Ухвала суду № 64511309, 01.02.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/6494/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Запорожана Д.В., Шляхтицького О.І.,

за участю секретаря Колеснікова-Горобець І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія і газ України» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2015 року ТОВ «Енергія і газ України» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.10.2015р. №0002232205.

Позов обґрунтовувало тим, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних контрагентом-постачальником ТОВ «Югспецекологія» в квітні-травні 2014 року, а висновки перевіряючих щодо протилежного ґрунтуються лише на виявленні окремих недоліків заповнення видаткових і товарно-транспортних накладних та надходження податкової інформації від ДПІ у Приморському районі м.Одеси. У ТОВ «Енергія і газ України» є у наявності всі первинні документи, що підтверджують господарські операції з ТОВ «Югспецекологія», в тому числі і податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Податкова інформація, яку відповідачем використано при проведенні перевірки та складанні за її результатами акту, щодо нереальності здійснення господарських операцій між ТОВ «Югспецекологія» та ТОВ «Мікатрейд», ТОВ «Унігруп» не відповідає дійсності, та на підставі постанови Окружного адміністративного суду м.Києва від 11.09.2014р. у справі №826/10764/14 мала бути виключена з податкових інформаційних систем.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04.02.2016р. позов ТОВ «Енергія і газ України» задоволено.

Приймаючи вказану постанову суд першої інстанції дійшов висновку, що доводи податкового органу про порушення позивачем вимог ст.ст.198, 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 946 878 грн., не ґрунтуються на законі та фактичних обставинах, що мають суттєве значення, оскільки товариством належним чином оформленими первинними документами доведено правомірність формування податкового кредиту та від'ємного значення з цього податку по господарських операціях з ТОВ «Югспецекологія» у квітні-травні 2014 року.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою позов ТОВ «Енергія і газ України» залишити без задоволення.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що будь-які документи мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарських операцій. Якщо ж фактичне здійснення господарських операцій відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Також, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки доводам відповідача про надання ТОВ «Енергія і газ України» до перевірки товарно-транспортних накладних, оформлених з порушенням вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008р. №281/171/578/155.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Предметом спору є податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 16 жовтня 2015 року №0002232205, яким ТОВ «Енергія і газ України» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 849 378 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі акту №1734/15-54-22-05/34737717 від 10.08.2015р. про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Енергія і газ України» по взаємовідносинах з контрагентом-постачальником ТОВ «Югспецекологія» за період з 01.04.2014р. по 31.05.2014р., яким зафіксовано порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.2 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення з податку на додану вартість на загальну суму 946 878 грн.

Зокрема, в акті перевірки №1734/15-54-22-05/34737717 від 10.08.2015р. зазначено про відсутність реально вчинених господарських операцій між позивачем та ТОВ «Югспецекологія» та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів, не дозволяє ТОВ «Енергія і газ України» формувати дані податкового обліку щодо визначення податкового кредиту за рахунок сум ПДВ по зазначених господарських операціях. При цьому, в обґрунтування таких висновків ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області посилається на те, що надані до перевірки на підтвердження господарських операцій видаткові накладні не містять даних, що свідчать про здійснення господарських операцій, а саме: прізвища, ім'я, по-батькові отримувача та постачальника товару (мазут М-100), номеру та дати довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, у зв'язку з чим вони не можуть бути взяті до уваги як первинні документи для підтвердження господарських операцій. Також зазначено, що надані ТОВ «Енергія і газ України» до перевірки товарно-транспортні накладні не можуть підтверджувати факт транспортування нафтопродуктів, оскільки не відповідають вимогам Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року № 281/171/578/155.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов ТОВ «Енергія і газ України» про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.10.2015р. №0002232205, дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено наявність порушень позивачем, зафіксованих актом перевірки №1734/15-54-22-05/34737717 від 10.08.2015р., а тому визначення на підставі такого акту підприємству до сплати грошових зобов'язань є неправомірним. Колегія суддів погоджується з таким висновком Одеського окружного адміністративного суду. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Виходячи зі змісту ст.ст. 198, 200, 201 Податкового кодексу України, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару (робіт, послуг), до податкового кредиту, виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару (роботи, послуги), тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару (роботи, послуги) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Апеляційний суд встановив, що у квітні-травні 2014 року ТОВ «Енергія і газ України» формувало податковий кредит на підставі податкових накладних виписаних контрагентом ТОВ «Югспецекологія» на виконання умов договору поставки нафтопродуктів №197/13 від 27.08.2013р.

Факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків. Для правильного вирішення спору встановленню, також, підлягає факт реальності надання послуг із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо правосуб'єктності сторін господарського договору, можливості реального надання послуг тощо.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України, саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, 27.08.2013р. між ТОВ «Енергія і газ Україна», як Покупцем, та ТОВ «Югспецекологія», як Постачальником, укладено договір поставки №197/13, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити (передати у власність) Покупцю нафтопродукти: тяжке рідке паливо партіями в асортименті та кількості, вказаними в додаткових угодах, які є невід'ємною частиною цього договору, а Покупець - прийняти та оплатити товар.

Вказаний договір та додаткові угоди до нього №2 від 11.04.2014р., №3 від 18.04.2014р., №5 від 16.05.2014р., №6 від 27.05.2014р., №7 від 28.05.2014р. підписано директорами підприємств, які мали повноваження на укладення угод, їх підписи завірено печатками юридичних осіб.

В підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано до перевірки та до суду податкові накладні, зауважень щодо достатності та правильності оформлення яких акт перевірки №1734/15-54-22-05/34737717 від 10.08.2015р. не містить та апелянт не зазначає. В акті перевірки зазначено, що всі податкові накладні, які підлягають реєстрації, включені до ЄРПН. Суми ПДВ за податковими накладними, виписаними ТОВ «Югспецекологія», включено ТОВ «Енергія і газ Україна» до податкових зобов'язань за квітень, травень 2014 року, відображених у реєстрі виданих податкових накладних, який відповідає даним податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень, травень 2014 року.

Також, в підтвердження виконання умов договору №197/13 від 27.08.2013р. товариством надано видаткові накладні, акти приймання-передачі нафтопродуктів, товарно-транспортні накладні, журнал реєстрації транспорту за квітень, травень 2014 року, документи бухгалтерського обліку підприємства (журнали-ордери і відомості по рахунку 631 за квітень, травень 2014 року, журнали-ордери і відомості по рахунку 203 «Паливо» за квітень, травень 2014 року, оборотно-сальдові відомості за квітень-травень 2014 року), платіжні доручення.

В обґрунтування використання придбаного у ТОВ «Югспецекологія» мазуту в оподатковуваних операціях позивача в межах власної господарської діяльності ТОВ «Енергія і газ Україна» надало виробничі звіти про використання енергоресурсів за квітень, травень 2014 року, звіти форми 1-НКРЕ про використання палива ліцензіатом з виробництва електричної та теплової енергії за квітень, травень 2014 року, акти купівлі-продажу електроенергії ДП «Енергоринок», акти приймання-передачі теплової енергії ПАТ «Одеський нафтопереробний завод».

В акті перевірки зазначено, що розбіжності між контрагентами в задекларованих сумах ПДВ за перевірений період відсутні.

Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів, колегія суддів доходить висновку, що зазначені документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. А відтак, вказані документи підтверджують здійснення господарських операцій між ТОВ «Енергія і газ Україна» та ТОВ «Югспецекологія».

Апеляційний суд критично ставиться до посилань апелянта на окремі недоліки в оформленні видаткових або товарно-транспортних накладних, оскільки вказана обставина не може бути єдиною підставою для висновків про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій, якщо з інших доказів вбачається фактичне здійснення таких господарських операцій.

Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008р. №281/171/578/155, на недотримання якої під час оформлення товарно-транспортних накладних посилається апелянт, визначає певні спеціальні правила здійснення господарської діяльності та ведення бухгалтерського обліку суб'єктами господарювання, які займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України. При цьому, недотримання вимог вказаної Інструкції може стати підставою для притягнення до відповідальності за порушення ведення бухгалтерського обліку, проте жодним чином не може свідчити про безтоварність господарської операції з контрагентами-постачальниками.

Більше того, товарно-транспортна накладна є документом, який підтверджує операції саме з надання послуг перевезення вантажів, а не придбання товару.

Апеляційний суд враховує, що ТОВ «Енергія і газ Україна» є режимним підприємством, офісні та виробничі приміщення якого знаходяться на території ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» відповідно до договорів оренди №10/142 від 25.03.2010р., №11/327 від 01.12.2011р., №13/86 від 20.03.2013р. та № 11/338 від 23.12.2011р. Транспортні засоби ТОВ «Югспецекологія» заїжджали на територію ТОВ «Енергія і газ Україна» через прохідні ПАТ «Одеський нафтопереробний завод», які охороняються та на яких ведеться відеоспостереження. Факт завезення мазуту на територію ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» підтверджується записами в Журналі в'їзду автотранспорту. Після зважування вантажних автомобілів разом із мазутом на автомобільних вагах, мазут розвантажувався працівниками підприємства на протязі світового дня до резервуарів зберігання нафтопродуктів. Після кожної поставки сторонами складалися та підписувалися податкові та видаткові накладні на поставлений товар, а також акти приймання-передачі нафтопродуктів. Саме в актах приймання-передачі нафтопродуктів фіксувалися кількість прийнятого товару та відповідальну особу ТОВ «Енергія і газ Україна», що здійснювала відповідне приймання.

З акту перевірки №1734/15-54-22-05/34737717 від 10.08.2015р. вбачається, що відповідачем враховано податкову інформацію, відображену в листі ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області №1085/15-53-22-05/36344907 від 12.03.2015р. щодо не підтвердження ланцюга постачання між ТОВ «Енергія і газ Україна» та посередником ТОВ «Югспецекологія» від підприємств-продавців ТОВ «Мікатрейд» та ТОВ «Унігруп» за період квітень-травень 2014 року на загальну суму 946 878 грн. Такі висновки здійснено податковим органом з посиланням на акти №1372/26-59-22-05/39055764 від 03.06.2014р. та №1598/26-59-22-09/39055764 від 11.07.2014р. про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ «Унігруп» та ТОВ «Мікатрейд» з питань підтвердження господарських відносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за відповідні періоди, якими встановлено відсутність факту реального здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Югспецекологія» з ТОВ «Мікатрейд» та з ТОВ «Унігруп».

Однак, акт про неможливість проведення зустрічної звірки не може вважатися належним доказом допущення будь-яких порушень, так як зазначений акт свідчить лише про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання. Вказаний акт взагалі не є перевіркою, а викладені в ньому висновки про порушення податкового чи цивільного законодавства платником податків є нічим іншим, як припущеннями податкового органу, які необґрунтовані належними доказами.

В акті перевірки №1734/15-54-22-05/34737717 від 10.08.2015р., також, зазначено про відсутність у ТОВ «Югспецекологія» необхідних умов для ведення господарської діяльності, зокрема, основних фондів, технічного персоналу, виробничих потужностей, складських приміщень, транспортних засобів.

Апеляційний не бере до уваги такі посилання податкового органу, оскільки сама по собі наявність або відсутність у контрагентів окремих документів, транспортних засобів, нерухомості, земельних ділянок, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та не спростовано апелянтом, ТОВ «Югспецекологія» відповідно до видів господарської діяльності за КВЕД могло здійснювати посередницькі послуги у торгівлі паливом у вигляді придбання продукції та подальшого її перепродажу, що не суперечить положенням законодавства та відповідає загальноприйнятій практиці, а також не потребує наявності технічного персоналу, виробничих потужностей, складських приміщень, транспортних засобів тощо.

Ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області не надано доказів порушення ТОВ «Югспецекологія» податкового законодавства при здійсненні господарської діяльності з ТОВ «Енергія і газ Україна» у квітні-травні 2014 року, не відображення валових доходів та податкових зобов'язань з ПДВ по зазначених господарських операціях в податковому обліку підприємства, несплату до бюджету грошових зобов'язань з податку на прибуток чи податку на додану вартість, визнання судом фіктивним договору поставки №197/13 від 27.08.2013р., внесення запису до ЄДР про відсутність ТОВ «Югспецекологія» за юридичною адресою тощо.

При укладені договорів головним для суб'єкта господарювання є предмет договору, цінова політика, строки та спосіб доставки (виконання) предмету договору, розрахунки по договору (угоді), а також реєстрація постачальника як суб'єкта господарювання в органах виконавчої влади та допоміжна інформація про реєстрацію платником податку на додану вартість у органах податкової служби. Тому відповідач не має права наполягати на отримані додаткової інформації позивачем від його контрагента - постачальника товарів (робіт, послуг).

Судова колегія вважає, що позивачем доведено виконання у квітні-травні 2014 року всіх зобов'язань за договором поставки №197/13 від 27.08.2013р., укладеним з ТОВ «Югспецекологія», зокрема, отримано товар, сплачено за нього грошові кошти, про що свідчать належним чином оформлені первинні документи, а також використання придбаного товару їх у межах власної господарської діяльності. Зазначені обставини апелянтом не спростовано.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби мають викладатися в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. При цьому, в матеріалах справи відсутні і відповідачем не надані докази та факти, які свідчили б про те, що зміст договору не відповідає дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеного договору. Зазначений договір спрямований на реальне настання наслідків, обумовлених ним, та відповідає положенням цивільного, господарського і податкового законодавства. З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається наявність як у позивача, так і у суб'єкта господарювання, з яким позивач мав господарські відносини, реальної ділової мети, пов'язаної зі здійсненням зазначених господарських операцій і отриманням прибутку (доходу).

Ані актом перевірки, ані іншими матеріалами справи не встановлено жодного фактичного порушення саме позивачем вимог законодавства, яким регламентується порядок формування податкового кредиту, яке б позбавляло права на його формування по взаємовідносинах з ТОВ «Югспецекологія». Апелянтом не надано суду доказів визнання правочину, укладеного між позивачем та його контрагентом у судовому порядку нікчемним, а також визнання недійними первинних бухгалтерських документів, що підтверджують його виконання.

А відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про незаконність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 16.10.2015р. №0002232205.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст. 200 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 ч.5 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст ухвали виготовлено 03.02.2017р.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Запорожан Д.В.

Шляхтицький О.І.