Ухвала суду № 64537513, 01.02.2017, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/8710/14-к

Провадження № 1-в/127/15/17

УХВАЛА

01 лютого 2017 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі : головуючого судді Курбатової І.Л.

при секретарі Мартинюк Т.П.

за участю прокурора Кириченка А.В.,

адвоката Захарчука М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці клопотання адвоката Захарчука Максима Володимировича в інтересах ОСОБА_2 про скасування арешту на майно,-

В С Т А Н О В И В :

До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся адвокат Захарчук М.В. в інтересах ОСОБА_2 з клопотанням про скасування арешту на майно та просив скасувати заборону на проведення реєстраційних операцій щодо автомобіля «TOYOTA PRADO 3.0 TD», реєстраційний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску, бежевого кольору, номер кузова/шасі НОМЕР_2 що належить ОСОБА_2 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 17.04.2010 року.

Згідно із клопотанням в рамках досудового розслідування кримінального провадження №12013000000000061 постановою слідчого СОГ ГСУ МВС України від 24.05.2012 року приєднано до кримінальної справи №01-18228 як речовий доказ автомобіль марки «TOYOTA LAND CRUISER PRADO» 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_4.

В подальшому, старший слідчий в особливо важких справах ГСУ МВС України Костецький С.Й. в рамках кримінального провадження №12013000000000061 постановою від 25.10.2013 року, передав ОСОБА_2 на відповідальне зберігання належний їй транспортний засіб марки «TOYOTA LAND CRUISER PRADO» 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_4. В постанові є посилання на те, що на автомобіль ОСОБА_2 18.02.2012 року накладено арешт із забороною проведення будь-яких реєстраційних операцій.

Постановою старшого прокурора відділу Генеральної прокуратури України від 29.01.2014 року із матеріалів кримінального провадження №1201300000000061 виділено в окреме провадження матеріали відносно невстановлених осіб за фактами вчинення ними, заміни без дозволу реєстраційно-екзаменаційного підрозділу Державтоінспекції МВС України рами у в тому числі в автомобілі «TOYOTA PRADO 3.0 TD», якому заводом виробником присвоєно номер кузова/шасі НОМЕР_2. Кримінальному провадженню присвоєно номер №12014000000000036.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16.10.2014 року, у справі №127/8710/14-к, ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 290 КК України та звільнено від кримінальної відповідальності, в зв'язку із закінчення строків давності та кримінальне провадження №12014000000000036 закрито.

Однак, в ході вказаного судом не вирішено питання щодо речового доказу у справі, а саме вказаного автомобіля, який був придбаний 17.04.2010 року ОСОБА_2, згідно довідки-рахунку серії ДДР №790562 від 17.04.2010 року та зареєстрований Вінницьким МРЕВ УДАІ у Вінницькій області 20.04.2010 року, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5.

В судовому засіданні адвокат Захарчук М.В. клопотання підтримав, просив його задоволити з викладених в ньому підстав та зазначив, що суд безпідставно не скасував заборону на проведення реєстраційних операцій щодо вказаного автомобіля, оскільки саме у виділеному провадженні № 12014000000000036, яке закрито судом, він згадується як речовий доказ.

Прокурор в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання, пояснивши, це тим, що вказаний автомобіль визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні №12013000000000061. Зазначене провадження внесено до ЄРДР за фактом незаконного заволодіння автомобілями на території країн Євросоюзу, які в подальшому ввозились та легалізувались на території України. У вказаному провадженні триває досудове слідство. Саме у вказаному провадженні зазначений автомобіль є речовим доказом, а тому підстав для вирішення долі речового доказу (автомобіля) у межах виділеного з нього кримінального провадження за фактом заміни рами є незаконним.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали за клопотанням та матеріали кримінальної справи №127/8710/14-к за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені злочину, передбаченого ст. 290 КК України, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та не оспорюється сторонами, що спірний автомобіль визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні, що підтверджується постановою слідчого СОГ ГСУ МВС України від 24.05.2012 року, яка винесена у межах розслідування кримінального провадження №12013000000000061 за фактом незаконного заволодіння транспортними засобами.

В межах розслідування вказаного провадження, 25.10.2013 року, слідчий передав ОСОБА_2 на відповідальне зберігання вказаний транспортний засіб.

В подальшому з матеріалів кримінального провадження №12013000000000061 (за ст. 289 КК України), виділено в окреме провадження кримінальне провадження № 12014000000000036 за ст. 290 КК України, оскільки під час досудового розслідування встановлено заміну без дозволу рами, в тому числі і на спірному автомобілі (постанова прокурора від 29.01.2014 року).

Виділене провадження за ст. 290 КК України судом розглянуте, що підтверджується ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16.10.2014 року, якою ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 290 КК України та на підставі ст. 49 КК України звільнено його від кримінальної відповідальності. Кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 №12014000000000036 - закрито.

З вказаного судового рішення вбачається, що питання щодо вирішення долі речових доказів, накладених арештів, в тому числі і щодо спірного автомобіля, не залишилось поза увагою суду. Так, судом вказано, що арешти не накладені в межах розглянутого провадження, яке є виділеним з основного, а тому зазначене питання підлягає вирішенню за результатами прийняття остаточного рішення за кримінальним провадженням №12013000000000061.

З ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 09.12.2014 року, якою апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а ухвалу Вінницького міського суду від 16 жовтня 2014 року - без змін, вбачається, що вказані висновки суду першої інстанції визнані обґрунтованими, оскільки питання про зняття арештів з автомобілів має бути вирішено при постановленні рішення у кримінальному провадженні, що ще розслідується.

Зазначене спростовує твердження заявника про те, що питання щодо накладеного арешту на автомобіль марки «TOYOTA LAND CRUISER PRADO» 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_4 мало бути вирішено судом під час прийняття рішення у кримінальному провадженні №12014000000000036, оскільки вказаний автомобіль у зазначеному провадженні не визнаний речовим доказом, а є речовим доказом у кримінальному провадженні за фактом незаконного заволодіння транспортним засобом (№12013000000000061).

Надаючи оцінку відповіді заступника начальника відділу СУ ГУНП у Вінницькій області від 20.05.2016 року, згідно якої у кримінальному провадженні №12013000000000061 триває досудове слідство та відсутні документи в яких зафіксовано рішення про визнання речовим доказом спірного автомобіля, суд звертає увагу на те, що вказана відповідь повністю суперечить постанові слідчого СОГ ГСУ МВС України від 24.05.2012 року та при цьому звертає увагу, що зазначена відповідь не надає спірному автомобілю статусу речового доказу у іншому провадженні.

Також, суд звертає увагу на наступне, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16.10.2014 року встановлено, що ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ст. 290 КК України, а саме замінив без дозволу відповідних органів номерні панелі з ідентифікаційними номерами транспортних засобів, в тому числі і спірного автомобіля марки «TOYOTA LAND CRUISER PRADO» 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_4.

Тобто, вказаний автомобіль взагалі містить незаконно замінену номерну панель з ідентифікаційним номером транспортного засобу, а згідно п. 3 ч. 9 ст. 100 КПК України, що регулює питання вирішення долі речових доказів, майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується.

Зазначене свідчить про те, що якби зазначений автомобіль був визнаний речовим доказом саме у зазначеному заявником провадженні за ст. 290 КК України, його доля як предмету злочину мала бути вирішена судом у відповідності до п. 3 ч. 9 ст. 100 КПК України, що ще раз переконує суд у безпідставності клопотання та відсутності підстав для скасування арешту шляхом скасування заборони на проведення реєстраційних операцій щодо автомобіля, який є речовим доказом у провадженні, що ще розслідується за фактом незаконного заволодіння транспортним засобом.

На підставі викладеного, керуючись ст. 537,539 КПК України,-

У Х В А Л И В :

В задоволені клопотання адвоката Захарчука Максима Володимировича в інтересах ОСОБА_2 про скасування арешту на майно - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: