Ухвала суду № 64525074, 27.01.2017, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/7457/14-ц

Провадження № 6/265/28/17

У Х В А Л А

27 січня 2017 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Ковтуненко О. В.,

за участю секретаря Тулянкіної М.М.,

розглянувши подання головного державного виконавця Лівобережного відділу держаної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_1 про примусове проникнення до житла боржника,-

В С Т А Н О В И В:

25 січня 2017 року головний державний виконавець Лівобережного відділу держаної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_1 звернулась до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя з поданням, яким просить постановити рішення про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, останнє місце мешкання: АДРЕСА_1, з метою перевірки його майнового стану.

В обґрунтування подання зазначено, що на виконанні у Лівобережному районному відділі держаної виконавчої служби міста Маріуполь знаходяться виконавчі листи № 2/265/245/15 від 16 березня 2015 року, видані Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором в сумі 19817,65 гривень, та судового збору в сумі 243,60 гривень. 29 квітня 2015 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження, копії відповідних постанов направлені сторонам. Вжитими державним виконавцем заходами було встановлено, що будь-які транспортні засоби, нерухоме майно за боржником не зареєстровані, доходи відсутні. За результатами виходу виконавця до адреси реєстрації боржника 15 липня 2016 року та 27 вересня 2016 року перевірити майновий стан ОСОБА_2 не вдалось, так як двері квартири ніхто не відчинив, потрапити до житла неможливо.

За положеннями ч. 2 ст. 376 ЦПК України суд негайно розглядає подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб.

Дослідивши матеріали подання, матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні даного подання з наступних підстав.

Відповідно до положень ч.1ст. 376 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Дана норма права кореспондується з п. 12 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 05 січня 2017 року, за яким виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.

З аналізу даних норм слідує, що підставою для примусового проникнення до житла боржника є невиконання рішення суду боржником у добровільному порядку та ненадання доступу державному виконавцю до житла, у якому може знаходитися його майно.

Згідно зіст. 30 Конституції Україникожному гарантується недоторканність житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

В силустатті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Таким чином, рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи має бути вмотивованим і ґрунтуватися на доказах, які підтверджують перешкоджання боржника вільному доступу державного виконавця до цього житла чи іншого володіння особи та ухилення його від виконання судового рішення.

Проте, жодного доказу на доведення перешкоджання боржника ОСОБА_2 вільному доступу до його житла державним виконавцем не надано, так само як і доказів на підтвердження факту проживання боржника за вказаною в поданні адресою. Та обставина, що двері житла ніхто не відчиняє, не може свідчити про перешкоджання у доступі до житла та ухилення боржника від виконання судового рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що дане подання є необґрунтованим, наявність достатніх правових підстав для примусового проникнення до житла є недоведеною, та з метою недопущення порушення гарантованихКонституцієюправ щодо недоторканості житла власників будинку (квартири) та осіб, які в ньому проживають, вважає необхідним відмовити в його задоволенні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 376 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні подання головного державного виконавця Лівобережного відділу держаної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_1 про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області в місті Маріуполі через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом пяти днів з дня отримання її копії.

Суддя