Постанова № 6451654, 01.10.2009, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

01 жовтня 2009 р. № 16/185 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

головуючого:Першикова Є.В.,

суддів:Данилової Т.Б.,

Муравйова О.В.,

розглянула

касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області (далі –Фонд)

на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду

від18.06.09

у справі№ 16/185

господарського судуЗакарпатської області

за позовомФонду

доМукачівської міської ради (далі –Міськрада),

Мукачівської районної ради (далі –Райрада),

третя особа:комунальне підприємство "Мукачівське міське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" (далі –БТІ), провизнання права державної власності на об'єкти нерухомого майна. В засіданні взяли участь представники:

- позивача:не з'явились; - відповідачів:Міськради:

не з'явились; Райради: не з'явились; - третьої особи:не з'явились. Ухвалою від 14.09.09 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючого –Першикова Є.В., суддів –Данилової Т.Б., Муравйова О.В. касаційну скаргу Фонду № 10-11-03021 від 06.07.09 було прийнято до провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 01.10.09. Вказана ухвала суду була направлена сторонам у справі в установленому порядку, документів, які б свідчили про її неотримання сторонами у справі, до Вищого господарського суду України не надходило, отже усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги. На момент розгляду справи у судовому засіданні 01.10.09 будь-яких письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило. У судове засідання 01.10.09 представники сторін не з'явились. Враховуючи, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка без поважних причин у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, а на момент розгляду справи у судовому засіданні 01.10.09 клопотань про відкладення розгляду справи до колегії суддів Вищого господарського суду України не надходило, справа розглядалась за наявними матеріалами справи, а повний текст постанови Вищого господарського суду України направляється учасникам судового процесу в установленому законом порядку поштою.

Рішенням від 17.02.09 господарського суду Закарпатської області (суддя Васьковський О.В.) у задоволенні позовних вимог Фонду відмовлено повністю.

Скасовано заходи забезпечення позову, накладені ухвалою від 21.11.08 господарського суду Закарпатської області.

Постановою від 18.06.09 Львівського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого –Давид Л.Л., суддів –Кордюк Г.Т., Мурської Х.В.) рішення від 17.02.09 господарського суду Львівської області залишено без змін, а апеляційну скаргу Фонду –без задоволення.

Вказані судові рішення мотивовані тим, що матеріалами справи не підтверджено, що спірне майно обліковувалось на балансі ліквідованого державного підприємства "Закарпатзооватпромпостач" на праві господарського відання чи оперативного управління, натомість згідно рішень Міськради та Райради спірні об'єкти віднесено до комунальної власності, такі рішення є чинними та в установленому законом порядку не оскаржувались.

Не погодившись з рішеннями попередніх судових інстанцій, Фонд звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить рішення від 17.02.09 господарського суду Закарпатської області та постанову від 18.06.09 Львівського апеляційного господарського суду скасувати, та прийняти по справі нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що при винесенні оскаржених судових актів було порушено норми матеріального та процесуального права, а саме: ст. 129 Конституції України, ст. 191 Цивільного кодексу України, ст.ст. 61, 63, 73 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-9, 11, 78 Конституції УРСР (1978 року), ст. 31 Закону України "Про власність", ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

У своєму відзиві на касаційну скаргу Райрада щодо доводів скаржника заперечує, вважаючи їх безпідставними,у зв'язку з чим просить касаційну скаргу Фонду залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення –без змін.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзив на касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача по справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями на підставі матеріалів справи, Фонд звернувся з позовом у даній справі до Міськради та Райради, третя особа: БТІ, про визнання права державної власності на об'єкти нерухомого майна, які знаходяться за адресою: м.Мукачево, вул.Веленберга, 7 та м.Мукачево, вул.Лавківська, 41 В.

Вирішуючи спір місцевий та апеляційний суди встановили, що майновий комплекс, що знаходиться за адресою: м.Мукачево, вул.Лавківська (вул.Свердлова), 41В, зареєстрований на праві комунальної власності за територіальною громадою міста Мукачево в особі Міськради на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 27.06.06, виданого Мукачівським управлінням міського господарства на підставі рішення № 18 другої сесії п'ятого скликання Міськради від 24.05.06 "Про прийняття у комунальну власність територіальної громади міста необлікованого майна", що підтверджується інформаційною довідкою БТІ № 689 від 02.12.08.

Також, встановлено, що майновий комплекс, що знаходиться з адресою: м.Мукачево, вул.Валенберга (вул. Маяковського), 7 зареєстровано на праві комунальної власності за Міськрадою на підставі рішення виконкому Мукачівської міської ради депутатів трудящих від 15.07.59 № 282, а в подальшому право власності на даний майновий комплекс було зареєстровано за територіальною громадою сіл та селищ Мукачівського району в особі Райради на підставі рішення 48-ої сесії 4-го скликання Міськради від 27.10.05 "Про передачу у спільну власність громад сіл і селищ Мукачівського району", рішення № 588 другого пленарного засідання 24-ї сесії 4-го скликання Райради від 24.11.05 "Про прийняття у спільну власність громад сіл та селищ району майнового комплексу будівель та споруд", акта (від 09.02.06) прийняття-передачі у спільну власність громад сіл і селищ Мукачівського району майнового комплексу будівель і споруд у м.Мукачево, вул.Валенберга, 7-9, що підтверджується інформаційною довідкою БТІ № 689 від 02.12.08.

Судами встановлено, що звертаючись з позовом у даній справі Фонд посилався на те, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 15.11.07 виданого Головним управлінням статистики у Закарпатській області, а також довідки (витягу) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців від 05.11.08 № 25325632 державне підприємство по зоотехнічному і ветеринарному постачанню "Закарпатхооветпром постач", у віданні якого знаходились спірні об'єкти, належало до державної власності. У зв'язку з цим Фонд вважає, що вказане державне підприємство являє собою підприємство засноване на державній власності, а тому спірне майно знаходиться у державній власності, згідно ст. 191 Цивільного кодексу України.

Під час вирішення спору по суті місцевим та апеляційним судами встановлено, що ухвалою від 23.11.06 господарського суду Закарпатської області у справі № 6/89 про банкрутство, державне підприємство "Закарпатзооветпромпостач" (Закарпатська область, м.Мукачево, вул.Веленберга, 7 ід. №00727104) було ліквідовано. При цьому, суди вказали що зі змісту такої ухвали вбачається, що ліквідатором здійснювалися заходи для виявлення та реалізації майнових активів, в результаті чого ним було виявлено майно (транспортні засоби, ветеринарна аптека, тощо) та його реалізовано, що відображено у ліквідаційному балансі. В результаті надходжень коштів (всього 72 065,31 грн.) з реалізації майна проведено повні розрахунки з кредиторами першої черги та частково з кредиторами третьої черги. Майна у банкрута на погашення вимог 3-6 черг не залишилося.

Відтак попередніми судовими інстанціями встановлено, що на момент проведення ліквідаційної процедури ДП "Закарпатзооветпромпостач", ліквідатором не було виявлено спірних нерухомих об'єктів, у зв'язку з чим судові інстанції прийшли до висновку про помилковість Тверджень Фонду про перебування таких об'єктів на балансі що ДП "Закарпатзооветпромпостач".

При цьому, суди першої та апеляційної інстанцій врахували, що підтвердженням права власності можуть бути насамперед правовстановлюючі документи. Перелік таких документів наведено у додатку № 1 до п. 2.1 Тимчасового положення про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02 № 7/5. Додаток № 1 "Перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна" до п. 2.1 Тимчасового положення, не містить у переліку правовстановлювальних документів, які підтверджують право власності на нерухоме майно, довідки про перебування нерухомого майна на балансі підприємства, установи чи організації.

Разом з тим, баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені Фондом касаційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

Колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що скаржник в касаційній скарзі стверджує факти порушення судами не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів, але оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи в силу вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

З врахуванням того, що з’ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі згідно приписів ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про неможливість задоволення касаційної скарги.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій було повно та всебічно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави для залишення їх без змін.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області № 10-11-03021 від 06.07.09 залишити без задоволення.

Постанову від 18.06.09 Львівського апеляційного господарського суду у справі № 16/185 господарського суду Закарпатської області залишити без змін.

Головуючий Є.Першиков

судді:Т.Данилова

О.Муравйов