Постанова № 64538402, 07.02.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/10350/16-п 07.02.2017

Провадження №33/784/37/17

П О С Т А Н О В А

І М Е НЕ М У К Р А Ї Н И

7 лютого 2017 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Куценко О.В.

за участю секретарів Алексишинця М.П.,

Спанатій О.В.

особи, яку притягнуто до

адміністративної відповідальності ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 грудня 2016 року, відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Первомайськ, Миколаївської області, прапорщик в/ч А1080, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1

- якою, його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 10 200грн. з позбавленням права керування всіма видами механічних транспортних засобів строком на один рік.

встановив:

Згідно постанови суду та протоколу про адміністративне правопорушення 19 жовтня 2016 року, ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом «ВАЗ 21093» н.з. НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі «Ульянівка-Миколаїв», в районі 222км., був зупинений працівниками поліції та, маючи явні ознаки алкогольного сп'яніння, відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.5 ПДР України.

Постановою судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 грудня 2016 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 10 200грн. з позбавленням права керування всіма видами механічних транспортних засобів строком на один рік

Не погодившись із зазначеним рішенням суду 29.12.2016р. ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу до апеляційного суду Миколаївської області в якій просив постанову Центрального районного суду м. Миколаєва скасувати та закрити провадження по справі на підставі ст. 247 КУпАП.

Посилається на неповноту судового розгляду, так зазначає, що суд не допитав усіх свідків по справі, належним чином не вмотивував свого рішення, а лише послався на покази поліцейського ОСОБА_3, яку він вважає заінтересованою особою.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2 на підтримку апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважаю, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як слідує із протоколу про адміністративне правопорушення, серія АП1 №132060 від 19 жовтня 2016 року, ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом «ВАЗ 21093» н.з. НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі «Ульянівка-Миколаїв», в районі 222км., був зупинений працівниками поліції та, маючи явні ознаки алкогольного сп'яніння, в присутності двох свідків відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.

Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

В судовому засіданні суду першої інстанції та апеляційного суду ОСОБА_2 підтвердив, що дійсно 19 жовтня 2016 року на автодорозі «Ульянівка-Миколаїв», в районі 222км керував транспортним засобом «ВАЗ 21093» та був зупинений інспектором поліції, який запропонував йому пройти огляд на стан сп'яніння, проте він відмовився оскільки поспішав. В подальшому пройшов огляд на стан сп'яніння в медичному закладі та надав суду виписку із медичної картки амбулаторного хворого №3770 від 19.10.2016 року, в якій зазначено, що ознак алкогольного сп'яніння у нього не виявлено.

Суд першої інстанції обґрунтовано послався на підтвердження винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП на покази інспектора поліції ОСОБА_3, яка в судовому засіданні показала, що 19 жовтня 2016 року, будучи в складі екіпажу патрульної поліції на трасі «Ульянівка Миколаїв» був зупинений водій ОСОБА_2. В присутності двох свідків ОСОБА_2 відмовився пройти огляд на стан сп'яніння, як на місці зупинки транспортного засобу так і в медичному закладі. В зв'язку з чим стосовно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

Дані,обставини також підтверджуються дослідженими судом та наведеними в постанові поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 які пояснили, що 19 жовтня 2016 року близько 19 години 25 хвилин в їх присутності водій ОСОБА_2 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, як на місці зупинки так і в медичному закладі.

Факт відмови водія пройти медичний огляд підтверджується дослідженим апеляційним судом відеозаписом із відео реєстратора інспектора патрульної поліції, на якому зафіксовано обставини зупинки водія ОСОБА_2 патрульними поліції, а також відмова ОСОБА_2 пройти медичний огляд на стан сп'яніння як на місці його зупинки так і в медичному закладі.

Суд дослідив обставини справи, дав належну оцінку всім наявним в матеріалах провадження доказам і дійшов вірного висновку, що ОСОБА_2 в порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України відмовився пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Суд вірно не взяв до уваги, надану ОСОБА_2 виписку із медичної карти амбулаторного хворого №3770, виданої Миколаївським обласним наркологічним диспансером 19 жовтня 2016 року про проходження ОСОБА_2 медичного огляду , оскільки, відповідно до п. 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 р. №1452/27858, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я. Згідно положень п.9 зазначеної Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Проте, як встановлено судом на підставі досліджених доказів, ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки, після чого йому інспектором поліції було запропоновано проїхати до закладу охорони здоров'я для проведення медичного огляду, однак він в категоричній формі відмовився від такого огляду. Тому суд першої інстанції обґрунтовано зазначив в постанові, що самостійне проходження ОСОБА_2 медичного огляду, не свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення в діях водія, оскільки самостійне проходження огляду суперечить положенням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд першої інстанції в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення провів судовий розгляд, дослідив надані йому докази, та прийшов до вірного висновку про вчинення ОСОБА_2 адміністративно правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Однак, приймаючи рішення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, суд не з'ясував всіх обставин, які підлягали з'ясуванню відповідно до вимог ст. 280 КУпАП.

Так, статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язані в тому числі з'ясувати, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації або трудового колективу.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 21 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, звільняється від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу.

Так, з додатково наданих апелянтом матеріалів вбачається, що ОСОБА_2 одружений, має на утриманні непрацездатну дружину ОСОБА_6, яка є інвалідом по загальному захворюванню, неповнолітню доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3. Адміністративне правопорушення вчинив вперше. Матеріали провадження свідчать, що свою провину він визнав з моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення. Пояснення надані ОСОБА_2 в апеляційному суді та процесуальна поведінка свідчать про те, що у нього правильне ставлення до вчиненого, він щиро кається у вчиненому проступку.

Враховуючи викладені вище обставини, дані про особу ОСОБА_2, а саме те, що він є військовослужбовцем в/ч А1080, є учасником бойових дій, приймав участь в антитерористичній операції, має нагороди та заохочення за сумлінну службу, а також враховуючи характер вчиненого правопорушення, вважаю, що на підставі ч.1 ст. 21 КУпАП до нього доцільно застосувати захід громадського впливу, звільнивши його від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд колективу військовослужбовців в/ч А1080 - для застосування заходів громадського впливу.

За такого, постанова судді на підставі ч.1 ст. 284 КУпАП підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 грудня 2016 р. про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП скасувати.

На підставі ч.1 ст. 21 КУпАП ОСОБА_8 звільнити від адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та передати матеріали на розгляд колективу військовослужбовців в/ч А1080 для застосування заходів громадського впливу.

На підставі ч.2 ст. 284 КУпАП справу про адміністративне правопорушення закрити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області Куценко О.В.