Постанова № 64504949, 02.02.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2017 р. Справа№ 910/14208/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Пашкіної С.А.

Зеленіна В.О.

за участю секретаря судового засідання Бовсунівської Л.О.,

представників

позивача Гришаєнко І.А.

Лівандовський В.В.

Бузанов М.М.

відповідача Смага М.Я.

Шкаленко Є.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Київської міської клінічної офтальмологічної лікарні "Центр мікрохірургії ока" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2016 по справі №910/14208/16 (суддя Привалов А.І.)

за позовом Київської міської клінічної лікарні №6

до Київської міської клінічної офтальмологічної лікарні "Центр

мікрохірургії ока"

про стягнення 235845,84 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.11.2016 по справі №910/14208/16 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Київської міської клінічної офтальмологічної лікарні "Центр мікрохірургії ока" на користь Київської міської клінічної лікарні № 6 борг в сумі 141 002,84 грн та 2 115,04 грн витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2016 скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2016, колегією суддів у складі: головуючий суддя Сітайло Л.Г., судді Зеленін В.О., Пашкіна С.А. апеляційну скаргу Київської міської клінічної офтальмологічної лікарні "Центр мікрохірургії ока" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2016 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 13.12.2016.

13 грудня 2016 року, через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів, представник відповідача подав клопотання, в якому просив суд зобов'язати позивача надати до суду оригінали документів, для огляду у судовому засіданні.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 розгляд справи відкладено до 24.01.2017.

23 січня 2017 року, через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів, представником позивача подано документи на виконання вимог ухвали суду.

24 січня 2017 року судове засідання не відбулось з незалежних від суду обставин, через повідомлення про замінування Київського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2016 розгляд апеляційної скарги Київської міської клінічної офтальмологічної лікарні "Центр мікрохірургії ока" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2016 по справі №910/14208/16 призначено на 01.02.2017.

01 лютого 2017 року, через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів, представниками позивача та відповідача подано додаткові пояснення по справі.

В судовому засіданні 01.02.2017 оголошено перерву до 02.02.2017

02 лютого 2017 року, через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів, представником позивача подано заяву про відвід колегії суддів.

02 лютого 2017 року, через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів, представником відповідача подано заперечення на додаткові пояснення позивача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2017 відмовлено в задоволенні заяви позивача про відвід колегії суддів.

В судове засідання 02.02.2017 з'явились представники позивача та відповідача.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просили скасувати оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2016.

Представники позивача в судовому засіданні заперечили проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просили залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2016.

Відповідно до ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторона у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

Колегія суддів, розглянувши клопотання позивача про витребування статуту позивача, прийшла до висновку про відмову в його задоволенні, оскільки відповідачем не доведено яким чином витребувані документи вплинуть на розгляд справи по суті, з огляду на те, що в матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії документів засвідчені головним лікарем - Крижаєвським В.В.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили, що заявник вчиняв дії для отримання інформації і така йому не надана відповідними органами.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції, з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

16 жовтня 2014 року між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець), Київською міською клінічною офтальмологічною лікарнею "Центр мікрохірургії ока" (орендар) та Київською міською клінічною лікарнею № 6 (балансоутримувач) укладено Договір № 1742 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (далі - Договір оренди).

Відповідно до умов Договору оренди, орендодавець, відповідно до рішення Київради від 14.07.2011 №402/5789 та на підставі протоколу постійної комісії Київради з питань власності від 09 вересня 2014 року № 8, передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: 03680, м. Київ, проспект Комарова, 3 корп. 4 для розміщення бюджетної установи, що утримується за рахунок місцевого бюджету.

Згідно з п.2.3. Договору оренди, опис технічного стану об'єкта оренди, на дату передачі його орендареві, його склад зазначаються в акті приймання-передачі об'єкта оренди, що є невід'ємною частиною договору.

Об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Київської міської клінічної лікарні № 6 (п. 2.4. договору оренди).

Відповідно до п. 3.8. Договору оренди вартість комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж, ремонту будівлі, у т.ч. покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо, не входить до складу орендної плати та сплачується орендарем окремо на підставі договорів, укладених орендарем з балансоутримувачем або організаціями, що надають такі послуги.

Договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 16 жовтня 2014 року до 31 грудня 2014 року (п. 9.1. Договору оренди).

Згідно з актом приймання-передачі нерухомого майна орендодавець передав, а орендар прийняв у орендне користування, згідно з Договором оренди від 16 жовтня 2014 року, приміщення загальною площею 866,12 кв.м. на 5 поверсі корп.. № 4 (лікувальний), що перебуває на балансі Київської міської клінічної лікарні № 6, розташованого за адресою: м. Київ, пр-т Комарова, буд.3.

Також, між позивачем та відповідачем 01.01.2014 укладено Договір № 25 про відшкодування витрат на утримання зі строком дії до 31 грудня 2014 року.

Відповідно до умов Договору № 25 від 01.01.2014 сторони погодили, що на час документального оформлення передачі приміщення на баланс Київської міської клінічної офтальмологічної лікарні "Центр мікрохірургії ока" , в зв'язку з наказом ГУОЗ та МЗ від 24.12.2007р. № 571 "Про внесення змін до структури ліжкового фонду лікувально-профілактичних закладів м. Києва", Київська міська клінічна лікарня № 6 забезпечує обслуговування, експлуатацію, утримання прибудинкової території та санітарну очистку; охорону приміщення, комунальні послуги (тепло-, електро- та водопостачання), поточний ремонт та технічне обслуговування внутрішніх і зовнішніх комунікацій, а КМКОЛ "Центр мікрохірургії ока" відшкодовує надані послуги.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач під час користування орендованим приміщенням не відшкодував вартість спожитих комунальних послуг та витрати на утримання орендованого приміщення пропорційно зайнятої площі, внаслідок чого виникла заборгованість у загальній сумі 141002,84 грн.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України визначено, що однією з підстав виникнення зобов'язань є договір.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи що на дату укладання Договору оренди договір № 25 від 01.01.2014 був чинним та виконувався сторонами, у відповідача виник обов'язок оплачувати вартість спожитих комунальних послуг, витрати на утримання прибудинкової території та витрати на санітарну очистку; охорону приміщення.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з пп. 3.2.2. Договору № 25 від 01.10.2014 відповідач зобов'язується не пізніше 10 банківських днів, з дати підписання акту виконаних робіт (надання послуг), вносити плату на рахунок КМКЛ № 6. У разі затримки бюджетного фінансування, розрахунок за надані послуги здійснюється протягом 5 банківських днів з дати отримання КМКОЛ "ЦМХО" бюджетного призначення та фінансування на свій реєстраційний рахунок.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення умов Договору оренди, не сплатив заборгованість, яка є компенсацією за надання комунальних послуг та загально-установчих витрат на утримання, згідно з Договором оренди, за період з січня по травень 2015 року на загальну суму 141002,84 грн. Акти про надання послуг не підписав.

25 вересня 2015 року позивач звернувся до відповідача з претензію за №2759 на суму 218519,75 грн., а також надіслав зазначену претензію рекомендованою листом 06.04.2016 в якій вимагав погасити заборгованість за спожиті комунальні послуги на суму 141002,84 грн.

Також, 25.04.2016 позивач супровідним листом № 1110 від 22.04.2016 направив відповідачу розрахунки суми компенсації комунальних і загальноустановчих витрат та надав для підписання акти наданих послуг №№ 4/2, 4/3, 4/4, 4/5 за період з січня по травень 2015 року на загальну суму 141002,84 грн.

Вмотивованої відмови від підписання зазначених актів відповідачем не надано.

Крім того, в матеріалах справи наявні акти звірки взаєморозрахунків, згідно з якими відповідач підтвердив наявність заборгованості за спожиті комунальні послуги, зауваження щодо кількості або вартості наданих послуг відсутні.

Доводи апелянта, що нарахований борг за спірний період не врегульовано договірними зобов'язаннями колегією суддів визнано безпідставними, з огляду на наступне.

Після закінчення строку дії Договору оренди відповідач, згідно з актом приймання-передачі нерухомого майна від 12 травня 2015 року, повернув орендодавцю орендоване приміщення загальною площею 866,12 кв.м. на 5 поверсі корп.. № 4 (лікувальний), що перебуває на балансі Київської міської клінічної лікарні № 6, розташованого за адресою: м. Київ, пр-т Комарова, буд.3.

В судовому засіданні відповідачем не надано належних доказів, що зазначене приміщення фактично ним не використовувалось, або позивач чинив перешкоди для звільнення останнього.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги, згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. При цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 30.10.2015 році.

Посилання відповідача на неналежність актів звіряння, за період з 01.01.2015 до 15.05.2015 в зв'язку з підписанням за допомогою факсиміле, колегією суддів визнані безпідставними, оскільки з боку відповідача останні підписані головним лікарем та головним бухгалтером, а також завірені печаткою.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 141002,84 грн., оскільки відсутність бюджетних коштів (пп.3.2.2. Договору № 25 від 01.01.2014), в розумінні статті 617 ЦК України та статті 218 ГК України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути 3% річних та інфляційних втрат нарахованих за 2015 рік, в той час як акти наданих послуг вручено відповідачу лише 25.04.2016

Крім того, позивачем заявлено до стягнення сума штрафних санкцій у вигляді пені, в той час як умови укладеного між сторонами Договору не містять положень щодо застосування до відповідача відповідальності у вигляді стягнення пені або штрафу за несвоєчасну сплату коштів за спожиті комунальні послуги

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги, в частині стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат не підлягають задоволенню.

Посилання апелянта на неналежно завірені документи надані позивачем, колегією суддів визнано безпідставними, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Так, відповідно до п. 77 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 30 листопада 2011 p. N 1242, напис про засвідчення документа складається із слів "Згідно з оригіналом", найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії і проставляється нижче реквізиту документа. Напис про засвідчення копії скріплюється печаткою із зазначенням на ній найменування відповідної установи (без зображення герба) або печаткою структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) установи.

Додані до позовної заяви документи завірені підписом головного лікаря, з відтиском печатки позивача, з печаткою «з оригіналом згідно».

Таким чином, подані позивачем документи по справі відповідають нормам чинного законодавства та визнаються судом в якості належних та допустимих доказів.

Також, оригінали документів оглянуто в судовому засіданні.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що позивачем надано пояснення головного лікаря Київської міської клінічної лікарні №6 щодо обставин видачі довіреності представнику позивача, зокрема в матеріалах справи наявний наказ на призначення Крижаевського В.В. на посаду головного лікаря Київської міської клінічної лікарні №6.

Більш того, повноваження представників позивача перевірялись перед судовими засіданнями.

Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Київської міської клінічної офтальмологічної лікарні "Центр мікрохірургії ока" та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2016 по справі №910/14208/16.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Київської міської клінічної офтальмологічної лікарні "Центр мікрохірургії ока" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2016 по справі №910/14208/16 залишити без змін.

2.Матеріали справи №910/14208/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.А. Пашкіна

В.О. Зеленін