Ухвала суду № 64501873, 05.01.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

05 січня 2017 року № 810/72/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Щавінський В.Р., перевіривши виконання вимог ст. ст. 105, 106 КАС України та в порядку виконання вимог ч. 1 ст. 107 КАС України у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» до Києво-Святошинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (Відповідач -1), Верховної ОСОБА_1 України (Відповідач-2) треті особи: Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України про визнання протиправним рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобовязання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

До ОСОБА_2 окружного адміністративного суду звернулося ТОВ «Вітаполіс» з позовом до Києво-Святошинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (Відповідач -1), Верховної ОСОБА_1 України (Відповідач-2) треті особи: Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України та просить:

- рішення Києво-Святошинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київські області від 14.07.2016 р. вих.№348/10/10-13-11-02 визнати незаконним та скасувати;

- бездіяльність Верховної ОСОБА_1 України з 10 серпня 2013 року, яка полягає у неприйнятті закону, яким би визначалися організація, порядок діяльності і повноваження Державної фіскальної служби України та її територіальних органів, в т.ч. Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, як контролюючих органів, описаних у п.41.1 статті 41 Податкового кодексу України, визнати незаконною;

- зобовязати Києво-Святошинську обєднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області прийняти одержану податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період календарний місяць червень 2016 року з додатками та доповненнями до неї ТОВ «Вітаполіс» з введенням до інформаційних баз даних ДФС України відомостей з цих поданих Позивачем документів від 14 липня 2016 р.;

- зобовязати ОСОБА_1 України прийняти закон, яким би визначалась організація, порядок діяльності і повноваження Державної фіскальної служби України та її територіальних органів, в т.ч. Києво-Святошинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, як контролюючих органів, описаних у п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви зясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду.

Як вбачається з позовної заяви позивач просить зокрема: бездіяльність Верховної ОСОБА_1 України з 10 серпня 2013 року, яка полягає у неприйнятті закону, яким би визначалися організація, порядок діяльності і повноваження Державної фіскальної служби України та її територіальних органів, в т.ч. Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, як контролюючих органів, описаних у п.41.1 статті 41 Податкового кодексу України, визнати незаконною, а також зобовязати ОСОБА_1 України прийняти закон, яким би визначалась організація, порядок діяльності і повноваження Державної фіскальної служби України та її територіальних органів, в т.ч. Києво-Святошинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, як контролюючих органів, описаних у п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч.4 ст.18 КАС України Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної ОСОБА_1 України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Отже, дві вищевказані вимоги позивача, не підсудні ОСОБА_2 окружному адміністративному суду.

Відповідно до п.6 ч.3 ст.108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.

Щодо інших вимог заявлених позивачем необхідно вказати наступне.

Стаття 107 КАС України передбачає, що суддя, вирішуючи питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі, зясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Частиною 2 ст. 87 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, коло платників, обєкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначається Законом України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон України № 3674-VI).

Як встановлено ч. 1 ст. 3 Закону України № 3674-VI, судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

У свою чергу, ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Законом України Про Державний бюджет України на 2016 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі на 1 січня 2016 року встановлено у сумі 1378,00 грн.

Зі змісту позовних вимог слідує, що позивач звернувся до суду з метою оскарження протиправного, на його думку, рішення відповідача та зобовязання ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області вчинити певні дії.

Однак, до адміністративного позову надано лише квитанція про сплату судового збору у розмірі 1378,00 грн., тобто одної вимоги немайнового характеру (платіжне доручення №1357 від 23.12.2016).

З урахуванням розміру немайнових вимог заявлених позивачем, загальна сума судового збору становить 2756,00 грн., оскільки позивачем сплачено судовий збір за одну вимогу немайнового характеру, позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 1378, 00 грн.

Посилання позивача на те, що чинним законодавством не передбачено обовязку особи, що звертається до суду сплачувати судовий збір за кожну вимогу немайнового характеру є безпідставним та суперечить вимогам ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір.

Також суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема на рішення від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі, де у останньому Судом зазначено "Право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов'язків", пункт 1 статті 6 залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли Договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за Судом (див. "Голдер проти Сполученого Королівства" і "Z та інші проти Сполученого Королівства", рішення суду, цитовані вище, там само; та "Ейрі проти Ірландії", рішення від 9 жовтня 1979 року, серія А, № 32, с. 14 - 15, п. 26).; Враховуючи зазначений вище виклад принципів, встановлених прецедентним правом, Суд ще раз нагадує, що він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду (див. пункт 54 вище і, особливо, вищезазначене рішення, там само, пункт 61 і далі у справі "Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства"); Суд визнав, що вимога сплатити збори цивільним судам у зв'язку з порушенням справ, вирішити які просять позивачі, не може вважатися обмеженням права на звернення до суду, тобто такою, що сама по собі несумісна з ґарантіями пункту 1 статті 6. Суд наголосив на тому, що це положення не дає підстав для висновку про беззастережність права на отримання безоплатної правової допомоги від держави у вирішенні цивільної справи, ані права на безоплатність провадження у цивільній справі..

Таким чином, необхідність сплати судового збору не є обмеженням доступу до суду, а незгода позивача з чинним правовим регулюванням, яким встановлений порядок сплати судового збору не може бути підставою для надання позивачу пільг чи переваг та бути підставою для звільнення від сплати судового збору.

При цьому, суд не наділений повноваженнями змінювати запроваджений Верховною ОСОБА_1 України правопорядок та діяти всупереч встановленому законом порядку.

Такі обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.

Відповідно до ст. 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Таким чином, позовна заява в частині позовних вимог заявлених до Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Вказані недоліки позовної заяви повинні бути усунуті шляхом подання до суду, доказів сплати судового збору в розмірі та порядку, визначеному ч.3 ст. 6 Закону України № 3674-VI.

Згідно ч. 2 ст. 108 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Керуючись ст.ст. 106, 107, 108, 160, 165 КАС України, суддя

у х в а л и в:

1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» до Верховної ОСОБА_1 України (Відповідач-2) треті особи: Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України в частині вимог про визнання незаконної бездіяльності Верховної ОСОБА_1 України з 10 серпня 2013 року, яка полягає у неприйнятті закону, яким би визначалися організація, порядок діяльності і повноваження Державної фіскальної служби України та її територіальних органів, в т.ч. Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, як контролюючих органів, описаних у п.41.1 статті 41 Податкового кодексу України, а також зобовязання ОСОБА_1 України прийняти закон, яким би визначалась організація, порядок діяльності і повноваження Державної фіскальної служби України та її територіальних органів, в т.ч. Києво-Святошинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, як контролюючих органів, описаних у п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України,- повернути позивачу.

2.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» до Києво-Святошинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області в частині вимог про визнання незаконним та скасування рішення Києво-Святошинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київські області від 14.07.2016 р. вих.№348/10/10-13-11-02 та зобовязання Києво-Святошинську обєднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області прийняти одержану податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період календарний місяць червень 2016 року з додатками та доповненнями до неї ТОВ «Вітаполіс» з введенням до інформаційних баз даних ДФС України відомостей з цих поданих Позивачем документів від 14 липня 2016 р., - залишити без руху.

2. Надати позивачу строк для усунення недоліків до 17 березня 2017 року.

3.Розяснити позивачу, що він може усунути вказані недоліки шляхом подання до суду оригіналу документу про сплату судового збору виходячи з кількості заявлених немайнових вимог, з урахуванням суми сплаченого судового збору.

4.Якщо у вказаний строк недоліки не будуть усунуті, позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до ОСОБА_2 апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_2 окружний адміністративний суд протягом 5 днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до ОСОБА_2 апеляційного адміністративного суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Щавінський В.Р.