Постанова № 64527151, 01.02.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2а/760/76/17

В справі № 760/18386/16а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2017 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А

за участю секретаря - Бугайчука О.Р.

представника позивача - ОСОБА_1

представників відповідача - Калюжного А.П., Остапенка В.В.

представника 3-ї особи - Михайленка Ю.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Міністерства оборони України, 3-я особа: Київський обласний військовий комісаріат про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом і просить суд визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови у призначені та виплаті одноразової грошової допомоги та зобов'язати його призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, тобто 11 вересня 2015 року, відповідно до Закону України « Про соціальний і правовий статус військовослужбовців і членів їх сімей».

Посилається в позові на те, що з 29 вересня 1982 року по 12 лютого 1985 року він проходив військову службу в лавах збройних сил СРСР, і в цей же час з 25 грудня 1982 року по 12 грудня 1985 року є учасником бойових дій в Демократичній республіці Афганістан.

11 вересня 2015 року йому встановлено 3 групу інвалідності в зв»язку з пораненням, пов»язаним з виконанням обов»язків військової служби при перебуванні в країні, де велися бойові дії.

11 листопада 2015 року він звернувся з заявою до Київського обласного військового комісаріату про виплату йому одноразової грошової допомоги підставі ст. 16 Закону України «Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який, у свою чергу, надані ним документи направив головному розпоряднику коштів - відповідачу в справі.

За результатом розгляду наданих ним документів відповідачем йому був направлений витяг з протоколу № 36 від 20 травня 2016 року Комісії з розгляду питань, пов»язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі / смерті /,каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби про повернення наданих ним документів на доопрацювання в зв»язку з відсутністю документів, що свідчать про причину та обставини поранення/ контузії, травм або каліцтва/, зокрема про те, що воно не пов»язане із вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного чи токсичного сп»яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Вважає, що відповідач, приймаючи рішення про направлення документів на доопрацювання, порушив його право на звернення та об'єктивний розгляд його заяви, обмежив у праві на отримання одноразової грошової допомоги.

Вважає дії відповідача неправомірними та просить задовольнити позов.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував.

Посилається на те, що рішення про відмову позивачу в виплаті одноразової грошової допомоги не приймалося, а тому звернення позивача до суду є передчасним.

Зазначив, що позивачем не надано до суду жодних доказів, які б підтвердили, що він проходив військову службу в Збройних силах України або був військовослужбовцем іншого утвореного відповідно до закону України військового формування та правоохоронного органу спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.

Протоколом від 20 травня 2016 року Комісія з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, який був затверджений Міністерством оборони України 23 травня 2016 року, комісія дійшла висновку про необхідність повернення на доопрацювання документів, поданих позивачем, оскільки відсутні документи, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травм, або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінальному чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Саме в зв'язку з цим документи позивача були повернуті до Київського обласного військового комісаріату на доопрацювання, а не завуальованої відмови, як на це посилається позивач.

Крім того зазначив, що відповідно до п.п.11 - 13 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі /смерті /, інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов»язаних та резервістів, які призвані на навчальні / або перевірочні / та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою КМУ №975 від 25 грудня 2013 року, до заяви про виплату одноразової грошової допомоги обов'язково додається копія документу, що свідчить про причини поранення (контузії, травм, або каліцтва).

Такий документ позивачем наданий не був.

Крім того, позивачем не було надано доказів того, що він звертався за отриманням документів про причини та обставини поранення до відповідних органів, зокрема і до архівних установ Російської Федерації.

Зазначив також, що про наявність поранень зазначається в військовому квитку військовослужбовця.

В військовому квитку позивача немає жодних відміток про наявність у нього поранень, які були отримані під час проходження військової служби.

Виходячи з цього, просить у позові відмовити.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти позову також заперечував.

Зазначив, що до МО України були направлені документи, надані позивачем.

Після їх повернення до обласного військового комісаріату позивачу було повідомлено про необхідність надання додаткових документів, однак вони останнім не надані до цього часу.

Виходячи з цього, просить у позові відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач з 29 вересня 1982 року по 12 лютого 1985 року проходив військову службу в лавах Збройних сил СРСР.

Згідно з довідкою Богуславського районного військового комісаріату №1 від 04 січня 2016 року позивач з 29 вересня 1982 року по 12 лютого 1985 року проходив службу в армії та приймав участь у бойових діях на території ДРА з 25 грудня 1982 року по 12 лютого 1985 року.

/ т.1, а. с.34 - 37 /

Висновком спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи №585/ж від 28 березня 2014 року Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи було встановлено, що виявлені у нього та описані в висновку рубці є наслідком загоєння, рані, які могли утворитися внаслідок вогнепального /осколочних / поранень, отриманих у 1984 році.

Як вбачається з висновку, зі слів позивача в 1984 році під час бойових дій у Афганістані він отримав поранення голови та правої ноги.

З витягу з Протоколу №932 від 02 квітня 2014 року засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв»язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця, поранення / контузія/ та захворювання позивача пов»язані з виконанням обов»язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.

Дане рішення комісією було прийнято лише на підставі Висновку спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи №585/ж від 28 березня 2014 року Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи, який, у свою чергу, був наданий зі слів позивача.

Відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №975 від 26 грудня 2013 року, для осіб, звільнених з військової служби, вирішення питань, пов»язаних з отриманням одноразової грошової допомоги покладено на уповноважений орган, яким є у випадку з позивачем, Київський обласний військовий комісаріат.

19 січня 2016 року Київським обласним військовим комісаріатом на підставі заяви позивача від 11 листопада 2015 року до Міністерства оборони України були направлені документи з висновком щодо можливості виплати позивачу одноразової грошової допомоги.

Відповідно до витягу з Протоколу №36 від 20 травня 2016 року засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, який був затверджений Міністром оборони України 23 травня 2016 року, комісія дійшла висновку про необхідність повернення на доопрацювання документів, поданих на розгляд особами з числа колишніх військовослужбовців, у тому числі документи позивача, оскільки відсутні документи, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травм, або каліцтва),зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінальному чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

/ т.1, а. с. 39 - 43 /

Оспорюючи законність дій відповідача, представник позивача посилався на те, що вище приведеним Порядком не передбачено права Міністерства оборони України, як розпорядника коштів, повертати документи, подані на виплату одноразової грошової допомоги, на доопрацювання.

Даним Порядком передбачено лише виплата або відмова в виплаті цієї допомоги, а тому відповідач, повертаючи документи на доопрацювання, діяв неправомірно.

Відповідно до ч.2 ст.16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.6 вище приведеного Порядку, військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у разі встановлення інвалідності III групи виплачується одноразова грошова допомога у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

Згідно з п. 11 Порядку військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи:

-заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;

-довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії:

-постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

-документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;

-сторінки паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;

-документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Як зазначено вище, в порушення п.11 Порядку позивачем не були надані всі передбачені ним документи, необхідні для виплати одноразової грошової допомоги.

В свою чергу, відповідно до п.19 Порядку призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста є наслідком:

-вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;

-вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння;

-навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

-подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Таким чином, суд вважає, що відповідач, повертаючи документи позивача до Київського обласного військового комісаріату на доопрацювання з метою з'ясування наявності документів, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), діяв правомірно.

Відповідно до п.п.12-15 Порядку призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу.

Рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку.

Тобто, в даному Порядку дійсно не передбачено повернення поданих документів на доопрацювання.

В той же час, відповідно до п.1 Порядку він визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Тобто, за змістом даного пункту обов»язок призначення та виплати такої допомоги пов»язується з наданням зацікавленою особою необхідного обсягу документів для цього, визначеного п. п. 11, 19 Порядку.

Судом встановлено та не спростовується представником позивача та 3-ї особи, при зверненні з заявою про виплату одноразової грошової допомоги позивачем не було надано всіх документів, визначених Порядком, а саме: до заяви про виплату одноразової грошової допомоги не додано документу, що свідчить про причини поранення (контузії, травм, або каліцтва), також не надано доказів звернення за отриманням документів про причини та обставини поранення до відповідних органів, зокрема і до архівних установ Російської Федерації.

Крім того, з військового квитка позивача вбачається, що будь-яка інформація про наявність у нього поранень, отриманих під час проходження військової служби, в ньому відсутня.

/ т.1, а.с.34 - 37 /

Враховуючи ці обставини, суд вважає, що в зв»язку з невиконанням позивачем вимог даного Порядку та ненадання визначеного ним обсягу документів, необхідних для вирішення питання про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, рішення МО України про повернення цих документів для доопрацювання є правомірним.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи дані норми закону, а також те, що законодавством чітко визначений порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі поранення чи інвалідності військовослужбовців, недотримання позивачем визначених вище приведеним Порядком обов'язкових вимог до подачі відповідної заяви та документів до неї, дії відповідача по поверненню документів на доопрацювання є законними та здійсненими в межах наданих повноважень.

При цьому закон не позбавляє позивача права повторного звернення з заявою та необхідним пактом документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. ст.9, 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №975 від 26 грудня 2013 року, ст.ст. 9, 11, 69-71, 86, 94, 97, 100, 102, 128, 158-163, 167 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В позові ОСОБА_5 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судоми частини 3 статті 160 цього кодексу, а також прийняття постанови в письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя