Постанова № 6449649, 15.10.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № 6/130

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15.10.2009 р.           10.11           № 6/130

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І. при секретарі судового засідання Зубко Л.П. вирішив адміністративну справу

за позовомДержавна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва

до Науково-виробниче приватне підприємство "ГЮСС"

простягнення заборгованості

Представники:

від позивача: Шуневич В.В.

від відповідача: не прибув

          На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 15.10.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва з позовом до Науково-виробничого приватного підприємства «ГЮСС»про стягнення заборгованості в сумі 89791,10 грн.

В обґрунтування позову представник позивача зазначав, що відповідач Науково-виробничого приватного підприємства «ГЮСС»не сплатив заборгованість в розмірі 89791,10 грн. Вказана сума заборгованості виникла на підставі несплати відповідачем штрафної санкції застосованої податковим органом за порушення п. 3 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР та «Положення про ведення касових операцій у національній валюті України», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р.

Відповідач подав заперечення на позов, в якому зазначив, що на момент звернення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва до адміністративного суду з позовом про стягнення суми заборгованості, вказана сума є неузгодженою. Оскільки, підприємство звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03.07.2007 р. № 0006402305. Також, позивач просив зупинити провадження у справі до вирішення адміністративної справи № 7/99.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.10.2007 р. по справі №6/130 про стягнення заборгованості перед бюджетом у сумі 89 791,10 грн. з науково-виробничого приватного підприємства «ГЮСС»провадження у справі було зупинено до набрання законної сили судового рішення в справі №7/99 за позовом науково-виробничого приватного підприємства «ГЮСС»до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень.

28.01.2008          року Окружним адміністративним судом м. Києва по справі № 7/99 ухвалено постанову, якою у задоволенні позову науково-виробничого приватного підприємства «ГЮСС»відмовлено. 03.06.2009          року Київським апеляційним адміністративним судом прийнято ухвалу у справі № 22-а-18253/08 (7/99), якою апеляційну скаргу Науково-виробничого приватного підприємства «ГЮСС»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.01 2008 р. у справі №7/99 залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.01.2008 р. у справі № 7/99 - залишено без змін Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, - ВСТАНОВИВ: Науково-виробниче приватне підприємство «ГЮСС»(далі - відповідач) здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 21.04.1998 року, яке видано Голосіївською районною у м Києві державною адміністрацією.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач має перед Державним бюджетом заборгованість у розмірі 89791,10 грн., яка виникла з наступних підстав.

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва було проведено перевірку НВПП «ГЮСС»з питань контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, за результатами якої був складений Акт від 04.04.2007 р. № 26500379/2305

Згідно акту перевірки були встановлені порушення з боку відповідача вимог п. З ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№ 265/95-ВР від 06.07.1995 р. (із змінами та доповненнями). Окрім того, порушено положення „Про ведення касових операцій у національній валюті України" затвердженого постановою правління Національного банку від 15.12.2004р. (із змінами та доповненнями).

Відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 - III від 21.12.2000 р. (із змінами та доповненнями), за порушення передбачено застосування штрафних фінансових) санкцій. За висновками вищевказаного акта перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій форми «С»№ 0003882305 від 16.04.2007 р., яким відповідачу було нараховано штрафні санкції за порушення законодавства з сфері РРО розмірі 1 151 359,75 грн.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетом та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000 року податкове зобов'язання, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день тримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Вказане рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було оскаржене відповідачем в адміністративному порядку до ДПА у м. Києва. За результатами розгляду скарги відповідача, остання була задоволена частково, рішення ДПІ у Голосіївському районі м.Києва залишено в силі в частині застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 89791,1 грн.. З урахуванням цього, позивачем було прийняте рішення від 03.07.2007 року №0006402305/1 та останнє надіслано на адресу відповідача (корінець поштового повідомлення з відміткою про отримання в матеріалах справи).

          Згідно пп.3.1.1. п.3.1. ст..3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.00р. №2181, активи платників податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Станом на час звернення позивача до суду заборгованість не погашена та становить 89791,10 грн.

Підпунктом 2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України № 2181-ІІІ передбачено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи та державні виконавці у межах їх компетенції.

Відповідно до ст. 238 Господарською кодексу України (ГК України), за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Згідно з ч. 1 ст. 239 Господарського кодексу України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, як визначено ст. 239 ГК України, відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання зокрема такі адміністративно-господарські санкції як адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів).

Статтею 241 ГК України встановлено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 цього Кодексу.

Також ч. 1 ст. 242 ГК України встановлено, що у разі порушення суб'єктом господарювання встановлених правил обліку або звітності щодо сплати зборів (обов'язкових платежів) або їх несплати чи неповної сплати сума, яку належить сплатити, стягується до відповідного бюджету. Крім того, з суб'єкта господарювання у визначених законом випадках може бути стягнуто штраф у розмірі до п'ятдесяти відсотків належної до сплати суми збору (обов'язкового платежу).

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.

При цьому відповідно до ст. 250 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що з урахуванням положень зазначеної статті необхідно позов задовольнити повністю, оскільки у позивача наявні докази існування боргу у відповідача, в зв’язку з несплатою ним податкового зобов’язання по податку на додану вартість.

          Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)          на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

          Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

          Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Позивач, на думку суду, довів правомірність заявлених в позові вимог.           Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.71, 94, ст.ст. 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Науково-виробниче приватне підприємство «ГЮСС»(03040, м. Київ вул. Стельмаха, 6-а код ЄДРПОУ 19491242) заборгованість в сумі 89791,10 грн. (вісімдесят дев’ять тисяч сімсот дев’яносто одна грн. 10 коп.) з будь-яких рахунків, що будуть виявлені державним виконавцем під час виконання судового рішення, на розрахунковий рахунок №31117104700002 до державно бюджету, стягувач Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва (01033, м. Київ, вул.. Жилянська, 23) банк одержувач - ГУ ДКУ у м Києві, МФО 820019, код платежу 30 21080900.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя                                                                                 Добрянська Я.І.