру в 20712,50 грн. на користь ОСОБА_2, то в цій частині суд виходив із наданих позивачем належних доказів щодо дійсно відшкодованого ПрАТ «СК «Уніка» відшкодування та фактично сплаченого ремонту автомобіля RENAULT LOGAN, згідно всіх наявних в матеріалах справи актів виконаних робіт, квитанції, висновку експертного авто товарознавчого дослідження, тощо.

Інші кошти було визначено, розподілено та стягнуто відповідача у відповідності до положень ст. 88 ЦПК України в порядку визначення судових витрат позивача у справі.

Свою апеляційну скаргу ТОВ «Інтерспецмаркет» обґрунтовує порушеннями судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, зокрема, щодо недоведеності вини ОСОБА_3 постановою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21 листопада 2013 року, у зв'язку із закриттям адміністративного провадження на підставі ст. 124 КУпАП, через закінчення строку притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності, а тому, в силу презумпції невинуватості, ТОВ «Інтерспецмаркет» не повинно сплачувати відшкодування позивачу за пошкодження його транспортного засобу.

Однак, колегія суддів не погоджується з такими доводами апеляційної скарги, оскільки Постановою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21 листопада 2013 року у справі №209/6145/13-п, було встановлено, що водій ОСОБА_3 допустив порушення вимог п. 1.3, 1.5, 10.1 ПДД України, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем RENAULT LOGAN, д/н НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_2, який рухався позаду в попутному напрямку. Таким чином, вказаною постановою було встановлено вину водія ОСОБА_3 у скоєнні ДТП та пошкодженні автомобіля позивача. За такої умови закриття адміністративного провадження у зв'язку із закінченням строку притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності не звільняє його від відповідальності за спричинену ним шкоду.

Окрім цього, вже сам факт виплати страхового відшкодування ПрАТ «СК «Уніка», в якому апелянтом застраховано цивільно-правову відповідальність власників наземних транспортних засобів, встановлює наявність вини працівника ТОВ «Інтерспецмаркет» - ОСОБА_3, в іншому випадку у відшкодуванні пошкоджень завданих автомобілю RENAULT LOGAN, належного позивачу, страховою компанією було б відмовлено.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження № Д23/11/14 від 12 листопада 2014 року щодо визначення матеріальної шкоди, вартість відновлювального ремонту автомобіля RENAULT LOGAN, д/н НОМЕР_4, становить 70097,29 грн.

Актом виконаних робіт №30538, квитанцій №023392, 023305, підтверджено суму відновлювального ремонту автомобіля ОСОБА_2 у розмірі 60914,13 грн.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення з апелянта суми у розмірі 20712,50 грн., яка становить різницю між фактичною вартістю ремонту та відшкодуванням сплаченим страховою компанією.

А тому, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права, зокрема, вірно було застосовано та детально проаналізовано положення ст. 559 ЦК України, а також, норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Приведені в апеляційній скарзі доводи апелянта не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення апелянтом норм процесуального закону.

Відповідно ж до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Порушень процесуального закону, які могли б привести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерспецмаркет» - відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 вересня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: О.П. Варенко

О.В. Лаченкова