Постанова № 64533165, 31.01.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2017 р. Справа№ 911/3715/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

за участю секретаря: Добрицької В.С.

за участю представників:

позивача за первісним позовом: Курінний С.Ю., довіреність № 368 від 09.08.2016,

відповідача за первісним позовом: Тронь І.В., довіреність б/н від 11.07.2016.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК"

на рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2016

у справі №911/3715/15 (суддя Щоткін О.В.)

за первісним позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПАНСІЯ"

про стягнення 395 192 275,80 грн

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПАНСІЯ"

до Публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК"

про внесення змін до договору

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК"

на рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2016

у справі №911/3715/15 (суддя Щоткін О.В.)

за первісним позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПАНСІЯ"

про стягнення 395 192 275,80 грн

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПАНСІЯ"

до Публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК"

про внесення змін до договору

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія" про стягнення 395 192 275,80 грн заборгованості за Кредитним договором №10-0604/131к-07 від 13 квітня 2007 року станом на 05.08.2015 в сумі 119 332 593,04 грн та 12 704 153,10 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 05.08.2015 становив 275 859 682,76 грн, що разом складає заборгованість еквівалентну 395 192 275,80 грн, з них прострочена заборгованість по кредиту у доларах США становить 11 620 451,53 доларів США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 05.08.2015 становило 252 328 041,66 грн); прострочена заборгованість по кредиту у гривнях становить 13 493 349,10 грн; прострочена заборгованість по сплаті процентів у доларах США становить 718 107,11 доларів США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 05.08.2015 становило 15 593 074,01 грн); прострочена заборгованість по сплаті процентів у гривні становить 194 082,42 грн; строкова заборгованість по сплаті процентів у доларах США, нарахованих за період з 25.07.2015 по 05.08.2015 (включно) становить 44 545,06 доларів США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 05.08.2015 становить 967 257,40 грн); строкова заборгованість по сплаті процентів у гривні, нарахованих за період з 25.07.2015 по 05.08.2015 (включно) становить 77 632,97 грн; пеня за несвоєчасне повернення кредиту наданого у доларах США, що нарахована за період з 05.06.2013 по 05.08.2015 (включно), становить 89 737 531,79 грн; пеня за несвоєчасне повернення кредиту наданого у гривні, що нарахована за період з 05.06.2013 року по 05.08.2015 (включно), становить 4 354 470,11 грн; пеня за несвоєчасну сплату процентів нарахованих у доларах США за період з 30.08.2014 по 05.08.2015 (включно), становило 2 535 814,23 грн; пеня за несвоєчасну сплату процентів нарахованих у гривні за період з 28.02.2015 по 05.08.2015 (включно), становило 2 680,38 грн; 3% річних за прострочення повернення кредиту наданого у доларах США за період з 05.06.2013 по 05.08.2015 (включно) становить 315 184,85 доларів США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 05.08.2015 становить 6 843 966,06 грн); 3% річних за прострочення повернення кредиту наданого у гривні за період з 05.06.2013 по 05.08.2015 (включно) становить 365 983,99 грн; 3% річних за прострочення сплати процентів нарахованих у доларах США за період з 30.08.2014 по 05.08.2015 (включно) становило 5 864,55 долари США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 05.08.2015 становило 127 343,63 грн); 3% річних за прострочення сплати процентів нарахованих у гривні за період з 28.02.2015 по 05.08.2015 (включно) становить 134,77 грн; договірна санкція у розмірі 0,00278% від Заборгованості за Кредитом за кожен календарний день періоду невиконання, нарахованої у зв'язку з порушенням Позичальником зобов'язання щодо проведення оборотів, за період з 01.01.2013 по 30.06.2015, становило 4 175 283,03 грн по курсу НБУ на дати моніторингу; інфляційні втрати за несвоєчасну сплату процентів, що нараховані за період з 28.02.2015 року по 05.08.2015 (включно), становило 2 867,84 грн; інфляційні втрати за несвоєчасну сплату кредиту, що нараховані за період з 05.06.2013 по 05.08.2015 (включно), становлять 3 821 123,70 грн; прострочена комісійна винагорода становила 566 747,60 грн; пеня за несвоєчасну сплату комісійної винагороди нарахованої у гривні за період з 01.08.2015 по 05.08.2015 (включно), становила 4 658,20 грн; 3% річних за прострочення сплати комісійної винагороди за період з 01.08.2015 по 05.08.2015 (включно) становило 232,91 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Експансія" подано зустрічну позовну заяву про внесення змін до Кредитного договору, укладеного між сторонами у справі.

ПАТ "ВТБ Банк" подало уточнення позовних вимог з посиланням на ст. 533 ЦК України та ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 №15-93, якими визначено, що операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 Декрету.

Оскільки Банком було отримано Генеральну ліцензію № 79 від 05.10.2011, яка дозволяє здійснювати операції з валютними цінностями, останній просить стягувати кредитну заборгованість та нараховані відсотки за користування кредитом в доларах США.

Зважаючи на вказані обставини, позивач просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія" заборгованості за Кредитним договором №10-0604/131к-07 від 13 квітня 2007 року станом на 05.08.2015 (включно) в розмірі 119 332 593,04 грн та 12 704 153,10 доларів США, з них: прострочена заборгованість по кредиту у доларах США 11 620 451,53 доларів США; прострочена заборгованість по кредиту у гривнях 13 493 349,10 грн; прострочена заборгованість по сплаті процентів у доларах США становить 718 107,11 доларів США; прострочена заборгованість по сплаті процентів у гривні 194 082,42 грн; строкова заборгованість по сплаті процентів у доларах США 44 545,06 доларів США (з 25.07.2015 по 05.08.2015); строкова заборгованість по сплаті процентів у гривні 77 632,97 грн з 25.07.2015 по 05.08.2015); пеня за несвоєчасне повернення кредиту наданого у доларах США 89 737 531,79 грн; пеня за несвоєчасне повернення кредиту наданого у гривні 4 354 470,11 грн; пеня за несвоєчасну сплату процентів нарахованих у доларах США 2 535 814,23 грн; пеня за несвоєчасну сплату процентів у гривні 2 680,38 грн; 3% річних за прострочення повернення кредиту наданого у доларах США 315 184,85 доларів США; 3% річних за прострочення повернення кредиту наданого у гривні 365 983,99 грн; 3% річних за прострочення сплати процентів нарахованих у доларах США 5 864,55 долари США; 3% річних за прострочення сплати процентів нарахованих у гривні 134,77 грн; договірна санкція у розмірі 0,00278% від заборгованості за Кредитом 4 175 283,03 грн; інфляційні втрати за несвоєчасну сплату процентів 2 867,84 грн; інфляційні втрати за несвоєчасну сплату кредиту 3 821 123,70 грн; прострочена комісійна винагорода 566 747,60 грн; пеня за несвоєчасну сплату комісійної винагороди 4 658,20 грн 3% річних за прострочення сплати комісійної винагороди 232,91 грн. Також позивач просить стягнути на користь банку судовий збір в сумі 73 080,00 грн та витрати по сплаті судової експертизи в розмірі 57 443, 40 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 22.11.2016 у справі № 911/3715/15 первісні позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія" на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" 11 620 451 (одинадцять мільйонів шістсот двадцять тисяч чотириста п'ятдесят один) долар США 53 центів простроченої заборгованості по кредиту; 718 107 (сімсот вісімнадцять тисяч сто сім) доларів США 11 центів простроченої заборгованості по сплаті процентів; 44 545 (сорок чотири тисячі п'ятсот сорок п'ять) доларів США 06 центів строкової заборгованість по сплаті процентів; 152 816 (сто п'ятдесят дві тисячі вісімсот шістнадцять) доларів США 90 центів 3% річних за прострочення повернення кредиту; 13 493 349 (тринадцять мільйонів чотириста дев'яносто три тисячі триста сорок дев'ять) грн 10 коп. простроченої заборгованості по кредиту у гривнях; 194 082 (сто дев'яносто чотири тисячі вісімдесят дві) грн 42 коп. простроченої заборгованості по сплаті процентів; 77 632 (сімдесят сім тисяч шістсот тридцять дві) грн 97 коп. строкової заборгованості по сплаті процентів; 66 397 711 (шістдесят шість мільйонів триста дев'яносто сім тисяч сімсот одинадцять) грн 95 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту наданого в доларах США; 3 510 119 (три мільйони п'ятсот десять тисяч сто одинадцять) грн 17 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту наданого у гривні; 2 535 814 (два мільйони п'ятсот тридцять п'ять тисяч вісімсот чотирнадцять) грн 23 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів нарахованих у дол. США; 2 680 (дві тисячі шістсот вісімдесят) грн 38 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів нарахованих у гривні; 177 446 (сто сімдесят сім тисяч чотириста сорок шість) грн 78 коп. 3% річних за прострочення повернення кредиту наданого у гривні; 3 616 894 (три мільйони шістсот шістнадцять тисяч вісімсот дев'яносто чотири) грн 18 коп. договірної санкції; 2867 (дві тисячі вісімсот шістдесят сім) грн. 84 коп. інфляційних втрат за несвоєчасну сплату процентів, 3 819 967 (три мільйони вісімсот дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят сім) грн 13 коп. інфляційних втрати за несвоєчасну сплату кредиту, 566 747 (п'ятсот шістдесят шість тисяч сімсот сорок сім) грн 60 коп. простроченої комісійної винагороди; 4 658 (чотири тисячі шістсот п'ятдесят вісім) грн 20 коп. пені за несвоєчасну сплату комісійної винагороди нарахованої у гривні; 232 (двісті тридцять дві) грн 91 коп. 3% річних за прострочення сплати комісійної винагороди; 67 793 (шістдесят сім тисяч сімсот дев'яносто три) грн 91 коп. судового збору, 53 288 (п'ятдесят три тисячі двісті вісімдесят вісім) грн 35 коп. витрат за проведення судової експертизи. В задоволенні решти первісного позову відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю. Відстрочено виконання рішення господарського суду Київської області від 22.11.2016 у справі № 911/3715/15 до 01.10.2018.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду, ПАТ "ВТБ Банк" подало апеляційну скаргу, в якій просило суд скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 22.11.2016 в частині часткового задоволення первісного позову та відстрочення виконання рішення суду, прийняти нове рішення про задоволення первісного позову повністю.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, апелянт стверджує, що місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні не навів чітких доводів зменшення санкцій та не вказав, які саме дати моніторингу виконання зобов'язань банком не взято до уваги при проведенні розрахунку договірних санкцій. Позивач вважає висновки місцевого господарського суду в частині зменшення розміру заборгованості необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності. Також апелянт не погодився із висновком місцевого господарського суду про надання відстрочки виконання рішення. На думку позивача судом безпідставно задоволено відповідну заяву.

Відповідач у своїх письмових запереченнях на апеляційну скаргу просив суд залишити без змін рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2016 у справі № 911/3715/15, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню. При цьому судова колегія бере до уваги наступне.

На підставі укладеного між сторонами у справі договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії №10-0604/131 к-07, позичальнику надано кредит в розмірі 11 620 451,53 доларів США та 13 493 349,10 грн.

Згідно з Кредитним договором (п.4.3.4.), позичальник зобов'язувався сплачувати Банку плату за кредит в розмірі та в порядку, передбачених в цьому Договорі.

За умовами п. 3.1. договору, в редакції Договору № 15 від 30.11.2011 про внесення змін до Кредитного договору, плата за користування кредитом встановлюється у вигляді процентів за користування кредитом, розмір яких є фіксованим та складає 11,5% річних для кредиту, що надається у доларах США; 17,5% річних для кредиту, що надається у гривні.

Оскільки позичальник своїх зобов'язань за договором не виконав, за останнім утворилась прострочена заборгованість по кредиту в сумі 11 620 451,53 доларів США; прострочена заборгованість по кредиту в сумі 13 493 349,10 грн; прострочена заборгованість по сплаті процентів в доларах в сумі 718 107,11 доларів США; прострочена заборгованість по сплаті процентів у гривні в сумі 194 082,42 грн; строкова заборгованість по сплаті процентів у доларах США, нарахованих за період з 25.07.2015 по 05.08.2015 в сумі 44 545,06 доларів США; строкова заборгованість по сплаті процентів у гривні, нарахованих за період з 25.07.2015 по 05.08.2015 в сумі 77 632,97 грн.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд встановив, що позивач за первісним позовом свої зобов'язання за договором виконав належним чином, що підтверджується банківським виписками та висновком експерта № 22464/15-45 від 22.09.2016, наявним в матеріалах справи. В свою чергу, відповідач за первісним позовом, в порушення умов договору, заборгованість по кредиту та відсоткам за користування кредитом повністю не погасив, внаслідок чого прострочена заборгованість по кредиту, прострочена заборгованість по сплаті процентів та строкова заборгованість по сплаті процентів підлягають задоволенню повністю.

Таким чином, з відповідача за первісним позовом підлягає до стягнення: 11 620 451,53 доларів США та 13 493 349,10 грн простроченої заборгованості по кредиту; 718 107,11 доларів США та 194 082,42 грн простроченої заборгованості по сплаті процентів; 44 545,06 доларів США та 77 632,97 грн строкової заборгованості по сплаті процентів.

До того ж, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання з повернення суми кредиту за договором, наданих в доларах та гривні, позивачем за період з 05.06.2013 по 05.08.2015 нарахована пеня в сумі 89 737 531, 79 грн (на суму кредиту в доларах США) та 4 354 470,11 грн (на суму кредиту в гривні).

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.1. договору № 15 про внесення змін до договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/131к-07 від 30.11.2011 передбачено, що у разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення заборгованості за кредитом, позичальник сплачує банку пеню в гривні (для кредитів, наданих в гривні) та/або в гривні за офіційним курсом НБУ на дату сплати (для кредитів, наданих в іноземній валюті) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченої заборгованості за кредитом за кожен календарний день прострочення заборгованості за кредитом враховуючи день повернення кредиту з розрахунку факт/365 (для кредитів, наданих в гривні) та з розрахунку факт/360 (для кредитів, наданих в іноземній валюті).

Згідно з пунктом 7.2. договору № 15, у разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення плати за кредит згідно умов договору, позичальник сплачує банку пеню в гривні (для кредитів, наданих в гривні) та/або в гривні за офіційним курсом НБУ на дату сплати (для кредитів, наданих в іноземній валюті) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченої плати за кредит за кожен календарний день прострочення заборгованості за кредитом враховуючи день сплати з розрахунку факт/365 (для кредитів, наданих в гривні) та з розрахунку факт/360 (для кредитів, наданих в іноземній валюті). Відповідно до умов п. 1.1 (в редакції Договору № 25 від 25.11.2014 про внесення змін до Кредитного договору), банк на умовах цього Договору зобов'язується надати позичальнику кредит, а позичальник повернути в термін не пізніше 26 лютого 2015 року включно.

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, вірним періодом нарахування пені за несвоєчасне повернення кредиту є період починаючи з наступного дня коли зобов'язання мало бути виконано, а саме з 27.02.2015, про що також зазначає судовий експерт у висновку №22464/15-45 від 22.09.2016.

А тому, застосовуючи періоди нарахування пені з 27.02.2015 по 05.08.2015, з урахуванням вищенаведених норм законодавства та умов договору, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що заявлена до стягнення пеня в сумі 89 737 531,79 грн (на суму кредиту в доларах США) та 4 354 470,11 грн (на суму кредиту в гривні) підлягає частковому задоволенню в розмірі 66 397 711,95 грн та 3 510 119, 17 грн відповідно.

Щодо розмірів пені за несвоєчасну сплату процентів, нарахованих у доларах США (з 30.08.2014 по 05.08.2015) в сумі 2 535 814,23 грн та пені за несвоєчасну сплату процентів, нарахованих у гривні (з 28.02.2015 по 05.08.2015) в сумі 2680,38 грн, експерт здійснюючи вказані розрахунки виходив із періодів нарахування починаючи з 30.08.2014 (тобто збільшив період нарахування в частині стягнення пені нарахованої на несвоєчасну сплату процентів і вийшов за межі заявленої позовної вимоги), та зазначив, що до стягнення підлягає пеня за несвоєчасну сплату процентів, нарахованих у доларах США 1 921 174,21 грн та 2246,42 грн за несвоєчасну сплату процентів, нарахованих у гривні.

Суд першої інстанції обґрунтовано здійснив перерахунок пені із врахуванням періодів, зазначених позивачем, зокрема, і для стягнення пені за сплату процентів в гривні (починаючи з 28.02.2015) та встановив, що вимоги про стягнення пені, за несвоєчасну сплату процентів, нарахованих у доларах США (з 30.08.2014 по 05.08.2015) в сумі 2 535 814,23 грн та пені за несвоєчасну сплату процентів, нарахованих у гривні (з 28.02.2015 по 05.08.2015) в сумі 2 680,38 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також позивачем за первісним позовом заявлено вимогу про стягнення 4175283,03 грн договірної санкції у розмірі 0,00278 % від заборгованості за кредитом за період з 01.01.2013 по 30.06.2015.

Відповідно до п. 7.4. Договору № 15 від 30.11.2011 про внесення змін до договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/131к-07 від 13.04.2007 у разі невиконання або неналежного виконання позичальником більш ніж на 10 % (десять) відсотків зобов'язання, визначеного п. 4.3.11. цього договору, Банк має право застосувати до позичальника договірну санкцію, а позичальник зобов'язаний сплатити її банку у розмірі 0,00278% (нуль цілих двісті сімдесят вісім стотисячних) відсотків від заборгованості за кредитом на кожну дату розрахункового періоду проведення чистих кредитових оборотів (за кожен календарний день) періоду невиконання відповідно до умов п. 4.3.11.2. цього договору. При цьому, розмір зобов'язань позичальника, визначений п. 4.3.11. договору, приймається для розрахунку 100 %. Сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ в період для застосування договірної санкції.

Враховуючи встановлення судом факту неналежного виконання позичальником більш ніж на 10 % зобов'язання, визначеного п. 4.3.11 цього договору та з урахуванням п.4.3.11.2 Договору №15 від 30.11.2011 та № 19 від 21.11.2013 стосовно дати моніторингу виконання зобов'язань (які Банком при проведенні розрахунку не взято до уваги), колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення заявленої позовної вимоги про стягнення договірної санкції у розмірі 0,00278 % від заборгованості за кредитом в розмірі 4 175 283,03 грн, а тому до стягнення підлягає 3 616 894,18 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання з повернення суми кредиту за договором, позивачем за первісним позовом за період з 05.06.2013 по 05.08.2015 нараховані 3% річних за прострочення повернення кредиту наданого у доларах США в сумі 315 184,85 доларів та 3% річних за прострочення повернення кредиту наданого у гривні за період з 05.06.2013 по 05.08.2015 в сумі 365 983,99 грн; 3% річних за прострочення сплати процентів нарахованих у доларах США за період з 30.08.2014 по 05.08.2015 в сумі 5 864,55 долари США та 3% річних за прострочення сплати процентів нарахованих у гривні за період з 28.02.2015 по 05.08.2015 в сумі 134,77 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до розрахунку, наданого Банком, 3% річних за прострочення грошових зобов'язань з повернення суми кредиту за договором підлягають стягненню за період з 05.06.2013 по 05.08.2015. Однак, суд зазначає, що з урахуванням п. 1.1 Договору щодо терміну повернення кредиту (не пізніше 26.02.2015), який Банком не взято до уваги, вірним періодом для застосування до позичальника 3% річних є 27.02.2015 по 05.08.2015 (зазначені періоди також застосовані судовим експертом при проведенні розрахунку). А тому, розміри 3% річних підлягають частковому задоволенню та до стягнення з позичальника на користь кредитора підлягає 3% річних за прострочення повернення кредиту наданого у доларах США в сумі 152 816,90 доларів США та 3% річних за прострочення повернення кредиту наданого в гривнях в сумі 177 446,78 грн.

Що стосується заявлених до стягнення 3% річних за прострочення сплати процентів нарахованих у доларах США в сумі 5 864,55 доларів США та 3% річних за прострочення сплати процентів нарахованих у гривні в сумі 134,77 грн, суд звертає увагу, що зазначена міра відповідальності має місце лише при її застосуванні на суму основного боргу без врахування нарахованих процентів, а тому в задоволенні 3% річних слід відмовити (зазначена позиція викладена в листі Верховного суду України "Аналіз практики застосування ст. 625 Цивільного кодексу України в цивільному судочинстві", про що також зазначав у висновку від 22.09.2016 судовий експерт).

Також з посиланням на норми ст. 625 ЦК України, позивач за первісним позовом просить стягнути інфляційні втрати за несвоєчасну сплату процентів, що нараховані за період з 28.02.2015 по 05.08.2015 в розмірі 2 867,84 грн та інфляційні втрати за несвоєчасну сплату кредиту, що нараховані за період з 05.06.2013 по 05.08.2015 в розмірі 3 821 123,70 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що приймаючи до уваги норми ст. 625 ЦК України, періоди нарахування, а також висновок судового експерта, інфляційні втрати за несвоєчасну сплату процентів (з 28.02.2015 по 05.08.2015) підлягають задоволенню повністю в розмірі 2 867, 84 грн, інфляційні втрати за несвоєчасну сплату кредиту частковому задоволенню в сумі 3 819 967,13 грн (з 27.02.2015 по 05.08.2015), у зв'язку з невірним визначенням Банком періоду нарахування.

Щодо розміру простроченої комісійної винагороди в сумі 566 747, 60 грн, а також нарахованих на зазначену суму 4 658, 20 грн пені (з 01.08.2015 по 05.08.2015) та 232,91 грн 3% річних (з 01.08.2015 по 05.08.2015), суд зазначає, що п. 3.8.1 Договору № 15 від 30.11.2011 про внесення змін та доповнень до договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/131к-07 від 13.04.2007 передбачено, що позичальник зобов'язаний сплачувати банку щорічну комісійну винагороду за управління кредитом у розмірі 0,5% від суми фактичної заборгованості понад 7 000 000 дол. США на дату оплати, яка сплачується не пізніше останнього робочого дня липня місяця кожного року кредитування на рахунок 35784010009912.

Згідно п. 3.17.3 Положення про облікову політику ПАТ "ВТБ Банк", для клієнтів корпоративного та малого бізнесу передбачено крім пені та штрафу застосування такого виду забезпечення виконання зобов'язань за договором, як договірна санкція.

З матеріалів справи не вбачається, а відповідачем за первісним позовом не надано суду доказів сплати комісійної винагороди, а тому 566 747,60 грн комісійної винагороди та у зв'язку з простроченням її сплати заявлені до стягнення 3% річних в сумі 232,91 грн та 4 658,20 грн пені підлягають задоволенню повністю. Правильність їх нарахування та обґрунтованість підтверджується також висновком судового експерта №22464/15-45 від 22.09.2016.

Отже колегія суддів вважає, що вірним є висновок місцевого господарського суду про те, що первісні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з ТОВ "Експансія" підлягає до стягнення: прострочена заборгованість по кредиту 11 620 451,53 дол. США; прострочена заборгованість по сплаті процентів 718 107,11 доларів США; строкова заборгованість по сплаті процентів 44 545,06 доларів США; 3% річних за прострочення повернення кредиту 152 816,90 доларів США; прострочена заборгованість по кредиту у гривнях 13 493 349, 10 грн; прострочена заборгованість по сплаті процентів в гривнях 194 082,42 грн; строкова заборгованість по сплаті процентів у гривні 77 632,97 грн; пеня за несвоєчасне повернення кредиту наданого в доларах США 66 397 711,95 грн; пеня за несвоєчасне повернення кредиту наданого у гривні, 3 510 119,17 грн; пеня за несвоєчасну сплату процентів нарах у дол. США 2 535 814,23 грн; пеня за несвоєчасну сплату процентів нарахованих у гривні 2 680,38 грн; 3% річних за прострочення повернення кредиту наданого у гривні 177 446,78 грн; договірна санкція у розмірі 0,00278% від заборгованості за Кредитом 3 616 894,18 грн; інфляційні втрати за несвоєчасну сплату процентів 2867,84 грн; інфляційні втрати за несвоєчасну сплату кредиту 3 819 967,13 грн; прострочена комісійна винагорода 566 747,60 грн; пеня за несвоєчасну сплату комісійної винагороди нарахованої у гривні 4 658,20 грн; 3% річних за прострочення сплати комісійної винагороди 232,91 грн.

Щодо зустрічних позовних вимог про внесення змін до договору про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/131к-07 від 13.04.2007, укладеного між Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Експансія", із змінами та доповненнями, в частині строків (термінів) повернення траншів (та процентів за ними), наданих Товариству з обмеженою відповідальністю "Експансія", шляхом продовження строків (термінів) сплати нарахованих за ними процентів на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" не раніше ніж до настання 16 вересня 2025 року. Пункт 1.1 договору про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/131к-07 від 13.04.2007, укладеного між Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Експансія", із змінами та доповненнями, позивач просить викласти в наступній редакції: " 1.1. Банк на умовах цього договору зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді не відновлювальної відкличної кредитної лінії в сумі еквівалентній 15 000 000 дол. США, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути Банку кредит не пізніше 16 вересня 2025 року, а також сплатити плату за кредит та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, визначені договором".

В обґрунтування зустрічного позову, позивач посилається на те, що з огляду на скрутний фінансовий стан, ТОВ "Експансія" листом № 1247 від 16.09.2015 зверталось до відповідача за зустрічним позовом з пропозицією внести зміни до кредитного договору в частині строків повернення траншів, шляхом продовження строків їх повернення до 16.09.2025, а також в частині відміни штрафних та договірних санкцій за порушення умов договору за період з 01.01.2012 до дати укладення договору про внесення змін.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні говору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах - частина 1 ст. 652 ЦК країни.

Частиною 2 ст. 652 ЦК України встановлено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

В якості обґрунтування зміни обставини позивач за зустрічним позовом вказує на те, що відповідно до листа Служби безпеки України № 33/2117 від 13.06.2014 та листа Міністерства внутрішніх справ України № 12/3-2428 від 26.06.2014 07 квітня 2014 року згідно з вимогами чинного законодавства України (ст. 10, 11 Закону України "Про боротьбу з тероризмом") прийнято рішення щодо проведення антитерористичної операції (далі - АТО) в Донецькій, Луганській і Харківській областях.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Так, на думку позивача за зустрічним позовом, на нього розповсюджується дія положень ст. 2 ЗУ "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", окрім того в зв'язку з окупацією частини території України ТОВ "Експансія" зазнало збитків, що є істотною зміною обставин та відповідно до ч. 2 ст. 652 ЦК України підставою для внесення змін до кредитного договору в судовому порядку.

Однак, слід зауважити, що зміна договору у зв'язку з істотними змінами обставин є самостійним випадком зміни договірних зобов'язань, метою якого є необхідність відновлення балансу інтересів сторін договору, істотно порушеного внаслідок не передбачуваної зміни зовнішніх обставин, що не залежить від волі сторін. При наявності істотної зміни обставин, зміна договору за рішенням суду допускається лише як виняток.

Отже, закон пов'язує можливість внесення змін до договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду України від 27 лютого 2012 року у справі № 3-9гс12, у якій сказано, що у разі не доведення заінтересованою особою одночасної наявності чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, підстав для розірвання спірного договору або внесення до нього відповідних змін немає.

Таким чином, наведені ТОВ "Експансія" обставини у якості підстави для внесення змін до договору є необґрунтованими та такими, що не передбачені ані умовами договору, ані положеннями законодавства, що у свою чергу унеможливлює внесення запропонованих позивачем за зустрічним позовом змін до договору за відсутності згоди іншого учасника договірних відносин.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог про внесення змін до договору про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/131к-07 від 13.04.2007, укладеного між Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Експансія".

Судом також встановлено, що на підставі ст. 121 Господарського процесуального кодексу України від відповідача за первісним позовом надійшла заява про відстрочку виконання рішення до 01.10.2021. В обґрунтування даної заяви відповідач за первісним позовом посилається на неможливість виконати рішення у даній справі у встановлені процесуальним законодавством строки з огляду на відсутність обігових коштів на підприємстві, що зумовлено особливістю своєї господарської діяльності.

Так, за даними Звіту про фінансові результати за 2016 рік (9 місяців), поданим заявником, ТОВ "Екпансія" має збитки у сумі 201 780 000,00 грн. За таких умов, за словами позичальника, негайне виконання рішення суду в повному обсязі є неможливим і неминуче призведе до банкрутства відповідача за первісним позовом.

Крім того, відповідач за первісним позовом посилається на те, що на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, а також в Донецькій області ТОВ "ФОЗЗІ-ФУД" (до якого входять АТ "Фоззі", АТ "Сільпо Рітейл", ТОВ "Фоззі-Фуд", ТОВ "У Хромого Пола", ТОВ "Експансія Рітейл") здійснювало свою діяльність в магазинах під торговою маркою "Сільпо", що знаходилися за адресами: - м. Харцизьк, мікрорайон металургів, буд. 16-Б, Донецька область; - м. Керч, вул. Ворошилова, 6, Автономна Республіка Крим; - м. Керч, вул. Кірова, 105, Автономна Республіка Крим; - м. Керч, вул. Марата, 10, Автономна Республіка Крим; - м. Севастополь, пр-т Генерала Острякова, 260, Автономна Республіка Крим; - м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 2, Автономна Республіка Крим; - м. Севастополь, пр-т Октябрської Революції, 50, Автономна Республіка Крим; - м. Севастополь, вул. Фадєєва, 1, Автономна Республіка Крим; - м. Сімферополь, вул. Кірова, 19, Автономна Республіка Крим; - м. Севастополь, вул. Севастопольська, 47, Автономна Республіка Крим; м. Ялта, вул. Більшовицька, 10, Автономна Республіка Крим. У вказаних магазинах, окрім торгового обладнання залишилися також товари, якими здійснювало торгівлю ТОВ "ФОЗЗІ-ФУД", що завдало йому значних збитків.

Також, обґрунтовуючи подану заяву, відповідач за первісним позовом зазначає, що через окупацію території Автономної Республіки Крим, а також проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганських областях, що супроводжується бойовими діями, ТОВ "ФОЗЗІ-ФУД" позбавлене можливості здійснювати в даних приміщеннях господарську діяльність та отримувати прибуток.

Вказані обставини призвели до того, що у ТОВ "Експансія" внаслідок зупинення торгової діяльності на вказаних територіях зменшився прибуток, на який ТОВ "Експансія" розраховувало, що призводить до неможливості на даний час виконати зобов'язання по поверненню кредитних коштів без відстрочення виконання рішення суду.

Також за прогнозом "Звіту про фінансові результати" за 9 місяців 2016 року ТОВ "Експансія" має збиток у сумі 201 780 000,00 грн. Однак, в подальшому ТОВ "Експансія" прогнозує динаміку зменшення збитку та отримання прибутку.

Пунктом 6 частини 1 статті 83 ГПК України унормовано, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Підставою для відстрочки чи розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Відтак, дослідивши наведені первісним відповідачем обставини, враховуючи специфіку та умови діяльності останнього, те, що підприємство функціонує в складних економічних умовах, обумовлених тимчасовою окупацією території Автономної Республіки Крим та проведенням антитерористичної операції на сході України, а також те, що негайне виконання рішення у справі може призвести до зупинки господарської діяльності і всіх магазинів ТОВ "ФОЗЗІ-ФУД", в тому числі і ТОВ "Експансія", а як наслідок - до зростання збитків, припинення податкових надходжень до державного бюджету України, невиплати заробітної плати великій кількості співробітників, до припинення постачання в магазини продуктів харчування, які закуповуються підприємством щодня, до незворотних наслідків і банкрутства, унеможливить виконання даного судового рішення, колегія суддів погоджується з висновком про часткове задоволення заяви відповідача за первісним позовом та відстрочку виконання рішення у даній справі до 01 жовтня 2018 року.

Беручи до уваги наведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2016 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Враховуючи вимоги ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за перегляд рішення в апеляційній інстанції покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п.1 ч. 1 ст. 103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК" на рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2016 у справі № 911/3715/15 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2016 у справі № 911/3715/15 залишити без змін.

Матеріали справи № 911/3715/15 повернути до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран