Постанова № 64511153, 22.12.2010, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-5812/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2010 р.м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Падій В.В.,

при секретарі Сапоненко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Фонду загальнообовязкового державного страхування України на випадок безробіття робочий орган виконавчої дирекції Фонду - Чернігівський міський центр зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, -

В С Т А Н О В И В :

Фонд загальнообовязкового державного страхування України на випадок безробіття робочий орган виконавчої дирекції Фонду - Чернігівський міський центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 3017,86 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач в період з 22.04.2010 року по 23.09.2010 року перебувала на обліку в Чернігівському міському центрі зайнятості та отримувала допомогу по безробіттю. За результатами розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, встановлено, що на момент надання статусу безробітного та під час перебування на обліку відповідач була зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності, про що не повідомила центр зайнятості. Таким чином, відповідач не мала права бути визнаною безробітною та отримувати допомогу по безробіттю.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, в їх задоволенні просила відмовити в повному обсязі та пояснила, що вона дійсно була зареєстрована в якості фізичної особи підприємця, однак в липні 2007 року подала до податкової інспекції заяву про припинення підприємницької діяльності, та, оскільки були перевірки з податкової інспекції, а також всіх інших фондів, вважала, що її діяльність як підприємця автоматично припинено. Крім того зазначила, що жодних прибутків від підприємницької діяльності вона не отримувала.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст. 2 Закону України від 01.03.1991 року № 803-XII Про зайнятість населення (далі Закон № 803-XII) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Пунктом 1 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. № 219 (далі Порядок) до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні можуть звертатися всі незайняті громадяни, які бажають працювати, а також зайняті громадяни, які бажають змінити професію або місце роботи, влаштуватися на роботу за сумісництвом чи у вільний від навчання час.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала на обліку як безробітна в Чернігівському міському центрі зайнятості з 22.04.2010 року по 23.09.2010 року та отримувала допомогу по безробіттю.

Підпунктом б пункту 3 статті 1 Закону № 803-XII встановлено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві.

Відповідно до п. 7.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 р. за № 915/5136, одноразова виплата допомоги по безробіттю здійснюється через установи банків у встановленому порядку за умови подання безробітним до центру зайнятості протягом 10 календарних днів після прийняття рішення про одноразову виплату допомоги по безробіттю засвідченої в установленому порядку копії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, а у разі створення юридичної особи - копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та копії установчих документів протягом 30 календарних днів з дня їх подання. Розрахунок суми допомоги по безробіттю для виплати її одноразово безробітному здійснюється з дня державної реєстрації його як фізичної особи - підприємця або з дня державної реєстрації юридичної особи, засновником якої є цей безробітний.

Відповідно п. п. 8 п. 1 ст. 31 Закону України від 02.03.2000 року № 1533-III Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі Закон № 1533-III) виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним (акт № 110 від 23.09.2010 року), встановлено, що на момент надання статусу безробітного ОСОБА_1 та під час її перебування на обліку, остання була зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності, а саме з 16.11.2005 року, що фактично не заперечується відповідачем.

Таким чином, відповідач була зареєстрованою фізичною особою-підприємцем на час подання заяви про встановлення статусу безробітної і з реєстрації знята не була та вказаної інформації до Чернігівського міського центру зайнятості не надавала.

Згідно ч.3 ст. 36 Закону № 1533-III сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно довідки Чернігівського міського центру зайнятості про виконані платежі ОСОБА_1 за період перебування на обліку (з 29.04.2010 року по 23.09.2010 року) було виплачено матеріальне забезпечення в розмірі 3017,86 грн.(а.с. 7).

Відповідно до ст. 39 Закону № 1533-III спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідачем не надано жодних доказів щодо сплати заборгованості до Чернігівського міського центру зайнятості як і доказів, що спростовують викладені в позовній заяві обставини.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Фонду загальнообовязкового державного страхування України на випадок безробіття робочий орган виконавчої дирекції Фонду - Чернігівський міський центр зайнятості до ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки є законними та обґрунтованими.

Оскільки, спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведення судових експертиз, судові витрати(судовий збір) згідно ч.4 ст.94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Фонду загальнообовязкового державного страхування України на випадок безробіття робочий орган виконавчої дирекції Фонду - Чернігівський міський центр зайнятості до ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Стягнути на користь Фонду загальнообовязкового державного страхування України на випадок безробіття робочий орган виконавчої дирекції Фонду - Чернігівський міський центр зайнятості з ОСОБА_1 незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 3017 (три тисячі сімнадцять) грн. 86 коп. на р\р 37171300901002 в УДК в Чернігівській області, МФО 853592, код 21395273.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

< Поле для вводу тексту >

Суддя Падій В.В.