Ухвала суду № 64536872, 07.02.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2017 р. Справа № 766/13960/16-а

Категорія: 10.2 Головуючий в 1 інстанції: Прохоренко В.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Милосердного М.М.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 30 листопада 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до УПФ України в м. Херсоні про визнання відмови УПФ України в м. Херсоні від 22 квітня 2016 року №118/Б-1 у виплаті пенсії по втраті годувальника за минулий час протиправною; зобов'язання УПФ України в м. Херсоні здійснити виплату пенсії по втраті годувальника за період з березня 2011 року по серпень 2011 року.

Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 30 листопада 2016 року адміністративний позов задоволено. Визнано відмову УПФ України в м. Херсоні від 22 квітня 2016 року №118/Б-1 у виплаті пенсії по втраті годувальника за минулий час протиправною. Зобов'язано УПФ України в м. Херсоні здійснити ОСОБА_2 виплату пенсії по втраті годувальника за період з березня 2011 року по серпень 2011 року.

В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні ставиться питання про скасування судового рішення, в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3 помер, про що свідчить актовий запис №3283 від 20 серпня 1996 року, складений міським відділом реєстрації актів громадянського стану м. Херсона.

З листа УПФ України в м. Херсоні від 22 квітня 2016 року № 118/Б-1 вбачається, що у зв'язку зі смертю батька пенсію по втраті годувальника з ІНФОРМАЦІЯ_2 року на непрацездатного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 отримувала мати останнього ОСОБА_4

Згідно рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 02 жовтня 2002 року ОСОБА_4 позбавлено батьківських прав по відношенню неповнолітнього ОСОБА_2.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Комсомольської районної у м. Херсоні ради від 14 липня 2000 року №80 ОСОБА_5 призначено опікуном над неповнолітнім ОСОБА_2

27 лютого 2011 року ОСОБА_5 померла, про що свідчить актовий запис №494 від 03 березня 2011 року, складений Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Херсонській області.

З ухвали Дніпровського районного суду м. Херсона від 20 січня 2016 року вбачається, що ОСОБА_2 утримувався під вартою в СІЗО м. Херсона з 11 вересня 2009 року, а 20 січня 2016 року відносно нього застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

12 серпня 2011 року ОСОБА_2 досяг повноліття, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_1, виданий Суворовським РВ у м. Херсоні УМВС України в Херсонській області.

Згідно листа УПФ України в м. Херсоні від 22 квітня 2016 року №118/Б-1 ОСОБА_2 відмовлено у виплаті пенсії по втраті годувальника за період з березня 2011 року по серпень 2011 року, у зв'язку з тим, що у вказаний період за поновленням пенсії не зверталися законні представники.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу неправомірно відмовлено у виплаті пенсії по втраті годувальника за минулий час, у зв'язку з чим вимоги щодо зобов'язання відповідача здійснити випалту пенсії по втраті годувальника за період з березня 2011 року по серпень 2011 року є обгрунтованими.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України, визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Тобто, право на отримання пенсії в Україні є конституційним правом громадянина України.

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, зокрема, у зв'язку з втратою годувальника.

Також п.3 ч.1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються, зокрема, пенсії у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч.1 ст. 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні (стаття 38). При цьому дітям пенсії призначаються незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Відповідно до положень ст. 46 Закону України «Про пенсійне забезпечення» сім'я, яка має право на пенсію в разі втрати годувальника, може звертатися за призначенням пенсії в будь-який час після смерті або встановлення безвісної відсутності годувальника без обмеження будь-яким строком.

Таким чином, враховуючи те, що з березня 2011 року по серпень 2011 року позивачу безпідставно не була виплачена пенсія по втраті годувальника, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що апелянтом неправомірно було відмовлено у виплаті пенсії за минулий час, а відтак УПФ України в м. Херсоні повинно здійснити відповідну виплату.

При цьому, колегія суддів зазначає, що право особи на гарантоване Конституцією і законами України пенсійне забезпечення, зокрема, на пенсію в зв'язку з втратою годувальника, як у спірному випадку, не може ставитись в залежність від існування певних причин, зокрема, не звернення за відповідною пенсією законних представників.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 183-2, ст. 195, ст. 197, п.3 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 202, ст. 207, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні залишити без задоволення, постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 30 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

М.М. Милосердний