Постанова № 64506788, 02.02.2017, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2017 року Справа № 803/1966/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Головатій І.В.,

за участю прокурора Климюк Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державна служба України з безпеки на транспорті, про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Володимир-Волинської місцевої прокуратури звернувся з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1, відповідач), третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державна служба України з безпеки на транспорті, в якому просить стягнути з відповідача плату за проїзд автомобільними дорогами великовагового транспортного засобу в розмірі 19042,03 грн., що еквівалентно 690,93 євро.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Управлінням Укртрансбезпеки у Одеській області за наслідками габаритно-вагового контролю автопроїзду виявлено та зафіксовано в акті перевірки від 30.06.2016 №0000373 факт перевезення автомобілем марки Volvo, державний номерний знак НОМЕР_1, причіп Trailor, що належить ФОП ОСОБА_1, вантажу із перевищенням вагових обмежень без відповідного дозволу, який дає право на рух автодорогами України, чим порушено вимоги статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». У звязку з наведеним, відповідачу нараховано плату за проїзд великоваговим транспортним засобом автомобільними дорогами у сумі 19042,03 грн., еквівалентну 690,93 євро, яку ФОП ОСОБА_1 в добровільному порядку не сплатив, з огляду на що прокурор просить стягнути з відповідача вказані кошти в примусовому порядку.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позовній заяві, та просила їх задовольнити.

Відповідач заперечень на позов не надіслав, в судове засідання не прибув, хоча повістка була надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою місця проживання (а.с.49-51) та не вручена з незалежних від суду причин, а тому відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) слід вважати, що така повістка вручена належним чином.

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державна служба України з безпеки на транспорті свого представника не направила, подала клопотання про розгляд справи без участі їхнього представника.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 20.06.2003 року ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.01.2017 за №1001945992 (а.с.31-32).

30.06.2016 року на підставі наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 24.06.2016 №336, направлення від 28.06.2016 №026116, відповідно до графіку проведення рейдових перевірок у період з 27.06.2016 року по 03.07.2016 року державними інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Одеській області проводилась щотижнева рейдова перевірка дотримання законодавства під час надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом (а.с.16-19).

Під час перевірки 30.06.2016 року було встановлено, що перевізник ФОП ОСОБА_1 із залученням водія ОСОБА_2, здійснював перевезення вантажу (кури) за маршрутом Волинська область, с.Федорівка м.Одеса для ТзОВ «Добробут-СВ», проїхав відстань 853 км, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 29.06.2016 №РУ00030601 (а.с.10 зворот).

Перевіряючими проведено документальний габаритно-ваговий контроль автомобіля марки Volvo, державний номерний знак НОМЕР_1, причіп Trailor, що належить підприємцю, та встановлено надання послуг перевезення вантажу із перевищенням осьових навантажень (нормативно допустиме 11,0/16,0/16,0, фактичне 6,08/17,7/14,56) без оформлення дозволу, який дає право на рух автодорогами України.

За результатами контролю складено довідку від 30.06.2016 року та акт від 30.06.2016 №0000373 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, на підставі якого проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд в сумі 690,93 євро, що в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку складає 19042,03 грн. (а.с.7-8).

Водночас, 30.06.2016 року складено акт №073961 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким зафіксовано порушення вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутній дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними органами, у разі перевезення вантажів з перевищенням вагових обмежень (а.с.6).

Копію довідки від 30.06.2016 року та розрахунок плати від 30.06.2016 року було вручено водію ОСОБА_2, що підтверджується його підписами на вказаних документах. Визначена контролюючим органом плата за проїзд автомобільними дорогами великовагового транспортного засобу у сумі 19042,03 грн. відповідачем у добровільному порядку не сплачена.

08.08.2016 року управлінням Укртрансбезпеки у Волинській області за результатами проведеної перевірки винесено припис щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт, яким запропоновано вжити заходів до усунення виявлених порушень негайно з моменту отримання припису, але не пізніше 18.08.2016 року (а.с.13).

Крім того, начальником управління Укртрансбезпеки у Волинській області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 08.08.2016 №015740, якою до ФОП ОСОБА_1 за допущене порушення щодо оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39, 40 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачено абзацом 3 частини першої статті 60 вказаного Закону, постановлено стягнути штраф у сумі 1700 грн. (а.с.12).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-XII (далі - Закон №3353-XII), Законом України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 №2862-IV (далі - Закон №2862-IV), Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III (далі - Закон №2344-III), Єдиними правилами ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198 (далі - Постанова №198), Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (далі - Правила №30), Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - Правила №1306), Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).

Частиною другою статті 29 Закону України №3353-XII передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, за плату, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 6 Закону України №2862-IV центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Згідно з пунктом 3 Порядку №1567 органом державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» від 26.06.2015 №592 правонаступником майна, прав та обовязків територіальних органів Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті, що ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, є Державна служба з безпеки на транспорті.

Відповідно до пункту 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Так, підпунктом 27 пункту 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103, визначено завдання служби Укртрансбезпека, зокрема, здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (пункт 4 Порядку №1567).

При цьому, за приписами пункту 13 Порядку №1567 графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується наказом Укртрансінспекції або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Згідно із пунктом 14 зазначеного Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших обєктах, що використовуються субєктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави вважати, що Управлінню Укртрансбезпеки в Одеській області надано право здійснювати державний контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства щодо габаритно-вагових стандартів транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Відповідно до вимог статті 33 Закону №2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За приписами частини четвертої статті 48 Закону №2344-III у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обовязковим документом (окрім зазначених у частині 2 даної статті) є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Водночас, пунктом 16 Постанови №198 визначено, що перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх обєктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Згідно з вимогами пункту 3 Правил №30 транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Як встановлено пунктом 22.5 Правил №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

При цьому, відповідно до вимог пункту 4 Правил №30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». Дозвіл оформлюється підрозділами Державтоінспекції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозвязку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Із наведеного випливає, що дозвіл та плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу є обовязковими, які надають право на рух великовагового транспортного засобу.

Як свідчить акт від 30.06.2016 №0000373 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів (а.с.7), автомобіль марки Volvo, державний номерний знак НОМЕР_1, причіп Trailor, що належить ФОП ОСОБА_1, при наданні послуг перевезення вантажу (курей), що підтверджується накладними від 29.06.2016 №34706, №У00030601 (а.с.9-10), мав перевищення осьових навантажень (нормативно допустиме 11,0/16,0/16,0, фактичне 6,08/17,7/14,56). Перевезення товару відбувалося без оформлення відповідного дозволу, який дає право на рух автодорогами України, а тому порушив вимоги статті 48 Закону №2344-ІІІ (акт від 30.06.2016 №073961 на а.с.6).

Відтак, під час здійснення органом Укртрансбезпеки габаритно-вагового контролю транспортного засобу відповідача було встановлено перевищення нормативно допустимого осьового навантаження транспортного засобу, рух якого не дозволяється без отримання спеціального дозволу.

Крім того, згідно з пунктом 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 №363, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

При цьому Додатком 7 до зазначених Правил затверджена форма товарно-транспортної накладної, в якій обовязковою для заповнення графою визначено автомобільного перевізника.

Відповідно до товарно-транспортної накладної від 29.06.2016 №РУ00030601, якою було оформлено перевезення вантажу та яка була отримана працівниками управління Укртрансбезпеки у Одеській області під час перевірки, в графі автомобільний перевізник зазначено ФОП ОСОБА_1, водій ОСОБА_2, який здійснював перевезення вантажу (кури) за маршрутом Волинська область, с.Федорівка м.Одеса для ТзОВ «Добробут-СВ», проїхав відстань 853 км.

Таким чином, відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів несе перевізник, зокрема, ФОП ОСОБА_1, щодо якого начальником управління Укртрансбезпеки у Волинській області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 08.08.2016 №015740 за порушення щодо оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39, 40 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с.12).

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, визначений Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (далі - Порядок №879).

Згідно з вимогами підпункту 4 пункту 2 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

За приписами пункту 28 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Відповідно до вимог пункту 29 Порядку №879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

При цьому згідно з пунктом 31-1 Порядку №879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків у пятикратному розмірі.

Перевізник зобовязаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансінспекції.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі довідки від 30.06.2016 року та акта від 30.06.2016 №0000373 проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування (а.с.8).

Станом на дату розгляду справи докази оскарження ФОП ОСОБА_1 розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в адміністративному чи в судовому порядку суду не подані, отже останній є чинним.

Згідно з вимогами абзацу 2 пункту 27 Порядку №879 плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку. Таким чином, сума 690,93 євро станом на 30.06.2016 за офіційним курсом гривні до іноземної валюти складає 19042,03 грн.

Однак, станом на день розгляду справи відповідачем не надані суду докази перерахування вказаної плати за проїзд автомобільними дорогами великовагового транспортного засобу.

Відповідно до пункту 26 Порядку №879, кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Таким чином, оскільки визначена управлінням Укртрансбезпеки у Одеській області плата за проїзд не оскаржена та не сплачена перевізником-власником транспортного засобу у встановлені чинним законодавством строки, тому вказана плата підлягає стягненню з відповідача в примусовому порядку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про підставність та обґрунтованість позовних вимог про стягнення з ФОП ОСОБА_1 19042,03 грн., з огляду на що адміністративний позов слід задовольнити повністю.

Керуючись статтями 11, 17, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про автомобільний транспорт», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (44700, Волинська область, місто Володимир-Волинський, вулиця Станіславського, будинок 10) на користь державного бюджету України (отримувач: Управління казначейства у Біляївському районі, р/р 31118193700111 в ГУДКСУ у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 37913781, призначення платежу 22160100) плату за проїзд автомобільними дорогами великовагового транспортного засобу у сумі 19042 (девятнадцять тисяч сорок дві) грн. 03 коп., що еквівалентно 690,93 євро.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

ОСОБА_3Плахтій

Постанова в повному обсязі складена 03 лютого 2017 року.