Ухвала суду № 64504905, 02.02.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

"02" лютого 2017 р.Справа № 916/4433/14Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Будішевської Л.О.,

Суддів: Мишкіної М.А., Таран С.В.

розглянувши апеляційну скаргу Міністерства оборони України

на рішення господарського суду Одеської області від 11 січня 2017 року

у справі №916/4433/14

за позовом військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси

до відповідачів Одеської міської ради, виконавчого комітету Одеської міської ради,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Одеського апеляційного адміністративного суду, ОСОБА_2, Одеської обласної ради

про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, визнання права державної власності, -

встановив:

Військовий прокурор Одеського гарнізону звернувся до господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси до Одеської міської ради та виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності від 13.06.2008р. серії НОМЕР_1 на адміністративну будівлю по АДРЕСА_1, видане виконавчим комітетом Одеської міської ради територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради; про визнання за державою Україна в особі Міністерства оборони України права державної власності на об'єкт нерухомого майна, що розташований за адресою АДРЕСА_1 та складається із нежитлових приміщень загальною площею 1 578,9 кв. м.

11.01.2017 рішенням господарського суду Одеської області в позові відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду, до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою звернулося Міністерство оборони України в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Ознайомившись з одержаними матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід повернути, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.94 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Як вбачається із матеріалів справи, військовий прокурор Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси звернувся до суду із позовною заявою у 2014 році.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір», у редакції, чинній на момент надходження позовної заяви до суду, встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір, який дорівнює 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» станом на 01.01.2014 мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становила 1218 грн.

В даному випадку предметом розгляду позову у суді першої інстанції були вимоги про: визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, визнання права державної власності тобто, дві немайнові вимоги.

Відповідно до пункту 2.11 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 року № 7, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Позивач оскаржує рішення повністю. Отже, скаржником в апеляційній скарзі оспорюються дві немайнові вимоги.

Таким чином, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Одеської області від 11.01.2017р. у справі №916/4433/14 складає 2 679,60 грн. (1218.00х2х110%).

Проте скаржником до апеляційної скарги не надано жодних доказів сплати судового збору , натомість подано клопотання в якому скаржник просить відстрочити сплату судового збору.

В обґрунтування зазначеного клопотання скаржник посилається на те, що представником Позивача подано заявку до фінансового органу, але через відсутність належного фінансування Збройних Сил України, своєчасну оплату не було здійснено.

Так, відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до приписів ст.33 Господарського процесуального кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обґрунтування обставин, що свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, та підтвердження вказаних обставин належними і допустимими доказами покладається на зацікавлену сторону.

Однак заявником апеляційної скарги не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність належних підстав для відстрочення сплати судового збору.

У зв'язку з чим сама лише обставина, пов'язана з тяжким фінансовим становищем, не може вважатися підставою для звільнення від сплати судового збору.

Крім того, всупереч вимогам ст.33 ГПК України скаржником не надано жодних доказів як на підтвердження того, що скаржник звертався із заявкою до свого фінансового органу, будь-яких доказів, що станом на дату подання апеляційної скарги у скаржника відсутнє належне фінансування, достатні для сплати судового збору у встановленому розмірі.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає достатніх правових підстав для задоволення клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає за необхідне на підставі п.3 ч.1 ст.97 ГПК України повернути скаржнику апеляційну скаргу та додані до неї документи.

Судова колегія звертає увагу скаржника, що згідно з приписами ч.4 ст.97 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Керуючись ст. 86, п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України,

апеляційний господарський суд

ухвалив:

1. Клопотання Міністерства оборони України про відстрочення сплати судового збору відхилити.

2. Апеляційну скаргу Міністерства оборони України (Вх.№469/17 від 31.01.2017р.) та додані до неї документи повернути скаржнику без розгляду.

3. Справу №916/4433/14 повернути до господарського суду Одеської області.

Головуючий суддя Будішевська Л.О.

Суддя Мишкіна М.А.

Суддя Таран С.В.