Рішення № 6452425, 19.10.2009, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

19 жовтня 2009 р.           Справа 7/94-07

за позовом: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", (21012, пров. Щорса, 24, м. Вінниця)

до: Міського комунального підприємства "Енергоресурс", (23100, вул. Леніна, 3, м. Жмеринка, Вінницька область)

про стягнення 25404,03 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

          позивача : Задойко Ю.А. - юрисконсульт, довіреність б/н від 05.01.2009 року.

          відповідача : Мацишена Н.В. - юрисконсульт, довіреність № 4 від 06.01.2009 року.

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення з МКП "Енергоресурс" на користь ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" 9 318 грн. 87 коп. відшкодування заподіяної шкоди, спричиненої діями (бездіяльністю) відповідача щодо безпідставного користування майном позивача, а саме: двома нежитловими приміщеннями, розташованими за адресою: м. Жмеринка, вул. Леніна, 3 загальною площею 29,00 кв.м., що знаходяться всередині нежитлового, вбудованого в житловий будинок, приміщення загальною площею 141,4 кв.м., що створювали та створюють перешкоди позивачу - власнику нерухомого майна в здійсненні права користування, розпорядження і володіння цим майном, а саме матеріальної шкоди в грошовому вимірі: за газ віднесений на власні витрати позивача і використаний для опалення даних приміщень в опалювальний період (з 15.10.2005 року до 15.04.2006 року та з 15.10.2006 року по 15.04.2007 року) - 757,40 грн.; за водопостачання та водовідведення, оплачені позивачем Жмеринському відокремленому підрозділу ВКГ ВОКВП ВКГ "Вінницяводоканал", згідно укладеного договору про надання послуг з водопостачання і водовідведення № 97 від 29.06.2005 року за період з 20.04.2005 року до 19.01.2007 року в сумі 1321,50 грн.; збитки з компенсації за оренду земельної ділянки на якій розташоване дане приміщення в період з 20.04.2005 року до 19.01.2007 року - 73,65 грн.; неодержаний прибуток за оренду даних приміщень за період з 20.04.2005 року до 19.01.2007 року в сумі 7166,32 грн..

12.02.2007 року суддею Мінєєвою Н.В. за вказаним позовом було порушено провадження у справі № 7/94-07.

Ухвалою суду від 16.10.2007 року провадження у справі № 7/94-07 було зупинено до вирішення по суті та набрання законної сили судового рішення у пов'язаній з нею господарській справі № 6/42-07.

За різних підстав справа № 7/94-07 відповідно з розпорядженнями голови господарського суду Вінницької області від 31.03.2008 року передавалась судді Курко О.П., від 29.05.2008 року судді Тісецькому С.С., від 24.09.2008 року судді Банасько О.О..

Оскільки обставини, що зумовили зупинення провадження у справі було усунуто, ухвалою суду від 29.10.2008 року провадження у справі поновлено та призначено судове засідання на 08.12.2008 року.

13.11.2008 року до суду надійшло клопотання відповідача (від 11.11.2008 року № 815) про зупинення провадження у справі мотивоване наявністю в провадженні господарського суду Вінницької області справи № 5/203-08 за позовом МКП "Енергоресурс"" до Жмеринської міської ради та ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 30.03.2005 року.

В судовому засіданні 08.12.2008 року судом було встановлено, що сторонами не у повному обсязі виконано вимоги ухвали суду від 29.10.2008 року. Крім того у суду з'явилась необхідність у витребувані нових доказів для об'єктивного розгляду клопотання відповідача про зупинення провадження у справі. За таких обставин в судовому засіданні було оголошено перерву до 23.12.2008 року.

В судовому засіданні 23.12.2008 року представником позивача подано клопотання згідно якого останній конкретизував розмір своїх вимог до відповідача в грошовому виразі. Вказане клопотання прийняте судом до розгляду, як таке, що не суперечить вимогам ст.22 ГПК України.

Також в даному судовому засіданні представником відповідача подано клопотання (від 23.12.2008 року № 833) про зупинення провадження у справі до вирішення справи № 5/203-08 за позовом Міського комунального підприємства "Енергоресурс" до Жмеринської міської ради та Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" про визнання договору купівлі-продажу вбудованих нежитлових приміщень в житловому будинку недійсним, яке судом було задоволено.

23.12.2008 року відповідачем було подано також відзив на позовну заяву в якому останній проти позовних вимог заперечує вказуючи на ряд обставин (а.с.104-105, т.3). Зокрема, відповідач вказує на те, що підставою позовних вимог позивача є договір купівлі-продажу від 30.03.2005 року укладений між Жмеринською міською радою та ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" на підставі рішення № 295 виконавчого комітету Жмеринської міської ради від 30.03.2004 року "Про використання комунального майна". За посиланням відповідача рішення виконкому від 30.03.2004 року 22.04.2008 року Жмеринським міськрайонним судом визнано протиправним в частині надання дозволу Жмеринському міському управлінню газового господарства ВАТ "Вінницягаз" приватизувати орендоване приміщення, яке розташоване в м.Жмеринка по вул.Леніна, 3, загальною площею 142,5 кв.м. способом викупу та скасовано в цій частині. Також відповідач у відзиві не погоджується із розрахунком позивача щодо відшкодування витрат за послуги водопостачання та водовідведення, які розподілені між сторонами порівну, посилаючись на те, що кількість працюючих осіб МКП "Енергоресурс" є значно меншою від кількості працюючих осіб позивача та відмовою Жмеринського відокремленого підрозділу ВКГ ВОКПВП ВКГ "Вінницяводоканал" укласти договір про надання послуг водопостачання та водовідведення. У відзиві відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог позивача щодо неодержаного прибутку (упущеної вигоди) обґрунтованого укладенням договору оренди між ВАТ "Вінницягаз" та СПД ФО Рябоконем О.В.. Мотивуючи невизнання позову в цій частині відповідач посилається на те, що укладення договору з Рябоконем О.В. було безпідставним, оскільки на момент укладення частиною приміщення користувалось МКП "Енергоресурс" на підставі договору оренди від 26.10.2004 року № 26 укладеного з Жмеринською міською радою. При цьому відповідач вказуючи на те, що пропозицій про припинення або зміну договору оренди від 26.10.2004 року № 24 від Орендодавця не надходило, а тому його перебування в приміщенні розташованому м.Жмеринка по вул.Леніна, 3, є правомірним.

06.02.2009 року позивач через канцелярію суду на виконання ухвали суду від 23.12.2008 року надав повний текст рішення господарського суду Вінницької області у справі № 5/203-08 від 20.01.2009 року за позовом МКП "Енергоресурс" до Жмеринської міської ради та ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" про визнання договору купівлі-продажу нежитлових приміщень в житловому будинку недійсним.

Відповідно до даного рішення позивачу (МКП "Енергоресурс") в позові відмовлено.

В зв’язку з тим, що обставини, які зумовили зупинення провадження у справі були усунені, провадження у даній справі було поновлено ухвалою суду від 11.02.2009 року та призначено судове засідання на 10.03.2009 року.

В судовому засіданні, яке відбулось 10.03.2009 року, представником відповідача подано клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду апеляційної скарги у справі № 5/203-08.

Як встановлено судом відповідач належним чином не підтвердив факт прийняття до розгляду апеляційної скарги на рішення у справі № 5/203-08 надавши суду лише копію апеляційної скарги від 09.02.2009 року № 102 та супровідного листа від 16.02.2009 року про надіслання судової справи до Житомирського апеляційного господарського суду. Будь-яких процесуальних документів, які б підтверджували факт прийняття чи неприйняття до провадження апеляційної скарги від 09.02.2009 року № 102 відповідач не надав.

З метою з'ясування факту прийняття вказаної апеляційної скарги до розгляду суд відклав розгляд справи на 24.03.2009 року.

В судовому засіданні 24.03.2009 року було оголошено перерву до 26.03.2009 року та до 02.04.2009 року згідно поданого сторонами клопотання мотивованого можливістю укладення мирової угоди.

02.04.2009 року позивачем подано клопотання про уточнення позовних вимог згідно якого позивач просить стягнути з відповідача завдані безпідставним користуванням майном збитки у грошовому виразі за період з 20.04.2005 року до 23.12.2008 року: за водопостачання і водовідведення за період з 20.04.2005 року по 23.12.2008 року - 3784,97 грн.; компенсація за оренду земельної ділянки за період з 20.04.2005 року до 23.12.2008 року - 411,14 грн.; за газ за опалювальний період (з 15.10.2005 року до 15.04.2005 року, з 15.10.2006 року до 15.04.2007 року, з 15.10.2007 року до 15.04.2008 року, з 15.10.2008 року до 23.12.2008 року) - 2728,52 грн.; неодержаний прибуток за оренду даних приміщень за період з 20.04.2005 року до 23.12.2008 року - 18479,40 грн. (а.с.1, т.4).

Розглянувши вказану заяву, яка власне за своєю суттю, є заявою про збільшення позовних вимог суд дійшов висновку про прийняття її до розгляду як такої, що не суперечить ст. 22 ГПК України.

Також в даному судовому засіданні відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі до завершення розгляду апеляційної скарги на рішення у справі № 5/203-08 в Житомирському апеляційному суді.

На підтвердження викладених у клопотанні про зупинення провадження у справі обставин відповідач надав належним чином засвідчену копію ухвали Житомирського апеляційного суду про прийняття апеляційної скарги МКП "Енергоресурс" на рішення у справі № 5/203-08 до провадження від 24.03.2009 року.

Розглянувши клопотання відповідача, заслухавши відповідні пояснення сторін та вивчивши матеріали справи суд дійшов висновку про необхідність його задоволення та зупинення провадження у справі № 7/94-07 до закінчення апеляційного перегляду у справі № 5/203-08, яка знаходиться в провадженні Житомирського апеляційного господарського суду виходячи з наступного.

З огляду на викладене провадження у справі № 7/94-07 було зупинено до закінчення апеляційного перегляду рішення від 20.01.2009 року у справі № 5/203-08.

15.06.2009 року відповідач разом з супровідним листом надав копію постанови Житомирського апеляційного господарського суду від 07.05.2009 року у справі № 5/203-08 відповідно до якої рішення господарського суду Вінницької області від 20.01.2009 року у справі № 5/203-09 залишено без змін, а апеляційну скаргу МКП "Енергоресурс" без задоволення. Одночасно позивач просить суд поновити провадження у справі.

Враховуючи усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі провадження у справі ухвалою від 22.06.2009 року провадження у справі було поновлено та призначено до розгляду на 15.07.2009 року.

15.07.2009 року відповідач подав заперечення на клопотання позивача № 187 від 24.03.2009 року, згідно якого він повністю заперечує відносно висунутих позивачем вимог щодо стягнення збитків за спожитий природній газ, індексу інфляції щодо всіх розрахунків з підстав вказаних раніше у відзиві (а.с.88-89, т.4).

У зв'язку з необхідністю у витребуванні нових доказів розгляд справи було відкладено до 07.08.2009 року.

07.08.2009 року відповідач подав клопотання про залучення до участі у справі на стороні відповідача в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Жмеринську міську раду та Рябоконя О.В..

Розглянувши клопотання відповідача про залучення третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору суд дійшов наступних висновків.

З клопотання відповідача вбачається, що в обґрунтування необхідності залучення до участі в справі в якості третьої особи Рябоконя О.В., останній посилається на те, що між позивачем та Рябоконем О.В. було укладено договір оренди приміщення розташованого в м. Жмеринці по вул. Леніна, 3. Із даного клопотання випливає, що підставою залучення в якості третьої особи Рябоконя О.В. є потреба у підтвердженні чи спростуванні інформації про сплату ним орендної плати.

В свою чергу підставою залучення в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Жмеринської міської ради відповідач визначив те, що на підставі рішення виконавчого комітету Жмеринської міської ради № 269 від 22.10.2004 року між УЖКГ Жмеринської міської ради та МКП "Енергоресурс" укладено договір оренди частини нежитлового приміщення в житловому будинку, що знаходиться за адресою м.Жмеринка, вул.Леніна, 3.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі (ч. 2 ст. 27 ГПК України).

При цьому суд відзначає, що третя особа без самостійних вимог, має знаходитися з однією зі сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін.

Причому предмет спору повинен бути за межами цих правовідносин, інакше така особа може мати самостійні вимоги на предмет спору.

Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку, що прийняття рішення у даній справі ніяким чином не вплине на права та обов'язки Рябоконя О.В., а тому клопотання відповідача в частині залучення до участі у справі в якості третьої особи Рябоконя О.В. було відхилено.

Разом з тим, судом було залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Жмеринську міську раду. При цьому суд виходив, з поміж іншого, з того, що відповідно до положень статуту МКП "Енергоресурс" є підприємством комунальної власності територіальної громади м.Жмеринки, управління яким здійснює Жмеринська міська рада, а майном підприємства є комунальною власністю територіальної громади м.Жмеринка

З огляду на клопотання відповідача та необхідність у витребувані нових доказів розгляд справи було відкладено до 15.10.2009 року. В судовому засіданні оголошувалась перерва до 19.10.2009 року з метою надання сторонами додаткових доказів.

За письмовим клопотанням представників сторін справа розгадається без здійснення технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

30.03.2005 року територіальна громада м.Жмеринки в особі Жмеринської міськради (Продавець) та ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (Покупець) уклали договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Богутенко О.В. (реєстр. №166), згідно п.1 якого продавець на підставі рішення № 295 виконкому Жмеринської міськради від 30.03.2004 року. "Про використання комунального майна", на підставі рішення № 61 виконкому Жмеринської міської ради від 22.03.2005 року "Про внесення змін до рішення виконкому від 16.11.2004 року № 295 "Про використання комунального майна" та на підставі рішення № 301 Жмеринської міської ради від 24.06.2004 року передав у власність (продав), а покупець набув у власність (купив) вбудовані нежитлові приміщення в житловому будинку позначеному на плані літерою "А", які розташовані за адресою: Вінницька обл., м.Жмеринка, вул.Леніна, 3, площею 141,4 кв.м. (а.с.19, т.1).

20.04.2005 року за позивачем проведено державну реєстрацію даного нерухомого майна в Вінницькому об'єднаному бюро технічної інвентаризації (реєстровий № 256) і видано реєстраційне посвідчення на об'єкт нерухомого майна (а.с.21, т.1).

За актом приймання - передачі від 01.07.2005 року дане нежитлове приміщення передано з балансу управління житлово-комунального господарства Жмеринської міської ради на баланс Жмеринського управління газового господарства ВАТ по газифікації та газопостачанню "Вінницягаз" (а.с.22, т.1).

В позовній заяві позивач посилається на те, що всупереч положенням ст. 659 ЦК України Управління житлово-комунального господарства Жмеринської міської ради, на балансі якого знаходилось приміщення, не попередило, що ним 26.10.2004 року було укладено договір оренди № 26 з відповідачем на оренду частини нежитлового приміщення площею 42,5 кв.м., в тому рахунку двох приміщень площею 29,00 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Жмеринка, вул. Леніна, 3.

Після встановлення даної обставини позивач неодноразово звертався до МКП "Енергоресурс" з листами від 13.06.2005 року № 147, від 28.09.2005 року № 257, від 24.04.2006 року № 128, від 31.10.2006 року № 345, від 10.11.2006 року № 359 в яких повідомляв відповідача про придбання ним у власність шляхом викупу в Жмеринської міської ради нежитлового приміщення, вбудованого в житловий будинок по вул.Леніна, 3 в м.Жмеринка, загальною площею 141,4 кв.м., в тому числі приміщень, позначених в плані літерою "А" цифрами 65 - 10, 65 - 11, площею 29 кв.м., і просив звільнити дані нежитлові приміщення в добровільному порядку, просив останнього звільнити ці нежитлові приміщення в добровільному порядку і не чинити перешкод в здійсненні права володіння, користування і розпорядження цим майном (а.с.95, 97, 99, 100, 102, т.1).

У відповідь відповідач 28.09.2005 року надіслав лист № 627, в якому повідомив, що займані ним приміщення будуть звільнені при умові оплати позивачем встановленої ним перегородки вартістю 2836,85 грн. (а.с.98, т.1).

На лист від 02.11.2006 року № 650 відповідач надав відповідь в якій посилаючись на те, що воно є підприємством комунальної власності просить надати час для добровільного звільнення займаного приміщення до надання нового приміщення міською владою (а.с.101, т.1).

13.11.2006 року відповідач надіслав на адресу Жмеринського управління газового господарства філії ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" лист № 660, в якому посилаючись на ст. 770 ЦК України, інформувало останнього про обов'язковість умов укладеного між МКП "Енергоресурс" та Управлінням житлово-комунального господарства Жмеринської міської ради договору оренди № 26, щодо терміну дії цього договору з 01.11.2004 року до 01.12.2005 року та умов продовження дії цього договору і переходу до власника (позивач) прав і обов'язків наймодавця за договором оренди зазначаючи при цьому на правомірності користування приміщенням (а.с.103, т.1).

Відповідач 24.11.2006 року платіжним дорученням № 390 перерахував позивачу 1,00 грн. орендної плати за договором № 26 від 26.10.2004 року. Разом з тим позивач згідно платіжного доручення № 1221 від 28.11.2006 року повернув ці кошти відповідачу посилаючись на відсутність договору на оренду займаних відповідачем приміщень (а.с.107-108, т.1).

28.11.2006 року ВАТ "Вінницягаз" надіслало МКП "Енергоресурс" лист № 07-15-1559, в якому повідомило про припинення договору оренди від 26.10.2004 року № 26 і свій намір не продовжувати дію цього договору та в подальшому не здавати належні йому приміщення в оренду (а.с.104-105, т.1).

07.12.2006 року МКП "Енергоресурс" надаючи відповідь на вказане вище звернення позивача у листі № 664 зазначило, що займане підприємством приміщення буде звільнене за вказівкою керівництва виконавчого комітету Жмеринської міської ради та за умови надання нею нового приміщення, так як МКП "Енергоресурс" створене рішенням 13 сесії 24 скликання Жмеринської міської ради від 26.09.2003р. і є підприємством комунальної власності територіальної громади міста Жмеринки (а.с.106, т.1).

Таким чином позивач вказує, що відповідач за період з 20.04.2005 року (дата державної реєстрації нерухомого майна) до 19.01.2007 року (дата подання позову до суду) безпідставно і безоплатно користувався його майном, не здійснював оплати комунальних послуг з споживання газу, водопостачання та водовідведення, оренди земельної ділянки, на якій розташовані ці нежитлові приміщення, чим заподіяв йому збитки в грошовому вимірі (згідно клопотання від 24.03.2009 року № 187, а.с.1, т.4) за водопостачання і водовідведення в сумі 3784,97 грн.; з компенсації за оренду земельної ділянки в розмірі 411,14 грн.; за газ використаний на опалення даних приміщень у розмірі 2728,52 грн. та неодержаний прибуток за оренду даних приміщень в розмірі 18479,40 грн..

В підтвердження понесених витрат на утримання приміщення розташованого за адресою: Вінницька обл., м.Жмеринка, вул.Леніна, 3, площею 141,4 кв.м. позивачем надано розрахунки збитків заподіяних відповідачем (а.с.15-18, т.1, а.с.3-6, т.4), договір приєднання № 97 для надання послуг з водопостачання та водовідведення від 29.06.2005 року (а.с.31-33, т.1), первинні документи щодо обсягів спожитої води (рапорти, ліміти), платіжні доручення, що підтверджують сплату отриманих послуг, рахунки на оплату послуг (а.с.34-66, т.1, а.с.8-37, т.4), платіжні доручення про сплату орендної плати за землю (а.с.67-69, т.1, 38-39, т.4), акти розподілення природного газу, акти про використання газу на власні потреби (а.с.70-89, т.1, а.с.40-70, т.4). В обґрунтування вимог по неодержаному доходу позивач надав суду договір оренди від 15.01.2006 року укладений з СПД ФО Рябоконем О.В. (а.с.90-92, т.1).

Судом встановлено, що постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 10.02.2009 року залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 22.07.2009 року рішення господарського суду першої інстанції у справі № 7/96-07 в частині визнання неправомірними дій МКП "Енергоресурс" щодо безпідставного користування приміщеннями та виселення з них скасовано та в цій частині позову відмовлено. В решті резолютивну частину рішення місцевого господарського суду викладено в такій редакції: Позов задовольнити частково. Зобов'язано МКП "Енергоресурс" припинити дії щодо безпідставного користування майном та усунути перешкоди вчинені ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" в здійсненні права власності нерухомим майном, а саме: двома нежитловими приміщеннями, позначеними на плані цифрами 65 - 10, 65 - 11, загальною площею 29,0 кв.м., що знаходяться в середині нежитлового приміщення загальною площею 141,4 кв.м., вбудованого в житловий будинок по вул. Леніна, 3 в м. Жмеринка (літера "А"), звільнити відповідача зазначені приміщення і повернути їх позивачу.

Також судом встановлено, що 05.08.2009 року Вищий господарський суд України прийняв постанову, якою залишив без змін рішення господарського суду Вінницької області від 20.01.2009 року та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 07.05.2009 року якими в позові МКП "Енергоресурс" до Жмеринської міської ради Вінницької області та до ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" про визнання договору купівлі-продажу від 30.03.2005 року недійсним відмовлено.

Крім того, за посиланням сторін 16.07.2009 року Київським апеляційним адміністративним судом прийнято ухвалу якою скасовано постанову Жмеринського міськрайонного суду від 22.04.2008 року, а провадження у справі закрито.

Беручи до уваги встановлені обставини суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, а також інші юридичні факти.

Відповідно до приписів ч.ч.1, 2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (презумпція вини завдавача шкоди).

Слід зазначити, що під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо).

Згідно ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Відповідно до приписів ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ч.1 ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст.147 ГК України майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом. Збитки, завдані суб'єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону. Право власності та інші майнові права суб'єкта господарювання захищаються у спосіб, зазначений у статті 20 цього Кодексу.

В статті 20 ГК України та ст.16 ЦК України одним із способів захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарювання визначено відшкодування збитків.

Відповідно до ч.3 ст.386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Як встановлено судом, нежитлове приміщення частину якого займав відповідач належало на праві власності позивачу згідно договору купівлі-продажу від 30.03.2005 року укладеного між Жмеринською міськрадою (Продавець) та ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (Покупець) (реєстр. №166).

Слід зауважити, що відповідність зазначеного договору вимогам закону та його дійсність встановлена в результаті розгляду судових справ № 6/42-07 (за позовом Жмеринського міжрайонного прокурора в інтересах Жмеринської міської ради до ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз") та № 5/203-08 (за позовом МКП "Енергоресурс" до Жмеринської міської ради та ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз").

Крім того, як вказувалось вище і що не заперечується сторонами 16.07.2009 року Київським апеляційним адміністративним судом прийнято ухвалу якою скасовано постанову Жмеринського міськрайонного суду від 22.04.2008 року, а провадження у справі закрито (рішенням Жмеринського міськрайсуду від 22.04.2008 року визнано протиправним рішення виконкому від 30.03.2004 року в частині надання дозволу Жмеринському міському управлінню газового господарства ВАТ "Вінницягаз" приватизувати орендоване приміщення, яке розташоване в м.Жмеринка по вул.Леніна, 3, загальною площею 142,5 кв.м. способом викупу та скасовано в цій частині).

Посилання відповідача у відзиві на те, що він перебуває в приміщенні розташованому по вул. Леніна, 3 в м. Жмеринка правомірно вказуючи як на підставу цього на договір оренди від 26.10.2004 року № 24 укладеного Жмеринською міською радою з МКП "Енергоресурс" оцінюється судом критично виходячи із оцінки, яка надана вказаному договору при розгляді справ № 7/96-07 та № 5/203-08.

Так, під час апеляційного перегляду рішення у справі № 7/96-07 апеляційна інстанція дійшла висновку про нікчемність договору оренди від 26.10.2004 року вказуючи на те, що він нотаріально не посвідчений та не пройшов державну реєстрацію. Крім того, як вказувалось раніше, за результатами розгляду справи № 7/96-07 встановлено факт безпідставності користування відповідачем приміщенням розташованим по вул.Леніна, 3, м.Жмеринка та зобов'язано останнього звільнити його.

При апеляційному перегляді судового рішення у справі № 5/203-08 апеляційний суд дійшов висновку про те, що договір оренди від 26.10.2004 року припинив свою дію за закінченням строку на який його було укладено та відсутністю досягнення згоди сторін на його продовження.

Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Виходячи з того, що позивачем доведено належним чином правові підстави перебування у власності приміщення розташованого по вул.Леніна, 3 м.Жмеринка та факт безпідставності користування частиною належного йому приміщення відповідачем суд вважає позовні вимоги про стягнення збитків з МКП "Енергоресурс" правомірними.

Разом з тим суд вважає необхідним вказати на безпідставність та необґрунтованість вимог позивача щодо нарахування на витрати понесені ним за оплату газу, води, орендної плати за землю збитків від інфляції та вимоги про стягнення неодержаного прибутку виходячи з наступного.

Згідно положень ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, відповідальність боржника передбачена вказаною статтею можлива лише при простроченні виконання ним грошового зобов'язання.

Разом з тим, згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи (листування між сторонами, відзив) відповідач знаходився в приміщенні вважаючи свої дії відносно користування ним правомірними виходячи із укладеного26.10.2004 року договору оренди № 24. Неправомірність дій відповідача щодо користування приміщенням було встановлено лише за результатами розгляду справи № 7/96-07 і на думку суду саме з моменту набрання рішенням у вказаній справі законної сили відповідачу стало достовірно відомо про наявність у нього зобов'язання перед позивачем по відшкодуванню збитків.

Крім того, суд звертає увагу на те, що в даному випадку між сторонами не було встановлено строків щодо сплати відповідачем частини витрат на утримання приміщення. Відповідно до загальних положень ст. 530 ЦК України стосовно строків виконання зобов'язання, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлено або визначено моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Боржник має виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Позивачем не надано доказів заявлення відповідачу вимоги про відшкодування витрат понесених ним на оплату за газ, воду, плату за землю тощо.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в даному випадку позивачем не доведено факту прострочення відповідача, що виключає відповідальність останнього у вигляді сплати боргу з урахуванням індексу інфляції.

Перевіряючи розрахунки збитків надані позивачем та документи, які підтверджують понесення ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" витрат на газ, водопостачання та водовідведення, оренду землі судом встановлено наступне.

Так, за опалювальний період (з 15.10.2005 року до 15.04.2005 року, з 15.10.2006 року до 15.04.2007 року, з 15.10.2007 року до 15.04.2008 року, з 15.10.2008 року до 23.12.2008 року) позивачем було сплачено за газ 10046,64 грн., за водопостачання і водовідведення за період з 20.04.2005 року по 23.12.2008 року 5505,78 грн., за оренду земельної ділянки за період з 20.04.2005 року до 23.12.2008 року 1583,51 грн..

Суд погоджується із позивачем, який при обрахунку розподілив витрати за газ та сплату орендної плати за землю пропорційно зайнятій сторонами площі.

Виходячи із загальної площі приміщення належного позивачу (141,4 кв.м.) та площі, яку займав відповідач (29,00 кв.м.) витрати за газ, які повинні були бути сплачені відповідачем за періоди вказані позивачем становлять 2060,48 грн., а зі сплати за оренду земельної ділянки –324,76 грн..

Стосовно відшкодування збитків з послуги по водопостачанню і водовідведенню суд погоджується із запереченнями відповідача в цій частині, який посилався на необґрунтованість розподілу вказаних витрат порівну між сторонами виходячи із меншої кількості його працівників.

Як встановлено судом загальна кількість працівників позивача та відповідача, які працювали в приміщення по вул.Леніна, 3, м.Жмеринка, становила 21 особу, з яких тільки 7 були працівниками відповідача.

За поясненнями сторін користування послугами водопостачання та водовідведення здійснювалось працівниками із спільних об'єктів.

Оскільки облік послуг водопостачання та водовідведення здійснювався лише позивачем, користування об'єктами водопостачання та водовідведення відбувалось спільно всіма працівниками, які знаходились в приміщенні по вул.Леніна, 3, м.Вінниця суд вважає в такому випадку необхідним розподілити витрати відштовхуючись від кількості працівників.

В результаті проведених арифметичних дій судом отримано 1835,26 грн. (7*5505,78/14).

Виходячи з наведеного вище, в стягненні збитків за водопостачання і водовідведення в розмірі 1949,71 грн., компенсації за оренду земельної ділянки в розмірі 86,38 грн., за газ за опалювальний період в розмірі 668,04 грн. суд відмовляє як заявлених безпідставно.

Розглянувши вимогу позивача про стягнення з відповідача неодержаного прибутку за оренду зайнятого ним приміщення за період з 20.04.2005 року до 23.12.2008 року в розмірі 18479,40 грн. суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до частин 1, 2, 4 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Відповідно до приписів п.4 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність всіх чотирьох умов відповідальності (елементів складу цивільно-правового правопорушення):

- протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання;

- наявність збитків;

- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов'язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб;

- вина боржника.

В разі відсутності хоча б одного із таких елементів цивільна відповідальність не настає.

Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах про відшкодування збитків (постанова Верховного Суду України від 30.05.2006 у справі N 42/266-6/492).

Крім того, виходячи із наведених вище норм чинного законодавства України кредитор повинен довести, що він мав реальну можливість отримання прибутку. При визначенні розміру втраченої вигоди повинні враховуватися тільки конкретні дані, котрі безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових коштів.

Як вказувалось раніше, в обґрунтування вимог по неодержаному доходу позивач надав суду договір оренди від 15.01.2006 року укладений з СПД ФО Рябоконем О.В. строком на 25 років (а.с.90-92, т.1). Із змісту даного договору випливає, що позивач передавав СПД ФО Рябоконю О.В. в оренду частину вбудованих нежитлових приміщень в житловому будинку за адресою: м.Жмеринка, вул.Леніна, 3 площею 29, 00 кв.м..

Разом з тим, виходячи із матеріалів справи, а саме листування між сторонами яке відбувалось протягом червня-вересня 2005 року позивачу було достовірно відомо про користування МКП "Енергоресурс" частиною приміщення площею 29,00 кв.м., яке планувалось передати в оренду СПД ФО Рябоконю О.В..

До укладення угоди 15.01.2006 року позивачем не було вжито заходів по звільненню приміщення від відповідача, окрім направлення листів вказаних раніше.

При цьому слід вказати, що позовну заяву про звільнення відповідачем зайнятого приміщення було подано позивачем до суду лише 08.02.2007 року (інформація із БД "Діловодство господарського суду").

Варто зауважити, що в листі від 28.09.2005 року № 627 відповідач погоджувався на звільнення приміщення за умови сплати витрат за бар'єр в розмірі 2836,85 грн.. Вказана пропозиція залишена позивачем без реагування.

Заявляючи вимогу про стягнення упущеної вигоди в розмірі 18479,40 грн. за період з 20.04.2005 року до 23.12.2008 року позивачем не надано також доказів обґрунтованості зазначеного в договорі оренди від 15.01.2006 року розміру орендної плати.

Слід вказати, що 01.12.2006 року СПД ФО Рябоконь О.В. звернувся з листом № 26 до голови правління ВАТ "Вінницягаз" з проханням звільнити його від сплати орендної плати за договором від 15.01.2006 року, а сплачений ним 04.04.2006 року платіж (958,26 грн. за період з 15.01.2006 року до 01.04.2006 року) зарахувати в рахунок майбутніх платежів за оренду іншого приміщення, розташованого по вул.Одеська, 139, в м.Жмеринка. Також у вказаному листі СПД ФО Рябоконь О.В. просив достроково розірвати договір оренди приміщень від 15.01.2006 року (а.с.93, т.1).

Наведені факти в сукупності приводять суд до висновку про безпідставність та необґрунтованість вимоги позивача про стягнення 18479,40 грн. неодержаного прибутку, а тому в позові в цій частині суд відмовляє.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до вимог ст.49 ГПК України.

При розподілі державного мита суд враховує припис, який міститься в абз.2 п.4.2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" згідно якого якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Також судом встановлено, що позивач при зверненні до суду сплатив 102,11 грн. державного мита, що підтверджується платіжними дорученнями від 22.12.2006 року № 1344 (90,11 грн.) та від 22.01.2007 року № 46 (12,00 грн.) при тому, що ціна позову становила 9318,87 грн. (а.с.12-13, т.1). При збільшенні розміру позовних вимог на 16085,16 грн. позивач доплатив державне мито на суму 160,86 грн., що вбачається із платіжного доручення від 26.03.2009 року № 119 (а.с.2, т.4).

Тобто загалом позивачем сплачено 262,97 грн. державного мита.

Відповідно до п.4.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у разі якщо позивач на підставі частини четвертої статті 22 ГПК до прийняття рішення зі справи збільшив розмір позовних вимог і не сплатив державне мито зі збільшеної суми, господарський суд повинен стягнути з позивача суму недоплаченого державного мита в доход державного бюджету.

Згідно ч.2 ст.46 ГПК України в разі збільшення розміру позовних вимог недоплачена сума державного мита доплачується чи стягується згідно з новою ціною позову.

Разом з тим, ціна позову згідно поданого клопотання від 24.03.2009 року № 187 складає 25404,03 грн..

Враховуючи вимоги встановлені підпунктом а) п.2 ст.3 Декрету КМУ "Про державне мито" розмір державного мита, який підлягав сплаті позивачем відповідно до вказаного підпункту з врахуванням математичного заокруглення мав би становити 254,04 грн..

Внесення державного мита у більшому розмірі ніж передбачено чинним законодавством є підставою для його повернення згідно ст.47 ГПК України та п.1 ч.1 ст.8 Декрету КМУ "Про державне мито".

За письмовим клопотанням сторін 19.10.2009 року у справі оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст.11, 16, 22, ч.3 ст.386, ч.2 ст. 530, п.4 ст.611, ч.1 ст.612, ст.614, ч.ч. 1, 2, 4 ст.623, ч.2 ст.625, ч.ч.1, 2 ст.1166 ЦК України, ст. 20, ч.ч.1, 3, 4 ст.147, ст.224, ч.1 ст.225 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, ч.2 ст.35, ст.ст.36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 75, 78, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Міського комунального підприємства "Енергоресурс", вул.Леніна, 3. м.Жмеринка, 23100 (ідентифікаційний код - 32644469) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", пров.Щорса, 24, м.Вінниця, 21012 (ідентифікаційний код - 03338649) відшкодування збитків за безпідставне користування приміщенням в розмірі 2060 грн. 48 коп. за понесені витрати за газ, 324 грн. 76 коп. за понесені витрати зі сплати орендної плати за землю, 1835 грн. 26 коп. за понесені витрати зі сплати послуг за водопостачання та водовідведення, 42 грн. 20 коп. - відшкодування витрат пов’язаних зі сплатою державного мита та 19 грн. 60 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

5. Зобов'язати управління Державного казначейства у м.Вінниці Головного управління державного казначейства у Вінницькій області повернути Відкритому акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", пров.Щорса, 24, м.Вінниця, 21012 (ідентифікаційний код - 03338649) суму зайво сплаченого державного мита в розмірі 08 грн. 93 коп. сплаченого за платіжним дорученням від 26.03.2009 року № 119 оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 7/94-07 (а.с.2, т.4).

6. Копію даного рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 26 жовтня 2009 р.

віддрук. 4 прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу - Жмеринське управління газового господарства - філія ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", вул.Одеська, 139, м.Жмеринка, 23100.

3 - відповідачу - Міське комунальне підприємство "Енергоресурс", вул.Леніна, 41, м.Жмеринка, 23100.

4 - Жмеринська міська рада - вул. Урицького, 14, м. Жмеринка, Вінницька область.