Постанова № 64511179, 22.12.2010, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-5898/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2010 р.

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої-суддіОСОБА_1

при секретаріГригорєвій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу № 2а-5898/10/2570

за позовом Прилуцької обєднаної державної податкової інспекції в Чернігівській області

проЗакритого акціонерного товариства «Маслозавод «Прилуки»

достягнення сум податку на додану вартість, що використані не за цільовим призначенням, -

В С Т А Н О В И В :

24.11.2010 позивач (далі - ОДПІ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Закритого акціонерного товариства «Маслозавод «Прилуки» (далі ЗАТ «Маслозавод «Прилуки») про стягнення сум податку на додану вартість, що використані не за цільовим призначенням, яка підлягає стягненню до державного бюджету в сумі 22 832,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач є переробним підприємством, який у своїй діяльності керується нормами п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» та Порядком обліку та використання коштів, спрямованих на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2010 № 152. ОДПІ проведено перевірку з питань своєчасності перерахування коштів на не бюджетний рахунок, подання реєстру платіжних доручень на перерахування коштів, спрямованих на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молока та мяса в живій вазі, по поданій ЗАТ «Маслозавод «Прилуки» декларації за вересень 2010 року, за результатами якої складено Акт від 05.11.2010 № 1133/15-00/30713561. Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату відповідачем податку на додану вартість для виплати дотацій, і як наслідок, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2010 № 152 «Про реалізацію п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податку на додану вартість», дана сума є такою, що використана не за цільовим призначенням і підлягає стягненню до державного бюджету.

Представник позивача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання надав заперечення на позовну заяву, в яких позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що відповідно до норм чинного законодавства Акт перевірки не можна визначити як документ, який містить норми загальної або індивідуальної дії, вони не можуть створювати нових правових норм, доповнювати чи змінювати чинне податкове законодавство та не мають обовязкового характеру для субєкта господарювання. А оскільки, позивач на підтвердження позовних вимог посилається на Акт перевірки від 05.11.2010 № 1133/15-00/30713561, який не є актом загальної або індивідуальної дії, то вимоги Прилуцької ОДПІ про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 22 832,00 грн. є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши представника відповідача, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ЗАТ «Маслозавод «Прилуки» (ідентифікаційний код 30713561) зареєстровано, як юридична особа, Прилуцькою районною державною адміністрацією Чернігівської області 29.12.1999, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 118813 (а. с. 6).

Як платник податків ЗАТ «Маслозавод «Прилуки» знаходиться на податковому обліку у Прилуцькій ОДПІ з 20.01.2000 за № 1047, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків (а. с. 8).

ЗАТ «Маслозавод «Прилуки» є переробним підприємством, яке у своїй діяльності керується нормами п. 11.21 ст. 11 Закону України від 03.04.1997 № 168/97 «Про податок на додану вартість» (надалі Закон України № 168/97) та Порядку обліку та використання коштів, спрямованих на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2010 № 152 «Про реалізацію п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість».

В порядку вимог Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» працівниками Прилуцької ОДПІ 05.11.2010 проведена перевірка ЗАТ «Маслозавод «Прилуки» по поданій декларації переробного підприємства за вересень 2010 року з питань своєчасності перерахування коштів на не бюджетний рахунок, подання реєстру платіжних доручень на перерахування коштів, спрямованих на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молока та мяса в живій вазі, за результатами якої складено Акт про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість від 05.11.2010 № 1133/15-00/30713561. (а. с. 14).

Розглядаючи спірні відносини, суд враховує, що згідно п. 11.21 ст. 11 Закону України № 168/97 сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.

Відповідно постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2010 № 152 «Про реалізацію п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» затверджено Порядок нарахування, виплати і використання дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі (далі Порядок № 152), який визначає механізм нарахування, виплати і використання переробними підприємствами всіх форм власності, які мають власні або орендовані переробні потужності, дотацій сільськогосподарським товаровиробникам незалежно від форми власності і господарювання, включаючи ведення особистого селянського господарства (далі - товаровиробники), за поставлені ними починаючи з 31.12.2009 таким підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі.

Відповідно до п. 7 Порядку № 152 перерахування товаровиробникам коштів за поставлені ними молоко і м'ясо в живій вазі здійснюється за платіжними дорученнями з поточного рахунка переробного підприємства, а дотацій - з його не бюджетного рахунка на окремі рахунки товаровиробників (крім тих, що ведуть особисте селянське господарство), які вони повинні відкрити в обслуговуючих банках протягом одного звітного періоду та реквізити яких повинні офіційно повідомити переробним підприємствам.

Відповідно до п. 5 Порядку № 152 переробні підприємства за результатами діяльності за кожний звітний (податковий) період ведуть окремий податковий і бухгалтерський облік операцій з поставки готової продукції. За результатами зазначеного обліку переробні підприємства визначають відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, які виникають у зв'язку з переробкою та поставкою готової продукції, і складають декларацію з податку на додану вартість (переробного підприємства), яка разом з декларацією щодо іншої діяльності подається до органу державної податкової служби за місцем реєстрації переробного підприємства як платника податку на додану вартість у порядку і в строки, встановлені зазначеним Законом, з урахуванням вимог нормативно-правових актів ДПА. Визначена до сплати за декларацією з податку на додану вартість (переробного підприємства) сума податку на додану вартість зараховується переробним підприємством на не бюджетний рахунок у строки, встановлені для сплати податку на додану вартість. Переробне підприємство не пізніше останнього календарного дня місяця, що настає за звітним (податковим) періодом, подає за кожний звітний (податковий) період для підтвердження сплати сум податку на додану вартість реєстр платіжних доручень на фактично зараховані на не бюджетний рахунок кошти і виписку територіального органу Державного казначейства з такого рахунка. Сума податку на додану вартість, щодо якої переробне підприємство не подало органу державної податкової служби підтвердження щодо зарахування її на не бюджетний рахунок, вважається такою, що використовується не за призначенням і підлягає стягненню до державного бюджету. (п. 4 Порядку № 152).

Згідно абзацу «а» пп.. 4.1.4. п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» - податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Підпункт 5.3.1. п. 5.3 ст. 5 вищевказаного Закону передбачає, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп.. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.

При цьому пп. 5.14 наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» від 30.05.1997 № 166 передбачено порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість переробного підприємства, в рядку 20 такої декларації вказується сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню в особовому рахунку платника та спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам.

Отже, переробні підприємства зобов'язані самостійно перерахувати на не бюджетний рахунок суму податку на додану вартість (ПДВ), зазначену в окремій декларації протягом десяти днів, наступних за 20 календарним днем, що настає за звітним податковим періодом.

Перевіркою встановлено, що в декларації з ПДВ ЗАТ «Маслозавод «Прилуки» за вересень 2010 року задекларовано рядок 20 «Сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню в особовому рахунку платника та спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам» в сумі 110 832,00 грн.

За даними Прилуцького управління Державного казначейства України ЗАТ «Маслозавод «Прилуки» у вересні 2010 року перераховано на не бюджетний рахунок 88 000,00 грн.

Таким чином, станом на 01.11.2010 сума податку на додану вартість, яку просить стягнути позивач становить 22 832,00 грн.

Проте, суд звертає увагу на положення п. 10 «Про затвердження Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби», відповідно до яких факти порушень податкового та іншого законодавства посадова особа органу державної податкової служби оформляє актом перевірки, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів та вказуються конкретні їх пункти і статті. Такий акт підписується посадовими особами контролюючого органу та підприємства.

Згідно п. 11 вищевказаної інструкції податкове повідомлення-рішення або рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за розглядом матеріалів перевірки приймає керівник органу державної податкової служби або його заступник за формою та згідно з вимогами, установленими Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 № 253, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за N 567/5758 (із змінами та доповненнями), протягом десяти робочих днів від дня реєстрації Акта перевірки або вручення його поштою платнику податків (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків щодо Акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

В свою чергу рішення субєкта владних повноважень (податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій або податкова вимога), прийняте на підставі Акта перевірки Прилуцької ОДПІ від 05.11.2010 № 1133/15-00/30713561 в матеріалах справи відсутнє, про що в судовому засіданні наголосив представник відповідача.

Враховуючи положення законодавства, під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів - офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

До таких актів можна віднести зокрема акти Державної податкової адміністрації України. Право видання таких актів передбачено п. 2 ст. 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» відповідно до якого до функцій Державної податкової адміністрації України віднесено видання у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій, які підлягають обов'язковому опублікуванню.

До функцій державних податкових інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій, встановлених ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» видання нормативно-правових актів не відноситься. Зокрема, до функцій таких інспекцій відносяться:

здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

забезпечення застосування та своєчасного стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами;

проведення перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України.

За результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових, позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Державною податковою адміністрацією України.

Відповідно до п.1.3 Порядку за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного чи іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства. В акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства.

Виходячи з положень правознавства такі Акти перевірки не можна визначити як документи, які містять норми права загальної або індивідуальної дії. Вони не можуть створювати нових правових норм, доповнювати чи змінювати чинне податкове законодавство та не мають обов'язкового характеру для суб'єкта господарювання.

Отже наведене свідчить про те, що на підставі Акту перевірки не можливо стягувати суми податку на додану вартість, що використані не за цільовим призначенням.

Субєкт владних повноважень при вчиненні владних управлінських функцій зобовязаний керуватись законом. Тобто порядок звернення до суду за стягненням сум податку на додану вартість, що використані не за цільовим призначенням, яка підлягає стягненню до державного бюджету, повинен бути визначений нормативно-правовим актом шляхом винесення нормативного акту індивідуальної дії.

Додаткові письмові пояснення позивача щодо неможливості застосовувати до спірних правовідносин Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень-рішень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затверджений наказом ДПА України від 21.06.2001 № 253 не спростовують вищезазначене.

В силу ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення в адміністративних справах, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Враховуючи встановлені обставини суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення сум податку на додану вартість, що використані не за цільовим призначенням, яка підлягає стягненню до державного бюджету в сумі 22 832,00 грн. є незаконними та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позову відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О.Житняк