Постанова № 6450822, 20.10.2009, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

20 жовтня 2009 р. № 8/231-08(12/39-07) Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. –головуючого

Волковицької Н.О.

Костенко Т.Ф.

за участю представників сторін:

позивачаГапченко В.А. дов. від 17.09.2009 року відповідачівне з'явились, про час і місце слухання справи повідомлені належним чином розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Дніпропетровськ" на рішеннявід 30.06.2009 року господарського суду Дніпропетровської області у справі№ 8/231-08 (12/39-07) господарського суду Дніпропетровської області за позовомАкціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Дніпропетровськ" доДочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Шполянський елеватор" доПриватного підприємства "Бест" про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення 10000,00 грн. ВСТАНОВИВ: Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м.Дніпропетровськ" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Шполянський елеватор" та Приватного підприємства "Бест" про спонукання останніх солідарно відновити в натурі заставлений соняшник в кількості 10484,437 тон, видати подвійне складське свідоцтво на зерно та стягнення штрафу у розмірі 10000,00 грн. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2007 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.03.2008 року, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.09.2008 року вказані судові акти скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Під час нового розгляду справи господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 30.06.2009 року у задоволенні позову відмовив.

Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м.Дніпропетровськ" звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скарогою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2009 року і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Скаржник посилається на те, що судом першої інстанції не було розглянуто повно та всебічно всі обставини справи в їх сукупності, що мають значення для справи, не досліджені надані сторонами докази, висновки суду не відповідають обставинам справи, а також було порушено норми матеріального та процесуального права.

На думку заявника посилання суду на те, що відповідно до статті 37 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" та глави 66 параграфу 2 "Зберігання" Цивільного кодексу України заставне зерно оформляється тільки простим або подвійним складським свідоцтвом, а не складською квитанцією, не відповідають вимогам Цивільного кодексу України та Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні".

Відповідно до статті 961 Цивільного кодексу України та статей 37, 43 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" передбачено, що зерновий склад на підтвердження прийняття зерна видає один із таких документів: подвійне складське свідоцтво; просте складське свідоцтво; складську квитанцію.

Також, на думку заявника, судом першої інстанції в порушення статті 42 Господарського процесуального кодексу України в основу рішення покладено висновок криміналістичної судово –технічної експертизи документів №993 та висновок судово –почеркознавчої експертизи №994, які для господарського суду не є обов'язковими і повинні оцінюватися господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Крім того, скаржник вважає, що судом, в порушення статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визнано як належні докази посилання елеватора, що в журналі реєстрації складських квитанцій на зерно Шполянського елеватора за 2005 рік складська квитанція №573 від 30.11.2005 року на бланку серії АЖ №048952 на приймання на збереження від ПП "Бест" 10484,437 тон насіння соняшника не зареєстрована, оскільки елеватором був наданий не сам журнал, а лише копія витягу з журналу реєстрації складських квитанцій, що не може бути належним доказом у розумінні статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

На думку заявника необґрунтованими є посилання суду на те, що Промінвестбанком не надано належних доказів на підтвердження виконання спірних договорів, тобто фактичного надходження від ПП "Бест" та зберігання Шполянським елеватором насіння соняшника в кількості 10484,437 тон, оскільки банком було підтверджено оригіналами документів, які були надані ПП "Бест" і які були підставою для видачі кредиту та укладання договору застави, договір №317 про приймання, збереження, сушку, очистку та відпуск сільськогосподарської продукції від 30.09.2005 року, складська квитанція №573 від 30.11.2005 року на бланку серії АЖ №048952, договір про внесення змін №1 від 30.11.2005 року, а не від 31.11.2005 року, як зазначив, господарський суд.

Також в матеріалах справи маються акти перевірки наявності, стану та вартості майна, якими перевірялась наявність заставленого соняшника, що знаходиться на Шполянському елеваторі. Копії вказаних актів надавались Дніпропетровському апеляційному господарському суду 12.03.2008 року за №09-12/655.

Заслухавши суддю –доповідача та присутнього в судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів переглядає за касаційною скаргою (поданням) та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи предметом спору є спонукання відповідачів солідарно відновити в натурі на користь позивача заставлений соняшник в кількості 10484,437 тон, видати подвійне складське свідоцтво на зерно та стягнути з Приватного підприємства "Бест" штраф у розмірі 10000,00 грн.

Судом встановлено, що 30.09.2005 року між Приватним підприємством "Бест", як замовником, та Дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Шполянський елеватор", як виконавцем, укладено договір № 317 про приймання, збереження, сушку, очистку та відпуск сільськогосподарської продукції.

30.11.2005 року між Акціонерним комерційним промислово - інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі філії "Красногвардійське відділення Промінвестбанку" та Приватним підприємством "Бест" було укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 30-1101/02-01 та в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між останніми було укладено договір застави № 30-1102/03-01 від 30.11.2005 року, згідно умовам якого у заставу позивачеві підприємство передало 10484,437 тон соняшника.

31.11.2005 року між Приватним підприємством "Бест" (замовник), Дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Шполянський елеватор" (виконавець) за участю Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії "Красногвардійське відділення Промінвестбанку в м. Дніпропетровськ" (банк) укладено договір про внесення змін № 1 до договору № 317 про приймання, збереження, сушку, очистку та відпуск сільськогосподарської продукції від 30.09.2005 року щодо строку зберігання соняшнику –до повного виконання замовником зобов'язань, забезпечених договором застави, заборонена можливість відпуску соняшнику без письмового дозволу банку, а також передбачена відповідальність виконавця перед банком за відвантаження насіння соняшнику без письмового дозволу банку у вигляді штрафу у розмірі 10000,00 грн., відшкодування в натурі кількість відвантаженого без дозволу банку насіння соняшнику чи його вартість за ринковими цінами, що діють на момент такого відшкодування.

Зі сторони ДП ДАК "Хліб України" "Шполянський елеватор" договір № 317 від 30.09.2005 року та договір про внесення змін № 1 від 30.11.2005 року до договору № 317 про приймання, збереження, сушку, очистку та відпуск сільськогосподарської продукції від 30.09.2005 року укладено директором Сабадаш М.А., підпис якого на договорі посвідчено печаткою підприємства.

Відповідно до наявної в матеріалах справи складської квитанції на зерно № 573 від 30.11.2005 року, серія бланку АЖ № 048952, Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Шполянський елеватор" прийняло на зерновий склад на зберігання від Приватного підприємства "Бест" на підставі договору від 30.09.2005 року насіння соняшнику, урожаю 2004 року, заліковою вагою 10484,437 тон, вологість - 8%, сміттєва домішка - 1,8%.

Вказана складська квитанція на зерно № 573 від 30.11.2005 року на бланку АЖ № 048952, як зазначено в ній, підписана від імені Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Шполянський елеватор" керівником – Сабадаш М.А., головним бухгалтером - Чорногал Г.В.

Заперечуючи проти позову, відповідач-1 послався на ті обставини, що відповідач-1 не укладав з відповідачем-2 договір № 317 від 30.09.2005 року та не брав ніяких зобов’язань по наданню відповідачу-2 послуг по зберіганню насіння соняшнику, не видавав відповідачу-2 складську квитанцію на зерно № 573 від 30.11.2005 року на бланку АЖ № 048952, не мав в документообігу складської квитанції на бланку АЖ № 048952, не укладав договору про внесення змін № 1 до договору № 317 від 30.09.2005 року та не брав в зв'язку з цим на себе зобов'язань.

На підставі клопотання відповідача-1 з метою з’ясування обставин укладення відповідачем-1 договору № 317 від 30.09.2005 року, договору від 30.11.2005 року про внесення змін № 1 до договору № 317 від 30.09.2005 року, видачі відповідачем-1 складської квитанції на зерно № 573 від 30.11.2005 року на бланку АЖ № 048952 у справі було призначено судові почеркознавчу та технічну експертизи.

Згідно висновку судово - почеркознавчої експертизи № 994 від 28.04.2009 року (а.с.109-112, т.3), підписи від імені: Сабадаша М.А. в договорі № 317 про приймання, збереження, сушку, очистку та відпуск сільськогосподарської продукції від 30.09.2005 року, в графі: "Виконавець" в рядку "М.А. Сабадаш”; та в договорі від 30.11.2005 року про внесення змін № 1 до договору № 317 про приймання, збереження, сушку, очистку та відпуск сільськогосподарської продукції від 30.09.2005 року, в графі: "Виконавець" в рядку "М.А. Сабадаш” - виконані не Сабадашем М.А., а іншою особою.

Підпис від імені Чорногал Г.В. у складській квитанції на зерно № 573 від 30.11.2005 року, в рядку "(підпис)Чорногал Г.В.", - виконаний не Чорногал Ганною Володимирівною, а іншою особою.

Відповідно до висновку судово - технічної експертизи документів № 993 від 30.05.2009 року (а.с.103-107, т.3), у наданих для дослідження договорі про внесення змін № 1 від 30.11.2005 року до договору № 317 про приймання, збереження, сушку, очистку та відпуск сільськогосподарської продукції від 30.09.2005 року, складській квитанції на зерно № 573 від 30.11.2005 року відтиски круглої печатки нанесені не кліше круглої печатки Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Шполянський елеватор", код 00952628, вільні та експериментальні зразки відтисків якого надані для порівняльного дослідження.

З метою з'ясування обставин отримання відповідачем-1 від Державного підприємства "Держреєстри України" бланку суворої звітності - складської квитанції на зерно АЖ № 048952, господарським судом була витребувана відповідна інформація від Державного підприємства "Держреєстри України".

Згідно листу Державного підприємства "Держреєстри України" від 15.12.2008 року вих. № 271, бланк складської квитанції на зерно АЖ № 048952 Дочірньому підприємству Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Шполянський елеватор" не передавався, вказана складська квитанція на зерно АЖ № 048952 була отримана 18.11.2004 року ЗАТ "Стівідорна компанія "Авліта".

Крім того, в журналі реєстрації договорів Шполянського елеватора за 2005 рік договір № 317 від 30.09.2005 року з ПП "Бест" та договір від 30.11.2005 року про внесення змін № 1 до договору № 317 про приймання, збереження, сушку, очистку та відпуск сільгосппродукції від 30.09.2005 року на збереження соняшника не зареєстровані.

Також, судом встановлено, що в журналі реєстрації складських квитанцій на зерно Шполянського елеватора за 2005 рік і складська квитанція № 573 від 30.11.2005 року на бланку серії АЖ № 048952 на приймання на збереження від ПП "Бест" 10484,437 тон насіння соняшника не зареєстрована.

Таким чином, керуючись частиною 2 статті 207 Цивільного кодексу України суд дійшов висновку, що спірні договори є неукладеними, а складська квитанція на зерно №573 від 30.11.2005 року не може бути належним доказом передачі на зберігання 10484,437 тони насіння соняшнику.

Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких встановлених обставин, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Твердження заявника про порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не входить до компетенції касаційної інстанції.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2009 року у справі № 8/231-08 (12/39-07) господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Касаційну скаргу Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Дніпропетровськ" залишити без задоволення.

Головуючий суддя                                        Т. Дроботова

С у д д і          Н. Волковицька

Т. Костенко