Ухвала суду № 64505747, 31.01.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 686/19110/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Карплюк О.І.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

31 січня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Совгири Д. І.

суддів: Полотнянка Ю.П. Курка О. П.

за участю:

секретаря судового засідання: Стаднік Л.В.,

позивача: ОСОБА_2,

представника позивача: ОСОБА_3

представника відповідача: не з'явився,

представники третіх осіб: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до державного реєстратора комунального підприємства "Центр сприяння бізнесу міста Києва" ОСОБА_4, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - приватне підприємство "Універсальна торгівельна фірма "Україна"" та ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування внесення змін щодо відомостей про юридичну особу,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до державного реєстратора комунального підприємства "Центр сприяння бізнесу міста Києва" ОСОБА_4, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - приватне підприємство "Універсальна торгівельна фірма "Україна"" та ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування внесення змін щодо відомостей про юридичну особу.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20.12.2016 року провадження у даній адміністративній справі закрито.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення і направити справу для продовження розгляду.

В судовому засіданні представник позивача та позивач підтримали доводи апеляційної скарги та просили суд задовольнити її.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Представник приватного підприємства "Універсальна торгівельна фірма "Україна"" в судове засідання з'явився, однак після оголошення ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017 року про відмову у задоволенні заяви приватного підприємства "Універсальна торгівельна фірма "Україна"" про відвід головуючого судді Совгири Д.І. та члена колегії суддів - Курка О.П. залишив судове засідання, що не є порушенням КАС України.

ОСОБА_5 також в судове засідання не з'явилася про причини неявки суду не повідомила, хоча про час та дату розгляду справи повідомлялася належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача та позивача, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Приймаючи оскаржуване рішення та закриваючи провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що адміністративний позов ОСОБА_2 до державного реєстратора комунального підприємства "Центр сприяння бізнесу міста Києва" ОСОБА_4, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - приватне підприємство "Універсальна торгівельна фірма "Україна"" та ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування внесення змін щодо відомостей про юридичну особу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинстіва.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно - правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст. 3 КАС України).

Тобто, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Як досліджено із змісту позовної заяви, предметом розгляду є рішення державного реєстратора комунального підприємства "Центр сприяння бізнесу міста Києва" ОСОБА_4 від 23.09.2016 року за № 16731070008000823 та 16731070009000823.

Так, ч. 2 ст. 18 КАС України визначено предметну підсудність адміністративних справ, зокрема окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Згідно абз. 3 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) державний реєстратор - посадова особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, яка відповідно до цього Закону від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

За змістом ст. 7 зазначеного Закону державний реєстратор є державним службовцем. Оплата праці державного реєстратора визначається Кабінетом Міністрів України згідно із законодавством. Повноваження державного реєстратора, передбачені цим Законом, з прийому документів для надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та видачі оформлених результатів їх надання можуть виконувати посадові особи органів місцевого самоврядування, адміністратори центрів надання адміністративних послуг. Відповідно до частини першої статті 34 цього Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, субєкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду. Суди повинні мати на увазі, що під діями також слід розуміти рішення, прийняті зазначеними суб'єктами владних повноважень з питань реєстрації. Спори, які виникають у цих відносинах, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.

Також, відповідно до ч.3 ст. 18 КАС України справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача.

За приписами ч. 3 КАС України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Отже, аналізуючи зазначені положення КАС України колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції безпідставно закрив провадження в даній адміністративній справі.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 157 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ. Однак, судом першої інстанції не було дотримано ч. 2 ст. 157 КАС України та не роз'яснено позивачеві до юрисдикції якого суду слід звертатися з даним позовом.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач звернувся до суду з позовною заявою 27 вересня 2016 року, а відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби розглядаються та вирішуються протягом розумного строку, але не більше двадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Тобто, судом першої інстанції також порушено строки розгляду адміністративної справи, які закріплені в приписах ст. 122 КАС України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, у звязку з чим, апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню.

При цьому варто зазначити, що питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст.ст. 94-98 КАС України має бути вирішене за результатами розгляду справи по суті.

Згідно з п. 3 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до державного реєстратора комунального підприємства "Центр сприяння бізнесу міста Києва" ОСОБА_4, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - приватне підприємство "Універсальна торгівельна фірма "Україна"" та ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування внесення змін щодо відомостей про юридичну особу скасувати.

Справу направити до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області для продовження розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Ухвала суду складена в повному обсязі 03 лютого 2017 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7