Постанова № 64539478, 06.02.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/3594/16-а

Провадження № 2-адр/522/10/17

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2017 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Шенцевої О.П.,

з участю секретаря судового засідання Соболевій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною дії та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

Постановою Приморського районного суду м.Одеси від 31.05.2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною дії та зобов'язання вчинити певні дії, був задоволений.

На адресу суду 26.12.2016 року надійшла заява представника ОСОБА_1, в якій остання просить вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Представник позивача просив заяву слухати у його відсутність, представник відповідача просила у задоволенні заяви відмовити.

Згідно із ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 168 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Аналогічні положення закріплені в Постанові Пленуму Вищого адміністративного України «Про судове рішення в адміністративній справі» № 7 від 20 травня 2013 року, в пункті 17 зазначено, що за правилами статті 168 КАС України, суд будь-якої інстанції може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу лише у випадках, передбачених частиною першою статті 168 КАС України. Таке судове рішення він ухвалює в тому провадженні (письмовому, скороченому, розгляді справи в судовому засіданні тощо), в якому й ухвалювалось основне судове рішення. Питання про ухвалення додаткового судового рішення може бути заявлено до закінчення строку на виконання судового рішення. Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

З матеріалів справи вбачається, що судом при ухваленні постанови від 31.05.2016 року не було вирішено питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

При цьому приписи ч. 1 ст. 94 КАС України визначають, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Відповідно до ч. 3 вказаної статті якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Необхідними умовами для визначення характеру позовної заяви (майнового чи немайнового) є встановлення вартісної оцінки заявлених у ній позовних вимог та зміни складу майна сторін у випадку вирішення спору на підставі заявлених у такій позовній заяві вимог. Так, майновими позовами є позови, які, зокрема, підлягають вартісній оцінці, в той час як до позовних заяв немайнового характеру відносяться позови, які не підлягають вартісній оцінці.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява ОСОБА_1 містить вимоги про визнання противоправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та вирішення питань про судові витрати.

З матеріалів справи вбачається, що згідно квитанції №ПН1755 від 25.02.2016 року, позивачем було сплачено судовий збір за подання позову до суду в розмірі 551,20 грн.

Оскільки постановою Приморського районного суду м.Одеси від 31.05.2016 року позов ОСОБА_1 був задоволений, проте судом при прийнятті постанови не вирішено питання про стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що заява позивача про вирішення питання щодо розподілу судових витрат підлягає задоволенню шляхом ухвалення додаткової постанови про стягнення з відповідача на користь позивача витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, у розмірі 551 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст. 94, 168, 212, 254 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалити додаткову постанову в адміністративній за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною дії та зобов'язання вчинити певні дії, якою вирішити питання про розподіл судових витрат.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 5510,20 гривень.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом п'яті днів з дня отримання копії постанови шляхом подачі через Приморський районний суд м.Одеси апеляційної скарги

Суддя

06.02.2017