Рішення № 6452790, 21.10.2009, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" жовтня 2009 р. Справа № 07/116-38 за позовом Державного підприємства “Державний резервний насіннєвий фонд України”, м.Київ до відповідача Сільськогосподарського приватного підприємства “Рать”, с.Ратнів Луцького району про стягнення 36041грн. 12коп.                                                              Суддя Сур’як О.Г. Представники:

від позивача: Троян Р.Ф., довіреність №79 від 23.10.08р.

від відповідача: н/з

Стороні роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяви про відвід судді та фіксацію судового процесу технічними засобами не поступило.

Суть спору: Позивач - ДП “Державний резервний насіннєвий фонд України” звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача – СГПП “Рать” 36041,12грн. вартості насіння пшениці сорту “Рання-93” першої репродукції у кількості 16т., переданого на зберігання відповідачу згідно договору №С-235 про надання послуг по зберіганню насіння від 23.12.2003р.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідач відзиву на позов не представив, свого представника в судове засідання не направив та не скористався своїм правом взяти участь в судовому засіданні (ухвали суду направлялися відповідачу рекомендованим листом та на адресу суду не повернулися).

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

23.12.2003р. між Дочірнім підприємством ДАК «Хліб України» «Державний резервний насіннєвий фонд України”, правонаступником якого є позивач - ДП «Державний резервний насіннєвий фонд України” (Замовник) та відповідачем – СГПП «Рать» (Виконавець) укладено договір №С-235 про надання послуг по зберіганню насіння, відповідно до якого позивач передав на зберігання, а відповідач одержав - насіння ярої пшениці сорту „Рання-93" першої репродукції у кількості 50 т.

Одержання відповідачем насіння у вищезазначених кількостях підтверджується актом прийому-передачі насіння від 23 грудня 2003 року.

Зі складу відповідача сільськогосподарським виробникам було відпущено насіння ярої пшениці сорту „Рання-93" першої репродукції у кількості 34 т.

Отже, згідно умов Договору на відповідальному зберіганні у СПП „Рать" має знаходитись насіння пшениці сорту „Рання-93" першої репродукції у кількості 16 т.

З метою перевірки виконання п. 2.2.4 Договору та керуючись наказом по „Держрезервнасінфонд" від 14 травня 2009 року № 22, 19 червня 2009 року позивачем було проведено інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей (насіння), які є власністю останнього і знаходяться на відповідальному зберіганні у відповідача.

В результаті перевірки встановлено відсутність насіння пшениці сорту „Рання-93" першої репродукції у кількості 16 т, про що свідчить інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей від 19 червня 2009 року, підписаний працівниками ДП „Держрезервнасінфонд", начальником Луцької районної державної насіннєвої інспекції та директором СПП „Рать".

Відповідно до ст. 942 ЦК України зберігач зобов'язаний вжити усіх заходів для забезпечення схоронності речі. Відповідно до ст. 944 ЦК України, зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.

Відповідно до п. 2.2.4. Договору відповідач зобов'язувався забезпечити зберігання насіння згідно ДСТУ 2240-93 і правил охорони та зберігання товарів на складах. Отже, СПП „Рать" свої зобов'язання перед ДП „Державний резервний насіннєвий фонд України" належним чином не виконало.

Відповідно до ст. 950 ЦК України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Порушення зобов'язання тягне за собою певні правові наслідки, визначені статтею 611 ЦК України, як-то - відшкодування збитків. Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачою) речі, відшкодовуються зберігачем у розмірі її повної вартості (ч. 1 ст. 951 ЦК України).

Таким чином, відповідач повинен відшкодувати завдані ДП „Державний резервний насіннєвий фонд України" збитки.

Відповідно до п. 6.3 Договору у разі самовільного розпорядження або втрати насіння Виконавець сплачує Замовнику вартість такого насіння за цінами, що склались на біржовому ринку України на момент розрахунку.

Вартість однієї тонни насіння пшениці супереліти, еліти, першої репродукції складається із середньозваженої біржової ціни за одну тонну товарного зерна пшениці третього класу та сортової надбавки, затвердженої Наказом Міністерства аграрної політики України від 26 березня 2007 року № 212/29.

Остання ціна на товарне зерно пшениці третього класу становить - 1 251,43 грн. за одну тонну (Всеукраїнський журнал „Біржовий вісник" № 27 (270) 2009 р.). Розмірами сортових надбавок, що застосовуються при визначенні ціни на насіння і садивний матеріал сільськогосподарських рослин, встановлено сортову надбавку у розмірі 80 %.

А тому, вартість однієї тонни насіння пшениці першої репродукції складає: 1 251,43 (грн./т.) х 1,8 (80 % сортнадбавки) = 2 252,57 грн. /т.

          Отже, вартість 16 тонн насіння пшениці першої репродукції становить 36041,12грн.

Згідно ч.1, 7 ст.193 ГК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язань – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Оскільки на день розгляду справи відповідачем не представлено суду доказів сплати заявленої позивачем суми, вимога позивача про стягнення з відповідача 36041,12грн. вартості насіння пшениці сорту “Рання-93” першої репродукції у кількості 16т. підставна і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони; суми витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Тому, судові витрати в сумі 596,41 грн. (з них, 360,41 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст. 611, 942, 944, 950, 951 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Сільськогосподарського приватного підприємства “Рать” (с.Ратнів Луцького району вул..Перемоги, 10, код ЄДРПОУ 03737422) на користь Державного підприємства “Державний резервний насіннєвий фонд України” (м.Київ вул..Ямська, 32, р/р26004300002502 в Першій Київській філії АКБ «Форум» МФО 300948, код ЄДРПОУ 30518866, код платника ПДВ 305188626552, № свідоцтва 37658173) 36041,12 грн. заборгованості, а також 360,41 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                   Сур'як О. Г.