Ухвала суду № 64506308, 01.02.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2017 року Справа № 876/7854/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мікули О.І.,

суддів Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,

з участю секретаря судового засідання Кіри Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитіському районі Головного управління ДФС у Львівській області (правонаступник - Галицька обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області) на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2015 року у справі за позовом Виробничо-торгівельного підприємства «Фірма Старт» до Галицької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в :

Позивач - Виробничо-торгівельне підприємство «Фірма Старт» звернулося в суд з позовом до відповідача - ДПІ у Пустомитівському районі, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення: № НОМЕР_1 від 06 травня 2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 551464,50 грн. в т.ч. за основним платежем - 367643 грн., за штрафними санкціями -183821,50 грн.; № НОМЕР_2 від 06 травня 2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 1346757 грн., в т.ч. за основним платежем -897838 грн., за штрафними санкціями - 448919 грн.; № НОМЕР_3 від 06 травня 2015 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2012 року -9021 грн., серпень 2013 року - 288831 грн., вересень 2013 року - 86848 грн.; № НОМЕР_4 від 29 липня 2015 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 152761 грн. та застосовано штрафні санкції -38190,25 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2015 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення №0000232200 від 06 травня 2015 року, № НОМЕР_2 від 06 травня 2015 року, № НОМЕР_3 від 06 травня 2015 року, № НОМЕР_4 від 29 липня 2015 року, винесені Державною податковою інспекцією у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінку тому факту, що перевіркою встановлено неправомірне відображення ВТП «Фірма Старт» у податковому обліку господарських операцій щодо придбання у ТОВ «Українська нафто-газова компанія» природного газу. Представлені позивачем первинні документи не підтверджують реальності вчинення господарських операцій з ТОВ «Українська нафто-газова компанія». Зокрема, акт приймання передачі природного газу від 31 січня 2013 року містить недостовірні дані щодо передачі природного газу імпортного походження, оскільки в січні 2013 року ТОВ «Українська нафто-газова компанія» не володіла відповідними обсягами такого природного газу. Апелянт також звертає увагу на те, що податковий кредит ТОВ «Українська нафто-газова компанія» у спірні періоди формувався за рахунок відображення у його складі операцій з сумнівними субєктами господарювання, в тому числі з ТОВ «Лідергаз», ТОВ «Грант Тайм», які не декларували податкові зобовязання з ПДВ за спірний період. Таким чином, оскільки природній газ мав імпортне походження та придбавався за нульовою ставкою ПДВ, то постачальник позивача не мав правових підстав для нарахування ПДВ за ставкою 20% до вартості природного газу при реалізації цього газу позивачу, що, в свою чергу, виключає правомірність віднесення позивачем ПДВ, сплаченого у ціні природного газу, до податкового кредиту за вказаними операціями. Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача (апелянта)- ОСОБА_1 подав додаткові пояснення до апеляційної скарги, у судовому засіданні підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Представник позивача ОСОБА_2 подала заперечення на апеляційну скаргу, у судовому засіданні не погодилася з доводами апеляційної скарги і вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 23 по 27 березня 2015 року ДПІ у Пустомитівському районі провела виїзну позапланову документальну перевірку ВТП Фірма Старт з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість та правомірності формування доходу та витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування з податку на прибуток за період з 01 вересня 2012 року по 30 вересня 2013 року по взаєморозрахунках з ТОВ Українська нафто-газова компанія, якою встановлено порушення пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2 п.138.4 ст.138 пп139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, що призвело завищено витрати собівартості придбаних товарів, робіт (послуг) на суму 4528269 грн.; п.44.1 ст.44 п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 та п.200.2 ст.200, п.201.1 п.201.4, п.201.6 п.201.10 ст.201 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 367643 грн., завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду станом на 30 вересня 2013 року в сумі 384700 грн., завищено бюджетне відшкодування по декларації в сумі 152761 грн.

За результатами перевірки складено Акт № 303/13-25-22-00 13827764 від 03 квітня 2015 року.

На підставі вказаного акта ДПІ у Пустомитівському районі прийняла податкові повідомлення рішення: № НОМЕР_1 від 06 травня 2015 року форми Р, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 551464,50 грн., в т.ч. за основним платежем - 367643 грн., за штрафними санкціями - 183821,5 грн.; № НОМЕР_2 від 06 травня 2015 року форми Р, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 1346757 грн., в т.ч. за основним платежем -897838 грн., за штрафними санкціями - 448919 грн.; № НОМЕР_3 від 06 травня 2015 року форми В4, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за вересень 2012 р.- 9021 грн., серпень 2013 р.- 288831 грн., вересень 2013 р.- 86848 грн. № НОМЕР_4 від 06 травня 2015 року форми В1, яким зменшено суду бюджетного відшкодування з ПДВ на 152761 грн. та застосовано штрафні санкції -76380,50 грн.

Позивач скористався правом досудового врегулювання цього податкового спору в адміністративному порядку.

За результатами адміністративного оскарження на підставі рішення ГУ ДФС у Львівській області від 20 липня 2015 року № 3592/10/13-01-10-07-05 про результати розгляду первинної скарги податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_4 від 06 травня 2015 року скасоване та прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_4 від 29 липня 2015 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 152761 грн. та застосовано штрафні санкції -38190,25 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з недоведеності податковим органом обставин, які б свідчили про фактичне нездійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентам - ТОВ Українська нафто-газова компанія, оскільки господарські операції позивача підтверджені належним чином оформленими первинними документами, а правочини, укладені з контрагентом, не визнані у встановленому законом порядку недійсними. Висновки податкового органу про неправомірність формування платником податків податкового кредиту за результатами таких господарських операцій є безпідставними та необґрунтованими. Позивачем для перевірки представлено податковому органу ряд документів, які є належним підтвердженням реальності операцій між позивачем та контрагентом, а також свідчать про належне документування їх здійснення і вказують на коректність обчислення та сплати податків і зборів по таких операціях. Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі помилкових висновків ДПІ у Пустомитівському районі про порушення ВТП Фірма Старт податкового законодавства.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильними, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, виїзна позапланова документальна перевірка ВТП Фірма Старт проведена з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість та правомірності формування доходу та витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування з податку на прибуток за період з 01 вересня 2012 року по 30 вересня 2013 року по взаєморозрахунках з ТОВ Українська нафто-газова компанія, а висновки податкового органу грунтуються на тому, що позивачем неправомірно відображено ВТП «Фірма Старт» у податковому обліку господарські операції щодо придбання у ТОВ «Українська нафто-газова компанія» природного газу, оскільки такі операції носили нереальний характер.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 зазначеного Кодексу та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 ПК України, протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (в тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п.198.6 ст. 198 ПК України).

П.44.1 ст.44 ПК України визначає, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704.

Як вбачається з матеріалів справи, 23 серпня 2012 року ВТП «Фірма Старт» та ТОВ «Українська нафто-газова компанія», керуючись Законом України «Про засади функціонування ринку природного газу», уклали договір №17/12-179 придбання природного газу для власних потреб.

На виконання умов цього довогору сторони також уклали Додаткову угоду №1 від 27 грудня 2012 року та Додаткову угоду №2 від 31 січня 2013 року.

ТОВ «Українська нафто-газова компанія», як постачальник природного газу, здійснював свою господарську діяльність на підставі ліцензії Серії АГ №507498 на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за нерегульованим тарифом, яка була чинна протягом всього часу дії договору.

На підтвердження господарських операцій з ТОВ «Українська нафто-газова компанія» в обґрунтування права на податковий кредит позивач надав: податкові накладні №850 від 30 вересня 2012 року, № 709 від 25 жовтня 2012 року, №1062 від 31 жовтня 2012 року, №570 від 22 листопада 2012 року, №1041 від 30 листопада 2012 року, №722 від 28 грудня 2012 року, №869 від 31 грудня 2012 року, №773 від 31 січня 2013 року, №641 від 28 лютого 2013 року, №642 від 28 лютого 2013 року, №670 від 31 березня 2013 р., №533 від 29 березня 2013 року, №209 від 31 травня 2013 року, №513 від 30 квітня 2013 року, №192 від 30 червня 2013 року, №157 від 27 червня 2013 року, №278 від 31 липня 2013 року, №334 від 31 липня 2013 року, №250 від 29 серпня 2013 року, №310 від 31 серпня 2013 року.

Факт отримання позивачем товару за договором №17/12-179 від 23 серпня 2012 року підтверджується актами передачі-приймання природного газу: від 30 вересня 2012 року, від 31 жовтня 2012 року, від 30 листопада 2012 року, від 31 грудня 2012 року, від 31 січня 2013 року, від 28 лютого 2013 року, від 31 березня 2013 року, від 30 квітня 2013 року, від 31 травня 2013 року, від 30 червня 2013 року, від 31 липня 2013 року, від 31 серпня 2013 року.

Згідно з п. 3.2 Договору №17/12-179 від 23 серпня 2012 року, постачальник передає покупцю придбаний для нього газ у мережі ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України».

На підтвердження виконання цієї умови договору позивач надав: Договір №КМ-104-П на надання послуг по транспортуванню природного газу магістральними трубопроводами від 01 вересня 2012 року, укладений між Бібрським ЛВУМГ філії УМГ Львівтрансгаз та позивачем; рахунки №0359-9-2012 від 30 вересня 2012 року, №0359-10-2012 від 31 жовтня 2012 року, №0359-11-2012 від 30 листопада 2012 року, №0359-12-2012 від 31 грудня 2012 року, №0359-1-2013 від 31 січня 2013 року, №0359-2-2013 від 28 лютого 2013 року, №0359-3-2013 від 31 березня 2013 року, №0359-4-2013 від 30 квітня 2013 року, №0359-5-2013 від 31 травня 2013 року, №0359-6-2013 від 30 червня 2013 року, №0359-8-2013 від 31 серпня 2013 року, виписки з банку про оплату; Договір №2354 на розподіл природного газу від 30 грудня 2011 року, укладений між Філією Пустомитівського УЕГГ ПАР Львівгаз та позивачем; Договір №2013/Т-ПР-21 2354 на розподіл природного газу від 28 грудня 2012 року, укладений між Філією Пустомитівського УЕГГ ПАР Львівгаз та позивачем; рахунки на оплату №212354Б від 28 серпня 2013 року, №212354 від 30 липня 2013 року, №212354 від 21 червня 2013 року, №00002970 від 28 травня 2013 року, №2354 від 30 квітня 2013 року, №2354 від 31 березня 2013 року, №2354 від 28 січня 2013 року, «2354 від 29 січня 2013 року, №2354 від 21 грудня 2012 року, №2354 від 30 листопада 2012 р., 2354 від 29 жовтня 2012 роуку, 2354 від 27 вересня 2012 року, виписки з банку про оплату.

Факт передачі природного газу за Договором у мережі ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» та надання послуг з його транспортування підтверджується двосторонніми актами передачі-приймання природного газу, отриманими від Бібрського лінійного виробничого управління МГ філії УМГ Львівтрансгаз: №0359-9-201 від 30 вересня 2012 року, обсяг 90000 м.куб.; №0359-10-12 від 31 жовтня 2012 року, обсяг 130063 м.куб.; №0359-11-12 від 30 листопада 2012 року, обсяг 129187 м.куб.; №0359-12-12 від 31 грудня 2012 року, обсяг 130000 м.куб.; №0359-1-201 від 31 січня 2013 року, обсяг 117631 м.куб.; №0359-2-201 від 28 лютого 2013 року, обсяг 112765 м.куб.; №0359-3-201 від 31 березня 2013 року, обсяг 148759 м.куб.; №0359-4-201 від 30 квітня 2013 року, обсяг 33233 м.куб.; №0359-5-201 від 31 травня 2013 року, обсяг 22429 м.куб.; №0359-6-201 від 30 червня 2013 року, обсяг 122848 м.куб.; №0359-7-201 від 31 липня 2013 року, обсяг 131763 м.куб.; №0359-8-201 від 31 серпня 2013 року, обсяг 123662 м.куб.

У подальшому, згідно з умовами Договору на надання послуг по транспортуванню природного газу магістральними трубопроводами № КМ-104-П від 01 вересня 2012 року укладеного між ВТП «Фірма Старт» та ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» в особі Бібрського ЛВУМГ філії УМГ «Львівтрансгаз», отриманий від постачальника природний газ магістральними трубопроводами транспортувався від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій.

З метою одержання послуг з транспортування природного газу газорозподільними мережами безпосередньо до виробничих обєктів ВТП «Фірма Старт» було укладено окремі договори з газорозподільними організаціями.

Розподіл природного газу виконано філією Пустомитівського УЕГГ ПАТ «Львівгаз», про що складено акти приймання-передачі природного газу, які підписано трьома сторонами: ТОВ «Українська нафто-газова компанія», ВТП «Фірма Старт» та філією Пустомитівського УЕГГ ПАТ «Львівгаз», а саме: акт від 30 вересня 2012 року - обсяг 90000 м. куб. природного газу; від 31 жовтня 2012 року - обсяг 130063 м. куб. природного газу; від 30 листопада 2012року - обсяг 129187 м. куб. природного газу; від 31 грудня 2012 року - обсяг 130000 м. куб. природного газу; від 31 січня 2013 року - обсяг 117631 м. куб. природного газу; від 28 лютого 2013 року - обсяг 112765 м. куб. природного газу; від 31 березня 2013 року - обсяг 148759 м. куб. природного газу; від 30 квітня 2013 року - обсяг 33233 м. куб. природного газу; від 31 травня 2013 року - обсяг 22429 м. куб. природного газу; від 30 червня 2013 року - обсяг 122848 м. куб. природного газу; від 31 липня 2013 року - обсяг 131763 м. куб. природного газу; від 31 серпня 2013 року - обсяг 123662 м. куб. природного газу.

Подальше транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності обєктів ВТП «Фірма Старт» підтверджується трьохсторонніми актами прийому-передач і природного газу від 30 вересня 2012 року, 30 жовтня 2012 року, 30 листопада 2012 року, 30 грудня 2012 року, 31січня 2013 року, 28 лютого 2013 року, 31 березня 2013 року, 30 квітня 2013 року, 31 травня 2013 року, 30 червня 2013 року, 31липня 2013 року, 31 серпня 2013 року, підписаними представниками позивача, ТОВ «Українська нафто газова компанія» та Пустомитівського УЕГГ ПАТ «Львівагаз».

Позивач також надав копію технологічного регламенту, копії калькуляцій статей витрат за видами продукції, виготовленої у вересні 2012 - серпні 2013 року, копії актів виготовлення продукції за серпень 2012 року- вересень 2013 року, податкові декларації з податку на прибуток за 2012-2013 роки, копію звіту про результати використання палива, теплової енергії та електроенергії за 2013 рік, копію Державного статистичного спостереження Звіт про залишки та використання енергетичних матеріалів і продуктів перероблення нафти за 2012 рік, копію Державного статистичного спостереження Звіт про залишки та використання енергетичних матеріалів і продуктів перероблення нафти за 2013 рік, копію Державного статистичного спостереження Звіт про виробництво та реалізацію промислової продукції за 2012 рік, копія Державного статистичного спостереження Звіт про виробництво та реалізацію промислової продукції за 2013 рік, копія Державного статистичного спостереження Терміновий Звіт про виробництво промислової продукції за видами за серпень 2012 року - серпень 2013 року, копії звітів про фінансові результати за період вересень 2012 року - серпень 2013 року, звіти з праці за період з вересень 2012 року - серпень 2013 року, копії звітів про роботу автотранспорту за 2012-2013 роки, копії звітів про взаєморозрахунки з нерезидентами, копії списання природного газу за період вересень 2012 року - серпень 2013 року, копії договорів на продаж скловиробів, скло продукції, виробів зі скла, оборотно-сальдові відомості по рах. 36, копії рахунків-фактур та товарно-транспортних накладних.

Позивач належним чином відобразив у бухгалтерському та податковому обліку вказані господарські операції із контрагентом.

Розрахунки проведено у безготівковій формі, що підтверджується копіями відповідних платіжних доручень, кредиторська заборгованість відсутня.

ВТП «Фірма Старт» підтвердило факт використання поставлених товарів у власній господарській діяльності, зокрема, виробництва порожнистого скла (код за КВЕД23.13), в тому числі, посуду скляного, при цьому технологічний процесс виробництва скла є безпереврним та передбачає використання різних видів енергоресурсів, основний з яких є природний газ.

ВТП «Фірма Старт» за кожен місяць використання природного газу, придбаного у ТОВ «Українська нафто-газова компанія», складався звіт про вироблення готової продукції, у якому відображені напрямки та обсяги використання природного газу на виробництві. Обсяги використання підтверджуються також показниками вузла обліку природного газу (обчислювач ОЕ-22ДМ). Газ списано відповідними актами списання ВТП «Фірма Старт» від 30 вересня 2012 року, 31 жовтня 2012 року, 30 листопада 2012 року, 31 грудня 2012 року, 31 січня 2013 року, 28 лютого 2013 року, 31 березня 2013 року, 30 квітня 2013 року, 31 травня 2013 року, 30 червня 2013 року, 31 липня 2013 року, 31 серпня 2013 року, 30 вересня 2013 року.

Крім того, факт використання поставленого газу також підтверджується наявністю газового обладнання (пункт обліку газу) у користуванні ВТП «Фірма Старт». З пункту обліку газу ВТП «Фірма Старт» відповідно до умов договору лише знімає показники, а всі інші дії, повязані з експлуатацією лічильника виконують працівники Пустомитівського УЕГГ ПАТ «Львівгаз» (за присутності представника ВТП «Фірма Старт»).

Колегія суддів звертає увагу на те, що у податковому обліку понесені витрати на придбання товарів (робіт, послуг) мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

З огляду на викладене, надані платником податків- ВТП «Фірма Старт» на підтвердження свого права на податковий кредит докази підлягають оцінці у зазначеному аспекті.

Як вбачається з матеріалів справи, надані позивачем первинні документи повністю відповідають вимогам до первинних документів, передбачених п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", містять вичерпні дані щодо переліку придбаного і поставленого товару, наданих послуг, у повній мірі розкривають зміст та обсяг господарських операцій з ТОВ «Українська нафто-газова компанія».

Доказів, які б вказували на недійсність чи підробку первинних документів або їх невідповідність нормативно-правовим актам податковий орган не надав, а тому вказані документи мають статус юридично значимих.

Враховуючи усе вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «Українська нафто-газова компанія», доводи апелянта в цій частині є безпідставними.

Колегія суддів також не приймає до уваги покликання апелянта на недоліки податкової правосуб'єктності контрагента позивача, а саме: відсутність за місцем реєстрації (підприємства за юридичною адресою не знаходиться), що підтверджується актами про неможливість проведення зустрічних звірок контрагента позивача, як на доказ нереальності здійснення господарських операцій та порушення податкового законодавства позивачем, оскільки акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання є службовим документом органів податкової служби, який складається не за результатами здійснення органом державної податкової служби певних дій, зокрема, у зв'язку з проведенням зустрічної звірки, а у зв'язку із встановленням факту, що не дає змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання. Такий акт не може містити факти порушень податкового законодавства з питань повноти нарахування і сплати податків, оскільки зустрічна звірка, якою могли бути встановлені такі факти, не відбулась.

Колегія суддів звертає увагу на те, що доказом відсутності контрагента позивача за юридичною адресою є запис у ЄДРПОУ, інші докази, зокрема, дані податкового органу, які не належить до передбачених ст.69 КАС України доказів, ці обставини підтвердити не можуть, а отже й не можуть братися до уваги судом під час вирішення справи.

Матеріалами справи підтверджено, що контрагент позивача - ТОВ «Українська нафто-газова компанія» на момент здійснення господарських операцій знаходився на податковому обліку як платник ПДВ, його свідоцтво про державну реєстрацію платника ПДВ на час здійснення господарських операцій з позивачем не було анульоване, правочини з цим суб'єктом господарювання, а також первинні бухгалтерські та податкові документи не визнані у встановленому чинним законодавством України порядку недійсними.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що господарські операції між позивачем та його контрагента належним чином відображені у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності, спричинили реальні зміни у майновому стані сторін, є економічно виправданими та відповідають основним видам господарської діяльності позивача.

Колегія суддів звертає увагу на те, що чинним законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків.

Судом встановлено, що при проведенні перевірки ДПІ у Пустомитівському районі взагалі не аналізувались первинні документи, в акті перевірки відсутні будь-які претензії податкового органу до первинних документів позивача.

Крім того, відповідно до п.1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327 передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач повинен базувати свої висновки за результатами проведеної перевірки лише на підставі безпосереднього дослідження первинних документів.

Доводи апелянта в цій частині є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів також вважає безпідставними покликання апелянта на те, що ТОВ «Українська нафто-газова компанія» не володіла відповідними обсягами природного газу, необхідного для реалізації його ВТП «Фірма Старт» відповідно до договору №17/12-179 від 23 серпня 2012 року, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.6 ст.7 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» оператор єдиної газотранспортної системи здійснює балансування обсягів природного газу та функції оперативно-диспетчерського управління газотранспортною системою з транспортування, зберігання та розподілу природного газу.

Згідно з п.14 ст.1 цього Закону Оператор Єдиної газотранспортної системи України (Оператор СГТС) - це газотранспортне підприємство, на яке рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в нафтогазовому комплексі, покладено функції оперативно-диспетчерського управління з видобутку, транспортування, зберігання та розподілу природного газу з метою забезпечення безперебійного та безаварійного газопостачання споживачів України.

Згідно з п. 2.2 Порядку доступу до Єдиної газотранспортної системи України, затвердженої Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 19 квітня 2012 № 420 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 травня 2012 року за № 721/21034, до функцій Оператора ЄГТСУ серед іншого, зокрема, віднесено: формування планового розподілу природного газу споживачам; здійснення балансування між обсягами надходження газу до ЄГТСУ (від ГДП, за міжнародними угодами, за зовнішньоекономічними контрактами та за рахунок відбору газу з ПСГ) та обсягами подачі газу з ЄГТСУ (реалізації газу споживачам України, транзиту територією України та закачування до ПСГ); облік відбору газу з ПСГ, його закачування до ПСГ та залишків у ПСГ у розрізі власників природного газу згідно з укладеними договорами на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу.

Наказом Міністерства палива та енергетики України від 05 листопада 2010 року № 463 функції оператора Єдиної газотранспортної системи України було покладено на ПАТ НАК «Нафтогаз України».

Таким чином, саме на ПАТ НАК «Нафтогаз України» було покладено функції оператора ЄГТСУ, в зв'язку з чим, НАК «Нафтогаз України» як оператор системи мав повну та достовірну інформацію щодо володіння та постачання газу кінцевим споживачам, а тому інформація, що надана НАК «Нафтогаз України» щодо власника, постачальника та кінцевого споживача природного газу є належним та допустимим доказом підтвердження реальності такої операції.

Колегія суддів звертає увагу, що за умови відсутності газу у постачальника ТОВ «Українська нафто-газова компанія», згідно з п.п.2.9.3.2. Порядку доступу до ЄГСТУ було зобовязане підписати відповідні акти приймання - передачі газу, на обсяги, які було зафіксовано приладами обліку з гарантованим постачальником, яким є ПАТ «Львівгаз».

Саме на підставі даних засобів обліку, які зафіксували факт постачання на ВТП «Фірма Старт» - 1292340 куб. м. газу протягом вересня 2012 року - серпня 2013 року, було складено Акти приймання-передачі газу.

Вказані акти є первинними документами, що підтверджують здійснення постачання природного газу у обсягах, визначених договором №17/12-179 від 23 серпня 2012 року та Додатковими Угодами до цього договору.

Доводи апелянта в цій частині є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів також не приймає до уваги покликання апелянта як на підставу правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень- рішень на те, що актами приймання-передачі природного газу за січень-серпень 2013 року підтверджується, що позивачу реалізовано природний газ імпортного походження (код УКТ ЗЕД 2711 21 00 00), який придбавався за нульовою ставкою ПДВ, тому постачальник позивача - ТОВ «Українська нафто-газова компанія» не мав правових підстав для нарахування ПДВ за ставкою 20% до вартості природного газу при реалізації цього газу позивачу, що, в свою чергу, виключає правомірність віднесення позивачем ПДВ, сплаченого у ціні природного газу, до податкового кредиту за вказаними операціями, оскільки під час проведення цієї виїзної позапланової документальної перевірки ВТП Фірма Старт предметом перевірки було відображення позивачем у податковому обліку господарських операцій щодо придбання у ТОВ «Українська нафто-газова компанія» природного газу (реальність господарських операцій з придбання природного газу, так як на протилежне вказували акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагента позивача), питання щодо факту поставки позивачу від ТОВ Українська нафто-газова компанія природного газу саме імпортного походження не були предметом дослідження цієї перевірки.

Колегія суддів звертає увагу на те, що збільшення суми грошового зобов'язання (шляхом прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) порушує право позивача мирно володіти своїм майном, визначення якого міститься у Першому Протоколі до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20 березня 1952 року (надалі також "Протокол 1 до Конвенції"), яка є частиною національного законодавства України згідно із ст.9 Конституції України.

Роз'яснення цієї норми містяться в рішеннях Європейського суду з прав людини.

Зокрема, у рішенні в справі "Щокін проти України"(п. 49) ЄСПЛ вказав, що збільшення податковим органом зобов'язання особи з податку безперечно є втручанням до майнових прав заявника, гарантованих статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції. Таке втручання за Конвенцією може бути визнане тільки якщо здійснене на умовах, передбачених законом, а будь-які дії, спрямовані на позбавлення особи її майна є незаконними, якщо контролюючі органи діють не у відповідності до закону.

Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкові повідомлення-рішення №0000232200 від 06 травня 2015 року, № НОМЕР_2 від 06 травня 2015 року, № НОМЕР_3 від 06 травня 2015 року, № НОМЕР_4 від 29 липня 2015 року прийняті неправомірно та підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Галицької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2015 року у справі № 813/4912/15 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.І. Мікула

Судді: А.Р. Курилець

ОСОБА_3

Повний текст ухвали виготовлено 03 лютого 2017 року.