Ухвала суду № 64490437, 02.02.2017, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2017 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді - Шимківа С.С.,

суддів: - Бондаренко Н.В., Григоренка М.П.,

секретар судового засідання - Пиляй І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу, яка подана представником ОСОБА_3 - адвокатом Фесовцем Валерієм Петровичем на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 25 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про зміну розміру стягнення аліментів, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 25 жовтня 2016 року задоволено частково позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про зміну розміру стягнення аліментів.

Змінено розмір стягуваних з ОСОБА_3 аліментів за рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 25 листопада 2014 року та стягнуто з останнього на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання їх неповнолітньої доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/5 частки його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 31 серпня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_3 у прибуток держави судовий збір у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 (двадцять) коп.

У решті вимог відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - адвокат Фесовець Валерій Петрович покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що місцевий суд, при ухваленні рішення врахував лише те, що ОСОБА_3, згідно довідки про його дохід, отримує щомісячно 6863,06 грн, однак насправді його дохід з 01.01.2016 року по 31.07.2016 року становив 5524,76 грн. Більше половини з цього доходу він витрачає на оплату оренди квартири, одяг, продукти харчування, тощо.

Суд неправильно встановив вік дитини та мінімальний 30% прожитковий мінімум на дитину для визначення розміру аліментів.

Місцевий суд, стягнувши з відповідача аліменти на утримання їх дитини в _______________

Справа № 562/2077/16-ц Головуючий в суді І інстанції - Кушнір О.Г.

Провадження № 22-ц/787/99/2017 Суддя-доповідач - Шимків С.С.

розмірі 1/5 частки заробітку, а виходячи з його середньомісячного заробітку це становить 1372,61 грн, переклав на відповідача тягар утримання дитини.

Стягуючи аліменти з 31 серпня 2016 року, суд безпідставно застосував ч. 1 ст. 191 СК України.

Окрім того, неправомірно звільнено позивача ОСОБА_5 від обов'язку сплачувати судовий збір за поданий позов.

Просить суд скасувати оскаржуване рішення, та ухвалити нове, яким позов задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 на утримання їх неповнолітньої доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі 1/10 частки його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

ОСОБА_5, у поданих до суду запереченнях на апеляційну скаргу, вказує, що доводи представника відповідача про складне матеріальне становище відповідача, котре не дозволяє йому сплачувати аліменти в розмірі, визначеному судовим рішенням (1/5 зі всіх видів доходів) є незаконними та безпідставними.

Виходячи з розміру доходів, отриманих (а не нарахованих) відповідачем, які він зазначає в апеляційній скарзі (5524,76 грн., в місяць) стягнення 1/5 частини з них доходів, що становитиме 1104,8 гри. в місяць аж ніяк суттєво не позначиться на рівні його життя. В його розпорядженні залишатиметься 4 419,96 гри. в місяць, що в 3 рази перевищуватиме прожитковий мінімум.

Не заслуговують на увагу посилання позивача на найм квартири та сплату коштів за такий найм (оренду житла) в розмірі 2000 грн. в місяць.

Є всі підстави для висновку про те, що приєднана до апеляційної скарги копія

договору (як і сам договір) є фіктивною.

Договір, на який посилається відповідач, в порядку, передбаченому ч.2 ст.168 ЖК України, не зареєстрований. А тому він вважається неукладеним.

В квартирі, що зазначена в договорі, він не зареєстрований. В дійсності відповідач квартири не винаймає. Мешкає за адресою - АДРЕСА_1, в трьохкімнатній квартирі, що належить на праві власності його батькам. Житлом забезпечений повністю.

Їхнє з дочкою матеріальне становище є складним, значно гіршим за таке становище відповідача.

ЇЇ заробітна плата за 2016 рік є незначною. Становить в середньому від 1890 до 2553 гривень. Довідку приєдную.

Хворіє на НЦД змішаного типу, дистолічна КМП, пролапс. Перенесла операцію по видаленню ліпоми. Дитина також хворіє гострими респіраторними захворюваннями, грипом, гнійною ангіною, бронхітом. Копії документів приєднує.

Затрати на дитину є значно більшими, ніж встановлений законом прожитковий мінімум.

Так, за вересень-грудень 2016 року на дитину понесені затрати в розмірі 10 707 грн.84 коп.(оплата за садочок - 320 грн., на ремонт садочка 320 грн, придбання інгалятора - 1058 грн., ліки - 928 грн, велосипед - 1600 грн. харчування -1400 грн. (350 грн. в місяць), одяг осінній - 1680 грн., одяг зимовий - 2800 грн.. одяг новорічний - 400 грн.).

В середньому на місяць розмір затрат становить 2676 грн.96 коп.

Просить суд відхилити апеляційну скаргу та залишити оскаржуване рішення місцевого суду без змін.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарга, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони по справі - ОСОБА_5 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_1 від 15.11.2012 року (а.с. 6).

Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 25 листопада 2014 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 500 грн щомісячно, починаючи стягнення з 24 липня 2014 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

Як роз'яснено у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 р. №3 "Про практику застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства, стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

При вирішенні даного спору правове значення має встановлення наявності або відсутності факту зміни матеріального або сімейного стану платника аліментів у порівнянні із його матеріальним та сімейним станом, у якому він перебував на час ухвалення рішення про стягнення аліментів.

Матеріалами справи підтверджено, що матеріальний стан платника аліментів у порівнянні із його матеріальним станом на час ухвалення рішення про стягнення аліментів покращився, оскільки ОСОБА_3 працевлаштований у ТОВ "Морган Феніче" та отримав дохід, за період з 01.01.2016 по 31.07.2016 року у розмірі 48041,42 грн, що підтверджується довідкою від 25.08.2016 року № МФ000000244 (а.с. 5).

Таким чином, матеріальний стан ОСОБА_3 значно змінився, що в силу вимог ч. 1 ст. 192 СК України, є правовою підставою для задоволення позову та зміни розміру стягнення з твердої грошової суми на частку від доходу відповідача.

Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів місцевий суд, відповідно до правил ст. 182 СК України, вірно врахував матеріальне становище платника аліментів і прийшов до правильного висновку, що ОСОБА_3 спроможний сплачувати аліменти на утримання дитини в розмірі 1/5 частки його заробітку щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Таким чином, судом першої інстанції правомірно задоволено частково позов ОСОБА_5 та змінено розмір стягнення аліментів з твердої грошової суми на 1/5 частки заробітку відповідача щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з'ясувавши всі дійсні обставини справи та виконавши інші вимоги цивільного судочинства, вирішив дану справу згідно із законом.

Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують.

Керуючись ст.ст. 303, 307-308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу, яка подана представником ОСОБА_3 - адвокатом Фесовцем Валерієм Петровичем відхилити.

Рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 25 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня набрання нею чинності.

Головуючий-суддя С.С. Шимків

Судді: Н.В. Бондаренко

М.П. Григоренко