Ухвала суду № 64507443, 31.01.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

31 січня 2017 року м. Київ К/800/2572/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Мороз В.Ф., перевіривши касаційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною і скасування вимоги,

встановив:

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на зазначені рішення.

Відповідно до частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.

В поданій касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку касаційного оскарження, але не надано належних доказів причин пропущення строку.

Таким чином, касаційна скарга подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, підлягає залишенню без руху.

Крім того, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки скаржником не додано документ про сплату судового збору.

Скаржником подано клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з відсутністю коштів.

Як встановлено ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою звільнити від сплати судового збору.

Оскільки наведені скаржником у клопотанні обставини не свідчать про наявність підстав для звільнення, відстрочки або розстрочки сплати судового збору, передбачених ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України та ст. 8 Закону України "Про судовий збір", в задоволені клопотання слід відмовити.

За таких обставин касаційну скаргу слід залишити без руху, та надати заявнику строк для усунення недоліків касаційної скарги.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною і скасування вимоги залишити без руху та встановити, що вказані в ухвалі недоліки можуть бути усунуті протягом 30 днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.Ф. Мороз