Ухвала суду № 64522104, 02.02.2017, Апеляційний суд Рівненської області

Апеляційний суд Рівненської області

______________

У Х В А Л А

Іменем України

02 лютого 2017 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

Суддів Остапука В.І., Гладкого С.В., Шпинти М.Д.

Секретаря судового засідання Вегери М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду від 25 січня 2016 року в кримінальному провадженні №42016180490000144 від 07 вересня 2016 року,

за участю прокурора Грицюка Н.П.,

захисника - адвоката ОСОБА_1

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого військової прокуратури Рівненського гарнізону старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_3, яке погоджене з прокурором військової прокуратури Рівненського гарнізону ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, раніше засудженого вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 21.07.2016 року (судимість не погашена), ІНФОРМАЦІЯ_4, стрільця радіотелефоніста відділення охорони взводу охорони роти охорони військової частини польова пошта В1298, солдата військової служби за контрактом, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.408 КК України, з визначенням застави в сумі 32 000 грн.

З ухвали слідчого судді вбачається, що у провадженні військової прокуратури Рівненського гарнізону перебуває кримінальне №42016180490000144 від 07 вересня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.408 КК України(чинної з 05.03.2015 року).

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до пункту 17 частини першоїстатті 106 Конституції України, статей 2, 19, 20 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу», 23 квітня 2015 року громадянина ОСОБА_2 призвано на військову службу за контрактом військовою частиною польова пошта В0798.

Згідно наказу командира військової частини польова пошта В0798 від23 квітня 2015 року №47, ОСОБА_2 зарахований до списків особового складу військової частини, поставлений на всі види забезпечення та призначений на посаду розвідника розвідувального взводу розвідувальної роти та ОСОБА_2 присвоєне військове звання «солдат».

У подальшому, 10 липня 2015 року наказом командира військової частини польова пошта В1298 №10 РС солдат ОСОБА_2 зарахований до списків особового складу військової частини, поставлений на всі види забезпечення та призначений на посаду стрільцярадіотелефоніста відділення охорони взводу охорони роти охорони, де проходить військову службу до теперішнього часу.

ЗгідноУказу Президента України № 15/2015 від 14 січня 2015 рокув Україні оголошена часткова мобілізація.

Проте, солдат ОСОБА_2, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільнонебезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільнонебезпечні наслідки, 29 серпня 2016 року близько 08 год. 00 хв. з метою ухилитися від військової служби в умовах особливого періоду самовільно залишив розташування військової частини польова пошта В1298 (дислоковану у м. Рівне вул. Соборна, 227), про своє місце перебування солдат ОСОБА_2 своїх командирів (начальників) не повідомив, обовязки військової служби не виконує.

Таким чином, ОСОБА_2, підозрюється у вчиненні дезертирства, тобто самовільного залишення військової частини з метою ухилитися від військової служби, вчиненого в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, тобто кримінального правопорушення, передбачене ч.3ст.408 КК України(чинної з 05.03.2015 року).

23 січня 2017 року слідчим військової прокуратури Рівненського гарнізону старшим лейтенантом юстиції ОСОБА_3 затримано солдата ОСОБА_2 на підставі ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 29 грудня 2016 року.

22 грудня 2016 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3ст.408 КК України(чинної з 05.03.2015 року) у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016180490000144 від 07 вересня 2016 року.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1, покликаючись на незаконність ухвали, доводить, що слідчий та прокурор не довели наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Зазначає, що судом невірно визначено розмір застави, який суперечить вимогам КПК України.

Просить скасувати оскаржувану ухвалу і застосувати щодо ОСОБА_2 більш мякий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням обов'язку носити електронний засіб контролю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисника ОСОБА_1 на підтримання поданої апеляційної скарги, думку прокурора про залишення ухвали слідчого судді без зміни, перевіривши матеріали клопотання й обговоривши викладене в апеляційній скарзі захисника, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

У відповідності до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Статтею 5 Європейської Конвенції з прав людини ( 1995 р.) законним та обґрунтованим вважається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обовязку, встановленого законом.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 11 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вказаних вимог закону слідчий суддя при розгляді клопотання слідчого дотримався.

В клопотанні слідчого про застосування ОСОБА_2 найсуворішого запобіжного заходу йдеться про обґрунтовану підозру вчинення ним тяжкого кримінального правопорушення, за ознаками ч.3 ст.408 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від восьми до десяти років з конфіскацією майна.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя встановив, що існує ризик переховування ОСОБА_2 від органів досудового розслідування або суду, не прибувати на виклики, таким чином затягуючи хід досудового розслідування.

З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_2 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за ч.4 ст.407 КК України, на даний момент громадянин ОСОБА_2, має непогашену судимість та вчинив злочин під час відбування покарання з іспитовим строком, а тому існує ризик продовження ним злочинної діяльності.

За таких обставин, на думку колегії суддів, при обранні запобіжного заходу ОСОБА_2 суд дотримався вимог п.п.3-8 ч.1 ст.178 КПК України і вірно прийшов до висновку про обрання підозрюваному запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, визначивши, відповідно до положень ч.ч.4, 5 ст.182 КПК України, розмір застави, що забезпечить дотримання ОСОБА_2 його процесуальних обовязків.

Керуючись ст. ст. 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду від 25 січня 2017 року щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 без задоволення.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І :

ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7