Ухвала суду № 64505288, 01.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2196/16 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

01 лютого 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Головного управління державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Крона» до Головного управління державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Крона» (далі - позивач) звернулося до суду з позовною заявою до Головного управління державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001531306 від 24.10.2016 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 25 квітня 2016 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2016 року та постановити нову про відмову у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного висновку суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачем у період із 26 листопада 2015 року по 11 січня 2016 року було проведено документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період із 01 липня 2012 року по 31 грудня 2014 року.

За результатами даної перевірки складено акт № 14/26-15-13-06-02/30726778 від 22 січня 2016 року.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем, зокрема, пп.135.5.14 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 210 000 грн., в т.ч. по періодах за 3 кв. 2012 року у сумі 210 000 грн., та за 2012 рік у сумі 210 000 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001531306 від 24.10.2016 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 210 000 грн. за основним платежем та у розмірі 52 500 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Позивач, не погоджуючись з таким рішенням відповідача, звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Так, зазначений вище висновок акту перевірки обґрунтовується тим, що прості іменні акції емітента ПАТ «Земтрансугіддя» не мають ні статусу цінного паперу, ні статусу товару. Крім того, такі акції мають ознаки фіктивних і тому позивач не мав права проводити з ними операції, провівши перед купівлею їх аналіз та самостійно встановивши фіктивність акцій.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 3, ч. 1 ст. 6, п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23 лютого 2006 року № 3480-IV (далі - Закон № 3480-IV), цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, що має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов'язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

Цінні папери за формою існування поділяються на бездокументарні цінні папери та документарні цінні папери.

Бездокументарним цінним папером є обліковий запис на рахунку в цінних паперах у системі депозитарного обліку цінних паперів.

Документарним цінним папером є паперовий або електронний документ, оформлений у визначеній законодавством формі, що містить найменування виду цінного папера, а також визначені законодавством реквізити.

Акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Регульований (організаційно оформлений) фондовий ринок - фондова біржа, що функціонує постійно на підставі відповідної ліцензії, виданої Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку в установленому нею порядку, і забезпечує проведення регулярних торгів цінними паперами та іншими фінансовими інструментами за встановленими правилами, а також організовує централізоване укладання і виконання договорів щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів.

Згідно з п. 153.8 ст. 153 ПК України, в редакції станом на час існування спірних правовідносин, під терміном «доходи» слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження цінних паперів, або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, а також вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном, викупом емітентом, погашенням або відчуженням.

Під терміном «витрати» слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю (у тому числі емітенту під час розміщення) цінних паперів, або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, як компенсацію їх вартості.

Платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами в розрізі окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, в тому числі окремий облік операцій з цінними паперами, придбаними під час їх розміщення, повторного продажу емітентом чи в результаті здійснення внеску до статутного капіталу. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному ст. 150 цього розділу.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу (обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження) кожного з окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Як убачається з матеріалів справи, прості іменні акції ПАТ «Земтрансугіддя» є цінним папером 2 рівня лістингу та вільно оберталися на Українській міжнародній фондовій біржі (мали біржовий курс) протягом періоду, що перевірявся, до 28 липня 2015 року включно, та по ним відбувалися торги, що підтверджується довідкою Української міжнародної фондової біржі № 30/12-1 від 30 грудня 2014 року. У зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції вважає, що невизнання відповідачем акцій ПАТ «Земтрансугіддя» як цінний папір є безпідставним і таким, що суперечить нормам законодавства.

Суд також звертає увагу, що позивачем надано суду відповідні первинні документи на підтвердження факту придбання та продажу спірних акцій ПАТ «Земтрансугіддя» з відповідними записами на регістрах бухгалтерського обліку та відображенням даної операції у податковій декларації відповідного періоду.

Що стосується доводів апелянта про те, що позивач мав би самостійно встановити факт фіктивності акцій ПАТ «Земтрансугіддя», колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки встановлення такого факту є компетенцією Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Відповідно до пп. 19-1.1.42 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПКУ контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, погоджують рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо встановлення ознак фіктивності емітента цінних паперів, а також щодо встановлення порядку визначення емітента цінних паперів таким, що відповідає ознакам фіктивності.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши всі матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість висновків відповідача щодо порушення позивачем за перевірямий період вимог пп.135.5.14 п. 135.5 ст. 135 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 210 000 грн., а тому оскаржуване податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Дослідивши всі матеріали справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення адміністративного позову, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення а постанова суду першої інстанції - залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління державної фіскальної служби у місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 01.02.2017 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Файдюк В.В.