Рішення № 6452260, 12.10.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

12.10.2009Справа №2-7/3631-2009 За позовом Земляничненської сільської ради (97651, Білогірський район, с. Земляничне, вул. Леніна, 4, ідентифікаційний код 26366342) До відповідача Приватного підприємства «Перспектива-2000» (95011, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 13, офіс, 17, ідентифікаційний код 30689382)

Про стягнення 2096,11 грн.

Суддя ГС АР Крим І.І.Дворний

представники:

Від позивача – Швець Н. О., предст., дов. від 10.09.2009 р.

Від відповідача – не з’явився.

Сутністьспору: Земляничненська сільська рада звернулась до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Перспектива-2000» 2096,11 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання укладеного між сторонами договору від 05.09.2002 р. Земляничненською сільською радою були придбані 611 талонів на отримання 6110 літрів бензину марки А-80, на підставі яких відповідач заправляв автотранспорт позивача. Проте, з серпня 2003 року відповідач безпідставно ухиляється від прийняття талонів на заправку, у зв’язку з чим позивач просить стягнути з Приватного підприємства «Перспектива-2000» заборгованість за недоотриманий бензин в кількості 1320 літрів у розмірі 2096,11 грн.

Позивач у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання жодного разу не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

05.09.2002 р. між Земляничненською сільською радою (Споживач) та Приватним підприємством «Перспектива-2000» (Постачальник) був укладений договір на відпуск нафтопродуктів споживачам, пунктом 1.1 якого передбачено, що Постачальник приймає на себе обов’язки здійснювати заправку бензином марки А-80 автотранспорт Споживача на автозаправній станції, розташованій за адресою: Білогірський район, с. Багате, вул. Московська, згідно списку, наданого Споживачем.

Згідно з пунктом 1.2 Договору кількість та ціна нафтопродуктів, які повинні бути відпущені згідно п. 1.1 цього договору, обумовлюються для кожної партії окремо та відображаються в рахунку постачальника та накладній.

Відповідно до пункту 2.1 Договору Споживач зобов’язується здійснювати передоплату за нафтопродукти.

Матеріали справи свідчать, що платіжними дорученнями №20 від 15.0.2003 р. та №21 від 16.01.2003 р. Земляничненська сільська рада сплатила Приватному підприємству «Перспектива-2000» передоплату на загальну суму 10585,60 грн. (а. с. 6, 7).

Звертаючись до суду з позовом у цій справі Земляничненська сільська рада посилається на те, що на підставі договору від 05.09.2002 р. відповідач мав здійснюватися заправку автотранспорту на підставі талонів, проте, свої обов’язки не виконав, припинив здійснювати заправку за талонами, через що заборгованість Приватного підприємства «Перспектива-2000» перед позивачем склала 2096,11 грн.

Проте, вказані твердження позивача не знайшли свого документального підтвердження.

Так, суд звертає увагу на те, що умовами договору від 05.09.2002 р. взагалі не було передбачено, що відпуск пального здійснюється на підставі талонів.

В свою чергу, в матеріалах справи наявні накладні №5 від 16.01.2003 р. та №8 від 20.01.2003 р., які свідчать про передачу позивачеві бензину марки А-80 на суму 10578,30 грн. Вказаний товар був отриманий позивачем, що підтверджується підписом представника позивача у зазначених накладних. З наданої представником позивача у судовому засіданні копії журналу реєстрації виданих довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей вбачається, що довіреності також були видані саме на отримання бензину, а не талонів.

Таким чином, посилання позивача на те, що на суму здійсненої попередньої оплати Земляничненській сільській раді були видані талони, за якими здійснювалася заправка автотранспорту, не підтверджуються відповідними доказами. Ксерокопії талонів, які, серед іншого, не завірені позивачем належним чином, не можуть бути розцінені в якості належних та допустимих доказів, оскільки, як вже було вказано вище, їх видача умовами укладеного між сторонами договору обумовлена не була.

В свою чергу, відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду.

У той же час, з матеріалів справи вбачається, що на суму здійсненої позивачем передоплати у розмірі 10585,60 грн. відповідачем був переданий бензин на суму 10578,30 грн., тобто пальне на суму 7,30 грн. (10585,60 грн. – 10578,30 грн.) поставлено не було.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання— відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач, всупереч вимогам статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не надав суду доказів поставки пального на суму різниці у розмірі 7,30 грн., або повернення позивачеві вказаної суми передоплати, через що вказана сума заборгованості підлягає стягненню в примусовому порядку з Приватного підприємства «Перспектива-2000» на користь Земляничненської сільської ради.

З урахуванням цього, позов підлягає частковому задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу суд покладає на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Перспектива-2000» (95011, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 13, офіс, 17, ідентифікаційний код 30689382) на користь Земляничненської сільської ради (97651, Білогірський район, с. Земляничне, вул. Леніна, 4, ідентифікаційний код 26366342) заборгованість у розмірі 7,30 грн., 0,36 грн. державного мита та 1,09 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині в позові відмовити.

4.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.