Рішення № 645051, 14.05.2007, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.05.07 р. Справа № 6/52

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіной Л.Д.

При секретарі Шабановой Н.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Закритого акціонерного товариства “Авдіївський завод металевих конструкцій” м.Авдіївка, Донецької області

до відповідача 1: Відкритого акціонерного товариства “Електропівденмонтаж-3” м.Дніпропетровськ

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ефект-маркет” м.Донецьк

третьої особи ______________

про стягнення 94 480грн. 26коп.

за участю

прокурора

представників сторін:

від позивача – Зубович В.І. – директор на підставі протоколу №2 від 31.05.2003р.

від відповідача 1. – не з”явився

від відповідача 2. – не з”явився

від третьої особи

Відповідно ст.77 ГПК України у судовому

засіданні оголошувалася перерва з

10.05.2007р. по 14.05.2007р. оголошувалася

перерва для надання позивачем додаткових

документів.

Позивач, Закрите акціонерне товариство “Авдіївський завод металевих конструкцій” м.Авдіївка, Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Електропівденмонтаж-3” м.Дніпропетровськ заборгованості у сумі 79 829грн. 96коп. за виготовлену та поставлену продукцію, пені у сумі 6 841грн. 31коп., інфляційних у сумі 6 411грн. 97 коп., 3% річних у сумі 1 397грн. 02коп. відповідно договору №26 від 16.02.2006р., а також про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ефект-маркет” м.Донецьк заборгованості у сумі 1 000грн. відповідно договору поручительства від 18.07.2006р. (Усього 94 480грн. 26коп.).

12.03.2007р. позивач звернувся до суду з заявою вих.№174, в якій просив накласти арешт на майно ВАТ “Електромонтаж-3”, яке знаходиться на балансі підприємства, а також накласти арешт на розрахункові рахунки відповідача 1, оскільки відповідач відхиляється від погашення заборгованості. Також, наполягав на тому, що відповідач здійснює будівельно-ремонтні роботи, що свідчить про наявність можливості виконати зобов’язання по договору №26 від 16.02.2006р. Суд відхиляє дане клопотання позивача, оскільки немає підстав для задоволення даної заяви. Крім того, позивачем не додані докази, які б вказували на те, що обставини на які він посилається можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Справа слуханням відкладалася у зв”язку з неявкою представників відповідачів у судове засідання та для представлення сторонами додаткових документів необхідних для розгляду спору по суті.

Відповідач 1(ВАТ “Електропівденмонтаж-3”) у засідання суду не з”явився, але у відзиві на позовну заяву від 15.03.2007р. вих.№109 заперечив проти позовних вимог та пояснив, що відповідно з пунктами 6.1 та 6.2 договору від 18.07.2006р. позивач повинен був відвантажити продукцію відповідачу тільки після отримання усієї суми за виконані роботи. Наполягає на тому, що у даному випадку порушення строків по оплаті повинно обчислюватися тільки після отримання відповідачем претензії на протязі 7 днів, тобто після 10.11.2006р., а також розрахунок пені і інфляційних збитків повинен бути з цього періоду.

У процесі слухання справи позивач надав заяву про зміну позовних вимог у порядку ст.22 ГПК України, в якій просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Електропівденмонтаж-3” м.Дніпропетровськ пеню у сумі 3 456грн. 60коп., інфляційні у сумі 3 070грн. 44коп. та 3% річних у сумі 606грн. 71коп. відповідно договору №26 від 16.02.2006р. (усього 7 133грн. 75коп.), так як платіжним дорученням №75 від 10.04.2007р. в рахунок оплати металоконструкцій згідно специфікації №2 до договору №26 від 16.02.2006р. відповідач 1 перерахував позивачу заборгованість у сумі 79 830грн. Враховуючи той факт, що відповідач 1 погасив суму заборгованості, позивач у заяві про зміну позовних вимог вказує, що даний факт дозволяє судити про платоспроможність ВАТ “Електропівденмонтаж-3”, у зв”язку з чим відпадає необхідність стягування однієї тисячі гривень з відповідача 2 як з поручителя. Суд приймає до уваги дану заяву та розглядає справу по суті.

Крім того, у заяві від 11.05.2007р. від 11.05.2007р. позивач просить суд частково повернути переплачене державне мито у сумі 75грн. 16коп. Суд відхиляє дане прохання оскільки згідно ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” розмір ставок державного мита із заяв майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( 25 500грн.). Загальна сума позовної заяви становить 94 480грн. 26коп., тому державне мито складає 944грн. 80коп.

10 травня 2007р. відповідач 2. у засідання суду не з”явився, відзив на позовну заяву не надав. Ухвала про порушення справи від 20.02.2007р. була направлена відповідачу 2. 21.02.2007р. рекомендованим листом з повідомленням, ухвала про відкладення справи від 19.03.2007р. була надіслана йому рекомендованим листом з повідомленням 26.03.2007р., ухвала про відкладення справи від 18.04.2007р. була надіслана йому 23.04.2007р. рекомендованим листом з повідомленням за адресою вказаною у позові, договорі поруки від 18.07.2006р. та довідці головного управління статистики у Донецькій області №101-1544 від 11.04.2006р., про що свідчать штампи канцелярії господарського суду. Поштові конверти з повідомленням про вручення рекомендованого листа, надіслані у адресу відповідача, були повернуті з поштового відділення з відміткою про його відсутність за вказаною адресою. Суд вважає, що відповідач 2. був повідомлений про розгляд справи відповідно діючого законодавства, але вимог суду не виконав, про причину неявки суду не повідомив. Враховуючи вищевикладене справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки представника відповідача 2. за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши представника позивача, суд –

в с т а н о в и в :

16 лютого 2006р. між Закритим акціонерним товариством “Авдіївський завод металевих конструкцій” м.Авдіївка, Донецької області та Відкритим акціонерним товариством “Електропівденмонтаж-3” м.Дніпропетровськ був укладений договір №26, згідно умов якого позивач взяв на себе зобов”язання виготовити та відпустити у 2006році відповідачу металоконструкції найменуванням, обсягом та за ціною, оговорених у додатку, який є невід”ємною частиною даного договору, а відповідач 1. зобов”язався прийняти та оплатити її вартість.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов’язань у повному обсязі, де він у виконання умов укладеного договору по витратним накладним №РН-0000085 від 03.04.2006р. та №РН-000194 від 17.07.2006р. здійснив поставку металопродукції на загальну суму 146 829грн. 96коп. У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені суду докази поставки металопродукції, а саме: витратні накладні, підписані уповноваженими особами обох підприємств і переконав суд у факті поставки металопродукції у адресу Відкритого акціонерного товариства “Електропівденмонтаж-3” м.Дніпропетровськ.

У процесі розгляду справи позивач повідомив суд про те, що 10.04.2007р. ВАТ “Електропівденмонтаж-3” перерахував ЗАТ Авдіївський завод металевих конструкцій” м.Авдіївка платіжним дорученням №75 платіж у сумі 79 830грн. в рахунок оплати металоконструкцій згідно специфікації №2 до договору №26 від 16.02.2006р. Позивач стверджує, що специфікація №2 між позивачем та відповідачем 1 ніколи не укладалася, у зв”язку з чим вказаний платіж ним було розглянуто як помилково перерахований або як платіж з помилкою у призначенні платежу так як заборгованість в розмірі перерахованої суми у відповідача 1 є за специфікацією №1 до договору №26 від 16.02.2006р.

28.04.2007р. Закрите акціонерне товариство “Авдіївський завод металевих конструкцій” м.Авдіївка отримало від Відкритого акціонерного товариства “Електропівденмонтаж-3” лист за вих. №150 від 12.04.2007р. в якому відповідач 1 просить позивача зарахувати в рахунок погашення заборгованості за договором №26 від 16.02.2007р. (специфікація №1) суму сплачену платіжним дорученням №75 від 10.04.20007р. в розмірі 79 830грн.

На підставі цього листа та керуючись діючим законодавством України позивач зарахував платіж у сумі 79 830грн. в рахунок погашення заборгованості відповідача 1, яка виникла на підставі специфікації №1 до договору №26 від 16.02.2006р., на підставі якого і було заявлено позовну заяву.

Враховуючи те, що договірні зобов’язання щодо оплати поставлених металоконструкцій відповідачем перед позивачем виконані і це підтверджується матеріалами справи, суд вважає, що у цій частині позову провадження у справі слід припинити, в зв’язку з відсутністю предмету спору.

Крім того, позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 3 456грн. 60коп.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Пунктом 8.2 договору №26 від 16.02.2006р. сторони передбачили, що за несвоєчасне проведення розрахунку, відповідач повинен сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день такої неоплати.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання. Оскільки відповідач порушив умови договору №26 від 16.02.2006р. та своєчасно не розрахувався за металопродукцію, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення пені у сумі 3 456грн. 60коп. обгрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно вказаної статті закону відповідачу нараховані інфляційні у сумі 3 070грн. 44коп. та 3% річних у сумі 606грн. 71коп., які також підлягають стягненню у повному обсязі.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита, та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача 1, тому що погашення заборгованості було здійснено після звернення позивача з позовом до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 546, 549, 625 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 80 п.1-1, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства “Авдіївський завод металевих конструкцій” м.Авдіївка, Донецької області до Відкритого акціонерного товариства “Електропівденмонтаж-3” м.Дніпропетровськ про стягнення 7 133грн. 75коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Електропівденмонтаж-3” (49127, м.Дніпропетровськ, вул. 20років Перемоги,77, п/р № 26008095302341 ДОФ АКБ УСБ Самарське відділення м.Дніпропетровська, МФО 305017, ЗКПО 00121815) на користь Закритого акціонерного товариства “Авдіївський завод металевих конструкцій” (86063, м.Авдіївка, вул.Маяковського,94, п/р № 26000302750262, б/о “Авдіївське” філії МУ ПІБ у Донецькій області, МФО 334635, ЗКПО 00130636) пеню у сумі 3 456грн. 60коп., інфляційні у сумі 3 070грн. 44коп. та 3% річних у сумі 606грн. 71коп., витрати по сплаті держмита у сумі 102грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Провадження у справі за позовом Закритого акціонерного товариства “Авдіївський завод металевих конструкцій” м.Авдіївка, Донецької області до Відкритого акціонерного товариства “Електропівденмонтаж-3” м.Дніпропетровськ про стягнення боргу у сумі 79 829грн. 96коп. припинити, в зв’язку з відсутністю предмету спору.

Рішення було оголошено у судовому засіданні 14.05.2007р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя