Рішення № 64506659, 31.01.2017, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2017 р.Справа № 922/4554/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.

розглянувши справу

за позовом Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії "Будівельно-монтажна фірма "УКРГАЗПРОМБУД" до ТОВ "Укрлісексперт", м. Харків третя особа - Публічне акціонерне товариство "Укрзалізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" м. Дніпро про стягнення коштів в розмірі 3824,79 грн. за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1

відповідач - ОСОБА_2

третя особа - не з*явилась

ВСТАНОВИВ:

23.12.2016 р. позивач Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз», м. Київ звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлісексперт», м. Харків про стягнення відшкодування додаткових витрат за перевезення на залізничному транспорті в сумі 3824,79 грн. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Третя особа - ПАТ "Укрзалізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця".

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на відмову відповідача відшкодувати додаткові витрати за перевезення вантажу відповідно до договору №133 (від 04.11.2015 р.), які було знято з рахунку позивача третьою особою в розмірі 3824,79 грн. як додаткові послуги надані залізницею, грошові кошти було знято з накопичувальної картки №16060222 від 16.06.2016 р. у звязку з затриманням вагону № 68749100 на ст. Знамянка 03.06.2016 р. для проведення робіт по виправленню навантаження.

Відповідач проти заявлених вимог усно заперечував та просить суд відмовити у задоволені позовних вимог, оскільки не вбачає своєї вини.

В судовому засіданні відповідачем було заявлене клопотання щодо залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору ДП" Висоцьке лісове господарство" , оскільки за його участі можливо дослідити всі обставини справи .

Розглянувши заявлене відповідачем клопотання, судом встановлено наступне, так відповідно до статті 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. У справах щодо майна господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, господарський суд залучає орган державної влади, що здійснює управління корпоративними правами, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.

В судовому засіданні було розглянуте клопотання щодо залучення ДП" Висоцьке лісове господарство" у відповідності до ст. 27 ГПК України , та визнано таким що не підлягає задоволенню, оскільки умовами договору № 133 від 04.11.2016 року , сторонами врегульовано порядок поставки пиломатеріалів та погоджено між сторонами, що місце поставки товару встановлено DDР ( приоб*єктний склад замовника в Україні ( згідно з Міжнародними правилами тлумачення термінів "Інкотермс-2010"). За даним терміном продавець відповідає за прибуття товару в узгоджене місце чи пункт призначення на кордоні чи то всередині країни імпорту. Продавець зобов'язаний нести всі ризики й витрати щодо доставки товару до цього місця (пункту). Тобто , при укладанні договору про закупівлю товару за № 133 від 04.11.2016 року сторонами чітко встановлено порядок відповідальності, за поставку та перевезення товару. Договірні зобов*язання між позивачем та ДП "Висоцьке лісове господарство" не існують.

Згідно положень ст.ст. 4-3, 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

04.11.2016 року між ПАТ "Укртрангаз" та ТОВ" Укрлісексперт" було укладено договір № 133 про закупівлю пиловнику хвойних порід.

Так, пунктом 5.7. Договору визначені умови та місце поставки товарів - DDP

приобєктний склад Позивача в Україні згідно Інкотермс -2010.

26 травня 2016 року, на виконання вищевказаного договору, ДП Висоцький лісгосп» зі ст. Удрицьк відвантажив, у вагоні № 68749100, вантаж пиловнику який належить Відповідачу. 14 червня 2016 року вантаж прибув на ст. Радушна Придніпровської залізниці УЗ.

27.05.2016 року станцією Удрицьк Львівської залізниці було прийнято по накладній № 36918340 вантаж "штабеля" у вагоні № 68749100 для перевезення на станцію Радушна на адресу ПАТ" Укртрансгаз" філія БМФ "Укргазпромбуд".

На шляху прямування вагону № 68749100 10.06.2016 року працівниками станції Знам*янка Одеської залізниці було виявлено, що у даному вагоні порушено ТУ навантаження , що є загрозою безпеки руху та схоронності перевезення вантажу у вагоні, згідно вимог п.15.27 Правил технічної експлуатації залізниць України. Про що було складено акт загальної форми № 237 а від 10.06.2016 року. З цієї причини спірний вагон по станції Знам*янка було відчеплено від основного поїзда для виправлення навантаження і після усунення комерційної несправності по накладній № 36918340 вагон був відправлений на станцію призначення Радушна, про що було здійснено відмітку про затримку вагону та складання акту загальної форми ГУ-23 № 237 а.

17 червня 2016 року, ПАТ "Укрзалізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" позивача було повідомлено про зняття з його особистого рахунку суми 3824,79 грн. за додаткові послуги надані залізницею відповідно до накопичувальної картки № 16060222 від 16 червня 2016 року у звязку з затриманням вагону на ст. Знамянка 03 червня 2016 року для проведення робіт по виправленню навантаження, про що було складено акт загальної форми № 237а від 10.06.16. ( а.с.17).

У звязку з незгодою, щодо списання вищевказаної суми та з метою її повернення на свій рахунок, ПАТ "Укртрангаз" 23 червня 2016 року на адресу ПАТ "Укрзалізниця" була направлена претензія (вих. № 2664/08). ( а.с.18)

Третя особа проти заявленої претензії заперечує , вважає що додаткове нарахування здійснено вірно при посиланні на ст.46, 47 Статуту залізниць , у відповідності до якого, саме у позивача виникає обов*язок сплатити залізниці всі недобори по тарифу за перевезення та додаткові збори, за послуги, що надавались залізницею в процесі даного перевезення ( ст. 62 Статуту). По прибуттю на станцію призначення . на вантажоодержувача покладаються обумовлені неправильними діями вантажовідправника , вантажоодержувача щодо сплати залізниці штрафів, зборів, відшкодування збитків пов*язаних з перевезенням, а потім у позивача виникає право стягнути відповідні суми з вантажоодержувача . ( а.с.19).

Положення ст. 526 ЦК України передбачають, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших тактів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог що звичайно ставляться . Аналогічні положення відтворені в абз. 1 ч. 1 ст. 193 ГК України , відповідно до якого субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до Інкотермс-2010 термін - DDP "поставка зі сплатою мита" означає, що продавець здійснює поставку покупцю товару, який пройшов митне очищення для імпорту, без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. Продавець несе всі ати та ризики, повязані з доставкою товару до цього місця призначення.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Крім того, згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене та те, що додаткові витрати відповідачем не сплачені . За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 3824,79 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 1,2,33,82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлісексперт" ( АДРЕСА_1 код 38156910) на користь Публічного акціонерного товариства " Уктрансгаз" ( м.Київ, вул. Кловський узвіз, 9/1 код 30019801) в особі філії "Будівельно - монтажна фірма" Укргазпромбуд" ( м. Полтава , вул. Кагамлика, 33а код 00156630) суму додаткових витрат за перевезення в сумі 3824,79 грн. та судовий збір1378,00 грн.

Наказ видати після набрання рішення законної сили.

Повне рішення складено 03.02.2017 р.

Суддя ОСОБА_3