Постанова № 6449417, 21.09.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21.09.2009 р.                     № 9/725

11:14

За позовомКиївського міського центру зайнятості

доКиївського міського центру дозвілля

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивачаСвятошинський районний центр зайнятості

про стягнення штрафу у розмірі 20765,00 грн.

Суддя: Кротюк О.В.

Секретар судового засідання: Гончаров В.В.

Обставини справи:

Київський міський центр зайнятості звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київського міського центру дозвілля (надалі - відповідач) про стягнення штрафу на загальну суму 20765,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив наступне.

Позивачем в межах компетенції, встановленої Законом України “Про зайнятість населення” від 01.03.1991 № 803-ХІІ, проведена перевірка Київського міського центру дозвілля щодо звільнення його працівника Топчій О.І. у зв’язку з скороченням штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу законів України про працю. Під час перевірки встановлено порушення відповідачем ч. 5 ст. 20 Закону України “Про зайнятість населення” в частині неподання звіту про фактичне вивільнення працівників по формі № 4-ПН (факт).

Ухвалою від 13.07.2009 у справу залучено Святошинський районний центр зайнятості в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Київський міський центр зайнятості відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” та Положення про Київський міський центр зайнятості, є місцевим органом державної виконавчої влади і підпорядковується Державному центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України та виконує покладені державою функції по забезпеченню зайнятості населення. Центр створено з метою забезпечення реалізації питань, пов'язаних з регулюванням зайнятості населення, професійною орієнтацією, професійним навчанням та соціальною підтримкою тимчасово непрацюючих громадян.

Київським міським центром зайнятості проведена перевірка Київського міського центру дозвілля щодо дотримання вимог законодавства України про зайнятість населення. За результатами перевірки складено акт від 27.08.2008 № 58-ш, яким встановлено порушення позивачем вимог ч. 5 ст. 20 Закону України “Про зайнятість населення” від 01.03.1991 № 803-ХІІ (із змінами та доповненнями).

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до наказу № 8-к від 01.07.2008 у зв'язку з скороченням штату працівників по п.1 ст.40 КЗпП України звільнений 01.07.2008 з посади головного бухгалтера працівник відповідача Топчій О.І.. Звіт про заплановане звільнення працівників по формі № 4-ПН (план) поданий до Святошинського районного центру зайнятості від 25.04.2008 вх. № 38/08.

Звіт про фактичне звільнення працівників по формі № 4-ПН (факт) в центр зайнятості відповідачем не подавався, що є порушенням п.5 ст.20 Закону України “Про зайнятість населення”.

Аналізуючи викладені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог, вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з урахуванням наступного.

Закон України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991 N 803-XII визначає правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальної гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю.

Згідно ч. 5 ст. 20 Закону України “Про зайнятість населення”, при вивільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці у письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікацій, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів.

Пунктом 2 ч.5 ст.20 Закону України “Про зайнятість населення” визначено, що у разі неподання або порушення строків подання цих даних, стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника.

Згідно Акту № 58-ш від 27.08.2008 та довідки про річну заробітну плату Топчий О.І. від 27.08.2008 № 50/27-1, сума штрафу, яка підлягає стягненню із Київського міського центру дозвілля, складає 20765,00 грн.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, Київським міським центром зайнятості з метою досудового врегулювання спору, 20.11.2008 Директору Київського міського центру дозвілля Григоренко Н.І. направлено претензію № 11-10074 про сплату суми штрафу. Однак, відповідачем сума штрафу на рахунок Київського міського центру зайнятості не сплачена.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог та стверджував, що перевірка проведена незаконно. Під час проведення перевірки не було директора на місці та ним особисто не ознайомлено з Актом перевірки.

Вказане твердження суд не приймає до уваги, оскільки згідно з матеріалами справи в Акті перевірки поставлена печатка підприємства та підпис уповноваженої особи. Зазначене випливає з пояснень свідка з приводу обставин проведення перевірки. Отже, суд вважає, що перевірка проведена в межах закону, оскільки доступ до печатки наявний тільки тих осіб, які на це уповноважено на час відсутність відповідальної особи. За відсутності таких обставин проведення перевірки було б неможливим, як й написання в акті перевірки незгоди з результатами перевірки, підкріпленням зазначеного проставлянням печатки. Як випливає з пояснень свідка, жодних наказів та пояснень з приводу звільнення працівника з підстав «за згодою сторін»відповідачем до перевірки не надавалось та не повідомлялось. Жодних порушень порядку проведення позивачем перевірки згідно долучених матеріалів до справи та наданих пояснень сторін (в .т.ч. письмових) судом не встановлено, а відповідачем не конкретизовано та не обґрунтовано.

Окрім того, суд не приймає до уваги покликання відповідача про те, що особа була звільнена за згодою сторін як обставину, як підставу для відмови в задоволенні позовних вимог. Адже як випливає з доданих сторонами документів, така підстава звільнення як «за згодою сторін»реально з’явилася пізніше за наслідком проведення перевірки та прийняття рішення про накладення штрафних санкцій. Адже звільненим працівником були подані документи до відповідної служби зайнятості про що надана облікова картка та реєстраційні журнали. Таким чином, мало місце правопорушення відповідальність за яке встановлене ст.20 Закон України “Про зайнятість населення”. Подальші зміни підстав звільнення не впливають на факт вчинення правопорушення відповідачем та можливості чи неможливості нести ним відповідальність за це.

Право Київського міського центру зайнятості стягувати з підприємств, установ, організацій штрафи за порушення ст.20 Закон України “Про зайнятість населення” регламентовано цим Законом, Положенням про державну службу зайнятості та Положенням про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.1991 № 47.

Так, у п.1 “Положення про державну службу зайнятості” зазначено, що державна служба зайнятості складається з Державного центру зайнятості Мінпраці, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості. У п.2 вказаного Положення передбачено, що основними завданнями державної служби зайнятості є, зокрема, контроль за дотриманням законодавства про зайнятість підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності.

Згідно п.п. “ф”, п.4 “Положення про державну службу зайнятості”, державна служба зайнятості відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, законодавства про зайнятість населення.

Відповідно до п.п. “л”, п.8 вказаного Положення, державна служба зайнятості має право стягувати відповідно до Закону України “Про зайнятість населення” штрафи з підприємств, установ та організацій усіх форм власності, зокрема, у разі неподання або порушення строків подання державній службі зайнятості письмового повідомлення про наступне вивільнення працівників, як це передбачено пунктом 5 статті 20 Закону України “Про зайнятість населення”.

На підставі того, що Київський міський центр зайнятості є місцевим органом державної виконавчої влади та місцевим органом державної служби зайнятості і підпорядковується Державному центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України та ним же утворюється, Київський міський центр зайнятості має право подавати до Окружного адміністративного суду м. Києва позовні заяви про стягнення з підприємств, установ, організацій штрафи за порушення ст. 20 Закону України “Про зайнятість населення”.

Вищезгаданою Постановою Кабінету Міністрів України № 47 від 24.06.1991 затверджено “Положення про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість” (далі - Положення), яка, згідно п.1, 2 цього Положення, входить до складу державної служби зайнятості та складається з інспекції Державного центру зайнятості Мінпраці, інспекцій центрів зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських центрів зайнятості на правах підрозділів відповідних центрів зайнятості. Інспекція здійснює контроль за дотриманням підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності, фермерами та іншими роботодавцями законодавства про зайнятість.

Відповідно до вищезазначеного Положення, інспекція має право застосовувати економічні санкції до підприємств, установ, організацій усіх форм власності, за порушення законодавства про зайнятість населення, передбачені статтями 5 і 20 Закону України “Про зайнятість населення” і за недодержання вимог статей 8 і 18 зазначеного Закону.

Несплата відповідачем вказаної суми наносить суттєву шкоду державі, так як перешкоджає в повному обсязі, Київському міському центру зайнятості забезпечувати соціальний захист громадян шляхом виплати допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги у передбачених законодавством випадках.

Таким чином, суд погоджується з позицією позивача щодо правомірності застосування до відповідача штрафу та стягнення з нього суми штрафу в розмірі 20765,00 грн.

Отже, з огляду на те, що відповідачем у встановлені строки не подано до центу зайнятості звіт про фактичне вивільнення працівника в зв’язку із скороченням чисельності штату, а звільнення Топчий О.І. з інших причин відповідачем не доведено, тобто у суду є всі підстави вважати правомірним застосування заявленого до стягнення штрафу, тобто позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Київського міського центру дозвілля (03162, м. Київ, проспект 50-річчя Жовтня, 10-В, код ЄДРПОУ 14293758) на рахунок Київського міського центру зайнятості (01033, м. Київ, вул.. Жилянська, 47-Б) за реквізитами КМЦЗ р/р 37179301900001 в ГУ ДКУ м. Києва, МФО 820019, код ЄДРПОУ 03491091 штраф у розмірі 20765 (двадцять тисяч сімсот шістдесят п’ять) грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та подання апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, або без подання заяви про апеляційне оскарження шляхом подання апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя                     О.В.Кротюк

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –06.10.2009.