Рішення № 64532208, 03.02.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2017Справа №910/6037/16

За позовом Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "УМИГ Мьюзік"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "СУШИЯ"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Контент Делівері Сервіс"

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,

на стороні відповідача-2 - Державна організація "Українське агентство з авторських та суміжних прав"

про виплату компенсації у зв'язку із порушенням майнових прав суб'єкта авторського права

Суддя Гумега О.В.

Представники:

від позивача: Молчанов П.В. за довіреністю б/н від 30.12.2015

від відповідача-1: Антонова Г.І. за довіреністю б/н від 29.12.2015

від відповідача-2: Бригинець С.М. за довіреністю б/н від 21.12.2016

від третьої особи: Мельник В.А. за довіреністю № 60 від 26.05.2016

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (Організація) в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "УМИГ Мьюзік" (позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СУШИЯ" (відповідач) про виплату 68900,00 грн. компенсації за повторне порушення майнових авторських прав.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем майнових авторських прав позивача шляхом незаконного використання музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" (виконавець ОСОБА_1; автори музики та тексту ОСОБА_1 ,ОСОБА_3, ОСОБА_4).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2016 (суддя Прокопенко Л.В.) порушено провадження по справі № 910/6037/16 та призначено розгляд справи на 27.04.2016.

26.04.2016 через відділ діловодства суду від представника відповідача отримано відзив на позовну заяву та клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю "Контент Делівері Сервіс" та Державну організацію "Українське агентство з авторських та суміжних прав".

В судовому засіданні 27.04.2016 оголошено перерву на 04.05.2016.

04.05.2016 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли письмові пояснення № 1 щодо відзиву відповідача на позовну заяву в порядку ст. 22 ГПК України.

04.05.2016 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли письмові пояснення № 2 щодо відсутності правовідносин між відповідачем і ДО УААСП.

04.05.2016 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли письмові пояснення № 3 в порядку ст. 22 ГПК України щодо заявленого стороною відповідача клопотання про залучення третьої особи на стороні відповідача.

04.05.2016 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю "Контент Делівері Сервіс" в якості відповідача-2, а не третьої особи.

В судове засідання 04.05.2016 представник позивача з?явився, підтримав подане ним клопотання про залучення іншого відповідача.

В судове засідання 04.05.2016 представник відповідача з?явився, підтримав подане ним клопотання про залучення третіх осіб.

В судовому засіданні 04.05.2016 судом розглянуті та задоволені вищенаведені клопотання позивача та відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2016 розгляд справи відкладено на 29.06.2016, залучено до участі у справі в якості іншого відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Контент Делівері Сервіс" (далі - відповідач-2, ТОВ "КДС"), залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Державну організацію "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (далі - ДО "УААСП").

В судовому засіданні 29.06.2016 оголошено перерву до 08.07.2016.

29.06.2016 через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 надійшли письмові пояснення по справі та клопотання про витребування додаткових доказів, відповідно до якого відповідач просить суд витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "УМИГ Мьюзік" копії договорів про перехід (по ланцюгу) виключних майнових авторських прав на музичний твір "ІНФОРМАЦІЯ_1" від правовласників музичного твору ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "УМИГ Мьюзік".

29.06.2016 через відділ діловодства суду від представника третьої особи надійшло клопотання про витребування у відповідача-2 доказів, а саме: належним чином завірену копію повної версії договору № 01/2014 від 27 грудня 2013, оригінал даного договору надати для огляду у судовому засіданні.

29.06.2016 через відділ діловодства суду від представника відповідача-2 надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

05.07.2016 через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

05.07.2016 через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 надійшло клопотання про витребування додаткових доказів, відповідно до якого відповідач-1 просив суд витребувати у Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (третя особа) належним чином засвідчені копії:

- договору про взаємне представництво від 01.06.2006 року (з усіма додатками та змінами), укладеного між Державною організацією "Українське агентство з авторських та суміжних прав" та Performing Right Society, Об?єднане Королівство Великобританії та Північної Ірландії;

- виписки із системи ІРІ, яка безпосередньо стосується музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" (виконавець - ОСОБА_1, автори - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4);

- доказів наявності майнових авторських прав Performing Right Society, Об?єднане Королівство Великобританії та Північної Ірландії на музичний твір ІНФОРМАЦІЯ_1" (виконавець - ОСОБА_1, автори - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4), в тому числі договори між Performing Right Society, Об?єднане Королівство Великобританії та Північної Ірландії та фізичними особами - авторами музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1".

В судове засідання 08.07.2016 представник позивача не з?явився.

В судове засідання 08.07.2016 представник відповідача-1 з?явився, підтримав подані ним клопотання про витребування додаткових доказів.

В судове засідання 08.07.2016 представник відповідача-2 з?явився, надав усні пояснення по суті спору.

В судове засідання 08.07.2016 представник третьої особи з?явився, підтримав подане ним клопотання про витребування доказів.

В судовому засіданні 08.07.2016 судом розглянуті та задоволені клопотання представників відповідача-1 та третьої особи про витребування додаткових доказів по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2016 відкладено розгляд справи на 20.07.2016 о 10:30 та витребувано додаткові докази у позивача, відповідача-2 та третьої особи.

15.07.2016 через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 надійшло клопотання про залучення доказів до матеріалів справи, зокрема, копії адвокатського запиту № 465 від 24.06.2016 (в інтересах ТОВ "СУШИЯ") до ТОВ "Контент Делівері Сервіс" стосовно надання інформації та документального підтвердження того, що станом на 07.09.2015 музичний репертуар вказаного товариства, який розміщений в мережі Інтернет, містив серед переліку музичних творів музичний твір "ІНФОРМАЦІЯ_1" (виконавець - ОСОБА_1, автори - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4), та копії відповіді ТОВ "Контент Делівері Сервіс" на вказаний адвокатський запит із повідомленням в підтвердження вказаної інформації.

19.07.2016 через відділ діловодства суду від представника відповідача-2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

20.07.2016 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про залучення додаткових доказів, зокрема, доказів направлення копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу-2 та третій особі.

20.07.2016 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли письмові пояснення № 4 щодо виконання вимог ухвали суду від 08.07.2016, згідно яких позивач просив суд розглядати справу за наявними документами і дати належну оцінку доказам, наданим відповідачами з точки зору їх належності і допустимості.

20.07.2016 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли письмові пояснення № 5 щодо розшифровки відеозапису (похвилинно), зокрема, вказано час фіксації на відеозаписі аудіоколонок, за допомогою яких здійснювалось подання музичних творів у закладі, в якому господарську діяльність здійснює відповідач-1, час подання спірного музичного твору та зафіксовано фіскальний чек із реквізитами та адресою закладу відповідача-1.

20.07.2016 через відділ діловодства суду від представника третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких останній звернув увагу, що згідно доданих до позовної заяви договорів № НЛВ-138/15 від 31.12.2014 між позивачем та ООО "Национальное музыкальное издательство" та № АУ003К від 01.01.2014 між ПО "ОКУАСП" та позивачем, не прослідковується передача майнових авторських прав на спірні музичні твори безпосередньо від автора (первинного суб'єкта авторського права) (по ланцюгу). А тому, третя особа вважає за доцільне отримання спочатку від позивача та відповідача-2 витребуваної інформації, після чого можливо відпаде необхідність у наданні витребуваної інформації від третьої особи.

В судове засідання 20.07.2016 представники позивача, відповідача-1 та третьої особи з?явились, надали усні пояснення по суті спору.

В судове засідання 20.07.2016 представник відповідача-2 не з?явився.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2016 відкладено розгляд справи на 17.08.2016 о 12:00.

01.08.2016 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

12.08.2016 через відділ діловодства суду від представника відповідача-2 надійшло клопотання про перенос розгляду справи.

17.08.2016 відділом діловодства суду отримані письмові пояснення спеціаліста в порядку ст. 30 ГПК України щодо перевірки і правильності ідентифікації спірного музичного твору, зафіксованого під час складання акту фіксації № 02/09/15 від 07.09.2015.

В судове засідання 17.08.2016 представник позивача з?явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 17.08.2016 представник відповідача-1 з?явився, надав усні пояснення по суті справи.

В судове засідання 17.08.2016 представники відповідач-2 та третьої особи не з?явилися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2016 відкладено розгляд справи на 05.10.2016 о 12:00.

23.08.2016 через відділ діловодства суду від представника третьої особи надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 03.10.2016 № 04-23/2023 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/6037/16 у зв'язку із прийняттям Верховною Радою України Постанови про звільнення судді Прокопенко Л.В.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2016 справу № 910/6037/16 передано на розгляд судді Гумезі О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2016 справу № 910/6037/16 прийнято до провадження судді Гумеги О.В. та призначено розгляд справи на 31.10.2016 о 10:50 год.

В судове засідання, призначене на 31.10.2016, представники позивача та відповідачів з'явилися.

Представник третьої особи в судове засідання, призначене на 31.10.2016 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 07.102016 не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні, призначеному на 31.10.2016, представник відповідача-2 подав клопотання про призначення експертизи та витребування доказів, відповідно до якого просив суд витребувати у позивача оригінал пристрою, за допомогою якого проводилась фіксація із відеозаписом, який додано до матеріалів справи, та просив призначити у справі судову експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Клопотання відповідача-2 залучене судом до матеріалів справи, передане до відділу діловодства суду для реєстрації та буде розглянуте в наступному судовому засіданні.

В судовому засіданні, призначеному на 31.10.2016, судом перевірено виконання сторонами вимог ухвали суду від 07.10.2016 та встановлено, що сторони і третя особа вимоги зазначеної ухвали не виконали.

Враховуючи нез'явлення представника третьої особи в судове засідання, не виконання сторонами і третьою особою вимог ухвали суду від 07.10.2016 та положення п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 31.10.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2016 відкладено розгляд справи на 14.11.2016 о 14:30 год.

03.11.2016 через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.

11.11.2016 через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 надійшов супровідний лист з документами для долучення до матеріалів справи, серед яких відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач-1 вважає позовні вимоги необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки: Організація не довела належність позивачу виключного авторського права на спірний музичний твір , виключного права дозволяти використання вказаного музичного твору та відповідно права на його захист; надані Організацією акт фіксації № 02/09/15 від 07.09.2015, фіскальний чек від 07.09.2015, диск із відеозаписом не є належними і допустимими доказами; використання відповідачем-1 музичних творів здійснювалось на підставі Договору доручення № 10-01/07/2015 КДС від 01.07.2015, укладеного між ТОВ "СУШИЯ" та ТОВ "КДС", та Договору № 01/2014 від 27.12.2013, укладеного між ДО "УААСП" та ТОВ "КДС".

11.11.2016 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли письмові пояснення № 6 щодо заявленого відповідачем-2 клопотання про призначення експертизи. Представник позивача просив суд відмовити у задоволенні вказаного клопотання у зв'язку з його безпідставністю та необґрунтованістю. Зокрема, на думку представника позивача, підстави призначення експертизи, заявлені відповідачем-2, виходять за межі даного позову, запропоновані відповідачем-2 питання на вирішення експерта, не потребують спеціальних знань, а носять суто юридичний характер, не відповідають вимогам конкретності, чіткості, ясності і запобіганню неоднозначного розуміння й тлумачення, заявлене відповідачем-2 клопотання про призначення експертизи спрямоване на затягування вирішення справи.

11.11.2016 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли письмові пояснення № 7 щодо виконання вимог ухвали суду від 07.10.2016. У наведених поясненнях представник позивач зазначив, зокрема, про допущену в прохальній частині позовної заяви технічну помилку, а саме: "п'ятикратний розмір компенсації від мінімального розміру", тоді як належало вказати: "п'ятикратне збільшення мінімально встановленого розміру компенсації". Водночас, представник позивача звернув увагу, що на теперішній час змінився розмір мінімальної заробітної плати, порівняно з датою подання позову, у зв'язку з чим здійснив розрахунок компенсації у розмірі 72500,00 грн. (10х1450х5, де 10 - мінімальна кількість мінімальних заробітних плат до стягнення; 1450 - розмір мінімальної заробітної плати; 5 - п'ятикратне збільшення мінімального розміру компенсації у зв'язку з повторним притягненням відповідача-1 до відповідальності за аналогічне порушення). Пояснення у наведеній частині представник позивача просив суд вважати заявою про збільшення розміру позовних вимог у зв'язку із зміною розміру мінімальної заробітної плати, що є змінною складовою у розрахунку розміру компенсації до стягнення.

В судове засідання, призначене на 14.11.2016, представники позивача, відповідачів та третьої особи з'явилися.

В судовому засіданні 14.11.2016 представник відповідача-2 подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позову повністю. Відзив відповідача-2 залучено судом до матеріалів справи та передано до відділу діловодства суду для реєстрації.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 14.11.2016, надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримали з урахуванням письмових пояснень № 6 та № 7, поданих 11.11.2016 через відділ діловодства суду.

В судовому засіданні 14.11.2016 представник відповідача-1 проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, поданому 11.11.2016 через відділ діловодства суду разом із супровідним листом.

В судовому засіданні 14.11.2016 представник відповідача-2 проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, поданому 14.11.2016 в судовому засіданні.

В судовому засіданні, призначеному на 14.11.2016, здійснювалося дослідження доказів, а саме диску з фіксацією використання відповідачем спірного музичного твору, про що складено протокол огляду та дослідження доказів від 14.11.2016.

В судовому засіданні 14.11.2016 судом оглянуто оригінали документів, копії яких наявні в матеріалах справи.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 14.11.2016, та оголосив перерву в судовому засіданні до 28.11.2016 на 12:20 год.

15.11.2016 через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи. Заява судом задоволена.

25.11.2016 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла позовна заява (оновлена редакція), подання якої, як зазначив представник позивача, зумовлене залученням до справи відповідача-2 та не пов'язане із зміною предмету або підстав позову, із збільшенням або зменшенням позовних вимог. У зв'язку з тим, що відповідач-1 та відповідач-2 надали докази того, що за зобов'язанням, яке є предметом даного спору, вони несуть солідарну відповідальність, то представник позивача вказав на наявність підстав відповідно до ст.ст. 540-543 ЦК України заявити вимогу про солідарне стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 компенсації у розмірі 72500,00 грн. за повторне порушення майнових авторських прав позивача.

В судове засідання, призначене на 28.11.2016, представники позивача, відповідачів та третьої особи з'явилися.

Представник третьої особи в судовому засіданні, призначеному на 28.11.2016, подав пояснення № 2, якими надав суду копію договору про взаємне представництво від 01.06.2006 року (з усіма додатками), укладеного між Державним підприємством "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (далі - ДП "УААСП") та Performing Right Society, Об?єднане Королівство Великобританії та Північної Ірландії; копію Додаткової угоди від 30.12.2006 до договору про взаємне представництво від 01.06.2006 року (з усіма додатками), укладеного між ДП "УААСП" та Performing Right Society, Об?єднане Королівство Великобританії та Північної Ірландії. Пояснення разом з доданими до них документами залучені судом до матеріалів справи та передані до відділу діловодства суду для реєстрації.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 28.11.2016, надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, підтримав оновлену редакцію позовної заяви, подану 25.11.2016 через відділ діловодства суду, з урахуванням письмових пояснень № 6 та № 7, поданих 11.11.2016 через відділ діловодства суду.

В судовому засіданні 28.11.2016 представник відповідача-1 проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, поданому 11.11.2016 через відділ діловодства суду разом із супровідним листом.

В судовому засіданні 28.11.2016 представник відповідача-2 проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, поданому 14.11.2016 в судовому засіданні.

Представник третьої особи в судовому засіданні 28.11.2016 надав усні пояснення щодо заявлених позовних вимог, зокрема вказав, що ДО "УААСП" має договір з іноземним авторським товариством - PRS, автори заявленого в позові і використаного відповідачем-1 музичного твору є членами цього авторського товариства, а тому позивач не може мати щодо цього твору заявлених у позові прав; участь авторів заявленого в позові музичного твору в PRS підтверджує виписка із системи ІРІ, до якої має доступ ДО "УААСП" як член CISAC на підставі стандартної угоди SUISA.

В судовому засіданні, призначеному на 28.11.2016, представники сторін та третьої особи подали спільне клопотання про продовження строку вирішення спору. Клопотання судом задоволене, залучене до матеріалів справи та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

Враховуючи спільне клопотання сторін та третьої особи про продовження строку вирішення спору та положення ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 28.11.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2016 продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 19.12.2016 об 11:00 год.

01.12.2016 через відділ діловодства суду від представника позивача надішли документи на виконання вимог ухвали суду від 28.11.2016, зокрема, довідка банку щодо відкритих рахунків ПО ОКУАСП

09.12.2016 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли письмові пояснення № 8 щодо пояснень, наданих третьою особою стосовно відсутності у позивача прав і наданих на обґрунтування такої заяви доказів.

13.12.2016 через відділ діловодства суду від представника третьої особи (ДО "УААСП") надійшли пояснення № 3 з додатками. У наведених поясненнях третя особа зазначила, зокрема, що ДО "УААСП", на відміну від ПО "ОКУАСП", являється єдиною в Україні організацією колективного управління, яка управляє правами іноземних суб'єктів авторського права щодо музичних творів, яка має міжнародне визнання, зокрема, є постійним і повноважним членом Міжнародної конфедерації авторських та композиторських товариств (CISAC), у рамках співпраці з членами CISAC ДО "УААСП" укладено договори з організаціями колективного управління іноземних держав; ДО "УААСП" як член CISAC на території України має доступ до юридично дійсних та аутентичних електронних баз даних, які складають частину мережевого проекту Загальна Інформаційна Система CISАС ("Cis-Net"), в тому числі системи ІРІ. Крім того, третя особа також зазначила, що матеріали справи не містять договору позивача із авторами спірного музичного твору, а відтак позивач не надав доказів наявності у нього майнових авторських прав на спірний музичний твір, при цьому позивач не є організацією колективного управління, т.т. майнових авторських прав на спірний музичний твір не набув, а відповідно, не передав їх ПО "ОКУАСП".

В судове засідання, призначене на 19.12.2016, представники сторін та третьої особи з'явилися.

Представник позивача в судовому засіданні 19.12.2016 підтримав оновлену редакцію позовної заяви, подану 25.11.2016 через відділ діловодства суду, з урахуванням письмових пояснень № 8, поданих 09.12.2016 через відділ діловодства суду.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні, призначеному на 19.12.2016, проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, поданому 11.11.2016 супровідним листом через відділ діловодства суду разом.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні 19.12.2016 проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, поданому 14.11.2016 в судовому засіданні.

В судовому засіданні, призначеному на 19.12.2016, представник третьої особи надав усні пояснення щодо заявлених позовних вимог з урахуванням пояснень № 2, поданих в судовому засіданні 28.11.2016 та письмових пояснень № 3, поданих 13.12.2016 через відділ діловодства суду.

В судовому засіданні 19.12.2016 суд зобов'язав представників позивача, відповідача-1 та відповідача-2 надати суду письмові пояснення з урахуванням доказів, наданих третьою особою 13.12.2016 через відділ діловодства суду.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 19.12.2016, та оголосив перерву в судовому засіданні до 30.01.2017 о 10:30 год.

12.01.2017 через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи. Заява судом задоволена.

У зв'язку з неможливістю розгляду справи в судовому засіданні, призначеному на 30.01.2017, суд дійшов висновку про необхідність призначення розгляду справи на іншу дату.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2017 призначено розгляд справи на 03.02.2017 о 10:30 год.

02.02.2017 через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 надійшли письмові пояснення на спростування доводів представника позивача, викладених у письмових поясненнях № 8, та на виконання вимог ухвали суду від 16.01.2017. Відповідно до наведених пояснень відповідач-1 зазначив, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується додержання ним вимог ЦК України та Закону України "Про авторське і суміжні права" при використанні спірного музичного твору, зокрема, відповідачем-1 разом з відповідачем-2 та ДО "УААСП" надано суду весь "ланцюг" документів від правовласників спірного музичного твору до відповідача-1, За таких обставин відповідач-1 вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

В судове засідання, призначене на 03.02.2017, представники сторін та третьої особи з'явилися.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні 03.02.2017 подав письмові пояснення на виконання ухвали суду від 16.01.2017, відповідно до яких просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні 03.02.2017 підтримав клопотання про призначення експертизи, подане 31.10.2016 через відділ діловодства суду.

Представник позивача заперечив проти задоволення вказаного клопотання з підстав, викладених у поясненнях № 6, поданих 11.11.2016 через відділ діловодства суду.

Відповідно до частини першої 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відхиляючи клопотання відповідача-2 про призначення судової експертизи, суд виходив з того, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Відповідні приписи містяться у п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи". Водночас судом враховано, що обов'язок доказування і подання доказів в силу статті 33 ГПК України покладається на сторони, а господарський суд, відповідно до ст. 34 ГПК України, приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, та здійснює їх оцінку в порядку, визначеному статтею 43 ГПК України. Суд також взяв до уваги, що в обґрунтування позовних вимог подано не лише відеозаписи як докази у розумінні статей 32, 33, 34, 37 ГПК України; питання, які можуть бути вирішені в результаті експертного дослідження, не спростують обставини публічного виконання спірного музичного твору відповідачем-1, що підтверджується зібраними у справі іншими доказами та поясненнями сторін; питання, які стосуються дослідження відеозапису фіксації публічного виконання, підлягають вирішенню в процесі судового розгляд; крім того, питання щодо ідентифікації творів не потребують спеціальних знань та вирішуються в процесі розгляду спору по суті.

Разом з тим, відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України", "Смірнова проти України", "Матіка проти Румунії", "Літоселітіс проти Греції" та інші).

Отже, призначення судової експертизи в даній справі з визначеними відповідачем-2 питаннями, є недоцільним і таким, що суперечить принципу розумності строку вирішення спору.

Представник позивача в судовому засіданні 03.02.2017 підтримав оновлену редакцію позовної заяви, подану 25.11.2016 через відділ діловодства суду, з урахуванням письмових пояснень № 8, поданих 09.12.2016 через відділ діловодства суду.

Позовна заяву в оновленій редакції, подана 25.11.2016 через відділ діловодства суду, містить вимогу про стягнення солідарно з відповідачів (ТОВ "СУШИЯ" і ТОВ "Контент Делівері Сервіс") 72500,00 грн. компенсації за повторне порушення виключних майнових авторських прав.

Судом розцінено вказану заяву, окрім іншого, як заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Суд перевірив дотримання позивачем вимог статті 22 ГПК України та прийняв вищенаведену заяву позивача до розгляду.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні 03.02.2017 проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, поданому 11.11.2016 супровідним листом через відділ діловодства суду, та у письмових поясненнях, поданих 02.02.2017 через відділ діловодства суду.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні 03.02.2017 проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, поданому в судовому засіданні 14.11.2016, та у письмових поясненнях, поданих в даному судовому засіданні.

В судовому засіданні, призначеному на 03.02.2017, представник третьої особи надав усні пояснення щодо заявлених позовних вимог з урахуванням пояснень № 2, поданих в судовому засіданні 28.11.2016 та письмових пояснень № 3, поданих 13.12.2016 через відділ діловодства суду.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 03.02.2017 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

в с т а н о в и в :

Приватна організація "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" (далі - Організація) звернулась до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СУШИЯ" (далі - відповідач-1 та ТОВ "СУШИЯ") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Контент Делівері Сервіс" (далі - відповідач-2, ТОВ "КДС"), у зв'язку з незаконним використанням відповідачем-1 - Товариством з обмеженою відповідальністю "СУШИЯ" музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" (виконавець ОСОБА_1; автори музики та тексту ОСОБА_1 ,ОСОБА_3, ОСОБА_4) (далі - спірний музичний твір), просить суд, у зв'язку з повторним порушенням відповідачем-1 майнових авторських прав та наявністю укладеного між відповідачем-1 та відповідачем-2 договору доручення № 10-01/07/2015/КДС від 01.07.2015, солідарно стягнути з відповідачів компенсацію в загальній сумі 72500,00 грн. в інтересах позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "УМИГ МЬЮЗИК".

В обґрунтування позовних вимог Організація зазначає таке:

1) факт порушення відповідачем майнових прав суб'єкта авторського права - позивача підтверджується:

- Актом фіксації фактів прямого чи опосередкованого комерційного використання музичних творів, опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань № 02/09/15 від 07.09.2015 (далі - Акт фіксації від 07.09.2015), складеним уповноваженим представником Організації, відповідно до якого встановлено, що в приміщені закладу харчування за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 10 в якому господарську діяльність здійснює Товариство з обмеженою відповідальністю "СУШИЯ", публічно виконувались музичні твори, серед яких спірний музичний твір;

- відеозаписом фіксації використаного спірного музичного твору за допомогою технічних засобів у відповідну дату;

- розрахунковим документом (фіскальний чек № 000037134 00007 від 07.09.2015), згідно якого у наведеному закладі здійснює господарську діяльність саме відповідач-1;

2) майнові авторські права на спірні музичні твори належать позивачу на підставі: Ліцензійного договору № НЛВ-138/15 від 31.12.2014, укладеного між позивачем та ТОВ "Національне музичне видавництво", Виписки з Каталогу творів від 30.01.2015;

3) Організація має право на колективне управління майновими авторськими правами позивача, зокрема, на спірний музичний твір, в тому числі право на судовий захист порушених майнових авторських прав позивача на підставі: свідоцтва про облік організації колективного управління від 24.01.2011 № 18/2011; статуту Приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами"; Договору № АУ003К про управління майновими авторськими правами від 01.01.2014, укладеного між позивачем та Організацією, Додаткової угоди № 2 від 31.12.2014 та Додаткової угоди № 3 від 22.12.2015 до цього договору, Декларації музичних творів № 9 від 30.01.2015;

4) використання відповідачем-1 спірних музичних творів у власній господарській діяльності відбулося без дозволу належного правовласника та без сплати авторської винагороди, чим порушені авторські права, передбачені вимогами пункту "а" статті 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Відповідач-1 проти позову заперечує з огляду на таке:

- Організація не довела належність позивачу виключного авторського права на музичний твір "ІНФОРМАЦІЯ_1" (виконавець - ОСОБА_1, автори - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4), виключного права дозволяти використання вказаного музичного твору та відповідно права на його захист, так як з доданих до позовної заяви документів не відслідковується передача майнових авторських прав на спірний музичний твір безпосередньо від авторів цього твору (первинних суб'єктів авторських прав) до ТОВ "Національне музичне видавництво" та в подальшому до позивача (по ланцюгу);

- з наданих Організацією акту фіксації № 02/09/15 від 07.09.2015, фіскального чеку від 07.09.2015, диску із відеозаписом не можливо достеменно встановити, що саме відповідачем-1 здійснювалось публічне виконання спірного музичного твору, більш того, за результатами дослідження відеозапису неможливо ідентифікувати назву музичного твору, його виконавця, не можливо також встановити джерело звуку та технічний пристрій з якого, нібито, відбувалось публічне виконання спірного музичного твору у закладі відповідача-1;

- використання відповідачем-1 музичних творів у приміщенні закладів, в яких відповідач-1 здійснює господарську діяльність, відбувалось на підставі Договору доручення № 10-01/07/2015 КДС від 01.07.2015, укладеного між ТОВ "СУШИЯ" (відповідач-1) та ТОВ "КДС" (відповідач-2), за умовами якого відповідач-1 приєднався до усіх правочинів, які вже укладено відповідачем-2, так і тих, що можуть бути укладені відповідачем-2 у майбутньому, та Договору № 01/2014 від 27.12.2013, укладеного між ДО "УААСП" (третя особа) та ТОВ "КДС" (відповідач-2), за умовами якого ДО "УААСП" від імені авторів та їх правонаступників, включаючи іноземних, надало відповідачу-1, як користувачу, право (невиключну ліцензію) на публічне виконання творів у приміщеннях закладів відповідача-1, розташованих на території України, а відповідач-1 зобов'язався виплачувати ТОВ "КДС" авторську винагороду (роялті) відповідно до умов договору та законодавства;

- відповідачем-1 як користувачем в розумінні Договору № 01/2014 від 27.12.2013, було подано до ДО "УААСП" звіт про використання музичних творів, в т.ч. спірного музичного твору, і в повному обсязі виплачено на користь ДО "УААСП" винагороду (роялті) за таке використання.

Відповідач-2 проти позову заперечує з огляду на таке:

- акт фіксації № 02/09/15 прямого чи опосередкованого комерційного використання музичних творів, наданий позивачем, не відповідає вимогам належності та допустимості доказів, адже фіксація була зроблена одноособово представником Організації, який, зокрема, не має повноважень здійснювати контроль за дотриманням суб'єктами господарювання вимог законодавства у сфері інтелектуальної власності, такі повноваження покладено на державного інспектора з питань інтелектуальної власності;

- ні Організація, ні позивач не зверталися до відповідача-1 при фіксації порушення за інформацією про наявність у останнього прав на використання спірного музичного твору, за умови ж такого звернення позивача б було повідомлено про договір доручення № 10-01/07/2015 КДС від 01.07.2015, укладений між відповідачем-1 та відповідачем-2, та договір № 01/2014 від 27.12.2013, укладений між третьою особою та відповідачем-2;

- використання відповідачем-1 всіх об'єктів авторського права у власному закладі здійснюється на підставі наведених договору доручення № 10-01/07/2015 КДС від 01.07.2015 та договору № 01/2014 від 27.12.2013, вказані договори чинні та недійсними не визнавались;

- додані до позовної заяви договори (Ліцензійний договір № НЛВ-138/15 від 31.12.2014, Договір № АУ003К про управління майновими авторськими правами) дають підстави, на думку відповідача-2, констатувати факт неодноразового передання майнових прав на спірний музичний твір, при цьому з цих документів не можливо встановити правомірність набуття виключних майнових авторських прав ТОВ "Національне музичне видавництво" на спірний музичний твір, можливість їх передачі позивачу, обсягу майнових прав позивача на спірний музичний твір, оскільки Організацією не надано всіх доказів, які б дозволили встановити перехід (по ланцюгу) виключних майнових авторських прав від правовласника музичного твору до позивача та наявності у останнього повноважень на управління виключними майновими правами щодо спірного музичного твору;

- з доданого до позовної заяви відеозапису неможливо ідентифікувати назву музичного твору та його виконавця.

Третя особа (ДО "УААСП") надала такі пояснення по суті спору:

- ДО "УААСП" є єдиною в Україні організацією колективного управління, яка управляє правами іноземних суб'єктів авторського права щодо музичних творів, яка має міжнародне визнання, зокрема, є постійним і повноважним членом Міжнародної конфедерації авторських та композиторських товариств (CISAC);

- у рамках співпраці з членами CISAC ДО "УААСП" укладено договори з організаціями колективного управління іноземних держав;

- ДО "УААСП" має договір з іноземним авторським товариством - Performing Right Society, Об??єднане Королівство Великобританії та Північної Ірландії (договір про взаємне представництво від 01.06.2006 року), автори заявленого в позові і використаного відповідачем-1 музичного твору є членами цього авторського товариства, а тому третя особа вважає, що позивач не може мати щодо цього твору заявлених у позові прав;

- кожна організація, що є членом CISАС, має повну детальну інформацію щодо кожного члена та кожного твору, створеного його членами; кожне товариство-член СISАС надає іншим членам CISAC імена своїх членів, а також іншу інформацію, згідно якої їх члени можуть бути ідентифіковані, такі дані можуть бути отримані за допомогою юридично дійсних та аутентичних електронних баз даних, які складають частину мережевого проекту Загальна Інформаційна Система CISАС ("Cis-Net"), в тому числі системи ІРІ;

- ДО "УААСП" як член CISAC на території України має доступ до такої інформаційної системи; система ІРІ - це міжнародна база даних та інформаційна система, яка є підсистемою Загальної Інформаційної Системи (CIS), в якій містяться дані щодо правовласників авторських майнових прав на музичні твори, передані в колективне управління авторсько-правовим організаціям - членам CISAC;

- згідно п. 1.1. Угоди користувачів ІРІ, укладеної між Швейцарським товариством з прав авторів на музичні твори SUISА (як адміністратором системи ІРІ) та ДП "УААСП", правонаступником якого є ДО "УААСП", SUISA надав користувачеві доступ до системи ІРІ;

- участь авторів заявленого в позові музичного твору в PRS підтверджує виписка із системи ІРІ, до якої має доступ ДО"УААСП" як член CISAC на підставі стандартної угоди SUISA;

- оскільки матеріали справи не містять договору позивача із авторами спірного музичного твору, то, на думку третьої особи, позивач не довів наявність у нього майнових авторських прав на спірний музичний твір, при цьому позивач не є організацією колективного управління, т.т. майнових авторських прав на спірний музичний твір не набув, а відповідно, не передав їх ПО "ОКУАСП".

Стосовно доводів третьої особи про відсутність у позивача майнових авторських прав і наданих на обґрунтування таких доводів доказів, позивач вказав, що у договорі про взаємне представництво від 01.06.2006, укладеному між ДО "УААСП" та PRS, не йдеться про володіння PRS виключними майновими авторськими правами, а рівно не зазначено про надання ДО "УААСП" виключних майнових авторських прав, вказаний договір не містить відомостей про обмеження отриманих позивачем виключних майнових авторських прав. Водночас, вказаний договір не містить інформації щодо ідентифікації тих творів, яких він стосується (репертуар PRS).

Стосовно членства ДО"УААСП" в CISAC та стандартної угоди із SUISA щодо доступу до системи ІРІ, представник позивача звернув увагу, що ІРІ, яка знаходиться у віданні SUISA, - це лише електронна база даних та інформаційна система, яка не підтверджує юридичні факти отримання/передачі майнових авторських прав і обсяг цих прав (виключні чи невиключні), більш того, як зазначив представник позивача, SUISA не надає ніяких гарантій щодо точності та повноти відомостей, які в ній містяться, а тому виписки із системи ІРІ представник позивача не вважає належними і допустимими доказами у справі.

Отже, причиною спору у даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення солідарно з ТОВ "СУШИЯ" та ТОВ "КДС" компенсації за порушення майнових авторських прав позивача.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон) майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

За приписами частини першої статті 31 Закону автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

Відповідно до статті 45 Закону суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.

За приписами статей 48 і 49 Закону можлива передача на договірних засадах авторами або іншими суб'єктами авторського права та/або суміжних прав повноважень з управління майновими правами організаціям колективного управління, на які покладається виконання відповідних функцій, зокрема, збирати, розподіляти і виплачувати зібрану винагороду за використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єктам авторського права і (або) суміжних прав, правами яких вони управляють, а також іншим суб'єктам прав відповідно до цього Закону; вчиняти інші дії, передбачені чинним законодавством, необхідні для захисту прав, управління якими здійснює організація, в тому числі звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів.

Разом з тим, як зазначено у пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 № 5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" (далі - Постанова № 5), така організація, пред'явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду за захистом прав суб'єктів авторського і (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація.

У випадку, якщо організація колективного управління звертається на захист прав фізичних осіб, такий спір розглядається в порядку цивільного судочинства. Якщо ж вона звертається на захист юридичних осіб, то, залежно від суб'єктного складу, спір розглядається в порядку господарського судочинства.

У пункті 49 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" (далі - Постанова № 12) наведено, що організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права. Якщо у організації колективного управління відсутні повноваження на управління майновими правами суб'єкта авторського права, зокрема, щодо конкретного твору, судам слід відмовляти у задоволенні позову цієї організації.

Документами, що підтверджують право організації на звернення до суду із заявою про захист авторського права та/або суміжних прав, є: видане Міністерством освіти і науки України свідоцтво про облік організацій колективного управління, свідоцтво про визначення організації уповноваженою організацією колективного управління згідно із статтями 42, 43 названого Закону; статут організації, що управляє майновими правами на колективній основі; в інших випадках, ніж передбачені згаданими статтями Закону України "Про авторське право і суміжні права" - договір з особою, якій належать відповідні права, на управління майновими правами на колективній основі, та/або договір з іноземною організацією, що управляє аналогічними правами, і документи, що підтверджують наявність у неї відповідних повноважень (абз. 3, 6 п. 49 Постанови № 12).

Судом встановлено, що Приватна організація "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується виданим Державним департаментом інтелектуальної власності свідоцтвом про облік організації колективного управління від 24.01.2011 № 18/2011; статутом Приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами", затвердженим засіданням Наглядової ради, протокол № 12 від 13.02.2015.

01.01.2014 між Приватною організацією "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" (далі - Організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УМИГ МЬЮЗИК" (далі - видавник) укладено Договір №АУ003К про управління майновими авторськими правами (далі - Договір №АУ003К), умовами якого передбачено, що:

- видавник надає Організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на твори та субвидані твори (далі твори та субвидані твори разом - об'єкти авторського права), що належать або протягом дії даного договору будуть належати видавнику, а саме: дозволяти або забороняти від імені видавника використання об'єктів авторського права третіми особами, відповідно до умов даного договору (пункт 2.1 Договору №АУ003К);

- Організація уповноважена здійснювати колективне управління правами видавника на території України (п. 6.1 Договору №АУ003К);

- Організація має право вживати будь-які законні заходи, направлені на захист прав видавника, в тому числі перешкоджати використанню об'єктів авторського права без дозволу Організації, забороняти таке використання та здійснювати фіксацію фактів використання об'єктів авторського права без дозволу Організації (п. 8.2 Договору №АУ003К);

- у випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює Організація, остання має право пред'являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які інші дії - як для захисту прав видавника, так і для реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами (пункт 8.3 Договору №АУ003К);

- для вчинення дій, визначених п. 8.3 даного договору, видавник надає Організації право отримувати судові накази і приймати на свою користь виконання за прийнятими судовими актами із наступним розподілом прийнятого виконання на користь видавника; умови і порядок такого розподілу встановлюються цим договором і додатковими угодами до нього (пункт 8.4 Договору №АУ003К в редакції Додаткової угоди № 3 від 22.12.2015);

- даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2016; при цьому, сторони можуть продовжити строк дії договору, підписавши відповідну угоду (пункт 11.1 Договору №АУ003К в редакції Додаткової угоди № 3 від 22.12.2015);

На виконання вимог п. 3.1 Договору №АУ003К, ТОВ "УМИГ МЬЮЗИК" надало Декларацію музичних творів № 9 від 30.01.2015 до Договору №АУ003К (далі - Декларація музичних творів) щодо переданих в управління музичних творів, зокрема, твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" (виконавець - ОСОБА_1, автори музики та тексту - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4).

З наведеної Декларації музичних творів вбачається, що ТОВ "УМИГ МЬЮЗИК" (далі - ліцензіат) отримало майнові авторські права на спірні музичні твори від ТОВ "Національне музичне видавництво" (далі - ліцензіар) на підставі Ліцензійного договору № НЛВ-138/15 від 31.12.2014 (далі - Договір № НЛВ-138/15).

За умовами Договору № НЛВ-138/15:

- ліцензіар на строк (з 01.01.2015 по 31.12.2016) та в межах території (Україна) надає ліцензіату право використання об'єктів (в т.ч. творів) з Каталогу ліцензіара, що означає право ліцензіата на власний розсуд використовувати, дозволяти або забороняти по відношенню, зокрема до творів, дії, визначені у п.п. 2.1.1 п. 2.1 даного договору, зокрема, публічно виконувати твори, тобто представляти їх у живому виконанні або за допомогою технічних засобів (радіо, телебачення або інших технічних засобів) у місці, відкритому для вільного відвідування, або у місці, де присутня значна кількість осіб, які не належать до звичайного кола сім'ї, незалежно від того, сприймається твір у місці його представлення або показу або в іншому місці одночасно з представленням або показом твору (п.п. 1.3, 1.8, 1.19, 1.20, 1.21, 2.1 Договору № НЛВ-138/15);

- ліцензіар заявляє та гарантує, що виключні авторські права та/або суміжні права на використання об'єктів належать йому в межах та на підставі відповідних договорів, укладених між правовласниками та ліцензіаром; у разі будь-яких змін умов таких договорів, або припинення строку їх дії, ліцензіар зобов'язувався негайно інформувати ліцензіата про це (п. 3.3 Договору № НЛВ-138/15);

- ліцензіат зобов'язується забороняти третім особам будь-яке неправомірне використання об'єктів, права на які передані відповідно до даного договору, а також припиняти подібні факти такого використання об'єктів, вживати для цього будь-які юридичні дії, на власний розсуд, вживати заходи для компенсації збитків та витрат, понесених у зв'язку з нанесенням такого збитку у відношенні до осіб, діями яких були завдані такі збитки (п. 3.7 Договору № НЛВ-138/15).

Згідно Виписки з Каталогу Творів від 30.01.2015 (далі - Виписка з Каталогу), яка є невід'ємною частиною Договору № НЛВ-138/15, ТОВ "Національне музичне видавництво" підтвердило, що по відношенню до перелічених в цій виписці творів, в т.ч. спірного музичного твору (код 1721890, назва твору "ІНФОРМАЦІЯ_1", автори музики та слів - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, виконавець - ОСОБА_1, авторські права на твір 50%), право використання передано ТОВ "УМИГ МЬЮЗИК" (ліцензіату) згідно умов вказаного договору.

Судом враховано, що відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Вищезазначені договори станом на дату спірного порушення були чинними і недійсними у встановленому законом порядку не визнавались, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

З огляду на встановлені обставини, суд відхиляє як необґрунтовані доводи відповідача-1 та відповідача-2, викладені у відзивах останніх на позовну заяву, та третьої особи, викладені у поясненнях № 3, щодо недоведеності Організацією належності позивачу виключного авторського права на спірний музичний твір "ІНФОРМАЦІЯ_1" (виконавець - ОСОБА_1, автори - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4), виключного права дозволяти використання вказаного музичного твору та відповідно права на його захист, оскільки, на думку відповідача-1, відповідача-2 та третьої особи, з доданих до позовної заяви документів не відслідковується передача майнових авторських прав на спірний музичний твір безпосередньо від авторів цього твору (первинних суб'єктів авторських прав) до ТОВ "Національне музичне видавництво" та в подальшому до позивача (по ланцюгу).

Відхиляючи наведені доводи відповідачів та третьої особи, суд також відзначає, що Договір № НЛВ-138/15 був підписаний уповноваженими представниками сторін цього договору (ТОВ "УМИГ МЬЮЗІК" та ТОВ "Національне музичне видавництво"), сторони цього договору в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, а також, станом на дату спірного порушення вказаний договір був чинним, а отже, були чинними авторські майнові права позивача на спірний музичні твори, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Щодо тверджень відповідачів та третьої особи про недоведеність факту передачі позивачу майнових прав на спірний музичний твір (від авторів цього твору (первинних суб'єктів авторських прав) до ТОВ "Національне музичне видавництво" та в подальшому до позивача (по ланцюгу)), то суд звертає увагу на п. 3.3 Договору № НЛВ-138/15, згідно якого ліцензіар (ТОВ "Національне музичне видавництво") заявляв та гарантував, що виключні авторські та/або суміжні права на використання, зокрема, творів належать йому в межах та на підставі відповідних договорів, укладених між правовласниками та ліцензіаром; у разі будь-яких змін умов таких договорів, або припинення строку їх дії, ліцензіар зобов'язувався негайно інформувати ліцензіата (позивача) про це. При цьому матеріалами справи не спростовується наявність у ліцензіара (ТОВ "Національне музичне видавництво") відповідних договорів щодо спірного музичного твору, а також чинність таких договорів.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що Організацією належними та допустимими доказами доведено факт набуття позивачем на підставі Договору № НЛВ-138/15 та Виписки з Каталогу майнових авторських права на спірний музичний твір "ІНФОРМАЦІЯ_1" (виконавець - ОСОБА_1) та, в свою чергу, факт набуття Організацією, на підставі Договору №АУ003К та Декларації музичних творів, повноважень здійснювати колективне управління майновими правами суб'єкта авторського права - позивача, зокрема, щодо спірного музичного твору.

Разом з тим, третя особа (ДО "УААСП"), вказуючи, що у позивача відсутні права на музичний твір "ІНФОРМАЦІЯ_1" (виконавець - ОСОБА_1), надала суду Договір від 01.06.2006 про взаємне представництво інтересів (а.с. 8-16 т. 2), укладений ДП "УААСП" (правонаступником якого згідно з наказом Державної служби інтелектуальної власності України від 25.07.2013 № 392-Н "Про припинення Державного підприємства "Українське агентство з авторських та суміжних прав" є ДО "УААСП"), та Performing Right Society. Відповідно до вказаного умов договору Performing Right Society надало ДП "УААСП" невиключне право видавати на території, на якій діє останнє, необхідні дозволи на всі види публічного виконання музичних творів з текстом або без тексту, що охороняються згідно з національним законодавством, двосторонніми угодами та багатосторонніми міжнародними конвенціями в галузі авторського права, як тих, що діють нині, так і тих, що будуть прийняті і наберуть чинності під час дії цього договору.

Отже, з наведеного Договору від 01.06.2006 про взаємне представництво інтересів вбачається і таке не заперечувалось третьою особою, що ДО "УААСП" надано невиключне право надавати дозволи щодо використання музичних творів Performing Right Society. Наведений договір не містить відомостей про обмеження отриманих позивачем виключних майнових авторських прав.

Отже, третя особа документально не підтвердила відсутність у позивача прав на спірний музичний твір "ІНФОРМАЦІЯ_1" (виконавець - ОСОБА_1, автори музики та тексту - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4).

За змістом статей 435, 440, 441, 443 ЦК України, статей 7, 15, 31-33 Закону: право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку; використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).

Відповідно до пункту 3 статті 426 ЦК України використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Частиною 3 статті 15 Закону визначено, що виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів.

Відповідно до приписів статті 1 Закону,

публічне виконання - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час;

публічне сповіщення (доведення до загального відома) - це передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.

Використання твору без дозволу та без сплати авторської винагороди є порушенням майнових авторських прав, передбачених пунктом "а" статті 50 Закону.

У пункті 29 Постанови № 12 зазначено, що з огляду на приписи статті 33 ГПК України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:

1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача;

2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).

В абз. 4 вищенаведеного пункту Постанови № 12 також зазначено, що у прийнятті судового рішення зі спору, пов'язаного з порушенням авторського права та/або суміжних прав, не є достатнім загальне посилання суду на використання твору та/або об'єкта суміжних прав позивачем: мають бути з'ясовані конкретні форма і спосіб використання кожного об'єкта такого права.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судом встановлено, 07.09.2015 представником Організації Чередніченко Є.І. у присутності адміністратора ОСОБА_5 (яка відмовилась назвати свої дані та відмовилась від підпису) проведено фіксацію фактів використання музичних творів у закладі харчування - ресторані "СУШИЯ" за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 10, у зв'язку з чим складено Акт фіксації від 07.09.2015, яким в період часу з 13:57 до 14:27 зафіксовано факт публічного виконання музичних творів, зокрема, музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" (виконавець - ОСОБА_1), також актом зафіксовано публічне виконання зазначених музичних творів для фонового озвучення приміщення закладу.

Щодо доводів відповідача-2 у відзиві на позовну заяву стосовно того, що акт фіксації № 02/09/15 від 07.09.2015 не може бути належним доказом у справі, оскільки він складений представником Організації одноосібно, а не державним інспектором, то слід зазначити таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 №71 "Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань" (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2009 № 450) надано право представникам уповноважених організацій колективного управління фіксувати факти прямого чи опосередкованого комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, зокрема, за допомогою технічних засобів і (або) шляхом складення відповідного акта фіксації.

Таким чином, Організація наділена правом фіксувати факт публічного виконання спірних музичних творів.

Крім того, законодавством України не встановлено кількість представників Організації, які мають складати та підписувати акт фіксації факту використання музичних творів, тобто не існує заборони складати такі акти одноособово, а отже доводи Товариства є безпідставними та необґрунтованими.

Перебування представника Організації у закладі за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 10, в якому господарську діяльність здійснює ТОВ "СУШИЯ" (відповідач-1), підтверджується фіскальним чеком № 00003713400007 від 07.09.2015.

Факт публічного виконання спірних музичних творів підтверджується також відеозаписом до Акту фіксації від 07.09.2015, який знаходиться на mini DVD (наявний в матеріалах справи), яким підтверджено час і місце використання саме у закладі відповідача-1 - ресторані "СУШИЯ", спірного музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1".

До матеріалів справи долучено вказаний диск. Суд здійснив огляд та дослідження відеозапису фіксації порушення та встановив, що використання спірного музичного твору здійснювалося 07.09.2015 з 11 хв. 10 сек. до 13 хв. 20 сек., починаючи з 13 год. 57 хв. (початок відеозапису) в ресторані "СУШИЯ" за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 10 для фонового озвучення приміщення вказаного закладу за допомогою наявного в ньому обладнання (колонок), яке демонструється на з 04 хв. 23 сек. до 04 хв. 30 сек. та з 05 хв. 48 сек. до 06 хв. 01 сек. відеозапису.

За таких обставин, суд відхиляє як безпідставні доводи відповідача-1 про неможливість за наданими Організацією доказами встановити, що саме відповідачем-1 здійснювалось публічне виконання спірного музичного твору, а також доводи відповідачів-1, 2 про неможливість за результатами дослідження відеозапису ідентифікувати ані назву музичного твору, ані його виконавця, а також неможливість встановити джерело звуку та технічний пристрій з якого відбувалось публічне виконання спірного музичного твору.

Отже, наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності, а саме: Актом фіксації від 07.09.2015, відеозаписом фіксації, фіскальним чеком № 00003713400007 від 07.09.2015, які суд приймає в якості належних і допустимих, Організація обґрунтовано підтвердила факт використання відповідачем-1 у власній господарській діяльності спірного музичного твору шляхом здійснення його публічного виконання.

На підтвердження правомірності використання відповідачем-1 музичних творів у власній господарській діяльності, зокрема, спірного музичного твору, відповідачі вказали на те, що: відповідачем-1 та відповідачем-2 укладено Договір доручення № 10-01/07/2015 КДС від 01.07.2015 (далі - Договір доручення), згідно з яким відповідач-1 приєднався до усіх правочинів як вже укладених, так і тих, що можуть бути укладені відповідачем-2 у майбутньому, зокрема, до Договору №01/2014 від 27.12.2013 (далі - Договір № 01/2014), укладеного відповідачем-2 та ДО "УААПС" (третьою особою), за умовами якого ДО "УААСП" від імені авторів та їх правонаступників, включаючи іноземних, надає відповідачу-1, як користувачу, право (невиключну ліцензію) на публічне виконання творів у приміщеннях закладів відповідача-1, розташованих на території України, а відповідач-1 зобов'язався виплачувати відповідачу-2 авторську винагороду (роялті) відповідно до умов договору та законодавства.

Судом досліджено, що за умовами укладеного між відповідачем-1 та відповідачем-2 Договору доручення (а.с. 83-85, 224-230 т. 1):

- довіритель (відповідач-1) приєднався до усіх правочинів, як вже укладених КДС (відповідачем-2), так і тих, які будуть укладені КДС у майбутньому, у такий спосіб надаючи уповноваження КДС на укладення від імені довірителя правочинів, виконання їх умов, їх подальшу зміну та/або припинення, положеннями яких забезпечується врегулювання усіх питань правомірності використання довірителем об'єктів права інтелектуальної власності з Музичного та/або Аудіовізуального репертуару та інших об'єктів авторського права у погоджених згідно з умовами даного договору закладах довірителя; вказане схвалення обмежується довірителем погодженим сторонами у даному договорі розміром сум винагороди (роялті), які довіритель сплачує через КДС на користь суб'єктів майнових прав за використання способом публічного виконання (показу) об'єктів права інтелектуальної власності з музичного репертуару у погоджених згідно із умовами Договору доручення закладах довірителя (п. 1.1 Договору доручення).

- довіритель уповноважив КДС від його імені та за його рахунок у порядку, передбаченому даним договором, здійснювати оплату винагороди (роялті), за використання способом публічного виконання (показу) об'єктів права інтелектуальної власності з Музичного та/або Аудіовізуального репертуару та за використання довірителем Бази ліцензованого контенту на користь суб'єктів майнових прав на об'єкти права інтелектуальної власності та їх представників, з якими КДС укладено відповідні правочини, а також здійснювати усі необхідні та передбачені вказаними правочинами дії, спрямовані на виконання їх умов (повідомлення, звітність, тощо) (п. 1.2 Договору доручення);

- КДС згідно з умовами даного договору набув виключних прав представляти довірителя у відносинах із суб'єктами (та їх представниками) майнових прав на об'єкти права інтелектуальної власності, що використовуються довірителем, що, зокрема, проте, не обмежуючись, передбачає:

здійснення КДС від імені та за рахунок довірителя у порядку, передбаченому даним договором, виплат винагороди (роялті) за використання у його закладах способом публічного сповіщення (показу) об'єктів права інтелектуальної власності з Музичного та/або Аудіовізуального репертуару на користь суб'єктів майнових прав на об'єкти права інтелектуальної власності та їх представників (п.п. 2.1.1 п. 2.1 Договору доручення);

отримання КДС для довірителя дозволу та реквізитів доступу для використання Бази ліцензованого контенту і здійснення від імені та за рахунок довірителя, у порядку передбаченому даним договором, виплат винагороди (роялті) за її використання (п.п. 2.1.2 п. 2.1 Договору доручення), тощо;

- невиключні ліцензії, видані протягом строку даного договору на підставі укладених КДС від імені довірителя правочинів, є чинними. Даний договір набирає чинності з 01.07.2015 і діє по 31.10.2020 (п. 6.1 Договору доручення);

- перелік закладів довірителя (відповідача-1) погоджено додатком № 2 до Договору доручення, який, поміж іншого, містить ресторан "СУШИЯ" за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 10.

При цьому суд звертає увагу, згідно наведеної у Договорі доручення дефініції "приєднання до правочинів" сторони безпосередньо визначили "волевиявлення довірителя, яким останній … підтверджує підписанням цього договору чинність у відношенні себе усіх правочинів, як вже укладених, так і тих, що можуть бути укладені КДС в майбутньому …, положеннями яких забезпечується врегулювання усіх питань правомірності використання передбаченими цим договором способами об'єктів права інтелектуальної власності з Музичного та/або Аудіовізуального репертуару. Вказані правочини створюють, змінюють і припиняють передбачені ними цивільні та обов'язки для довірителя з моменту укладення останнім цього договору з КДС, якщо відповідними положеннями цих правочинів чи цього договору не передбачено інше".

Як вказали відповідачі під час розгляду справи, фактичний порядок використання відповідачем-1 об'єктів права інтелектуальної власності (музичних творів) згідно Договору доручення передбачав:

- отримання відповідачем-1 від КДС реквізитів доступу до Бази ліцензованого контенту, яка розміщена в мережі Інтернет за адресою: http://indoormedia.net;

- наступне завантаження відповідачем-1 об'єктів авторського права (музичних творів) з представленого на згаданому ресурсі Музичного репертуару та/або Аудіовізуального репертуару та їх подальше використання відповідачем-1 у належних йому закладах способом публічного виконання, що безпосередньо визначено п. 7.7 та п. 7.14 Договору доручення.

Отже, на твердження відповідачів, які не спростовуються матеріалами справи, відповідач-1 використовував виключно ті об'єкти права інтелектуальної власності (музичні твори з текстом і без тексту), які входили до переліку Музичного репертуару КДС (відповідача-2), розміщеного в мережі Інтернет за адресою: http://indoormedia.net.

При цьому суд взяв до уваги, що відповідно до наявної в матеріалах справи копії листа ТОВ "КДС" № 01-08/07/2016 від 08.07.2016 (а.с. 154 т. 1) ТОВ "КДС" підтвердило, що спірний музичний твір "ІНФОРМАЦІЯ_1" (виконавець - ОСОБА_1, автори - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4) станом на 07.09.2015 (дата спірного порушення згідно Акту фіксації № 02/09/215) був частиною Музичного репертуару ТОВ "КДС" згідно з п. 7.7 Договору доручення.

Судом також досліджено, що за умовами Договору № 01/2014 (а.с. 87-88, а.с. 232-238 т. 1), укладеного між КДС (відповідач-2) та ДО "УААСП" (третя особа):

- КДС за даним договором управомочене набувати прав та обов'язків і самостійно їх реалізовувати як від власного імені, так і на підставі договорів доручення від імені користувачів, що протягом дії даного договору приєднаються до нього (преамбула Договору № 01/2014);

- сторони домовились вживати в даному договорі термін "користувач (користувачі)" у значенні "суб'єкти господарювання, які шляхом укладення із КДС договору доручили останньому врегулювати від їх імені та за їх рахунок шляхом укладення господарських договорів усі питання щодо використання ними способом публічного виконання творів" (розділ І Договору № 01/2014);

- УААСП (третя особа) від імені авторів та їх правонаступників, включаючи іноземних, надає користувачам (зокрема, відповідачу-1, як користувачу - суб'єкту господарювання, який шляхом укладення із КДС вищенаведеного Договору доручення доручив КДС врегулювати від його імені та за його рахунок шляхом укладення господарських договорів усі питання щодо використання ним об'єктів авторського права) право (невиключну ліцензію) на публічне виконання творів у приміщеннях закладів користувачів, розташованих на території України, а користувачі зобов'язується виплачувати ДО УААСП авторську винагороду (роялті) відповідно до умов даного договору та законодавства (п. 2.1 Договору № 01/2014);

- з метою реалізації положень даного договору користувачі та КДС отримують невиключне право на відтворення і зберігання творів з метою їх подальшого використання способом публічного виконання (п. 2.2 Договору № 01/2014);

- у кожному конкретному випадку днем отримання користувачем (в спірному випадку - відповідачем-1) невиключного права на використання творів на умовах цього договору (днем набуття чинності невиключною ліцензією УААСП на користь користувача) буде день укладення КДС із користувачем договору, умовами якого передбачено уповноваження користувачем на врегулювання від його імені усіх і питань стосовно використання користувачем способом публічного виконання творів (у такий спосіб користувач приєднується до даного договору (п. 2.3 Договору № 01/2014);

- УААСП гарантує належність і достатність повноважень для укладення даного договору; УААСП гарантує, що самостійно та власним коштом врегулює усі претензії, які можуть виникнути у авторів та/або їх правонаступників з приводу використання КДС та/або користувачами передбаченими даним договором способами творів; у разі якщо УААСП не зможе виступити належною стороною таких претензій, а КДС та/або користувач (-і) зазнають у зв'язку із такими претензіями майнової та/або іншої шкоди, останній зобов'язується на першу їх вимогу у повному обсязі її відшкодувати (п. 3.3 Договору № 01/2014);

- договір набирає чинності з 01.01.2014 року і діє до 31.12.2020 року (п. 5.1 Договору № 01/2014).

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Вищезазначені Договір доручення та Договір № 01/2014 чинні і недійсними у встановленому законом порядку не визнавались, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Аналіз наведених умов Договору № 01/2014 свідчить, що відповідач-1 через КДС (адже відповідач-1 є суб'єктом господарювання, яким укладено з КДС договір, а саме Договір доручення, про врегулювання останнім питань використання об'єктів авторського права способом публічного виконання) отримав право на використання у погоджених закладах відповідача-1 способом публічного виконання оприлюднених ДО УААСП музичних творів, які охороняються авторським правом і повноваження на колективне управління якими на території України передано ДО "УААСП" аналогічними іноземними авторсько-правовими організаціями.

Так, судом по матеріалам справи встановлено, що ДО "УААСП" здійснює управління майновими правами суб'єктів авторського права на спірний музичний твір "ІНФОРМАЦІЯ_1" (виконавець - ОСОБА_1, автори - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4) на підставі Договору про взаємне представництво інтересів, укладеного від 01.06.2006 року з авторсько-правовою організацією Performing Right Society (далі - PRS) Об'єднане Королівство Великобританії та Північної Ірландії (а.с. 8-16 т. 2). Вказані обставини також підтверджені ДО "УААСП" у листі № 04.02/1743 від 19.05.2016 (а.с. 126 т. 1).

Відповідно до умов статті 1 Договору про взаємне представництво інтересів від 01.06.2006, PRS надало ДП "УААСП" (правонаступником якого є ДО "УААСП") невиключне право видавати на території, на якій діє останнє, необхідні дозволи на всі види публічного виконання музичних творів з текстом або без тексту, що охороняються згідно з національним законодавством, двосторонніми угодами та багатосторонніми міжнародними конвенціями в галузі авторського права, як тих, що діють нині, так і тих, що будуть прийняті і наберуть чинності під час дії цього договору.

Разом з тим, суд відхиляє як безпідставні доводи представника позивача про те, що договір ДО "УААСП"з PRS не відповідає вимогам національного законодавства на території, де здійснюється правовий захист порушеного права, оскільки він не містить інформації щодо ідентифікації тих творів, яких він стосується. При цьому суд виходив з того, що надання PRS ДО "УААСП" невиключного права видавати необхідні дозволи на всі види публічного виконання "музичних творів з текстом або без тексту, що охороняються згідно з національним законодавством, двосторонніми угодами та багатосторонніми міжнародними конвенціями в галузі авторського права …" без будь-якого обмеження переліку цих музичних творів, свідчить про узгодження сторонами відповідної істотної умови договору, оскільки за відсутності будь-яких винятків (стосовно певних об'єктів та/або суб'єктів прав) це не потребує подальшої конкретизації.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ДО "УААСП" є організацією колективного управління відповідно до свідоцтва Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про облік організації колективного управління від 22.08.2003 № 3/2003. Судом також враховано, що згідно листа Державної служби інтелектуальної власності України від 25.02.2016 № 1-12/1596 вказано на відсутність правових підстав для переоформлення наведеного про облік організації колективного управління з огляду на реорганізацію ДП "УААСП" у ДО "УААСП" згідно з наказом Державної служби інтелектуальної власності України від 25.07.2013 № 392-Н "Про припинення Державного підприємства "Українське агентство з авторських та суміжних прав".

ДО "УААСП" є постійним і повноважним членом Міжнародної конфедерації авторських та композиторських товариств (CISAC)

ДО "УААСП" як член CISAC на території України має доступ до системи ІРІ. Система ІРІ - це міжнародна база даних та інформаційна система, яка є підсистемою Загальної Інформаційної Системи (CIS), в якій містяться дані щодо правовласників авторських майнових прав на музичні твори, передані в колективне управління авторсько-правовим організаціям - членам CISAC.

Згідно п. 1.1. Угоди користувачів ІРІ від 30.01.2006, укладеної між Швейцарським товариством з прав авторів на музичні твори SUISА (як адміністратором системи ІРІ) та ДП "УААСП", правонаступником якого є ДО "УААСП" (користувач), SUISA надав користувачеві доступ до системи ІРІ.

В матеріалах справи наявна Виписка із системи ІРІ про приналежність автора до членів іноземної авторсько-правової організації (згідно з інформацією про зареєстрованих правовласників, отриманою з електронної інформаційної системи Ай-Пі-Ай) стосовно спірного музичного твору, а саме "ІНФОРМАЦІЯ_1" (а.с. 98 т. 2). З наведеної виписки вбачається, що за назвою музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" офіційно зареєстрованими авторами є ОСОБА_4 , ОСОБА_3, ОСОБА_2 та всі права передані за договором 052 PRS. За таких обставин, вказана виписка приймається судом у якості належного і допустимого доказу на підтвердження участі авторів спірного музичного твору в PRS.

Разом з цим, суд відхиляє як безпідставні доводи представника позивача стосовно того, що система ІРІ - це лише електронна база даних та інформаційна система, яка не підтверджує юридичні факти отримання/передачі майнових авторських прав і обсяг цих прав (виключні чи невиключні), оскільки такі доводи фактично спростовуються змістом пунктів 2.1-2.2, абз. 3 п. 4.1, п. 6.2 Угоди користувачів ІРІ. Крім того, суд звертає увагу, що пункт 10.2, на який посилається представник позивача, згідно якого SUISA не надає ніяких гарантій та не відповідає за точність, повноту або невідкладність передачі змісту даних, доступних через ІРІ систему, фактично знаходиться у статті 10, яка стосується "виключення відповідальності". Також суд відзначає, що матеріали справи не містять доказів, які б спростовували достовірність та актуальність даних системи ІРІ.

Додатково судом враховано, що відповідно до вищезазначеного листа ТОВ "КДС" № 01-08/07/2016 від 08.07.2016 (а.с. 154 т. 1) вбачається, що у січні 2016 року ТОВ "КДС" на виконання умов Договору доручення (з відповідачем-1) та на виконання умов Договору № 01/2014 (з ДО "УААСП") було подано до ДО "УААСП" звіт про використання відповідачем-1 музичних творів, в тому числі музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1", і в повному обсязі виплачено роялті за таке використання. З цього приводу під час розгляду спору ДО "УААСП" не заперечувала, а матеріали справи не містять доказів, які б спростовували виплату відповідачем-1 роялті за використання спірного музичного твору.

Отже, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що на дату складання Організацією Акту фіксації № 02/09/15 від 07.09.2015 відповідач-1 мав відповідні права на публічне виконання спірного музичного твору та здійснював належну виплату винагороди за його використання, у зв'язку з чим повністю спростовуються доводи Організації щодо неправомірного використання відповідачем-1 у власній господарській діяльності спірного музичного твору шляхом здійснення його публічного виконання без дозволу правовласника.

Таким чином, оцінивши наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд дійшов висновку, що оскільки відповідачем-1 доведено додержання ним вимог ЦК України і Закону при використанні ним спірного музичного твору, то відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення солідарно з відповідачів компенсації на користь Організації в інтересах позивача у заявленому Організацією розмірі, а тому в задоволенні позовних вимог належить відмовити повністю.

З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог повністю, судовий збір за приписами статті 49 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.02.2017

Суддя Гумега О.В