Постанова № 64501690, 02.02.2017, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2017 року м. Житомир справа № 806/2444/16

категорія 8.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шуляк Л.А.,

секретар судового засідання Алексюк Т.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техрозробка" до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.11.2016 р. №0001621401, №0001613401,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техрозробка" звернулося до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати в повному розмірі видане Головним управлінням Державної фіскальної служби України в Житомирській області податкове повідомлення-рішення від 09.11.2016 №0001621401,

- визнати протиправними та скасувати в повному розмірі видане Головним управлінням Державної фіскальної служби України в Житомирській області податкове повідомлення-рішення від 09.11.2016 №0001613401.

Позовні вимоги обґрунтовує наступним чином. Головним управлінням Державної фіскальної служби України в Житомирській області було проведено документальну виїзну перевірку ТОВ "Техрозробка" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період діяльності з 09.08.2012 по 30.06.2016, за результатами якої відповідачем було складено акт №45/06-30-14-01/38115738 від 24.10.2016. На підставі акту від 24.10.2016 №45/06-30-14-01/38115738 контролюючим органом були винесені податкові повідомлення-рішення №0001621401 від 09.11.2016 та №0001613401 від 09.11.2016. Позивач не погоджується із висновками акту перевірки та зазначає наступне.

Стосовно порушень вимог п. 269.1 ст. 269, ст.270, п.п. 271.1.1 ст. 271, п. 274.1 ст. 274 та ст. 286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), що стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 09.11.2016 № №0001621401 представник позивача стверджує, що ТОВ "Техрозробка" не може бути платником земельного податку в період з 04.04.2015 по 21.12.2015 в розумінні п.269.1 ст. 269 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI. Так, договір суборенди земельної ділянки площею 7,9471 га, що був укладений між ТОВ "Техрозробка" та її орендарем ТДВ "Коростенський щебзавод" скінчився 26.03.2015, а договір оренди земельної ділянки між ТОВ "Техрозробка" та Житомирською обласною державною адміністрацією в особі уповноваженого представника голови Коростенської районної державної адміністрації було зареєстровано 22.12.2015. Відтак, твердження відповідача про наявність вищевказаних порушень позивач вважає безпідставними.

Щодо порушень вимог пп.263.6.2 ст. 263 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції, що діяла протягом 2012-2014 рр.) та п.252.8 ст. 252 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції, що діяла протягом 2015-2016 рр.) що стали підставами для винесення податкового повідомлення-рішення від 09.11.2016 №0001613401 представник позивача зазначає, що між ТОВ "Техрозробка" та ВАТ "Коростенський щебзавод" було укладено договір купівлі-продажу гірничої маси від 01.11.2012 №01-11-12, відповідно до умов якого в ціну товару (гірничої маси) також входила вартість послуг з навантаження гірничої маси екскаваторами в автосамоскиди у гірничі забої продавця. Наголошує, що 18.04.2014 між сторонами цього договору було укладено додаткову угоду, згідно умов якої до ціни реалізації гірничої маси не включалась вартість послуг з її навантаження. Одночасно між сторонами було укладено окремий договір від 18.04.2014 №18-04/2014 про надання послуг з навантаження гірничої маси. Таким чином, з моменту укладання додаткової угоди та договору про надання послуг з гірничої маси, доходи, що були отримані від надання послуг з навантаження гірничої маси обліковувалися позивачем на окремому бухгалтерському рахунку 703/4 "Дохід від надання послуг, виконання робіт". На думку позивача, висновки контролюючого органу щодо заниження зобовязання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (рентної плати) є помилковими.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники відповідача проти позову заперечували з підстав, викладених у письмових запереченнях (том 1, а.с. 122-125) та додаткових поясненнях (том 2, а.с. 78-79).

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Техрозробка" код ЄДРПОУ 38115738 як юридична особа зареєстроване 08.08.2012 Головним управлінням регіональної статистики та перебуває на обліку в Коростенській обєднаній ДПІ (том 1, а.с. 116).

Головним управлінням Державної фіскальної служби у Житомирській області було проведено планову документальну виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Техрозробка" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 09.08.2012 по 30.06.2016, та з питань дотримання вимог законодавства по єдиному соціальному внеску за період з 09.08.2012 по 30.06.2016.

За результатами перевірки контролюючим органом було складено акт від 24.10.2016 №45/06-30-14-01/38115738 (том 1, а.с. 9-113).

Відповідно до розділу IV зазначеного акту перевіркою були встановлені порушення ТОВ "Техрозробка", зокрема:

- п. 269.1 ст. 269, ст.270, п.п. 271.1.1 ст. 271, п. 274.1 ст. 274, ст. 286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження плати за землю в сумі 14418,31 грн. за 2015 рік;

- пп.263.6.2 ст. 263 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) в редакції, що діяла протягом 2012-2014 рр. та п.252.8 ст. 252 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) в редакції, що діяла протягом 2015- І півр. 2016 рр., що призвело до заниження плати за користування надрами всього в сумі 110035,11 грн., в тому числі за: II квартал 2014 року в сумі 5720,55 грн.; IV квартал 2014 року в сумі (-) 23952,60 грн.; I квартал 2015 року в сумі 27699,80 грн.; II квартал 2015 року в сумі 42628,40 грн.; II квартал 2016 року в сумі 57938,96 грн. (том 1, а.с. 54-55).

На підставі акту від 24.10.2016 №45/06-30-14-01/38115738 контролюючим органом були винесені:

- податкове повідомлення-рішення від 09.11.2016 №0001621401, яким позивачу було збільшено податкове зобовязання з земельного податку на суму 14418,81 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 3604,70 грн. (том 1, а.с. 114);

- податкове повідомлення-рішення від 09.11.2016 №0001613401, яким позивачу було збільшено податкове зобовязання з рентної плати за користування надрами на суму 110035, 11 грн. застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 27508,78 грн. (том 1, а.с. 115).

Не погоджуючись із висновками, викладеними в акті перевірки та вважаючи винесені на його підставі податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню від 09.11.2016 №0001621401, суд погоджується із доводами позивача та зазначає наступне.

Відповідно до пп.14.1.72., пп.14.1.73., пп.14.1.74. п.14.1. ст.14. ПК України, земельний податок - обов'язків платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу); землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди; земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами.

Плата за землю регулюється розділом XIII ПК України.

Згідно п.269.1. ст.269 ПК України, платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Землекористувачі - це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (пп.14.1.73 п.14.1 ст.14 ПК України).

У відповідності до положень п.270.1. ст.270 ПК України об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Судом встановлено, що між орендарем - Відкритим акціонерним товариством "Коростенський щебзавод" в особі голови правління ОСОБА_4, з одного боку, та суборендарем Товариством з обмеженою відповідальністю "Техрозробка" в особі директора ОСОБА_5 було укладено договір суборенди земельної ділянки від 07.02.2014 (том 1, а.с. 136-139). Згідно пп. 1.1 Договору, орендар надає, а суборендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, яка розташована на території Поліської сільської ради Коростенського району Житомирської області. Згідно пп. 2.1 Договору в суборенду передається земельна ділянка кадастровий номер 1822384400:08:000:0110 загальною площею 7,9471 га. Підпунктом 3.1 визначено, до договір укладено до 26 березня 2015 року. Відповідно до наявних в матеріалах справи актів приймання-передачі до договору суборенди земельної ділянки від 07.02.2014 вказана земельна ділянка була передана в суборенду 23 квітня 2014 року та була повернута орендарю 26 березня 2015 року (том 1, а.с. 140-141).

21 грудня 2015 року між Житомирською обласною державною адміністрацією (орендодавцем) в особі уповноваженого представника голови Коростенської районної державної адміністрації ОСОБА_6 з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техрозробка" в особі директора ОСОБА_5 (орендар) було укладено договір оренди землі від 21.12.2015 (том 1, а.с. 142-145). Згідно предмету договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 7,9471 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що повязані із користуванням надрами (землі, промисловості, транспорту, звязку, енергетики, оборони та іншого призначення), яка знаходиться на території Поліської сільської ради Коростенського району. Відповідно до умов договору, договір укладено до 09.10.2034 року та починає діяти з моменту реєстрації права оренди.

21 грудня 2015 року сторонами вищевказаного договору було складено акт прийому-передачі земельної ділянки (том 1, а.с. 146).

У відповідності до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права станом на 22.12.2015 право оренди за ТОВ "Техрозробка" вже було зареєстровано (том 1, а.с. 174 та зворот).

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість тверджень позивача, що ТОВ "Техрозробка" в період з 26.03.2015 до 22.12.2015 не користувалось земельною ділянкою на законних підставах, а тому не було платником земельного податку розумінні п.269.1 ст.269 Податкового кодексу України. Відповідачем було помилково встановлено заниження сум земельного податку ТОВ "Техрозробка" в період з 04.04.2015 по 21.12.2015. Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Житомирській області від 09.11.2016 р. №0001321401 підлягають задоволенню.

Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню від 09.11.2016 №0001613401, суд погоджується із доводами відповідача та зазначає наступне.

У відповідності до частини 1 статті 19 Кодексу України про надра (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Частиною 1 статті 28 указаного Кодексу визначено, що користування надрами є платним, крім випадків, передбачених статтею 29 цього Кодексу. Плата справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.

Відповідно до пп.263.1.1 п.263.1 ст.263 ПК України платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.

ТОВ "Техрозробка" має Спеціальний дозвіл на користування надрами №228 від 31.01.1995, виданий Державною службою геодезії та надр України, термін дії дозволу до 09.10.2034. В дозволі зазначений вид видобування корисних копалин граніти в якості сировини для виробництва каменю бутового та щебеню будівельного, добування здійснюється Коростенському (Могілянському) родовищі загальною площею 62 га.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у Житомирській області в ході проведенння планової документальної виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Техрозробка" здійснювалась перевірка повноти визначення плати за користування надрами для видобування корисних копалин (рентної плати) за період з 09.08.2012 по 30.06.2016 на підставі наступних документів: головних книг за 2012-2016 рр.; дозволу на користування надрами від 31.01.1995 №228; статистичної звітності (форма 5-ГР); довідок маркшейдера підприємства; оборотно-сальдових відомостей та первинних документів по рахунках 64,31,361,631,23,90,91,93.

Згідно п. 3.5.5 акту від 24.10.2016 №45/06-30-14-01/38115738 перевіркою було встановлено заниження плати за користування надрами для видобування корисних копалин (рентної плати) всього в сумі 110035,11 грн. в тому числі за: II квартал 2014 року в сумі 5720,55 грн.; IV квартал 2014 року в сумі (-) 23952,60 грн.; I квартал 2015 року в сумі 27699,80 грн.; II квартал 2015 року в сумі 42628,40 грн.; II квартал 2016 року в сумі 57938,96 грн.

Представником позивача зазначено, а матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ "Техрозробка" та ВАТ "Коростенський щебзавод" було укладено договір купівлі-продажу гірничої маси від 01.11.2012 №01-11-12, відповідно до умов якого в ціну товару (гірничої маси) також входила вартість послуг з навантаження гірничої маси екскаваторами в автосамоскиди у гірничі забої продавця (том 1, а.с. 194-195).

18 квітня 2014 року між ТОВ "Техрозробка" та ТДВ "Коростенський щебзавод" було укладено додаткову угоду до договору №01-11-12 від 01.11.2012. Відповідно до п.2 Додаткової угоди сторони домовилися викласти п. 2.2. Договору №01-11-12 від 01.11.2012 в наступній редакції: "2.2. У ціну товару не входить навантаження ескалаторами у самоскиди у гірничому забої Продавця." (том 1, а.с. 196-198).

Одночасно між сторонами було укладено окремий договір від 18.04.2014 №18-04/2014 ЕК-В про надання послуг з навантаження гірничої маси (том 1, а.с. 199-200).

Таким чином, в бухгалтерському обліку підприємства з травня 2014 року окремо відображаються доходи від реалізованої гірничої маси та доходи від надання послуг з навантаження даної гірничої маси.

Водночас, відповідно до пп.263.6.2. п.263.2 ст.262 та положень п.252.8 ст.252 ПК України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) у разі обчислення вартості товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за фактичними цінами реалізації вартість одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) встановлюється платником за величиною суми доходу, отриманого (нарахованого) від виконаних у податковому (звітному) періоді господарських зобов'язань з реалізації відповідного обсягу (кількості) такого виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).

Отже, вартість реалізованої гірничої маси для визначення податкового зобов'язання по платі за надра визначається саме по господарській операції з її реалізації (вартість самої гірничої маси та вартість навантаження).

Відповідно до пп.263.6.2. п.263.2 ст.262 та положень п.252.8 ст.252 ПК України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума доходу, отриманого (нарахованого) від реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за податковий (звітний) період, зменшується на суму витрат платника, пов'язаних з доставкою (перевезенням, транспортуванням) обсягу (кількості) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) споживачу в розмірах, установлених у договорі купівлі-продажу згідно з умовами постачання.

Отже, сума отриманого доходу від господарських операцій з реалізації гірничої маси (вартість гірничої маси та вартість інших видів доходів, які повязані з її реалізацією відповідно до умов укладених договорів) зменшується на суму понесених платником витрат на навантажувальні роботи (собівартість навантаження), а не на суму отриманого доходу отриманого від здійснення навантажувальних робіт.

Суд погоджується із доводами відповідача та зазначає, що ТОВ "Техрозробка" було невірно визначено плату за користування надрами внаслідок встановлених порушень при обчисленні вартості одиниці видобутої корисної копалини за фактичними цінами реалізації, що підтверджується розрахунками податкового зобовязання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за II-IV квартали 2014 року (том 2, а.с. 80-85); I, III, IV квартали 2015 року (том 2, а.с. 86-90); I-II квартали 2016 року (том 2, а.с. 91-96); зведеними таблицями розбіжностей по платі за надра (том 2, а.с. 97-105), а також реєстром кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників доходів і витрат, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування (том 2, а.с. 106-113).

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Житомирській області від 09.11.2016 р. №0001613401, а тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

У відповідності до ч.3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійсненні позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Техрозробка" підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області від 09.11.2016 р. №0001621401.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техрозробка" 1378 (тисяча триста сімдесят вісім) грн. витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Л.А.Шуляк

Повний текст постанови виготовлено: 03 лютого 2017 р.