Ухвала суду № 64513055, 06.02.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №484/2678/16-к 06.02.2017

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2017 року м.Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі :

головуючого судді - Войтовського С.А.

суддів - Фаріонової О.М., Значок І.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12016150110000538 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 листопада 2016 року відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Куцуруб Очаківського району Миколаївської області, громадянина України, пенсіонера, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

- обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України

Провадження № 11-кп/784/150/17 Головуючий суду першої інстанції: Максютенко О.А.

Категорія: ст. 125 ч. 1 КК України Доповідач апеляційного суду: Войтовський С.А.

за участю:

секретаря - Спанатій О.С.

прокурора - Зайкова О.В.

обвинуваченого - ОСОБА_2

захисника - ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 просить скасувати вирок суду та направити справу на новий судовий розгляд.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_2 визнано винуватим за ч.1 ст. 125 КК України і призначено покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 510 грн. в дохід держави.

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

На обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник ОСОБА_1 посилається на те, що судом при ухваленні рішення не в повній мірі враховано показання обвинуваченого, який зазначав, що саме потерпіла ОСОБА_5 спровокувала сварку, принижувала своїми висловлюваннями ОСОБА_2, наносила йому удари, тримаючи в руках гілку. Обвинувачений не звернувся до правоохоронних органів, оскільки розцінив це як побутову сварку. Стверджує, що ОСОБА_2 наніс потерпілій один удар в область ноги виключно з метою самозахисту. Посилається, що в ході досудового розслідування не перевірено належним чином, чи було зафіксовано конфлікт на мобільний телефон потерпілої свідком ОСОБА_6, яка в подальшому зазначила, що з технічних причин зйомка не відбулася. Захисник вважає, що судом безпідставно розцінено як посередню, характеристику обвинуваченого, оскільки наявність неприязних стосунків з потерпілою не може, на його думку, характеризувати обвинуваченого негативно, а лише відображає складні відносини між ними.

Обставини, встановлені судом першої інстанції

Судом першої інстанції встановлено, що 22.02.2016 року, близько 15 год., ОСОБА_2, перебуваючи біля свого будинку АДРЕСА_2, випасав належних йому кіз, які зайшли на не загороджену територію земельної ділянки його сусідки ОСОБА_5 В цей час, ОСОБА_5 почала виганяти зі своєї території домоволодіння АДРЕСА_3 кіз ОСОБА_2 Після чого, ОСОБА_2, у якого в руці була дерев'яна палиця, за допомогою якої він випасає кіз, підійшов до ОСОБА_5 та наніс їй декілька ударів палицею по лівій руці та по ногам.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 118 від 22.02.2016 року, у ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження у виді крововиливів кінцівок, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 судом кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходить при постановленні ухвали, і положення закону, яким керується

Заслухавши доповідь судді; захисника та обвинуваченого, які підтримали апеляційну скаргу з підстав, викладених в ній; думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити вирок суду без змін, дослідивши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.

Висновки суду про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, за обставин, встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, аналіз яких наведений у вироку.

Доводи захисника ОСОБА_1 про те, що дії ОСОБА_2 були спровоковані поведінкою потерпілої, яка наносила удари обвинуваченому палицею (гілкою), і той в процесі самозахисту наніс ОСОБА_5 один удар в область ноги, є неспроможними.

Так, з показань обвинуваченого ОСОБА_2 слідує, що його сусідка ОСОБА_5, з якою у нього довготривалі неприязні стосунки підійшла до його кіз з палицею та почала їх виганяти, а потім почала наносити йому тілесні ушкодження палицею по голові та тулубу, провокувала на бійку. Він не витримав такої поведінки ОСОБА_5, відібрав у неї палицю та вдарив її по лівій нозі, після чого викинув палицю та пішов додому.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 підтвердив свої пояснення та вказав, що вдарив ОСОБА_5 лише один раз, так як захищався від її дій.

Разом з тим, з показань потерпілої ОСОБА_5 слідує, що протягом восьми років у неї неприязні стосунки з сусідом ОСОБА_2 22.02.2016 року вона помітила, що на території її домоволодіння в городі сусід ОСОБА_2 випасає своїх кіз. Оскільки у неї з сусідом були неприязні стосунки, то вона побоялась сама до нього вийти та зробити зауваження. Вона пішла до сусідки ОСОБА_6 і попросила її бути присутньою. Коли вона разом з ОСОБА_6 підійшли до ОСОБА_2, то останній почав наносити їй удари палицею по руках та ногах. Всього наніс близько трьох ударів, внаслідок яких вона отримала тілесні ушкодження. В цей же день вона звернулась до поліції.

З показань свідка ОСОБА_6 слідує, що в лютому 2016 року до неї прийшла сусідка ОСОБА_5 та попросила бути присутньою під час того, як вона буде виганяти кіз належних ОСОБА_2 зі свого городу. Свідок підтвердила, що була присутня під час словесної перепалки між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, в ході якої ОСОБА_2 наніс декілька ударів ОСОБА_5 по ногам та рукам палицею. Вказала, що під час бійки у неї в руках був мобільний телефон, але вона нічого не знімала та не фотографувала, оскільки все відбулось дуже швидко.

Відповідно до висновку експертизи № 118 від 22.02.2016 року (а.с. 92), у ОСОБА_5 виявлено крововиливи кінцівок, а саме: по бокових поверхнях зовнішніх поверхонь обох стегон в н/з по горизонтально розташованому крововиливу 5х3 см кожен; по долонній поверхні великого пальця лівої кисті крововилив нігтьової та середньої фаланги. Зазначено, що дані тілесні ушкодження могли утворитись в строк, вказаний потерпілою, від дії тупого предмета та відносяться до категорії легких.

Таким чином, як слідує з матеріалів провадження, показання потерпілої ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_6 є послідовними, узгоджуються як між собою, так і з висновком судово-медичної експертизи щодо кількості та локалізації завданих потерпілій тілесних ушкоджень, спростовуючи доводи апелянта з приводу того, що обвинувачений завдав потерпілій тільки один удар по нозі, захищаючись від її дій.

Посилання обвинуваченого ОСОБА_2 на спричинення йому тілесних ушкоджень потерпілою, так само як і посилання на фіксування процесу сварки на відеокамеру мобільного телефону, не знайшли свого підтвердження.

Обвинувачений ОСОБА_2 не заперечував, що до поліції для фіксування факту завдання йому тілесних ушкоджень не звертався, доказів спричинення йому тілесних ушкоджень не надано, а свідок ОСОБА_6 заперечувала факт того, що відеозапис даних подій взагалі існував, оскільки вона не встигла увімкнути відеокамеру телефону.

Дії ОСОБА_2 за ст.125 ч.1 КК України кваліфіковані вірно.

Покарання призначено обвинуваченому ОСОБА_2 у відповідності з вимогами ст. 65-67 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину та даних про особу обвинуваченого, відсутністю обставин, які б обтяжували чи пом'якшували покарання.

Так, згідно з характеристикою голови квартального комітету (а.с. 94), ОСОБА_2 проживає один, має власне господарство, участі в облагороджуванні кварталу не приймає, конфліктує з сусідами. Дана характеристика обґрунтовано розцінена судом, як посередня. На обліках у лікарів нарколога та психіатра ОСОБА_2 не перебуває (а.с. 96,97), є пенсіонером, ветераном праці (а.с. 99), раніше не судимий (а.с. 101).

З урахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про можливість призначення ОСОБА_2 покарання у виді штрафу.

На думку апеляційного суду саме таке покарання, призначене в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України, є необхідним і достатнім для перевиховання обвинуваченого, а тому доводи апелянта щодо невірної оцінки судом наявних характеризуючи даних, також є неспроможними.

Апеляційний суд вважає, що підстав для зміни або скасування вироку не вбачається.

Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 листопада 2016 року відносно ОСОБА_2, - без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення рішення судом апеляційної інстанції.

Судді

Войтовський С.А. Фаріонова О.М. Значок І.С.