Рішення № 64508008, 20.12.2016, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/4881/16-ц

провадження № 2/361/2791/16

20.12.2016

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

20 грудня 2016 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого-судді ОСОБА_1,за участю секретаря ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Фідобанк до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

У серпні 2016 року Публічне акціонерне товариство Фідобанк (далі ПАТФідобанк, або Банк) звернулося до суду з позовом, у якому, враховуючи уточнення позовних вимог, просило стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на його користь заборгованість за кредитним договором №571 від 18 липня 2007 року в розмірі 93259,22 доларів США (а.с. 102-105).

В обґрунтування позову зазначало, що 18 липня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством СЕБ Банк (далі ВАТСЕБ Банк, а також Банк), правонаступником прав та обовязків якого є позивач ПАТФідобанк, і ОСОБА_3 (далі Позичальник) укладено кредитний договір №571, за умовами якого Банк надав відповідачу кредит в іноземній валюті в розмірі 98000,00 доларів США, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 18% річних, строком повернення до 16 липня 2027 року.

Банк свої зобовязання за вказаним вище кредитним договором виконав повністю, надав відповідачу ОСОБА_3 кредит у визначеній договором сумі.

У порушення умов договору Позичальник своїх зобовязань за цим договором належним чином не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість.

Станом на 18 липня 2016 року заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором складає 93259,22 доларів США, з яких: 83059,16 доларів США заборгованість за кредитом, 10200,06 доларів США заборгованість по процентам.

Також 18 липня 2007 року ВАТСЕБ Банк і ОСОБА_4 (далі Поручитель) уклали договір поруки, відповідно до умов якого остання зобовязалася відповідати перед Банком за належне виконання ОСОБА_5 своїх зобовязань за кредитним договором. Поручитель і Позичальник відповідають перед Банком як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед Банком у тому ж обсязі, що і Позичальник.

Виходячи з наведеного, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України ПАТФідобанк набуло права стягнення заборгованості за кредитним договором достроково.

Представник позивача ОСОБА_6 у судовому засіданні позов підтримала та просила суд позовні вимоги Банку задовольнити повністю.

Відповідач ОСОБА_3, повторно у судове засідання не зявився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином за останнім відомим місцем його проживання згідно із вимогами ч. 9 ст. 74 ЦПК України через оголошення у пресі, про причини неявки суд він не повідомив, заява про розгляд справи за його відсутності до суду не надходила.

Відповідач ОСОБА_4 повторно у судове засідання теж не зявилася, про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином за зареєстрованим місцем її проживання, про причини неявки суд вона не повідомила, заява про розгляд справи за її відсутності до суду не надходила.

Згідно із ч. 4 ст. 169, ч. ч. 1, 2 ст. 224 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання усіх відповідачів, які належним чином повідомлені і від яких не надійшло заяв про розгляд справи за їхньої відсутності, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Провівши заочний розгляд справи, заслухавши пояснення сторони позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

18 липня 2007 року між ВАТСЕБ Банк, правонаступником якого є ПАТФідобанк, і ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №571.

За умовами п. 2 розділу №1 кредитного договору для придбання нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 Банк надає Позичальнику кредит в іноземній валюті у розмірі 98000,00 доларів США, строком остаточного повернення до 16 липня 2027 року, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 18% річних.

Відповідно до п. 2.1 розділу № 2 кредитного договору Позичальник зобовязувався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом.

Суд встановив, що Банк свої зобовязання за вказаним кредитним договором виконав повністю, надав ОСОБА_3 на придбання квартири кредит у визначеному договором розмірі 98000,00 доларів США. Проте, відповідач своїх зобовязань за цим договором належним чином не виконує, заборгованість за кредитом не погашає, проценти за його користування не сплачує.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 18 липня 2016 року внаслідок неналежного виконання ОСОБА_3 своїх зобовязань за укладеним 18 липня 2007 року кредитним договором він має перед ПАТФідобанк заборгованість за договором на загальну суму 93259,22 доларів США, з яких: 83059,16 доларів США заборгованість за кредитом, 10200,06 доларів США заборгованість по процентам.

Крім вказаного вище кредитного договору, 18 липня 2007 року між ПАТФідобанк і відповідачем ОСОБА_4 було укладено договір поруки №571.

За умовами п. п. 1.1, 1.2 договору поруки Поручитель зобовязалася відповідати за повне та своєчасне виконання Позичальником його зобовязань за зазначеним кредитним договором у повному обсязі таких зобовязань. Поручитель і Позичальник відповідають перед Банком як солідарні боржники.

19 липня і 02 серпня 2016 року позивач ПАТ Фідобанк направляло відповідачу ОСОБА_4 як поручителю вимоги про дострокове погашення всієї суми заборгованості за кредитним договором.

У ст. 526 ЦК України визначено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За змістом ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

У ч. 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно із ч. 1 ст. 192, ч. 1 ст. 524, ч. 1 ст. 533 ЦК України законним платіжним засобом на всій території України є грошова одиниця України гривня. Грошове зобовязання має бути виражене та виконане у грошовій одиниці України гривні.

У ч. 2 ст. 524, ч. 2 ст. 533 ЦК України передбачено, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобовязання в іноземній валюті. Якщо у зобовязанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

За змістом ч. 2 ст. 192, ч. 3 ст. 533 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобовязаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 12 постанови №5 від 30 березня 2012 року Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин розяснив, що у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 533 ЦК України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

У ст. 599 ЦК України визначено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин.

Враховуючи викладене, вимоги ПАТФідобанк до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про солідарне стягнення з них заборгованості за кредитом і процентами в іноземній валюті (доларах США) ґрунтуються на умовах договору та вимогах закону.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи, що своїх зобовязань за кредитним договором №571 від 18 липня 2007 року ОСОБА_3 у встановлені договором строки не виконує, а також те, що ОСОБА_4 несе солідарну відповідальність за виконання умов цього договору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТФідобанк ґрунтуються на вимогах закону, тому на його користь з відповідачів солідарно підлягає стягненню заборгованість за цим договором у розмірі 93259,22 доларів США у межах заявлених вимог та наданих позивачем доказів.

Також згідно із вимогами ч. 1 ст. 88 ЦПК України із відповідачів у рівних частинах на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 34702 грн. 47 коп.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 88, 169, 209, 212 215, 224, 226 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства Фідобанк заборгованість за кредитним договором №571 від 18 липня 2007 року в розмірі 93259 (девяносто три тисячі двісті пятдесят девять) доларів США 22 центи, з яких: 83059,16 доларів США заборгованість за кредитом, 10200,06 доларів США заборгованість по процентам.

Стягнути із ОСОБА_4 і ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Фідобанк судовий збір у розмірі по 17351 (сімнадцять тисяч триста пятдесят одна) грн. 24 коп. із кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивачем апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Дутчак І. М.