Ухвала суду № 64494083, 25.01.2017, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/45/17 Справа № 711/171/16-к Категорія: ч. 2 ст. 186 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2017 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси кримінальне провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_8 на вирок Придніпровського районного суду Черкаської області від 02 липня 2016 року, яким

ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, не судимого в силу ст. 89 КК України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, інваліда 3 групи, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5,

визнано винним та засуджено:

- за ч. 1 ст. 186 КК України, і призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі строком 2 (два) роки.

- за ч. 2 ст. 186 КК України, і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки 1 місяць.

У відповідності з положеннями ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначенно ОСОБА_7 покарання у вигляді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки 1 (один) місяць.

Змінений підсудному ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили запобіжний захід з домашнього арешту на тримання під вартою в Черкаському слідчому ізоляторі, взявши під варту в залі суду.

Строк покарання обчислюється з 02 липня 2016 року. Зарахувано ОСОБА_7 у строк відбутого покарання термін тримання під вартою з 19 жовтня 2015 року по 11 березня 2016 року у співвідношенні один день попереднього увч.2 ст.186 КК України із застосуванням ст. 69 цього ж Кодексу до покарання у виді 2 (двох) років 8 (восьми) місяців позбавлення волі.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 01 листопада 2016 року обвинуваченому ОСОБА_7 змінений запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт до набрання сили вироком Придніпровського районного суду м.Черкаси від 02.07.2016 року.

Вирішена доля речових доказів відповідно до положень ст.100 КПК України,-

в с т а н о в и л а :

Згідно вироку суду, ОСОБА_7 засуджений за те, що він біля 14 год. 30 хв. 19 жовтня 2015 року підсудний ОСОБА_7 біля підїзду № 4 будинку № 14 по вул. Пацаєва в м. Черкаси шляхом ривка вирвав з рук потерпілої ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6, поліетиленовий пакет, в якому знаходились грошові кошти в сумі 180 грн., мобільний телефон «Самсунг» вартістю 300 грн. з сім-карткою вартістю 25 грн., годинник вартістю 100 грн., пульт від телевізора вартістю 100 грн., сир вартістю 15 грн., а всього заволодів майном потерпілої на суму 720 грн., після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Вказаними діями ОСОБА_7 відкрито викрав чуже майно, чим скоїв злочин, передбачений ч.1 ст. 186 КК України (грабіж).

Після цього біля 20 години 19 жовтня 2015 року підсудний ОСОБА_7 біля підїзду № 6 будинку № 10 по вул. Орджонікідзе в м. Черкаси шляхом ривка повторно намагався вирвати з рук потерпілої ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_7, жіночу сумку з особистими речами потерпілої, але потерпіла міцно утримувала сумку, тому підсудний вкусив потерпілу за кисть лівої руки та наніс їй один удар рукою в область тулуба, чим завдав потерпілій фізичного болю та здолав її опір із застосуванням фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілої, після чого заволодів її сумкою вартістю 50 грн., в якій знаходились карта «Приватбанку» з грошовими коштами на рахунку в сумі 40 грн., та з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Підсудний ОСОБА_7 своїми умисними діями, поєднаними з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого, повторно відкрито викрав чуже майно, чим вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 186 КК України.

В апеляційній скарзі адвокат обвинуваченого ОСОБА_11 просить скасувати вирок суду та ухвалити новий вирок, яким визнати невинуватим та виправдати ОСОБА_7 . Вважає, що при ухвалені вироку було неправильно застосовано норми закону України про кримінальну відповідальність, висновки суду, викладені у судовому рішенні не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, призначене судом покарання не відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Крім того, судом 1 інстанції не взято до уваги обставини, що помякшують ОСОБА_7 покарання, а саме наявність в останнього тяжких інфекцій.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора, який заперечив проти апеляційної скарги захисника та просив вирок суду залишити без змін, доводи обвинуваченого ОСОБА_7 та його адвоката ОСОБА_8 про задоволення апеляційної скарги в повному обсязі, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення .

Відповідно до ст. 370 КПК України, вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ці вимоги закону судом виконані.

Так, висновок суду щодо доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні ним злочинів передбачених за ч.1 ст.186, ч.2 ст.186 КК України при обставинах, наведених у вироку, відповідає матеріалам провадження і ґрунтується на доказах, досліджених в судовому засіданні, яким суд дав належну оцінку і дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч.1 ст.186, ч.2 ст.186 КК України вірно.

Як свідчать матеріали кримінального провадження і дані журналу судового засідання, органом досудового розслідування й судом першої інстанції досліджено всі ті обставини, які мали значення для прийняття рішення у справі, а тому посилання в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 про те, що висновки суду викладені у судовому рішенні не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження є безпідставними.

Колегія суддів вважає, що немає підстав вважати, що викладені у вироку висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Мотивуючи висновки про винність ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.186, ч.2 ст.186 КК України, суд 1 інстанції обґрунтовано послався на дані слідчого експерименту, вході якого ОСОБА_7 розповів, що він біля будинку № 14 по вул. Пацаєва в м. Черкаси вирвав з рук потерпілої пакет, в якому був телефон (а.п.129-131). Зокрема дані слідчого експерименту узгоджуються з показами потерпілої ОСОБА_9, яка пояснила, що приблизно о 14 год.30 хв. 19.10.2015 року біля будинку № 14 по вул. Пацаєва в м.Черкаси до неї ззаду підбіг незнайомий і вихопив з рук сумку, в якій знаходились грошові кошти, мобільний телефон, годинник, сир та інші речі, після чого втік з місця злочину. Перевіркою матеріалів кримінального провадження в апеляційному порядку не виявлено істотних порушень вимог кримінального-процесуального закону, а тому вирок суду першої інстанції законний та обґрунтований. Крім того відповідно до інформації, яка надана ПТ «Ломбард-Скарбниця», ОСОБА_7 19.10.2015 року закладав мобільний телефон «Самсунг» в ломбарді за адресою: м.Черкаси, бульвар Шевченка, 396/29, який був викуплений 20.10.2015 року (а.п.123-124).

По епізоду відкритого викрадення майна ОСОБА_10, вина обвинуваченого ОСОБА_7 підтверджуються показами потерпілої ОСОБА_10, яка пояснила, що 19.10.2015 року біля 20 години вона поверталась додому і біля дверей підїзду на неї напав незнайомець, якого вона впевнено ідентифікує, як обвинуваченого, який намагався вирвати з рук сумку. Утримуючи сумку, вона впала, а обвинувачений вдарив її та вкусив за руку, після чого заолодів її сумкою, в якій знаходилась банківська картка та порожній гаманець.

Отже, судом 1 інстанції при дослідженні доказів були дотримані вимоги ст. 94 КПК України, а тому посилання захисника обвинуваченого про те, що висновки суду щодо доведеності вини ґрунтуються на припущеннях і не відповідають фактичним обставинм справи - не знайшли свого підтвердження при розгляді апеляцій.

Відповідно до змісту ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Відповідно до Ппостанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

Проте, як було встановлено при апеляційному розгляді даного кримінального провадження, ОСОБА_7 має ряд захворювань, що було в достатній мірі не враховано судом 1 інстанції при призначенні покарання.

Відповідно до положень ст.75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_7 не судимий, характеризується позитивно, має захворювання: туберкульозне запалення плеври, ВІЛ-інфекція, кл.ст. IV.ВДТБ (2015) верхньої правої легені. Орофарингінальний кандидоз. Дизкінезія жовчовивідних шляхів. Хронічний вірусний гепатит С, апластична анемія, кількіть епізодів злочинної діяльності 2 (два) епізоди, колегія суддів приходить до переконання про призначення покарання ОСОБА_7 із затсосуванням положень ст.75 КК України та звільненням його від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням строком на 2 роки з покладенням на нього обовязків передбачених ст.76 КК України.

Тому, на підставі вище наведених обставин, колегія суддів вважає, що для виправлення засудженого ОСОБА_7 достатнім буде покарання із застосуванням ст..75 КК України, а тому вважає, що вирок суду підлягає зміні, апеляційна скарга адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 до часткового задоволення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 404, 405, 408, 407, 409 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити частково.

Вирок Придніпровського районного суду Черкаської області від 02 липня 2016 року відносно обвинуваченого ОСОБА_7 змінити.

Застосувати відносно ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 положення ст.75 КК України та звільнити його від відбування призначеного вироком Придніпровського районного м.Черкаси від 02.07.2016 року покарання у виді 4 (чотирьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 роки.

На підставі положень ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_7:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання,

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

Запобіжний захід ОСОБА_7 у виді домашнього арешту скасувати.

Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_7 на підставі ч.2 ст.75 КК України в строк відбування покарання у виді позбавлення волі, строк його попереднього увязнення в період з 02.07.2016 року по 01.11.2016 року, з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

В решті вирок Придніпровського районного суду Черкаської області від 02 липня 2016 року відносно обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без змін.

Головуючий :

Судді :