Рішення № 6452121, 13.10.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 305

РІШЕННЯ

Іменем України

13.10.2009Справа №2-30/2989-2009 За позовом Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садова 27», м. Ялта, вул. Садова., буд. 27. До відповідача Акціонерного комерційного банку «Національний кредит», м. Київ, в особі філії Акціонерного комерційного банку «Національний кредит» в м. Ялта, м. Ялта, вул. Васильєва, 16.

Про стягнення 43656,00 грн.

Суддя Ловягіна Ю.Ю.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Ангелова, за дов. від 02.04.2009 р. у справі.

Від відповідача – Кадьков, за дов. від 25.12.2008 р. у справі.

Суть спору: позивач – Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садова 27», м. Ялта звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Акціонерного комерційного банку «Національний кредит», м. Київ, в особі філії Акціонерного комерційного банку «Національний кредит» в м. Ялта, м. Ялта про стягнення 43656,00 грн.. в тому числі 42800,0 грн. основного боргу поточного розрахункового рахунку та неустойку в сумі 856,0 грн.

Заявою від 04 вересня 2009 року позивач уточнив позовні вимоги та просить зобов’язати акціонерний комерційний банк «Національний кредит» в особі філії Акціонерного комерційного банку «Національний кредит в м. Ялта повернути позивачу грошові кошти у розмірі 42800,00 грн. шляхом виплати вказаної суми з поточного розрахункового рахунку № 26008301442261 позивачу. Також просить стягнути з відповідача суму індексу інфляції у розмірі 3262,50грн., 3% річних в сумі 107,00грн. та судові витрати.

23 вересня 2009 року у судовому засіданні представник позивача надав заяву, відповідно до якої просить стягнути грошові кошти основної суми поточного рахунку – 42800,00грн.; суму індексу інфляції від основної суми поточного рахунку на момент винесення рішення та 3% річних основної суми поточного рахунку за кожен місяць, на момент винесення рішення суду, та судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача конкретизував свої вимоги, просить стягнути з відповідача 4881,93 грн. інфляції за період з листопада 2008 р. по жовтень 2009р., річні за період з 06.11.2008 р. по 13.10.2009 р. в сумі 1070,0 грн. В інший частині свої вимоги підтримав в повному обсязі. Заява прийнята судом до розгляду.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов договору банківського рахунку №442261 від 07.12.2007р., не виконав взяті на себе зобов’язання в частині переказу коштів згідно платіжного доручення №12 на суму 42516,01грн.

Представник відповідача проти основної суми позову не заперечує, однак зі стягненням суми річних та інфляції не згоден з підстав, що вини банку немає в тому, що вчасно грошові кошти не були перераховані позивачу. А тому, оскільки немає вини, штрафні санкції у вигляді річних та інфляції стягуватися не повинні.

Крім того, представник відповідача надав суду документи, які підтверджують продовження дії мораторію на задоволення вимог кредиторів банку до грудня 2009 року.

Згідно зі ст. 75 ГПК України господарський суд розглядає позов по матеріалам які є в справі. Інших доказів сторонами не представлено.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 21.07.2009р. продовжено строк вирішення спору.

Розглянув матеріали справи, заслухав доводи представників сторін, суд –

в с т а н о в и в:

07 грудня 2007 року Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садова 27» (Клієнт) та Акціонерний комерційний банк «Національний кредит» (Банк) в особі керуючого філією АКБ «Національний кредит» в м. Ялта Кадькалова Федора Миколайовича уклали договір банківського рахунку №442261 (а.с. 14-16).

Розділом 1 договору встановлено, що на умовах та в порядку, передбачених цим Договором, банк відкриває Клієнту поточний рахунок №26008301442261 (далі – рахунок) та надає йому послуги пов’язані з прийманням і зарахуванням грошових коштів на рахунок, передбачений додатками до цього договору (далі – послуги), а клієнт здійснює оплату наданих банком послуг у розмірі, строки та в порядку, передбаченому цим договором та додатками до нього.

У відповідності до п. 2.5 договору банк виконує операції по рахунку клієнта в національній валюті України та в іноземних валютах за розрахунковими документами, які надійшли від клієнта протягом операційного часу, в день їх надходження, при умові належного оформлення документів, необхідних для здійснення зазначених операцій відповідно до законодавства України та вимог банку і наявності достатніх коштів на рахунку. Тривалість операційного часу встановлюється внутрішніми правилами банку окремо для проведення операцій в національній та іноземній валютах, та може змінюватися банком.

Так 23.10.2008р. на поточний рахунок позивача №26008301442261 надійшли грошові кошти у розмірі 42800,00грн. Дані кошти є паєві внески членів Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садова 27», які були призначені для виконання комплексної державної експертизи за договором №615/Ф-01-2008 (а.с. 18), відповідно якого Філія державного підприємства «Спеціалізована державна експертна організація – Центральна служба Української державної будівельної експертизи» у Автономній Республіці Крим приймає на себе зобов’язання по виконанню державної експертизи робочого проекту «Реконструкція з розширення багатоквартирного жилого будинку №27 по вул. Садова у м. Ялта» у відповідності з Постановою КМУ від 31.10.2007р. №1269 «Про порядок затвердження інвестиційних програм та проектів будівництва та проведення їх державної експертизи» та від 05.04.2006р. № 427 «Питання комплексної державної експертизи проектів будівництва», а ОСБ «Садова 27» зобов’язується прийняти та оплатити виконані роботи. Вартість проведення державної експертизи складає 42516,01 грн., оплату якої позивач повинен був здійснити протягом трьох банківських днів після підписання даного договору.

Позивачем 23 жовтня 2008 року було направлено на адресу філії АБ «Національний кредит» в м. Ялта платіжне доручення № 12 від 23.10.2008р. (а.с. 19) для оплати експертизи, але банком грошові кошти у розмірі 42516,01 грн. за зазначеним платіжним дорученням перераховані не були.

06.11.2008р. Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садова 27» - звернулось до банку з платіжним дорученням № 12 від 06.11.2008р. (а.с. 20) для перерахування грошових коштів у розмірі 42516,00грн. для сплати у КРП ВПВКГ ЮБК для сплати за систему водопостачання згідно з договором б/н від 14.04.2008р.

Однак зазначені платіжні доручення відповідачем виконані не були та усі кошти були повернуті на рахунок позивача, у зв’язку з недостатністю грошових коштів на кореспондентському рахунку юридичної особи (а.с. 21).

Листом від 13.03.2009р. вих. №141 (а.с. 23) відповідач повідомив позивача, що платіжне доручення прийнято та у зв’язку з неможливістю його виконання з причин відсутності коштів на кореспондентському рахунку, враховується відповідно до інструкції НБУ «Про безготівкові розрахунки в Україні». У зв’язку з введенням у банку постановою НБУ №439 від 19.12.2008р. тимчасової адміністрації доручення може бути виконано тільки по закінченню строку мораторію.

З викладених обставин, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з АКБ «Національний кредит» в особі філії Акціонерного комерційного банку «Національний кредит в м. Ялта» грошових коштів у розмірі 42800,00грн. шляхом виплати вказаної суми з поточного розрахункового рахунку позивача №26008301442261.

Дослідивши представлені докази, суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню з наступного.

За своєю правовою природою договір №442261 відноситься до договорів банківського рахунку. Позивач та відповідач відносяться до господарюючих суб'єктів та на їх правовідносини поширюються норми Господарського кодексу України, а також норми Цивільного кодексу України.

Згідно частини 1 статті 173 Господарського кодексу України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Відповідно до частини 1 статті 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 7 статті 179 ГК України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання.

Статтею 1066 ЦК України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до частини 3 ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Статтею 51 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України. Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Банки в Україні можуть використовувати як платіжні інструменти, зокрема, платіжні доручення.

Як зазначено в частині 1 ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність", відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до п. 1.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21 січня 2004 р. N 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976, доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, встановлений законодавством України.

Пунктом 8.1 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та п. 2 вищезазначеної Інструкції встановлено, що розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, він виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного робочого дня. За порушення цих строків банк, що обслуговує платника, несе відповідальність згідно із законодавством України.

Згідно з п. 24.3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" при використанні документа на переказ готівки ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі. Прийняття документа на переказ готівки до виконання засвідчується підписом уповноваженої особи банку або іншої установи - члена платіжної системи чи відповідним чином оформленою квитанцією.

Таким чином, суд вважає що відповідач порушив зобов'язання, щодо виконання розпорядження позивача про перерахування коштів в сумі 42800,00грн., за платіжними дорученнями (а. с. 19 - 20).

Посилання відповідача на дію мораторію, введеного постановою Правління НБУ від 19.12.2008р. N 439, є неправомірним з огляду на наступне.

У відповідності до частини 3 ст. 1066 ЦК України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Крім того, статтею 1074 ЦК України встановлені обмеження права розпоряджатись рахунком, за якою обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

У відповідності до ст. 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (надалі - Закон про банки) у разі істотної загрози платоспроможності банку Національний банк України призначає тимчасову адміністрацію.

Згідно із ст. 85 цього Закону з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.

Постановою Правління Національного банку України від 19.12.2008р. №439 в АКБ “Національний кредит” призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік з 19.12.2008р. по 18.12.2009р. та вказаною постановою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком шість місяців з 19.12.2008р. по 18.06.2009р. Постановою правління НБУ від 05 серпня 2009 р. дію мораторію продовжено з 05.08.2009 р. до 18.12.2009 р.

Відповідно до ст. 2 зазначеного Закону мораторій - це зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

За статтею 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність" мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Протягом дії мораторію: 1) забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України; 2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Частиною 4 статті 85 Закону передбачено, що мораторій не поширюється, зокрема, на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором.

Таким чином, суд вважає, що посилання відповідача на те, що сума грошового переказу позивача 42800,00грн. підпадає під дію мораторію, не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки, як вказано вище, постановою Правління НБУ N 308 введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а позивач до таких не відноситься: виходячи з виду договірних відносин, позивач є клієнтом банку, але не кредитором у розумінні чинного законодавства. Крім того, мораторій в даному банку був оголошений 19 грудня 2008 року, а платіжні доручення надходили 27.10.2008р. та 06.11.2008р., тобто до введення мораторію.

Такий висновок, суду ґрунтується, зокрема, на статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" дає визначення термінів та зазначає, що кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Відповідно до приписів статті 5 вказаного Закону позивач та відповідач є відповідно учасником та членом платіжної системи, та відносини між ними, як між суб'єктами переказу, регулюються на підставі договору, укладеного між ними з урахуванням вимог законодавства України.

Судом встановлено, що правовідносини між сторонами ґрунтуються на умовах договору №442261 банківського рахунку, за яким Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садова 27» є клієнтом банку.

Таке визначення його як учасника договору банківського рахунку відповідає приписам глави 72 Цивільного кодексу України. Зокрема, в статті 1066 ЦК України вказано, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно статті 78 Закону України "Про банки і банківську діяльність" повноваження правління банку переходять до тимчасового адміністратора.

Суду не подано доказів внесення змін до договору банківського рахунка №442261 в частині обмеження розпорядження коштами на рахунку позивача - клієнта банку. А стаття 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та постанова Правління НБУ N 308 від 07.10.2008 року чітко визначає, на які зобов'язання поширюється мораторій та вчинення яких дій забороняється протягом дії мораторію.

В статті 13 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" вказано, що порядок виконання операцій із застосуванням платіжних інструментів, у тому числі обмеження щодо цих операцій, визначаються законами України та нормативно-правовими актами Національного банку України. Лист за підписом тимчасового адміністратора не відноситься до нормативно-правових актів.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

На підставі аналізу наведених норм, суд дійшов висновку про безпідставність невиконання Акціонерного комерційного банку “Національний кредит” розпорядження позивача - клієнта банку по перерахуванню коштів на загальну суму 42800,00грн. з його поточного рахунку в установі банку за призначенням, вказаним клієнтом.

До теперішнього часу свої зобов’язання відповідач не виконав, що підтверджується матеріалами справи. На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садова 27» підлягають задоволенню, оскільки вони обґрунтовані, засновані на нормах чинного законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Крім того, позивачем просить стягнути з відповідача індекс інфляції та 3% річних. Вказані вимоги підлягають задоволенню з наступного.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, індекс інфляції підлягає стягненню за період з листопада 2008 р. по жовтень 2006 р., як заявлено позивачем, у розмірі 4881,93 грн.

Аналогічно підлягають стягненню 3% річних в сумі 1070,0грн., як заявлено позивачем, за період 06.11.2008 р. по 13.10.2009 грн.

Заперечення відповідача в частині стягнення інфляції та річних з посиланням на відсутність вини банку не приймаються судом до уваги, оскільки положення ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України не передбачають наявність вини боржника, тому що відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання.

Крім того, інфляція та річні не є штрафними санкціями, а є компенсаційною мірою за користування чужими грошовими коштами, які знаходилися в розпорядженні боржника.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 13 жовтня 2009 р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 84 ГПК України рішення оформлено та підписано 20 жовтня 2009р.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШІВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Акціонерного комерційного банку «Національний кредит» в особі філії Акціонерного комерційного банку «Національний кредит в м. Ялта» (м. Ялта, вул. Васильєва, 16) на користь Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садова 27», м. Ялта, вул. Садова, буд. 27 (ОКПО 33756681) грошові кошти у розмірі 42800,00 грн. з поточного розрахункового рахунку позивача № 26008301442261.

3.          Стягнути з Акціонерного комерційного банку «Національний кредит» в особі філії Акціонерного комерційного банку «Національний кредит в м. Ялта» (м. Ялта, вул. Васильєва, 16) на користь Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садова 27», м. Ялта, вул. Садова, буд. 27 (ОКПО 33756681) 4881,93 грн. інфляції, 1070,0 грн. річних, 487,52 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне задоволення судового процесу.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Ловягіна Ю.Ю.