Рішення № 6452275, 23.10.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 320

РІШЕННЯ

Іменем України

23.10.2009 Справа №2-12/5126-2009

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лівадія-Крим» (м.Сімферополь, вул.Севастопольська,4). До відповідача: Закритого акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03062, м.Київ, пр.Перемоги,65) в особі Кримської регіональної дирекції ЗАТ «Страхова група «ТАС»

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:

ДП «Фокстрот» ТОВ «Фокстрот» (м.Сімферополь, вул.Маяковського,12).

Про стягнення 18650851,62 грн.

Суддя Іллічов М.М.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача Пустовітенко І. В. представник, довіреність б/н від 15.04.2009р.

Від відповідача Сягайло В.Г. представник, довіреність №ГО-08/311 від 29.12.2008р.;

Петрук В.П. начальник Управління претензійно-позовної та регресної роботи, довіреність №ГО-09/177 від 19.09.2009р.

За участю третьої особи не зявився.

Сутність спору: ТОВ «Лівадія-Крим» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача ЗАТ «Страхова група «ТАС» в особі Кримської регіональної дирекції ЗАТ «Страхова група «ТАС» про стягнення 18650851,62 грн., в тому числі: 16952604,50 грн. заборгованості по сплаті страхового відшкодування за договором добровільного страхування від 29.08.2008р. №А0013643, 1350933 грн. заборгованості по сплаті сублімітів за договором добровільного страхування від 29.08.2008р. №А0013643 та 347314,12 грн. пені за несвоєчасно здійснені платежі.

Заявою від 01.10.2009 р. позивач зменшив позовні вимоги та просить суд стягнути 16650851,62 грн., в тому числі 14952604,50 грн. заборгованості по сплаті страхового відшкодування за договором добровільного страхування від 29.08.2008р. № А0013643, 1350933 грн. заборгованості по сплаті сублімітів за договором добровільного страхування від 29.08.2008р. № А0013643, 347314,12 грн. пені за несвоєчасно здійснені платежі.

Заявою від 22.10.2009 р. позивач зменшив позовні вимоги та просить суд стягнути з ЗАТ «Страхова група «ТАС» на користь ТОВ «Лівадія-Крим» 13463228,80 грн., в тому числі: 13116604,50 грн. заборгованості по сплаті страхового відшкодування за договором добровільного страхування від 29.08.2008р. №А 0013643 та 346624,30 грн. пені за несвоєчасно здійснені платежі.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 16.10.2009 р. було залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ДП «Фокстрот» ТОВ «Фокстрот»; в задоволенні клопотання ЗАТ «СГ «ТАС» в особі Кримської регіональної дирекції ЗАТ «СГ «ТАС» про залучення до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: фізичну особу ОСОБА_5 (АДРЕСА_1); ТОВ «Інтер Тех Сервіс» (м.Київ, вул.Щорса,29), Munchener Ruckversicherungs-Gesellschaft Aktiengesellschaft in Munchen, Hannover Ruckversicherung AG (Hannover Re), Polish Reinsurance Company (Polish Re) відмовлено.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 16.10.2009 р. суд зобовязав Київський РВ СМУ ГУ МВС України в АР Крим надати суду відомості щодо кримінальної справи за фактом пожежі, що відбулась 23.05.2009р. у торговому центрі, розташованого за адресою: м.Сімферополь, вул.Ясна,37а (реєстрація в ЗРЗПС СВ Київського РВ СМУ ГУ МВС України в АР Крим за №4651 від 23.05.2009р.); ходу здійснення досудового слідства (закриття кримінальної справи чи винесення обвинувального висновку щодо певної особи та передачі кримінальної справи до суду). До дня судового засідання відповідні відомості до суду не надійшли, проте це не перешкоджає розглядові та вирішенню справи по суті.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно до договору управління майном, укладеного між ТОВ «Лівадія-Крим» та ОСОБА_5 від 12.12.2007р., ТОВ «Лівадія-Крим» є управителем нерухомого майна фізичної особи ОСОБА_5 нежитлової будівлі торгового центру у АДРЕСА_2. 15.12.2007р. між ТОВ «Лівадія-Крим» та ДП «Фокстрот» ТОВ «Фокстрот» був укладений договір оренди нежитлових приміщень загальною площею 1597 кв.м., розташованих на 2-му поверсі вищевказаного торгового центру.

29.08.2008р. між страховиком ЗАТ «Страхова група «ТАС» та страхувальником ДП «Фокстрот» ТОВ «Фокстрот» був укладений договір добровільного страхування №А 0013643, за яким було застраховане вищевказане орендоване майно.

Пунктом 12 вказаного договору добровільного страхування вигодонабувачем за договором було визначено ТОВ «Лівадія-Крим», а пунктом 9 договору було визначено, що розмір страхової суми становить 24194550 грн.

23.05.2009р. у торговому центрі, на другому поверсі якого знаходилися застраховані приміщення площею 1597 кв.м., що перебували в оренді ДП «Фокстрот» ТОВ «Фокстрот», відбулась пожежа, що підтверджується актом про пожежу від 23.05.2009р., складеним СМУ ГУ МНС України в АР Крим.

26.05.2009 р. страхувальник ДП «Фокстрот» ТОВ «Фокстрот» звернулось до ЗАТ «Страхова група «ТАС» з заявою про страхову подію, якою сповістив страховика про пожежу та надав необхідні документи за наведеним в заяві переліком. Подальші дії щодо збору необхідних матеріалів, участі у дослідженнях відбувалися за участі вигодонабувача за договором ТОВ «Лівадія-Крим».

Відповідно до п.27.1 договору добровільного страхування від 29.08.2008 р. ЗАТ «Страхова група «ТАС» було зобовязано протягом 15 робочих днів після отримання всіх документів для підтвердження факту настання страхового випадку та визначення розміру збитку скласти страховий акт з визначенням розміру страхового відшкодування або акт про відмову в такому відшкодуванні, проте вказаного зроблено не було. Більш того, відповідач взагалі не повідомив позивача про згоду або незгоду (відмову) на виплату страхового відшкодування. Страхувальник також не був повідомлений про відповідне рішення Страховика.

12.08.2009р. та 02.09.2009р. на банківські рахунки позивача надійшло загалом 7000000 грн. від ЗАТ «СГ «ТАС», у звязку із чим ТОВ «Лівадія-Крим» зробило висновок про те, що страховий акт про виплату страхового відшкодування складений страховиком самостійно без вигодонабувача.

Враховуючи той факт, що застраховане майно було повністю знищено та не підлягає ремонту, що підтверджується висновком за результатами обстеження несучих конструкцій торгового центру, наданого ТОВ «МЕТР» та висновком експерту Кримського НДІ судових експертиз, ЗАТ «Страхова група «ТАС» повинно в якості страхового відшкодування сплатити ТОВ «Лівадія-Крим» суму у розмірі: 24194550 грн. (вартість нежитлових приміщень) 241945,50 грн. 7000000 грн. = 16952604,50 грн.

В редакції заяви про зменшення розміру позовних вимог від 22.11.09 р. з урахуванням сплати відповідачем вже 10800000 грн. сума відшкодування має становити 13116604 грн. 50 коп.

У звязку із порушенням страховиком строків виплати страхового відшкодування позивачем також була нарахована пеня, загальний розмір якої становить 346624,30 грн.

Слід також зазначити, що представником позивача в судовому засіданні, що відбулось 16.10.2009р., суду були надані пояснення щодо того, що в договорі добровільного страхування майна від 29.08.2008р. в якості страхувальника зазначено не ДП «Фокстрот» ТОВ «Фокстрот», а ДП «Фокстрот» ВАТ «Фокстрот», а також замість ТОВ «Лівадія-Крим» в якості вигодонабувача вказане ВАТ «Лівадія-Крим». В даному випадку, як зазначає представник позивача, має місце технічна помилка, допущена керуючим продажами КРД ЗАТ «СГ «ТАС» ЦП Євпаторія Чорної О.І., яка складала текст вказаного договору.

При цьому, ТОВ «Лівадія-Крим» було зроблено відповідні запити до Головного управління статистики в АР Крим щодо реєстрації ДП «Фокстрот» ВАТ «Фокстрот» та ВАТ «Лівадія-Крим». Згідно до відповіді ГУС в АР Крим, залученої представником позивача до матеріалів справи, в ЄДРПОУ значаться лише ДП «Фокстрот» ТОВ «Фокстрот» (код ЄДРПОУ 32287809) та ТОВ «Лівадія-Крим» (код ЄДРПОУ 32703377). Крім того, представником позивача суду для залучення до матеріалів справи були надані витяги з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, згідно до яких у якості юридичних осіб зареєстроване ДП «Фокстрот» ТОВ «Фокстрот» (м.Сімферополь, вул.Маяковського,12) та ТОВ «Лівадія-Крим» (м.Сімферополь, вул.Севастопольська,4).

Також в судовому засіданні, що відбулось 22.10.2009р., позивач надав суду пояснення по суті позовних вимог з урахуванням відзиву, наданого представником відповідача в попередньому судовому засіданні.

Представник відповідача підтримав раніше надані ним заперечення на позовну заяву, а також відзив на позовну заяву.

Згідно до відзиву на позовну заяву представник відповідача вважає позовні вимоги необгрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають. При цьому представник відповідача посилається на те, що відповідно до п.27.5 Договору добровільного страхування майна страхове відшкодування розраховується виходячи зі страхової суми з урахуванням, зокрема: прямих збитків страхувальника, повязаних з пошкодженням чи втратою майна, розміру франшизи, вартості залишків застрахованого майна.

Як неодноразово вказувалось позивачем у листах, адресованих на імя відповідача, у звязку із пожежею необхідними є проведення ремонтних робіт у Торговому центрі. Таким чином, позивач несе збитки у розмірі ремонту, необхідного для відновлення пошкодженої частини Торгівельного центру.

Згідно до кошторису від 03.06.2009р. вартість ремонту склала 50044538,00 грн.

Як зазначається у Звіті про шкоду внаслідок пожежі ТОВ «Інтер Тех Сервіс» від 17.08.2009р., вартість відновлення застрахованого майна становить 11811780,26 грн., що була визначена виходячи із застрахованої площі нежитлових приміщень 1597 кв.м. Вартість залишків пошкодженого пожежею майна відповідно до Звіту ТОВ «Інтер Тех Сервіс» склала 36000,00 грн.

Більш того, п.5 Договору страхування встановлена франшизи у розмірі 1% від страхової суми, що становить 241945,50 грн.

Таким чином, на думку відповідача, розмір страхового відшкодування становить: 11811780,26 грн. 241945,50 грн. 36000,00 грн. = 11533834,76 грн.

При цьому, відповідачем була здійснена виплата на суму 10800000,00 грн. Таким чином, залишок невиплаченої суми становить 733834,76 грн. Також представник відповідача зазначає, що у виконання п.п.26.1.2, 14.8. Договору страхування відповідач здійснював виплату страхового відшкодування позивачу частинами за заявами останнього.

Представник відповідача зазначає, що предметом Договору страхування є майнові інтереси щодо застрахованого майна ДП «Фокстрот» ТОВ «Фокстрот». Страхувальником виступав ДП «Фокстрот» ТОВ «Фокстрот», страховий платіж сплачував страхувальник і саме його майновий інтерес був предметом (обєктом) страхування.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення 1350933,00 грн. субліміту за договором страхування, які виключено згідно заяви позивача від 22.10.2009р. про зменшення позовних вимог, то представник відповідача посилався на пункт 18.5 підпункти 18.5.1, 18.5.2 Договору страхування, згідно до яких встановлювався субліміт страхової суми у розмірі 5% загальної страхової суми (якщо інший розмір не встановлений в розділі 13 Договору) на відшкодування витрат Страхувальника, повязаних з запобіганням або зменшенням розміру збитків; розчищенням місця страхування та зносу уламків застрахованого майна. Наголошувалося, що дія цього пункту не поширюється на Вигодонабувача яким є позивач по даної справі. Субліміт відповідальності у розмірі 5% страхової суми може бути виплачений виключно на затрати Страхувальника щодо заходів по запобіганню або зменшенню розмірів збитків та на розчищення місця страхування та знос уламків застрахованого майна.

Більш того, відповідно до п.18.5 Договору такі витрати повинні бути письмово погодженні з Страховиком.

Крім того, цей пункт не надає Вигодонабувачу права щодо виплату йому субліміту, а тим більше отримання погодження у страховика.

Щодо вимог позивача про стягнення 347314,12 грн. пені, то представник відповідача посилається на те, що відповідач як Страховик здійснив перерахування страхового відшкодування у строки та у розмірі, визначені позивачем у заявах на виплату страхового відшкодування, а тому невиконання взятих на себе зобовязань у встановлені строки не мало місце.

Крім того, представник відповідача посилався на те, що провадження у справі має бути припинено на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України у звязку із тим, що позивач обгрунтовує позовні вимоги посиланнями на договір управління майном, укладений між ТОВ «Лівадія-Крим» та ОСОБА_5 12.12.2007р. та договір оренди, укладений між ТОВ «Лівадія-Крим» та ДП «Фокстрот» ТОВ «Фокстрот» від 15.12.2007р.

ЗАТ «Страхова група «ТАС» не є стороною по вказаним договорам, а тому будь-яких зобовязань не несе.

За своїми зобовязаннями по договору страхування в частині сплати страхового відшкодування при настанні страхового випадку, ЗАТ «Страхова група «ТАС» відповідає тільки перед страхувальником, тобто ДП «Фокстрот» ТОВ «Фокстрот». При цьому представник відповідача посилається на те, що позивач є лише особою, на рахунок якої ЗАТ «Страхова група «ТАС» на виконання свого обовязку в частині перерахування суми страхового відшкодування має перераховувати кошти у вигляді страхового відшкодування при настанні страхового випадку, а тому, на думку відповідача, позивач не має жодних обгрунтованих законних підстав предявляти вимоги до ЗАТ «Страхова група «ТАС» щодо незадоволення розміру виплаченого страхового відшкодування.

Представниками відповідача в судовому засіданні, що відбулось 22.10.2009р., суду були надані додаткові пояснення в обгрунтування своїх заперечень. Так, зокрема, представники відповідача посилаються на те, що у відповідності до п.27.6 Договору страхування застраховане майно вважається знищеним, якщо витрати на відновлення перевищують дійсну вартість цього майна. Витрати на відновлення позивач підтверджує Зведеним кошторисом по проведенню ремонтно-відновлювальних робіт по Торговому комплексу на обїзній дорозі Харків-Ялта, згідно до якого такі витрати по всьому обєкту складають 50044538,00 грн. на 14863,6 кв.м. Застрахована площа нежитлових приміщень складає 1597 кв.м. У позовній заяві , на думку представників відповідача, позивач помилково зазначає, що 50044538,00 грн. це витрати на ремонт 1597 кв.м. (застрахованої площі) і підтверджує цим знищення застрахованого майна в порядку п.27.6 Договору. Між тим, кошторис містить значний перелік витрат, не повязаних з ремонтом застрахованого майна. Таким чином, на думку представників відповідачів, витрати на відновлення становлять 11811780,26 грн. та не перевищують дійсну вартість цього майна (навіть на момент страхування), а тому згідно до п.27.6 Договору страхування застраховане майно в межах цього договору не вважається знищеним та, відповідно, виплаті підлягає страхове відшкодування в розмірі відновлювального ремонту.

ДП «Фокстрот» ТОВ «Фокстрот» згідно пояснень вважає позовні вимоги позивача обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. При цьому представник ДП «Фокстрот» ТОВ «Фокстрот» посилається на те, що 15.12.2007р. між ТОВ «Лівадія-Крим» та ДП «Фокстрот» ТОВ «Фокстрот» був укладений договір оренди, згідно до якого в оренду ДП «Фокстрот»ТОВ «Фокстрот» були надані нежитлові приміщення загальною площею 1597 кв.м., розташовані на другому поверсі торгового центру за адресою: м.Сімферополь, вул.Ясна,37а. 29.08.2008р. орендар уклав з страховиком ЗАТ «Страхова група «ТАС» договір добровільного страхування А 0013643, згідно до якого було застраховано вищевказане орендоване майно. Пунктом 12 договору страхування вигодонабувачем за ним було визначено ТОВ «Лівадія-Крим». 23.05.2009р. в орендованих приміщеннях відбулась пожежа, внаслідок якої усі орендовані ДП «Фокстрот» ТОВ «Фокстрот» приміщення на 2-му поверсі були знищені.

У встановлений договором добровільного страхування строк ДП «Фокстрот» ТОВ «Фокстрот» звернулось до ЗАТ «СГ «ТАС» з заявою про страхову подію, якою сповістив страховика про пожежу, надав необхідні документи за наведеним в заяві переліком та просив здійснити виплату страхового відшкодування на користь вигодонабувача ТОВ «Лівадія-Крим». Проте, в порушення умов договору страхування ЗАТ «СГ «ТАС» не виконало свого обовязку сплатити повну суму страхової виплати вигодонабувачу.

В судовому засіданні 16.10.2009р., брав участь експерт Кримського НДІ судових експертиз Барабанова В.І., яка надала суду певні пояснення щодо наданого нею висновку в межах кримінальної справи, а також проведених нею досліджень та представник ТОВ «МЕТР», якій надав суду пояснення щодо проведеного посадовими особами ТОВ «МЕТР» дослідження несучих конструкцій будівлі, розташованої у АДРЕСА_2, після пожежі.

В продовженому судовому засіданні, що відбулось 22.10.2009р., експерт Барабанова В.І. участі не брала.

Крім того, ухвалою господарського суду АР Крим від 16.10.2009р. викликався спеціаліст ТОВ «Інтер Тех Сервіс» для надання пояснень щодо наданого Звіту №1924-0829 від 17.08.2009р. Проте, явку представника до судового засідання не забезпечено.

Розгляд справи відкладався в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні, що відбулось 16.10.2009р., суд у відповідності до ч.3 ст.77 Господарського процесуального кодексу України оголосив перерву до 22.10.2009р. до 11:45.

В продовженому судовому засіданні, що відбулось 22.10.2009р. судом відповідно до ч.3 ст.77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 23.10.2009р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

12 грудня 2007р. між ОСОБА_5 (надалі установник Управління) та ТОВ «Лівадія-Крим» (надалі Управитель) був укладений договір управління майном (надалі Договір, Т1, а.с.21-25).

Пунктом 1.1 Договору управління майном встановлено, що відповідно до умов цього Договору, Установник Управління доручає і уповноважує Управителя, а Управитель погоджується і приймає на себе зобовязання на власний ризик, від свого імені і в інтересах Установника Управління, здійснювати управління Майном, як це передбачено в ст.3 цього Договору.

Відповідно до п.1.2 Договору управління майном протягом всього терміну дії цього Договору право власності на майно зберігається за Установником Управління і не може бути обмежено, окрім як відповідно до умов цього Договору.

Пунктом 2.1 Договору управління майном встановлено, що Майном, що передається Управителю, є нежитлова будівля, що розташована в Україні, АР Крим, м.Сімферополь, по вул.Ясна,37а.

Майно належить Установнику Управління на праві приватної власності.

До Управителя також переходять всі права і обовязки Установника Управління, встановлені до укладення цього договору на підставі інших операцій, здійснених відносно Майна.

Пунктом 2.3 Договору управління майном визначено, що майно передається в управління Управителю відповідно до акту прийому-передачі, в якому зазначається технічний стан та інші ознаки Майна в момент передачі.

Пунктом 3.1 Договору управління майном встановлено, що протягом терміну дії цього Договору Управитель управляє Майном Установника Управління і здійснює, зокрема, пошук осіб, зацікавлених в користуванні Майном, проводить з ними переговори щодо умов такого користування і від свого імені та за рахунок Установника Управління належним чином укладає з третіми особами і виконує договори (оренди, позички і т.і.) і інші правочини щодо передачі Майна зацікавленим третім особам в оренду чи тимчасове користування на строк, що не перевищує термін дії цього договору.

Сторони також обумовили в укладеному Договорі управління майном винагороду і витрати Управителя; порядок взаєморозрахунків сторін, права та обовязки сторін, порядок сплати податків, порядок страхування Майна, терміни і припинення дії Договору, порядок повернення майна, відповідальність сторін, вирішення спорів та інше.

Так, відповідно до п.10.1 Договору управління майном цей Договір вступає в силу після його підписання Сторонами і нотаріального посвідчення та державної реєстрації Договору і діє та залишається чинним протягом 10 років з дати підписання.

Вказаний Договір управління майном був посвідчений приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу АР Крим Агєєвою Н.В., що підтверджується витягом з Державного реєстру правочинів (Т1, а.с.26-27).

12 грудня 2007р. між Установником Управління та Управителем був підписаний акт приймання-передачі нежитлової будівлі, згідно до якого Установник Управління передає, а Управитель приймає в управління нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: м.Сімферополь, вул.Ясна,37а (Т1, а.с.29).

08 лютого 2008р. сторони внесли зміни до Договору управління майном, зокрема, щодо порядку управління Майном, винагороди і витрат Управителя, порядку взаєморозрахунків (Т1, а.с.28).

15 грудня 2007р. між ТОВ «Лівадія-Крим» (надалі Орендодавець) та ДП «Фокстрот» ТОВ «Фокстрот» (надалі Орендар) був укладений договір оренди №1 нежитлових приміщень (надалі Договір, Т1, а.с.30-33).

Відповідно до п.1.1 Договору оренди на умовах даного Договору Орендодавець передає Орендарю в оренду (у тимчасове володіння та користування) приміщення №2.1 загальною площею 1597 кв.м. у відповідності з планом, що є невідємною частиною даного Договору, розташованого на 2-му поверсі в Торговому центрі за адресою: м.Сімферополь, вул.Ясна,37а (надалі Приміщення).

Пунктом 1.2 Договору оренди визначено, що Орендар зобовязується використовувати Приміщення для розміщення в них офісних, складських, торгових приміщень для організації гуртової і роздрібної торгівлі товарами народного споживання побутової техніки.

Згідно до п.1.3 Договору оренди надані в оренду Приміщення знаходяться в розпорядженні Орендодавця на підставі Договору управління майном від 12.12.2007р. (реєстраційний запис №1598).

Ринкова вартість Приміщення складає 24194550,00 грн. (пункт 1.5 Договору оренди).

Пунктом 2.1 Договору оренди був визначений його строк, якій складає 35 місяців з моменту підписання акту прийому-передачі приміщення у відповідності до діючого законодавства.

Умовами укладеного Договору оренди сторони також досягли згоди щодо розміру та порядку сплати орендної плати, прав та обовязків сторін, порядку передачі приміщень, відповідальності сторін, дії обставин непереборної сили, використання амортизаційних відрахувань та інше.

Відповідно до п.12.1 Договору оренди Орендодавець самостійно визначає необхідність і умови майнового страхування Орендарем Приміщення та таке страхування здійснюється за рахунок Орендаря, про що складається додаткова угода до даного Договору.

29 серпня 2008р. між ЗАТ «Страхова група «ТАС» (надалі Страховик) та як зазначено у тексті угоди ДП «Фокстрот» ВАТ «Фокстрот» (надалі Страхувальник) був укладений договір добровільного страхування №А 0013643 (надалі Договір, Т1, а.с.36-39).

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що Страхувальником вказане ДП «Фокстрот» ВАТ «Фокстрот», однак суд доходить висновку про допущення в договорі добровільного страхування технічної описки в найменуванні Страхувальника, оскільки з матеріалів справи, зокрема, документів, що підтверджують державну реєстрацію ДП «Фокстрот» ТОВ «Фокстрот», а також відбитків печатки, наявної, зокрема, на договорі добровільного страхування, вбачається, що правильне найменування Страхувальника ДП «Фокстрот» ТОВ «Фокстрот».ш

Відповідно до вказаного Договору добровільного страхування застрахованим майном визначено нежитлові приміщення торговельного центру загальною площею 1597,0 кв.м. Загальна страхова сума встановлена у 24194550,00 грн.

Строк дії договору визначено з 30.08.2008р. до 29.08.2009р.

Вигодонабувачем за вказаним Договором було визначено ВАТ «Лівадія-Крим» (м.Сімферополь, вул.Севастопольська,4, код ЄДРПОУ 32703377). В даному випадку також має місце технічна описка, оскільки як було встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, зокрема, документами про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Лівадія-Крим», правильне найменування Вигодонабувача є ТОВ «Лівадія-Крим».

Пунктом 15.1 Договору добровільного страхування визначено, що предметом Договору є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону, повязані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим майном, яке належить Страхувальнику на праві власності, господарського відання, оперативного управління, а також прийняте від інших юридичних та фізичних осіб на законних підставах.

Пунктом 16.1 Договору добровільного страхування встановлено, що страховим випадком є подія, вказана як така в розділі 4 Договору, що відбулася і з настанням якої виникає обовязок Страховика здійснити виплату страхового відшкодування Страхувальнику або Вигодонабувачу, а саме: настання майнових збитків Страхувальника внаслідок пошкодження або втрати (знищення) застрахованого майна в результаті настання вказаних в Договорі страхових ризиків, зокрема, пожежі.

Пунктом 18 Договору були визначені страхова сума та субліміт страхової суми.

Так, розмір страхових сум та загальної страхової суми визначається за домовленістю між Страховиком та Страхувальником на момент укладення договору або внесення змін до Договору та зазначається у ньому.

Умовами укладеного Договору добровільного страхування також були визначені права та обовязки сторін, дії страхувальника при настанні страхового випадку (пункт 25 Договору), перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку та розмір збитків (пункт 26 Договору), порядок і умови виплати страхового відшкодування (пункт 27 Договору), причини відмови у виплаті страхового відшкодування (п.28 Договору), право вимоги, відповідальність сторін, звільнення від відповідальності (пункт 29 Договору) та інше.

Так, пунктом 23.1 Договору добровільного страхування були визначені права страхувальника, зокрема, право страхувальника на отримання страхового відшкодування при настанні страхового випадку у межах страхової суми та сублімітів страхової суми за Договором (п.23.1.1 Договору).

Пунктом 25.1 Договору визначались дії страхувальника при настанні страхового випадку. Так, при настанні події, яка в подальшому може бути кваліфікована як страховий випадок, Страхувальник зобовязаний, зокрема, негайно, але не пізніше 24 годин після настання події або після того, як йому стало відомо про настання події, повідомити про це Страховика за телефоном Центру обслуговування клієнтів; протягом 3 діб після настання події або після того, як йому стало відомо про настання події подати Страховику письмову заяву про настання події; негайно вживати всіх можливих заходів для рятування Застрахованого майна та зменшення розміру збитків, а також для усунення причини, що сприяють виникненню додаткових збитків; терміново повідомити про подію, що має ознаки страхового випадку, відповідні компетентні органи; надати Страховику або його представнику можливість провести огляд Застрахованого майна, провести розслідування причини та розміру збитків, прийняти участь в заходах щодо зменшення збитку та рятуванню Застрахованого майна; надати Страховику документи компетентних органів, що підтверджують факт настання події.

Пунктом 27.1 Договору добровільного страхування майна визначалось, що протягом 15 робочих днів після отримання всіх належним чином оформлених документів, необхідних для підтвердження факту настання страхового випадку та визначення розміру збитків, Страховик, зокрема, складає страховий акт з визначенням розміру страхового відшкодування або страховий акт про відмову у виплаті страхового відшкодування (п.27.1.1 Договору).

Пунктом 27.2 Договору встановлено, що про прийняття рішення, передбаченого п.п.27.1.1 та 27.1.2 Договору, Страховик повідомляє Страхувальника протягом 5 робочих днів у письмовій формі з обгрунтуванням причин.

Виплата страхового відшкодування здійснюється Страховиком протягом 10 робочих днів з дня підписання страхового акту (п.27.3).

23 травня 2009р. в Торговому центрі, розташованому за адресою: м.Сімферополь, вул.Ясна,37а, відбулась пожежа, про що компетентними посадовими особами СМУ ГУ МНС України в АР Крим складений відповідний акт про пожежу (Т1, а.с.34).

Згідно до вказаного акту про пожежу зазначено, що пожежею знищена крівля будівлі, приміщення 2-го поверху. Пожежею пошкоджена зовнішня обшивка будівлі.

26 травня 2009р. Страхувальник ДП «Фокстрот» ТОВ «Фокстрот» звернувся до Страховика ЗАТ «Страхової групи «ТАС» з заявою про страхову подію (Т1, а.с.35), до якої додавався перелік документів, визначений умовами Договору добровільного страхування майна від 29.08.2008р.

Листом від 04.06.2009р. за вих.№35/01 ТОВ «Лівадія-Крим» звернулась до КРД ЗАТ «СГ «ТАС» з клопотанням підтвердити проведення відповідним спеціалістом страхової компанії необхідного огляду пошкодженого майна, підтвердити відсутність необхідності для страхової компанії повторного огляду у звязку з можливістю виникнення спору у звязку із необхідністю проведення ремонтних робіт у будівлі Торгового центру, розташованого у АДРЕСА_2 (Т1, а.с.42).

Вказаний лист був отриманий КРД ЗАТ «СГ «ТАС» 04.06.2009р., що підтверджується відповідним штемпелем (Т1, а.с.42).

Листом від 11.06.2009р. за вих.№39 ТОВ «Лівадія-Крим» просило КРД ЗАТ «СГ «ТАС» підтвердити отримання страховою компанією від Вигодонабувача (ТОВ «Лівадія-Крим») та Страхувальника ДП «Фокстрот» ТОВ «Фокстрот» усіх необхідних документів згідно до п.26 Договору добровільного страхування від 29.08.2008р. (Т1, а.с.43).

Листом від 12.06.2009р. ЗАТ «СГ «ТАС» повідомила про необхідність повторного огляду пошкодженого обладнання ресторану «Єврохата»; також в даному листі містилося прохання перед проведенням ремонту залучити експертів для надання висновку про непридатність згорілих елементів конструкції Торгового центру; встановити вартість пошкоджених конструктивних елементів та провести калькуляцію вартості запланованих ремонтних робіт та надати кошторис (Т1, а.с.47).

Листом від 18.06.2009р. ТОВ «Лівадія-Крим» направило на адресу КРД ЗАТ «СГ «ТАС» наступні документи: висновок по результатам дослідження несучих конструкцій будівлі Торгового комплексу по вул.Ясна,37 в м.Сімферополі після пожежі, зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва торгового комплексу по обїзній дорозі Харків-Сімферополь. Також в даному листі повідомлялось, що вартість пошкоджених конструктивних елементів складає 600,00 грн. за тонну (Т1, а.с.45).

Листом від 06.07.2009р. вих.№Г.2700 1508 86 ЗАТ «СГ «ТАС» повідомила ТОВ «Лівадія-Крим» та ДП «Фокстрот» ТОВ «Фокстрот» про перелік документів, що надійшов на адресу страхової компанії, а також в даному листі страхова компанія просила надати належним чином посвідчені копії додаткових документів. В даному листі містилось прохання надати інформацію щодо того, чи працювали на час пожежі вказані в заяві на страхування від 22.08.2008р. системи пожежегасіння (спринклери, гідранти) та власна пожежна дружина та з яких причини не був підписаний Акт державної комісії про прийняття торгового комплексу в експлуатацію органами державного пожежного нагляду (Т1, а.с.48).

Листом від 10.07.2009р. вих. № 59 ТОВ «Лівадія-Крим» направило на адресу ЗАТ «СГ «ТАС» витребуваний останнім листом від 06.07.2009р. перелік документів (Т1, а.с.46).

Доказів щодо запиту, витребування у подальшому ЗАТ «СГ ТАС» додаткових матеріалів, направлення повідомлення про невідповідність наданих матеріалів суду не надано.

Пунктом 27.1.1 Договору добровільного страхування було встановлено, що протягом 15 робочих днів після отримання всіх належним чином оформлених документів, необхідних для підтвердження факту настання страхового випадку та визначення розміру збитків, Страховик, зокрема, складає страховий акт з визначенням розміру страхового відшкодування або страховий акт про відмову у виплаті страхового відшкодування.

У випадку обєктивної необхідності проведення додаткових заходів з розслідування обставин страхового випадку призначає чітко визначений термін для здійснення такого розслідування, після закінчення якого приймає одно з вищезазначених рішень.

Пунктом 27.2 Договору встановлено, що про прийняття рішення, передбаченого п.п.27.1.1 та 27.1.2 Договору, Страховик повідомляє Страхувальника протягом 5 робочих днів у письмовій формі з обгрунтуванням причин.

При цьому, як вже вказувалось судом, між Страховиком та Вигодонабувачем проводилось листування, з якого вбачається, що як Страхувальником, так і Вигодонабувачем Страховику були надані зазначені в п.26 документи. Листом від 10.07.2009р. вих. № 59 ТОВ «Лівадія-Крим» надав Страховику додаткові документи, витребувані останнім.

Пунктом 27.3 Договору добровільного страхування встановлено, що виплата страхового відшкодування здійснюється Страховиком протягом 10 робочих днів з дня підписання страхового акту.

Матеріали справи свідчать про те, що замість одного страхового акту, адже мав місце лише один страховий випадок, протягом 12.08.09 29.09.09 р. Страховиком було складено 7 актів, при цьому сума страхового відшкодування повністю не визначена.

З копій листів ТОВ «Лідія-Крим», що є наданими відповідачем (том 2, а. с. 97-107), дійсно слідує, що позивач звертався з заявами про проведення часткової оплати страхового відшкодування, проте це не скасовує обовязку страховика щодо необхідності визначення розміру відшкодування у повному обсязі.

Відповідно до п. 27.5 Договору страхування страхове відшкодування розраховується, виходячи зі страхової суми з врахуванням, зокрема: прямих збитків страхувальника, пов'язаних із пошкодженням чи втратою майна, розміру франшизи, вартості залишків застрахованого майна.

Згідно до п. 27.7 Договору страхування, застраховане майно визнається пошкодженим, а не знищеним, якщо витрати на ремонт з залишковою вартістю не перевищують дійсну вартість застрахованого майна. У разі ж якщо витрати на відновлення з врахуванням вартості залишків перевищують дійсну вартість застрахованого майна воно вважається знищеним (п. 27.6 договору).

Посилаючись на Звіт про шкоду внаслідок пожежі ТОВ "Інтер Тех Сервіс" № 1924-0829 від 17.08.09 (далі - Звіт ТОВ "Інтер Тех Сервіс") відповідач вважає, що вартість відновлення застрахованого майна становить 11 811 780,26 грн., що була визначена, виходячи із застрахованої площі нежитлових приміщень - 1 597 м2.

Виходячи з вартості залишків пошкодженого пожежею майна, яка відповідно до Звіту ТОВ "Інтер Тех Сервіс" склала 36 000,00 грн., франшизи у розмірі 241 945,50 грн. розмір страхового відшкодування на думку відповідача становить: 11 811 780,26 грн. - 241 945,50 грн. - 36 000,00 грн. = 11 533 834,76 грн.

Суд звертає увагу , що Звіт про шкоду внаслідок пожежі ТОВ "Інтер Тех Сервіс" по суті є документом для внутрішнього користування, з нього не вбачається ані методології , ані ходу здійснення досліджень задля визначення обґрунтованого розміру шкоди майну. Жодних посилань та доказів щодо володіння особами, які склали цей звіт, спеціальними знаннями, кваліфікацією тощо не має .

Слід зазначити, що під час судового розгляду справи учасники провадження підтвердили факт здійснення на цей час будівельних робіт на постраждалому обєкті, що, на думку суду, унеможливлює призначення експертизи для визначення стану застрахованих приміщень в рамках саме цієї справи.

У той же час, як було встановлено експертом Кримського НДІ судових експертиз Барабановою В.І. при проведенні дослідження будівлі, розташованої у АДРЕСА_2 в межах кримінальної справи, порушеної за фактом пожежі у вказаній будівлі, на другому поверсі металеві конструкції зазнали значних пошкоджень. При високотемпературному нагріві межа стійкості металу знизилась у 2-10 разів, а модуль стійкості у 1,5-3 рази. Зниження характеристики металу і температурні деформації призвели до викривлення і втраті стійкості конструкцій.

На підставі викладеного рекомендовано повна разбірка 2-го поверху будівлі торгового центру та його відновлення у відповідності з первісним проектом.

Згідно до висновку, складеного експертом Кримського НДІ судових експертиз Барабановою В.І. площа, пошкоджена в результаті пожежі обєкту Торгового центру «FM», розташованого за адресою: м.Сімферополь, вул.Ясна,37а, складає 4997,4 кв.м. (площа 2-го поверху). В результаті пожежі нанесені пошкодження окремим конструктивним елементам цокольного та першого поверхів. Повний перелік пошкоджених від пожежі конструктивних елементів, площа приміщень, відображені в додатку №1 до висновку експерта.

Вартість відновлювального ремонту Торгового центру «FM», розташованого за адресою: м.Сімферополь, вул.Ясна,37а складає 56304928,00 грн.

Крім того, в матеріалах справи наявний висновок спеціалістів ТОВ «МЕТР», яке має ліцензію на здійснення діяльності, повязаної із створенням обєктів архітектури, (Т1, а.с.49-61) по результатам дослідження несучих конструкцій будівлі торгового комплексу по вул.Ясна,37 у м.Сімферополі після пожежі, згідно до якого в результаті дослідження конструкцій було встановлено, що на 2-му поверсі металеві конструкції отримали значних пошкоджень. При високотемпературному нагріві (600-900 градусів Цельсія) межа текучості металу знизилась в 210 разів, а модуль стійкості в 1,5-3 рази. Зниження характеристик металу і тем деформації призвели до викривлення і втрати стійкості конструкцій.

На підставі вищевикладених даних рекомендоване повне розібрання другого поверху торгового комплексу та його відновлення у відповідності до проекту комплексу.

З огляду на вищевикладені висновки, суд доходить висновку, що застраховане майно, як предмет матеріального світу, було фактично знищено в результаті пожежі. При цьому, хоча площа 2-го поверху складає 4997,4 кв.м., а застраховане майно займало площу лише у 1597 кв.м., однак, як зазначено експертами розбиранню та демонтажу підлягає увесь 2-й поверх та останній підлягає відновлювальному ремонту.

У відповідності до підпунктів п.27.8 Договору страхування від 29.08.2008р. в разі повного знищення (втрати) застрахованого майна збитки, що підлягають відшкодуванню страхувальнику (вигодонабувачу), не можуть перевищувати дійсну вартість цього майна. Згідно до п.14.19 Договору добровільного страхування, дійсною вартістю застрахованого майна вважається ринкова вартість цього майна на день укладення договору, що встановлена за згодою сторін на підставі, у тому числі, експертної оцінки. Така ринкова вартість була визначена у договорі у 24194550грн.

Згідно до п.1 ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України збитками є витрати, яких особа зазнала у звязку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до п.3 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою КМ України від 10.09.2003р. №1440, прямі збитки це поточна вартість витрат на відтворення, заміщення або відшкодування ринкової вартості обєкту оцінки без урахування неотриманих майбутніх вигод.

З урахуванням цієї норми не можна вважати збитками, що підлягають відшкодуванню позивачу, виключно витрати на відбудову приміщень площею 1597 кв.м. на другому поверсі торгового центру у розмірі , що є визначеними відповідачем у сумі 11 533 834,76 грн.

Таким чином, у відповідності до Договору добровільного страхування майна виплаті підлягає страхове відшкодування у розмірі страхової суми, тобто у розмірі 24194550,64 грн.

Відповідно до ст.979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Частиною 2 ст.985 Цивільного кодексу України встановлено, що Страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.

Аналогічне положення міститься в абзаці 3 ст.3 Закону України «Про страхування», згідно до якого Страхувальники мають право при укладанні договорів особистого страхування призначати за згодою застрахованої особи фізичних осіб або юридичних осіб (вигодонабувачів) для отримання страхових виплат, а також замінювати їх до настання страхового випадку, якщо інше не передбачено договором страхування.

Пунктом 27.16 Договору добровільного страхування визначено, що першочергове право на отримання страхового відшкодування за Договором належить Вигодонабувачу, яким є позивач.

З огляду на зміст вищенаведених норм суд не приймає посилання відповідача на те, що він не порушував жодних прав позивача, а тому останній взагалі позбавлений можливості подавати таку позовну заяву, оскільки Страховик (відповідача), на думку останнього, несе зобовязання лише перед Страхувальником.

Пунктом 3 ч.1 ст.988 Цивільного кодексу України визначено, що Страховик зобовязаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Умови та порядок здійснення страхової виплати регулюються ст.990 Цивільного кодексу України, згідно до якої Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Відповідно до ст.992 Цивільного кодексу України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Пунктом 3 ч.1 ст.20 Закону України «Про страхування» встановлено, що при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Статтею 25 Закону України «Про страхування» визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Таким чином, суд доходить висновку про наявність у позивача підстав для предявлення вимоги щодо виплати страхового відшкодування.

Щодо посилань представника відповідача на те, що він не несе зобовязань з виплати страхового відшкодування у звязку із перестрахуванням договору страхування, то суд не приймає такі посилання з огляду на наступне.

Згідно до ст. 987 Цивільного кодексу України за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником. Страховик, який уклав договір перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі відповідно до договору страхування.

Статтею 12 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996р. визначено, що перестрахування - страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Страховик (цедент, перестрахувальник), який уклав з перестраховиком договір про перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі згідно з договором страхування.

З огляду на вищенаведені норми права суд доходить висновку, що не зважаючи на здійсненням Страховиком ЗАТ «СГ «ТАС» перестрахування, останній несе відповідальність саме перед ТОВ «Лівадія-Крим» за Договором добровільного страхування майна та, відповідно, ЗАТ «СГ «ТАС» є належним відповідачем по справі.

Як було встановлено судом та не спростовується позивачем, Страховиком ЗАТ «СГ «ТАС» було перераховано на розрахунковий рахунок позивача загальна сума у розмірі 10800000 грн.

Таким чином, сума, що підлягає примусовому стягненню з відповідача на користь позивача становить 13116605,14 грн. (24194550,64 грн. 10800000 грн. 241945,50 грн. (1% франшизи) 36000 (вартість залишків)).

Однак, враховуючи, що позивачем заявлена сума у меншому розмірі 13116604,50 грн., виходячи з того, що суд не має права самостійно змінювати розмір позовних вимог, примусовому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає саме заявлена позивачем сума у розмірі 13116604,50 грн.

Крім того, суд не приймає посилання відповідача на той факт, що застраховане майно було пошкоджено внаслідок пожежі, а не знищено, що також підтверджується листами, направленими ТОВ «Лівадія-Крим» на адресу відповідача, в яких мова йшла про ремонтні роботи. При цьому суд виходить з того, що в таких листах, на які посилається відповідач йдеться про необхідність здійснення ремонтних робіт у будівлі, розташованій по вул.Ясна,37а у м.Сімферополі, а не тільки на 2-му поверсі такої будівлі, оскільки в результаті пожежі був, зокрема, пошкоджений фасад будівлі, цокольний, 1-й та 2-й поверхи, проте 2-й поверх зазнав найбільших пошкоджень та фактично був знищений.

Факт знищення 2-го поверху підтверджується і актом про пожежу, складеним посадовими особами СМУ ГУ МВС України в АР Крим, згідно до якого при візуальному огляді будівлі, розташованої за адресою: м.Сімферополь, вул.Ясна,37а, встановлено, що приміщення 2-го поверху знищено пожежею (Т1, а.с.34).

Щодо позовних вимог позивача про стягнення 346624,30 грн. пені за несвоєчасно здійснені платежі, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 549 Цивільного кодексу України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 23.4.5 Договору добровільного страхування від 29.08.2008р. встановлено, що Страховик зобовязаний здійснити виплату страхового відшкодування протягом 10 робочих днів з дня підписання страхового акту. Страховик несе відповідальність за несвоєчасне здійснення платежу шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, нарахованої на суму несвоєчасно здійсненого платежу, за кожен день прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи, дійсно ТОВ «Лівадія-Крим» зверталось до Страховика з листами про сплату частини розміру страхового відшкодування (Т2, а.с.97, 99, 101, 103, 105, 107, 109). На підставі таких заяв ТОВ «Лівадія-Крим» ЗАТ «СГ «ТАС» в особі КРД складала відповідні страхові акти та в межах 10-денного строку, встановлено п.п.23.4.5, 27.3 Договору добровільного страхування здійснювало відповідні страхові виплати, що підтверджується відповідними платіжними документами (Т2, а.с.89-95). Проте у даному випадку суд, виходить з того, що за договором мав складатися єдиний страховий акт із зазначенням всієї суми відшкодування, вимога щодо відшкодування у цілому містилася у заяві про страховий випадок від страхувальника, додаткові документи відповідачем від учасників не вимагалися. Суд погоджується з розміром пені, що є визначений позивачем у заяві від 22.10.09 р., який розраховано з урахуванням проведених виплат із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ, що загалом становить 346624, 30 грн.

З огляду на вищевикладене суд задовольняє позовні вимоги позивача.

Судові витрати суд покладає на відповідача у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити .

2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (м.Київ, пр.Перемоги,65, код ЄДРПОУ 30115243) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лівадія-Крим» (м.Сімферополь, вул.Севастопольська,4, код ЄДРПОУ 32703377, р/р 26003300003429 в Сімферопольській філії АКБ «ФОРУМ», МФО 384890) 13 116 604,50 грн. заборгованості зі страхового відшкодування за договором добровільного страхування майна від 29.08.2008р. № А 0013643, а також 346 624, 30 грн. пені та 25 500 витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримІллічов М.М.