Ухвала суду № 64514838, 06.02.2017, Апеляційний суд Сумської області

Справа №587/93/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Степаненко О. А.Номер провадження 22-ц/788/286/17 Суддя-доповідач - Левченко Т. А. Категорія - 23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2017 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Левченко Т. А.,

суддів - Криворотенка В. І. , Собини О. І.

за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4

на рішення Сумського районного суду Сумської області від 25 лютого 2016 року

в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Косівщинська"

про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості по орендній платі

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Косівщинська" до ОСОБА_3

про стягнення збитків, стягнення орендної плати та розірвання договору оренди землі,-

в с т а н о в и л а:

13 січня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, який обґрунтовує тим, що 04.01.2005 року між ним та ТОВ «Агрофірма «Косівщинська» був укладений договір оренди землі, згідно якого він надав відповідачу у строкове платне користування належну йому на праві приватної власності земельну ділянку площею 2,72 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 01.01.2009 року між сторонами було укладено додатковий договір до вищевказаного договору оренди землі, за умовами якого було збільшено орендну плату з 442 грн. до 1083,75 грн. за рік. В 2011-2012 роках відповідач не виплачував позивачу орендну плату за користування земельною ділянкою і лише в листопаді 2013 року виплатив йому 1712,89 грн. орендної плати за 2011-2012 року та 1712,89 грн. за 2013 рік, всього 3425,78 грн. З урахуванням умов додаткового договору відповідач повинен був виплатити позивачу орендну плату з урахуванням індексів інфляції за весь час користування ним земельною ділянкою в період з грудня 2006 року по грудень 2013 року у розмірі 5096,92 грн., а фактично виплатив 3425,78 грн. тому сума заборгованості з орендної плати за три роки становить 1671,14 грн. Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_3 просив розірвати договір оренди землі від 04 січня 2005 року з підстав систематичної несплати орендної плати та стягнути з відповідача на його користь 1671,14 грн. заборгованості з орендної плати, 3% річних у сумі 99,99 грн. та інфляційного збільшення заборгованості у сумі 426,14 грн., а всього 2197,27 грн.

16 лютого 2015 року ТОВ "Агрофірма "Косівщинська" (далі - Товариство) звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3 Остаточно уточнивши позовні вимоги, Товариство просило суд розірвати договору оренди землі від 04 січня 2005 року, стягнути 13 613 грн. 26 коп. збитків та 1443 грн. 01 коп. виплаченої орендної плати за 2013 рік з урахуванням суми переплати.

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 25 лютого 2015 року:

Відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні позову про розірвання договору оренди землі від 04 січня 2005 року та стягнення заборгованості по орендній платі - за безпідставністю позовних вимог.

Відмовлено у задоволенні зустрічного позову ТОВ "Агрофірма "Косівщинська" до ОСОБА_3 про стягнення збитків, стягнення орендної плати та розірвання договору оренди землі - за безпідставністю позовних вимог.

Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 16 червня 2016 року вказане рішення суду від 25 лютого 2016 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 грудня 2016 року скасовано ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 16 червня 2016 року в частині позову ОСОБА_3 до ТОВ "Агрофірма "Косівщинська" про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати, а справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_3 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позов ОСОБА_3 Зазначає, що судом першої інстанції не застосовано належним чином умови договору оренди землі про те, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Також посилається на те, що суд першої інстанції прийшов до необґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для розірвання договору оренди землі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ОСОБА_3 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що орендна плата за користування земельною ділянкою ТОВ «Агрофірма «Косівщинська» за 2011 та 2012 роки була виплачена позивачу з порушенням визначених договором строків, однак у повному обсязі з нарахуванням інфляційних і пені, за 2013 рік орендна плата виплачена своєчасно і у повному обсязі. Сам по собі факт несвоєчасної сплати орендної плати не свідчить про систематичне невиконання відповідачем договірних зобов'язань і не може бути підставою для розірвання укладеного між сторонами договору оренди землі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_3, оскільки суд дійшов його повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, виданого 24 січня 2000 року на підставі рішення Косівщинської сільської ради Сумського району, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,72 га, розташованої на території Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області (а. с. 13).

04 січня 2005 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Агрофірма «Косівщинська» був укладений договір оренди землі, відповідно до якого ОСОБА_3 надав ТОВ «Агрофірма «Косівщинська» у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,72 га, яка розташована на території Косівщинської сільської ради (а. с. 10-11).

14 грудня 2006 року вищевказаний договір оренди землі було зареєстровано у Сумському районному відділі Сумської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України», про що в Державному реєстрі земель вчинено відповідний запис за № 040661303078 ( а. с. 11).

Земельна ділянка була передана позивачем та прийнята відповідачем в оренду згідно Акту приймання - передачі від 15 грудня 2005 року (а.с. 12).

Відповідно до умов договору, ОСОБА_3 надав вказану земельну ділянку ТОВ «Агрофірма «Косівщинська» в користування строком на 5 років (п. 8 договору) на умовах сплати даним товариством орендної плати у розмірі 442 грн., що становить 1,5% від грошової оцінки землі (п.10 договору) і яка вноситься до 30 числа останнього у звітному році місяця (п.12 договору); обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п.11 договору).

Крім того, п. 14 цього договору визначено, що розмір орендної плати переглядається один раз у два роки, зокрема, в разі змін розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, а пункт 14а договору передбачає, що у разі несплати орендної плати у строки визначені договором, справляється пеня в розмірі 0,01% від невиплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 36 вказаного договору його дія припиняється шляхом розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання іншою стороною договірних зобов'язань, а також з інших підстав, визначених законом.

01 січня 2009 року між позивачем та відповідачем укладено додатковий договір до вказаного договору оренди землі, який 15 листопада 2010 року за №041061301667 зареєстрований у Сумському районному реєстраційному відділі Сумської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» (а. с. 10).

Пунктом 1.2 цього додаткового договору викладено у новій редакції п. 8 договору оренди землі та строк оренди збільшено до 10 років, а пунктом 1.3 додаткового договору внесено зміни до п. 9 договору оренди землі та визначено, що орендна плата вноситься в розмірі 1083 грн. 75 коп. за рік, що становить 3,0% від нормативної грошової оцінки земельної частки (паю) (а. с. 10).

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до п.«д» ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Із положень ст. 13 Закону України «Про оренду землі», який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами у застосуванні щодо спірних правовідносин, вбачається, що договір оренди землі - це договір, згідно з яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Розмір, форма та строки орендної плати за землю, які відповідно до ст.21 цього Закону встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, не можуть суперечити чинному на час укладення договору оренди законодавству.

Обов'язки та права сторін договору визначені статтями 24 і 25 даного Закону та умовами договору. Так, в силу ч.1 ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець вправі, зокрема, вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Специфіка земельної ділянки як об'єкта цивільних прав дає змогу використовувати її тривалий час для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, проведення підприємницької та інших видів діяльності. Тому договірний характер правовідносин користування землею зумовлює такі важливі їх риси, як прогнозованість і сталість.

Із огляду на положення статей 3, 15, 16 ЦК України та приписи статей 1 і 3 ЦПК України право на звернення до суду за захистом своїх прав, свобод чи інтересів безумовно має кожна особа, але суд, виконуючи завдання цивільного судочинства, шляхом прийняття рішення по суті спору повинен у спосіб, визначений законами України, захистити ті права, свободи чи інтереси заявника, які були порушені, невизнані або оспорені. У статтях 90 та 95 ЗК України також передбачено, що відновленню в порядку, встановленому законом, підлягають ті права власників земельних ділянок або землекористувачів, які порушені. ОСОБА_3 обґрунтовує свій позов тим, що відповідач не в повному обсязі сплатив йому орендну плату за 2011-2013 роки у зв'язку з чим просив розірвати договір оренди та стягнути на його користь заборгованість з орендної плати.

В той же час судом першої інстанції правильно встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 29 листопада 2013 року відповідач виплатив ОСОБА_3 3425,78 грн. орендної плати за користування землею за 2011-2013 роки, що підтверджується копіями видаткових касових ордерів та визнається позивачем (а. с. 43-44). З урахуванням індексів інфляції, умов укладеної між сторонами договору оренди землі від 04 січня 2005 року та додаткового договору до нього від 01 січня 2009 року оренда плата становить:

за 2011 рік - 1133 гривень 60 копійок (1083,75 грн. х 104,6 %);

за 2012 рік - 1133 гривень 60 копійок;

за 2013 рік - 1139 гривень 27 копійок (1133,60 грн. х 100,5 %).

Згідно умов п. 14а договору розмір пені за прострочення сплати орендної плати становить:

за 2011 рік з 31 грудня 2011 року по 28 листопада 2013 року (1133,60 грн. х 0,01 %) = 79,24 грн.;

за 2012 рік з 31 грудня 2012 року по 28 листопада 2013 року (1133,60 грн. х 0,01 %) = 37,75 грн.

З урахуванням 15 % ПДФО відповідно до вимог ст. 168 Податкового кодексу України до виплати ОСОБА_3 станом на 30 грудня 2013 року належало:

за 2011 рік - (1133,60 грн.+79,24 грн.= 1212,84грн.-181,93 грн.) = 1030,91 грн.; за 2012 рік - (1133,60 грн.+37,75 грн. = 1171,35 грн. -175,70 грн.) = 995,65 грн.; за 2013 рік- (1139,27 грн.-170,89 грн.) = 968,38 грн., а всього 2994,94 грн.

Крім того за порушення строків виконання грошового зобов'язання, а саме: сплати орендної плати за 2011-2012 роки інфляційне збільшення заборгованості відсутнє, а 3 % річних за період з 31.12.2011 р. по 28.11.2013 р. складає 65,13 грн. та за період з 31.12.2012 р. по 28.11.2013 р. - 31,03 грн., всього 96,13 грн.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про помилковість виконаного представником позивача розрахунку орендної плати з врахуванням індексів інфляції починаючи з грудня 2006 року, так як законних підстав застосовувати до обумовленої сторонами у додатковому договорі, який набрав чинності 15 листопада 2010 року, річної орендної плати індексів інфляції за попередні періоди, тобто з 2006 року, не вбачається.

Таким чином, орендна плата за 2013 рік була виплачена позивачу своєчасно і у повному обсязі, орендна плата за 2011 і 2012 роки була йому виплачена із порушеннями визначених договором строків, однак теж у повному обсязі з врахуванням пені, інфляційних та 3 % річних за порушення строків виконання грошового зобов'язання. За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність законних підстав для стягнення заборгованості з орендної плати за спірний період та відповідно і для застосування до цих виплат після 29 листопада 2013 року положень ч. 2 ст. 625 ЦК України.

У зв'язку з тим, що на час звернення ОСОБА_3 до суду з позовом про розірвання договору оренди, заборгованість з орендної плати була відсутня, порушені права позивача на отримання орендної плати були відновлені ТОВ «Агрофірма «Косівщинська» та після цього договірні відносини між ними продовжились і у подальшому аналогічних порушень прав позивача відповідачем допущено не було, на даний час відсутнє порушене право позивача, яке б підлягало відновленню у той спосіб, який ним обраний, тобто шляхом розірвання договору оренди землі.

Таким чином суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що орендна плата за 2011-2012 роки була сплачена ТОВ «Агрофірма «Косівщинська» із порушенням строку, встановленого договором оренди, однак на час подання позову порушені права позивача були відновлені, тому підстави для розірвання договору відсутні.

При цьому судом враховано, що орендна плата була отримана позивачем, з часу її отримання до подання ним позову сплинуло більше року. Таке свідчить про те, що позивач погодився із тим, що його права на своєчасне отримання орендної плати були відновлені самим відповідачем. Крім того колегію суддів враховується і та обставина, що 14 грудня 2016 року строк дії договору оренди землі, укладений 04 січня 2005 року між ОСОБА_3 та ТОВ Агрофірма «Косівщинська», закінчився.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, однією із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

За встановлених обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині позову ОСОБА_3 до ТОВ «Агрофірма «Косівщинська» про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати, постановлено з дотриманням вищезгаданої норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_3 не спростовують висновків суду і не містять нових даних, які б давали підстави для скасування рішення суду в зазначеній частині. Правильно встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції ухвалив рішення в частині вирішення позову ОСОБА_3 з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу його представника необхідно відхилити.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Сумського районного суду Сумської області від 25 лютого 2016 року - відхилити.

Рішення Сумського районного суду Сумської області від 25 лютого 2016 року в частині позову ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Косівщинська" про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості по орендній платі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий -

Судді -