Рішення № 6452352, 15.10.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

15.10.2009Справа №2-22/3569.2-2009 За позовом - Сімеїзської селищної ради, 98680, АР Крим, смт. Сімеїз, вул. Радянська, 38 до відповідачів - 1. Виконавчого комітету Сімеїзської селищної ради, 98680, АР Крим, смт Сімеїз, вул. Радянська, 38; 2. Кримської республіканської рятувально - водолазної служби, 95492, АР Крим, м. Сімферополь, пос. Аграрний, вул. Научна, 3, кв. 16; 3. Верховної Ради України, м. Київ, вул. М. Грушевського, 5; 4. Товариства рятування на водах України, 95044, АР Крим, м. Сімферополь, вул. 60 років Жовтня, 8, кв. 124

про визнання недійсним рішення та визнання права власності

за зустрічним позовом Товариства рятування на водах України, 95044, АР Крим, м. Сімферополь, вул. 60 років Жовтня, 8, кв. 124

до 1. Сімеїзської селищної ради, 98680, АР Крим, смт. Сімеїз, вул. Радянська, 38;

2. Виконавчого комітету Сімеїзської селищної ради, 98680, АР Крим, смт Сімеїз, вул. Радянська, 38

про визнання права власності та визнання рішення недійсним

Суддя Калініченко А.А.

представники :

від позивача – Пономаренко О.П., дов. №02-14/1423 від 13.08.2009р.

від відповідачів – 1) не з’явився; 2) не з’явився; 3) не з’явився;4) Шеметова О.В., дов. №33 від 05.06.2008р.

Обставини справи:

Cімеїзська селищна рада звернулась до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до Виконавчого комітету Сімеїзської селищної ради, Кримської республіканської рятувально - водолазної служби та Верховної Ради України про визнання недійсним та скасувати рішення Виконавчого комітету Сімеїзської селищної ради № 33 від 19.02.2004р. “Про оформлення права власності на будівлю рятувальної станції “Сімеїз”по вул. Луговського, 2б в смт. Сімеїз” та визнання права власності на об’єкт - Рятувальну станцію “Сімеїз”, площею 200 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Ялта, вул. Луговського, 2б, літ. А за територіальною громадою Сімеїзської селищної ради в особі Сімеїзської селищної ради.

Рішенням Господарського суду АР Крим від 02.08.2007р. залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.10.2007р. позов задоволено, визнано недійсним рішення Виконавчого комітету Сімеїзської селищної ради № 33 від 19.02.2004р. “Про оформлення права власності на будівлю рятувальної станції “Сімеїз” по вул. Луговського в смт Сімеїз” та визнано право власності на об’єкт нерухомого майна–рятувальну станцію “Сімеїз”, площею 364,3 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Ялта, смт Сімеїз, вул. Луговського, 2б за територіальною громадою Сімеїзської селищної ради

Постановою Вищого господарського суду України від 06.08.2008р. рішення та постанова судів попередніх інстанцій скасовані, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справу передано на розгляд судді Господарського суду АР Крим Л.О. Ковтун із привласненням справі №2-1/8962.1-2008.

Ухвалою від 03.09.2008 р. до участі у справі в якості відповідача залучено Товариство рятування на водах України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що будівництво рятувальної станції “Сімеїз” по вул. Луговського, 2б в смт Сімеїз здійснювалось за рахунок грошових коштів, що належать територіальній громаді, отже немає підстав вважати таке майно державним та перехід майна з балансу на баланс не тягне передачу права власності, а тягне лише виникнення складової частини права власності – оперативне управління, таким чином, виходячи зі змісту наведеного, позивач вважає рішення Виконавчого комітету Сімеїзської селищної ради № 33 від 19.02.2004р. “Про оформлення права власності на будівлю рятувальної станції “Сімеїщ” по вул. Луговського, 2б в смт. Сімеїз”таким, що прийнято у порушення норм чинного законодавства.

Відповідач (Виконком Сімеїзської селищної ради) позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що підставою для оформлення за Кримською республіканською рятувально - водолазною службою права власності на спірне майно є те, що рятувальна станція “Сімеїз” знаходиться на балансі у служби.

Відповідач (Кримська республіканська рятувально - водолазна служба) позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що служба заснована на державній власності, об’єкти її нерухомого майна є державною власністю України, що в силу приписів Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно є підставою для оформлення права власності та видачу свідоцтва про право власності на об’єкти нерухомого майна, що знаходяться на балансі Кримської республіканської рятувально - водолазної служби.

Заявою від 02.08.2007р. позивач уточнив позовні вимоги, просить визнати недійсним рішення Виконавчого комітету Сімеїзської селищної ради № 33 від 19.02.2004р. “Про оформлення права власності на будівлю рятувальної станції “Сімеїз” по вул. Луговського в смт Сімеїз” та визнати право власності на об’єкт нерухомого майна –рятувальну станцію “Сімеїз”, площею 364,3 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Ялта, смт Сімеїз, вул.Луговського, 2б за територіальною громадою Сімеїзської селищної ради.

          Рішення Господарського суду АР Крим від 09.10.2009 р. у задоволенні позовним вимог відмовлено, виключено із складу відповідачів Верховну Раду України.

          Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.02.2009 р., рішення Господарського суду АР Крим від 09.10.2009 р. залишено без змін.

          Постановою Вищого господарського суду України від 18.06.2009 р., постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.02.2009 р., рішення Господарського суду АР Крим від 09.10.2009 р. скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду АР Крим.

          Справу передано на розгляду судді Калініченко А.А. із привласненням справі №2-22/3569.2-2009.

Сімеїзською селищною радою 10.09.2009 р. подано клопотання, в якому позивач просив суд внести зміни до Державного реєстру обтяжень рухомого майна шляхом вилучення приватного обтяження стосовно спірного майна, яке внесено до реєстру Кримською республіканською водолазно-рятувальною службою. У задоволенні зазначеного клопотання відмовлено у зв’язку з тим, що внесення змін до Державного реєстру обтяжень рухомого майна не відноситься до компетенції суду, відповідні питання повинні вирішуватись шляхом подачі окремого позову.

          15 вересня 2009 року Товариством рятування на водах України подано зустрічну позовну заяву до Виконавчого комітету Сімеїзської селищної ради, КП «Ялтинське бюро технічної інвентаризації», в якій позивач просить визнати недійсним рішення №33 від 19.02.2004 р., визнати право власності на рятувальну станцію «Сімеїз», розташовану за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Сімеїз, вул. Луговського, 2-Б, зобов’язати КРП «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Ялти» зареєструвати право власності за Товариством рятування на водах України.

          Ухвалою від 15.09.2009 р. зазначену заяву прийнято до розгляду в частині позовних вимог про визнання недійсним рішення та визнання права власності.

          28.09.2009 р. позивачем за первісним позовом надані пояснення, в яких позивач заявив клопотання щодо витребовування доказів, в якому просив суд витребувати від Товариства рятування на водах України документи, що підтверджують правонаступництво, а також про витребовування від архівного відділу Ялтинської міської ради акту прийняття до експлуатації спірної будівлі рятувальної станції.

          У задоволенні зазначеного клопотання відмовлено з урахуванням того, що за поясненнями Товариства рятування на водах України правонаступництво відсутнє, крім того в матеріалах справи відсутні документи, які б вказували на те, що Сімеїзська селищна рада виступала замовником будівництва спірного об’єкту, в той же час враховуючи тривалий час розгляду справи, позивач мав можливість надати зазначений доказ для долучення до матеріалів справи, однак своїм право не скористався.

          Ухвалою від 12.10.2009 р. здійснено заміну відповідача за зустрічним позовом на належного – Сімеїзську селищну раду, Виконавчій комітет Сімеїзської селищної ради залучено в якості другого відповідача.

          12.10.2009 р. від Товариства рятування на водах України надійшла заява, яка по суті є заявою про уточнення позовних вимог стосовно реквізитів оскарженого рішення та ознак спірного нерухомого майна.

          12.10.2009 р. від ВР України надійшло клопотання про припинення провадження по відношенню до ВР України у зв’язку з відсутністю предмету спору, зазначене клопотання відхилено у зв’язку тим, що предметом спору між сторонами є право власності на нерухоме майно, що існує в натурі.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд, -

встановив:

          19.02.2004 р. Виконавчим комітетом Сімеїзської селищної ради прийнято рішення № 33 “Про оформлення права власності на будівлю рятувальної станції “Сімеїз” по вул. Луговського, 2-6 в смт. Сімеїз”.

На виконання зазначеного рішення, Виконавчим комітетом Сімеїзської селищної ради, 27.02.2004р. видано свідоцтво про право власності на будівлю рятувальної станції “Сімеїз” літ. “А”, Кримській республіканській рятувально - водолазній службі, розташовану за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Сімеїз, вул. Луговського (Морська), будинок 2-6. В подальшому КП “БТІ в м. Ялта” проведено реєстрацію права власності на вказану будівлю.

На думку позивача, зазначені дії Виконавчого комітету Сімеїзської селищної ради є незаконними, адже будівля рятувальної станції “Сімеїз” знаходиться на території с. Сімеїз та перебуває у комунальній власності територіальної громади в особі позивача, як органу місцевого самоврядування.

На думку позивача за зустрічним позовом будівля рятувальної станції “Сімеїз” ніколи не передавалась до комунальної власності та належить Товариству рятування на водах України як всеукраїнської громадської організації на праві приватної власності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані ними докази, господарський суд вважає первісний позов таким, що не підлягає задоволенню, а зустрічний позов таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Рішенням Виконавчого комітету Ялтинської міської Ради народних депутатів № 550-г від 25.07.1962р. Сімеїзській рятувальній станції відведено земельну ділянку орієнтовною площею 200 кв.м. під будівництво будівлі рятувальної станції.

Згідно архівної виписки з протоколу № 19 засідань Виконавчого комітету Ялтинської міської Ради депутатів трудящих від 29.06.1966р. “Про затвердження проектної будівлі на будівництво рятувальної станції в с. Сімеїз” затверджено проектне завдання на будівництво рятувальної станції в с. Сімеїз в сумі 61,24 тис. руб.

Відповідно до архівної виписки з протоколу № 22 Виконавчого комітету Сімеїзської селищної Ради від 30.08.1967р. затверджено проектно-кошторисну документацію на будівництво рятувальної станції в селищі Сімеїз в сумі 73,13 тис. руб, розроблену Ялтинським відділенням “Гидроград”.

Рішенням Сімеїзської селищної Ради народних депутатів м. Ялти № 104 від 14.09.1988р. “Про взяття на баланс ЦОСС Кримської області Симєїзської рятувальної станції” рятувальну станцію “Сімеїз” Кримській центральній обласній рятувальній станції запропоновано прийняти на баланс будівлю Сімеїзської рятувальної станції.

Постановою Ради Міністрів УРСР №199 від 25.07.1988 р. зобов’язано Міністерство житлово-комунального господарства передати організації рятувальної служби на воді Республіканському товариству рятування на воді.

          За актом прийому-передачі від 22.02.1989 майно рятувальної служби, в тому числі будівлі і споруди (п.1) Міністерства житлово-комунального господарства УРСР були передані Республіканському товариству рятування на водах УРСР.

          Постановою Президії Центральної ради республіканського товариства рятування на водах УРСР від 03.11.1988 р. прийнято безоплатно від Міністерства житлово-комунального господарства УРСР рятувальні служби, станції та пости, маневрово-пошукові групи, в тому числі складські та підсобні приміщення, майно та інші матеріальні цінності.

          Зокрема, актом від грудня 1988 року, затвердженим заступником голови Виконкому Кримської обласної Ради народних депутатів Кримській ЦОРС, яка мала статус структурного підрозділу Республіканського товариству рятування на водах УРСР передані рятувально-водолазні станції, в тому числі 7 станцій в адміністративно-територіальних межах м. Ялти, до яких входить с. Сімеїз.

          Товариство рятування на водах України зареєстровано в якості всеукраїнської громадської організації 07.12.1992 р., про що свідчить свідоцтво про реєстрацію об’єднання громадян №342 від 07.12.1992 р. та статут товариства, в якому відсутні посилання на правонаступництво по відношенню до Республіканського товариства рятування на водах УРСР.

          При цьому правонаступництво Товариства рятування на водах України по відношенню до Республіканського товариства рятування на водах УРСР відсутнє у зв’язку тим, що останнє створювалось за часів існування УРСР на підставі Постанови ЦК КПУ та Ради Міністрів УРСР №46 від 27.01.1970 р., процедуру реєстрації на момент створення не проходило, тому, з метою приведення діяльності Республіканського товариства рятування на водах УРСР у відповідність до положень Закону України «Про об’єднання громадян», 12 вересня 1992 року на засіданні Виконавчо-организаційного бюро Центральної Ради Товрятвод УРСР були прийнято рішення лише про зміну назви громадської організації на «Товариство рятування на водах України» та проведення легалізації громадської організації шляхом реєстрації у Міністерстві юстиції України., про що свідчить виписка з протоколу №10 від 12.09.1992 від 29.08.2008 р.

          Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №3 від 05.01.1996 р., на підставі акту від 19.02.1988 року, в тимчасове безоплатне користування Кримської республіканської рятувально-водолазні службі було передано майно, що належить Товариству рятування на водах України як всеукраїнській громадській організації та знаходиться на території АР Крим, в тому числі рятувально-водолазну станцію в с. Сімеїз.

          Згідно статуту Кримської республіканської рятувально-водолазної служби (п.п. 1.1., 1.2.) вона є бюджетною установою заснованою на державній формі власності та є підпорядкованою Відділу рятувально-водолазної служби України при Товаристві рятування на водах України.

Відповідно до наказу Товариства рятування на водах України (Відділ рятувально-водолазної служби України) №18 від 30.07.2008 р. зобов’язано Кримську республіканську рятувально-водолазну службу передати майно та основні фонди служби на баланс Товариства рятування на водах України.

          Господарський суд погоджується з доводами Товариства рятування на водах України про те, що згідно з положеннями статті 24 Основ цивільного законодавства СРСР і Союзних Республік від 08.12.1961 р. громадська організація є самостійним суб’єктом права власності на майно, отже майно Республіканського товариства рятування на водах УРСР, яке набуто ним у власність на законних підставах не можна ототожнювати із державною або комунальною власністю.

          Також, господарський суд звертаю увагу на те, що з рішення Сімеїзської селищної Ради народних депутатів №104 від 14.09.1988 р., протоколу №22 засідання Виконавчого комітету Сімеїзської селищної Ради народних депутатів від 30.08.1967 р., протоколу №19 засідання Виконавчого комітету Ялтинської міської Ради народних депутатів від 29.06.1966 р., рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської Ради народних депутатів №550-г від 25.07.1962 р. Сімеїзської селищної Ради народних депутатів не вбачається, що Сімеїзська селищна рада отримувала земельну ділянку, виступала замовником проектно-кошторисної документації, замовником будівництва, проводила фінансування будівельних робіт.

          Також суд звертає особливу увагу на те, що рішенням Сімеїзської селищної Ради народних депутатів №104 від 14.09.1988 р. майно не передавалось з балансу позивача на баланс Кримської ЦОРС, в цьому рішенні міститься лише пропозиція Кримської ЦОСС прийняти майно на баланс після завершення будівництва.

          Відповідно до пункту 1 Постанови КМУ №311 від 05.11.1991 р. «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю» затверджено перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), а також встановлено, що державне майно України, крім майна, яке належить до комунальної власності, загальнодержавною (республіканською) власністю.

          Однак, згідно положень зазначеного нормативного акту, майно рятувально-водолазної служби, в тому числі будівлі рятувально-водолазних станцій, до комунальної власності не передавалось, отже, ці об’єкти взагалі не можуть знаходитьсь у комунальній власності внаслідок проведення процедури розмежування майна між державною та комунальною власністю.

          Отже, господарський суд виходить з того, що Сімеїзською селищною радою не доведено знаходження спірного об’єкту у комунальній власності, а вимоги Сімеїзської селищної ради щодо визнання права власності та визнання недійсним рішення Виконавчого комітету задоволенню не підлягають.

          В той же, господарський суд вважає, що Товариством рятування на водах України доведено належність будівля рятувальної станції «Сімеїз» на праві власності позивачу за зустрічним позовом, у зв’язку з чим, підлягають задоволенню позовні вимоги щодо визнання за Товариством рятування на водах України про визнання права власності на будівлю рятувальної станції «Сімеїз».

          Також підлягає визнанню недійсним рішення №33 від 19.02.2004 Виконавчого комітету Сімеїзської селищної ради у зв’язку з тим, що цим рішенням оформлено право власності за державою в особі Верховної Ради України, в той час як спірне майно належить на праві приватної власності всеукраїнській громадській організації.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідачів за зустрічним позовом.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 15 жовтня 2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.          У задоволенні первісного позову відмовити.

2.          Зустрічний позов задовольнити.

3.          Визнати право власності Товариства рятування на водах України (95044, АР Крим, м. Сімферополь, вул. 60 років Жовтня, 8, кв. 124; м. Київ, вул. З.Гайдай, офіс 256, ЄДРПОУ 00021539) на рятувальну станцію «Сімеїз», розташовану за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Сімеїз, вул. Луговського, 2-б, на земельній ділянці 0,0644 га.

4.          Визнати недійсним рішення Виконавчого комітету Сімеїзської селищної ради №33 від 19.02.2004 р. «Про оформлення права власності на будівля рятувальної станції «Сімеїз» по вул. Луговського, 2-б в смт. Сімеїз».

5.          Стягнути з Сімеїзської селищної ради (98680, АР Крим, смт. Сімеїз, вул. Радянська, 38; рахунок № 35413001001307 в УДК в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 04367559) на користь Товариства рятування на водах України (95044, АР Крим, м. Сімферополь, вул. 60 років Жовтня, 8, кв. 124; м. Київ, вул. З.Гайдай, офіс 256, ЄДРПОУ 00021539) 42,50 грн. державного мита.

6.           Стягнути з Сімеїзської селищної ради (98680, АР Крим, смт. Сімеїз, вул. Радянська, 38; рахунок № 35413001001307 в УДК в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 04367559) на користь Товариства рятування на водах України (95044, АР Крим, м. Сімферополь, вул. 60 років Жовтня, 8, кв. 124; м. Київ, вул. З.Гайдай, офіс 256, ЄДРПОУ 00021539) 59,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

7.          Стягнути з Виконавчого комітету Сімеїзської селищної ради (98680, АР Крим, смт. Сімеїз, вул. Радянська, 38; рахунок № 35413001001307 в УДК в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 04367559) на користь Товариства рятування на водах України (95044, АР Крим, м. Сімферополь, вул. 60 років Жовтня, 8, кв. 124; м. Київ, вул. З.Гайдай, офіс 256, ЄДРПОУ 00021539) 42,50 грн. державного мита.

8.          Стягнути з Виконавчого комітету Сімеїзської селищної ради (98680, АР Крим, смт. Сімеїз, вул. Радянська, 38; рахунок № 35413001001307 в УДК в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 04367559) на користь Товариства рятування на водах України (95044, АР Крим, м. Сімферополь, вул. 60 років Жовтня, 8, кв. 124; м. Київ, вул. З.Гайдай, офіс 256, ЄДРПОУ 00021539) 59,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

9.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.