Ухвала суду № 64526291, 03.02.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/2026/14-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2017 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого-судді Фазикош О.В., за участю секретаря Рабош А.О., представника відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті Ужгороді, заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду по справі №308/2026/14-ц від 22 травня 2014 року,-

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 травня 2014 року, ухваленому у цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, позовну заяву задоволено, а саме суд вирішив: стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (іпн НОМЕР_1), мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2 «А»/1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 (іпн НОМЕР_2), мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 (іпн НОМЕР_3), мешканця ІНФОРМАЦІЯ_6 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за Кредитним договором №06/2165К-07 від 08.11.2007 року в розмірі 801 308,00 (вісімсот одна тисяча триста вісім грн. 00 коп.) гривень та судові витрати.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду по справі №308/2026/14-ц від 22 травня 2014 року, посилаючись на те, що про розгляд справи, який був призначений на 22 травня 2014 року відповідачі не знали, судову повістку або повідомлення не отримували. У даній заяві зазначають, що суд не надав оцінки тому, що кінцевим днем платежу за Кредитним договором №06/2165К-07 від 08.11.2007 року, а гривневим еквівалентом іноземної валюти, має бути визначена сума за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, а не розмір боргу в доларах США станом на 24.12.2013 року та гривневого еквіваленту даної суми. Вказують, що повідомлення ОСОБА_1 про необхідність погашення боргу не отримував та був переконаний зобов'язання виконуються боржником належним чином після укладення додаткових угоди від 13.12.2012 року. Просять суд прийняти дану заяву до свого розгляду, переглянути та скасувати заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 травня 2014 року, ухваленому у цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Представник відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав подану заяву про перегляд заочного рішення.

Представник позивача в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення справи до суду не надходило. На адресу суду надійшло письмове заперечення на заяву про перегляд заочного рішення.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 травня 2014 року, ухваленому у цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, позовну заяву задоволено, а саме суд вирішив: стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (іпн НОМЕР_1), мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2 «А»/1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 (іпн НОМЕР_2), мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 (іпн НОМЕР_3), мешканця ІНФОРМАЦІЯ_6 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за Кредитним договором №06/2165К-07 від 08.11.2007 року в розмірі 801 308,00 (вісімсот одна тисяча триста вісім грн. 00 коп.) гривень та судові витрати.

У судове засідання, що було призначене на 14.04.2014 року, ОСОБА_2 подавала клопотання про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом. У судове засідання, що було призначене на 28.04.2014 року, ОСОБА_4 подавав клопотання про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом. В судові засідання 02.04.2014 р., 14.04.2014 р., 28.04.2014 року, 12.05.2014 року, 22.05.2014 року, відповідачі не зявлявся, про день, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що під час розгляду справи судом було дотримано процедуру виклику відповідачів в судове засідання, вжито відповідних заходів для повідомлення відповідачів про час та місце слухання справи відповідно до ст.ст. 74-77 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобовязані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі не повідомлення суду про причини неявки - вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не зявилися у судове засідання без поважних причин. Тобто відповідач будучи належним чином повідомленим про дату, місце і час проведення судового засідання в судове засідання не зявився і про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобовязання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

У рішенні Європейського Суду від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони вживають заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Внаслідок неналежного здійснення своїх процесуальних прав і виконання обовязків заявником не отримано судову повістку.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобовязані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обовязки.

Таким чином відповідач мав можливість надати суду свої заперечення та докази, якими вони обґрунтовуються, вчинити свої процесуальні обовязки, визначені ст. 77 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Крім того, в заяві про перегляд заочного рішення не вказано про наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, не зазначені які саме докази. З урахуванням вищенаведеного, приходжу до переконання, що посилання відповідача як на підставу для скасування заочного рішення суду не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, суд приходить до переконання, що відповідачі не зявилися в судове засідання та не повідомили про причини неявки до суду, доказів в підтвердження того, що відповідачі не зявився у судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, суду надано не було, а також за умови не надання ним інших доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, що підлягали б дослідженню в судовому засіданні, а тому підстав для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду в загальному порядку не вбачається.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 231 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення.

Оскільки відповідно до ст. 232 ЦПК України підставою для скасування заочного рішення є встановлення наявності одночасно двох обставин, зокрема неявка в судове засідання та не повідомлення про причини неявки з поважних причин і наявність доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, суд вважає, що в даному випадку відсутні підстави для скасування заочного рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 209, 210, 231, 232, ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду по справі №308/2026/14-ц від 22 травня 2014 року - залишити без задоволення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України. В цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_5