Ухвала суду № 64499087, 03.02.2017, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/8128/16-к

Провадження № 1-кс/461/751/17

УХВАЛА

про обрання запобіжного заходу

03.02.2017 року слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова Стрельбицький В.В., при секретарі Кахнич С.П., з участю прокурора Замараєва Р.М., слідчого Пшенички А.М., підозрюваного ОСОБА_1, його захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові клопотання слідчого в ОВС першого слідчого відділу СУ прокуратури Львівської області ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, гр омадянина України, українця, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, колишнього працівника кримінальної поліції (карний розшук) Головного Управління Національної поліції у Львівській області, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

в с т а н о в и в :

В провадженні слідчого відділу СУ прокуратури Львівської області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до ЄРДР за номером 42016140000000244 від 06.12.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 - ч.2 ст.365 КК України.

Слідчий в ОВС першого слідчого відділу СУ прокуратури Львівської області ОСОБА_4, за погодженням прокурора прокуратури Львівської області, звернувся в суд з клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1, покликаючись на те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який законом передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років без альтернативи застосування більш мякого покарання, переховувався від органів досудового слідства та суду, що стимулюватиме підозрюваного і надалі переховуватися перебуваючи на волі, може незаконними засобами впливати на свідків, протиправно перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема негативно впливати на хід досудового розслідування, перешкоджати встановленню істини у справі, узгоджувати свої показання з показаннями інших осіб, які визнані свідками у справі, надавати цим особам поради з врахуванням відомих їм обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення собі алібі щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому правопорушення, тим самим перешкоджаючи кримінальному провадженню та вчиняючи інші кримінальні правопорушення.

Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.28 - ч.2 ст.365 КК України і подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 179, 184 КПК України.

ОСОБА_1 органом досудового розслідування повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.28 - ч.2 ст.365 КК України.

Згідно приписів ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

З матеріалів клопотання вбачається вбачається, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину із погрозою застосування насильства, будучи при цьому працівником правоохоронного органу, має досвід оперативної роботи та є достатньо обізнаним із специфікою розслідування кримінальних справ.

Крім того, під час розгляду клопотання встановлено наявність у підозрюваного міцних соціальних звязків, зокрема він одружений, має двох неповнолітніх дітей. Вік та стан здоровя підозрюваного не перешкоджає його утриманню в слідчому ізоляторі, але останній має ряд захворювань, які потребують лікування. Також, підозрюваний являється учасником бойових дій..

В ході розгляду клопотання встановлено, що існують достатні підстави, вважати, що підозрюваний може перешкоджати встановленню істини у справі шляхом надання порад, схилянням до дачі завідомо неправдивих показань, з метою створення собі алібі, тобто перебуваючи на волі в силу своїх професійних навиків та соціальних звязків, буде мати реальну можливість уникнути можливого покарання, що вказує на недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризикам, визначених ст.177 КПК України, а тому приходжу до переконання, що відсутні підстави для відмови в задоволенні клопотання.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті, у відповідності до якої слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Таким чином, законодавець наголосив, що життя та здоров?я особи є найголовнішою цінністю в суспільстві, і у разі наявності посягань на нього, суд вправі прийняти рішення про тимчасове безальтернативне обмеження права на свободу особи, яка підозрюється у вчиненні таких посягань та щодо якої існують ґрунтовні сумніви у неналежності її процесуальної поведінки. При розгляді клопотання не здобуто будь-яких належних доказів щодо вчинення тиску на свідків по справі, також встановлено, що потерпілий по справі допитаний, а підозрюваний будучи обізнаним в тому, що стосовно нього проводиться розслідування не ухилявся від слідства.

Приймаючи рішення по клопотанню враховую, що слідчий і прокурор жодним чином не довели ризик переховування від слідства та суду, а також те, що на момент розгляду клопотання підозрюваний звільнений зі служби.

В звязку з вищенаведеним, суд вважає за можливе визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обовязків підозрюваним, передбачених КПК України. При цьому, вирішуючи питання про визначення розміру застави, суд враховує обставини кримінального провадження, особу підозрюваного, практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, у звязку з чим суд приходить до переконання, що достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених КПК України буде розмір застави 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, заслухавши думку прокурора та слідчого про доцільність обрання запобіжного заходу, думку підозрюваного та його захисників, які клопотання заперечили з мотивів безпідставності та необґрунтованості, враховуючи положення ст.ст.177, 178 КПК України, вважаю, що оскільки ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого злочину, будучі обізнаним в методах проведення досудового розслідування та перебуваючи на волі може незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню, узгоджуючи з ними свої показання та схиляючи їх до дачі завідомо неправдивих показань, з метою створення собі алібі, тим самим перешкоджаючи кримінальному провадженню, а тому приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню та підозрюваному слід обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст.176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в :

Клопотання задоволити.

Обрати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням в Львівському слідчому ізоляторі УДПтСУ у Львівській області.

На підставі ч.3 ст.183 КПК України, визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обовязків підозрюваним ОСОБА_1, у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 128000 (сто двадцять вісім тисяч) гривень.

Підозрюваний ОСОБА_1, інші особи як заставодавці мають право внести заставу у вказаному розмірі у будь-який момент протягом строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 обовязок прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора та суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання, утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками по даному провадженню, здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну, у разі наявності таких, носити електронний засіб контролю.

Розяснити підозрюваному ОСОБА_1 його обовязки та наслідки їх невиконання.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на слідчого в ОВС першого слідчого відділу СУ прокуратури Львівської області ОСОБА_4.

Строк дії ухвали 60 днів з моменту її постановлення, тобто до 03.04.2017 року.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Львівської області на протязі пяти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Стрельбицький В.В.