Рішення № 64489971, 03.02.2017, Гощанський районний суд Рівненської області

Справа №557/1209/16-ц

Провадження №2/557/104/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2017 року

Гощанський районний суд Рівненської області в особі:

судді Чорноус Л.І.

за участю представника відповідача ОСОБА_1

секретар судового засідання Поліщук С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Гоща цивільну справу за позовом

ОСОБА_2

до

Гощанської селищної ради Гощанського району

про

визнання права власності на спадщину за заповітом

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом , після смерті її діда ОСОБА_3

В обгрунтування своїх вимог посилається на те , що 03 серпня 1996 року помер її дід - ОСОБА_3, актовий запис № 38.

Після його смерті залишилося спадкове майно, а саме - гараж який знаходиться в смт. Гоща, вул. Незалежності, 26а Гощанського району Рівненської області, належність якого померлому підтверджується технічним паспортом, виданим КП РОБТІ від 15 квітня 2016 року, а також архівною довідкою від 06 квітня 2016 року № 103/06-27, виданою Державним архівом Рівненської області, з якої вбачається , що спадкодавцеві було надано дозвіл на будівництво гаража за адресою : смт.Гоща вул. Червоноармійська ,26 Рівненської області .

Вулицю Червоноармійську було перейменовано на вулицю Незалежності відповідно до рішення Гощанської селищної ради народних депутатів від 31.07.1992 року «Про перейменування вулиць смт. Гоща».

З довідки КП РОБТІ від 18 квітня 2016 року № 85/3276 вбачається , що право власності на гараж не зареєстроване.

Згідно заповіту, який був посвідчений нотаріусом Гощанської районної нотаріальної контори 01 серпня 1996 року, і який не змінено та не відмінено , ОСОБА_3 заповів все своє майно позивачці .

Спадщину після смерті спадкодавця, ОСОБА_2 прийняла своєчасно, шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном, оскільки проживала разом із спадкодавцем в одному будинку, де і проживає на даний час, що підтверджується довідкою № 903 від 26 травня 2016 року, виданою Гощанською селищною радою.

Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 не має і на спадкове майно ніхто не претендує, оскільки дружина спадкодавця ОСОБА_4, померла 09 жовтня 1995 року, актовий запис № 51.

Проте, у видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно нотаріусом позивачці було відмовлено через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно, що підтверджується відмовою нотаріуса № 381/02-14 від 02 червня 2016 року та постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 26.01.2017 року.

Тому вона звернулася до суду.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала з підстав , викладених у позовній заяві.

Представник відповідача Гощанської селищної ради ОСОБА_1 в судовому засіданні позову не визнав. Підтримав подані ним письмові заперечення на позов. Заперечуючи позов відповідач посилається на те , що заповідач за час свого життя не набув права власності на гараж, що знаходиться в смт.Гоща по вул. Незалежності ,26а Гощанського району та не охопив його в заповіті, хоча за час свого життя мав право використати всі можливі законні методи , щодо набуття права власності на гараж та земельну ділянку під ним.

Свідок ОСОБА_5, яка є сусідкою позивачки, у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_2 ще за життя діда ОСОБА_3 перебралася жити у його квартиру, так як він був інвалідом ВВв і пересувався на інвалідному візку, а тому потребував сторонньої допомоги. Позивачка у цій квартирі проживає і надалі. Також в ОСОБА_3 був гараж, якого він збудував і яким користувалася ще за його життя позивачка, так як утримувала там кролів, і продовжила користуватися і надалі цим гаражем.

Свідок ОСОБА_6 дала аналогічні пояснення, що і свідок ОСОБА_5

Заслухавши пояснення сторін, оцінюючи докази, досліджені в судовому засіданні, суд рахує, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

В судовому засіданні встановлено, що 03 серпня 1996 року помер ОСОБА_3, актовий запис № 38, який був дідом позивачки ОСОБА_2

Відповідно до положень ст. 525 ЦК України ( в редакції 1963 року ) часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Таким чином, часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 є день його смерті, 03.08.1996 року, а тому відносини спадкування регулюються чинним на той час ЦК УРСР (в редакції 1963 року ).

Згідно заповіту , який був посвідчений нотаріусом Гощанської районної нотаріальної контори 01 серпня 1996 року, і який не змінено та не відмінено , ОСОБА_3 заповів все своє майно позивачці ОСОБА_2

У відповідності до ст. 534 ЦК України (в ред. 1963 р.) кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом.

Статтею 548 ЦК України (в редакції 1963 року ) передбачено , що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.

Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно із ст. 549 ЦК України ( в ред. 1963 року) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв шляхом фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном, або шляхом подачі державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини.

З довідки № 903 від 26 травня 2016 року, виданою Гощанською селищною радою, вбачається , що спадщину після смерті спадкодавця, ОСОБА_2 прийняла своєчасно, вступивши в управління та володіння спадковим майном, оскільки проживала разом із спадкодавцем в одному будинку, де і проживає на даний час.

Крім того, допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердили факт своєчасного прийняття спадщини позивачкою після смерті ОСОБА_3 шляхом всупу у володіння та користування спадковим майном, так як ОСОБА_2 ще за життя спадкодавця перебралася жити у його квартиру, так як він був інвалідом ВВв і пересувався на інвалідному візку, де і проживає і надалі. Також спірним майном гаражем користувалася ще також за життя спадкодавця, так як утримувала там кролів, і продовжувала користуватися і надалі цим гаражем.

Позивачка посилається на те , що на час смерті спадкодавця йому належав гараж, який знаходиться в смт. Гоща, вул. Незалежності, 26а Гощанського району Рівненської області.

Згідно технічного паспорту КП РОБТІ від 15 квітня 2016 року на гараж в смт.Гоща по вул. Незалежності , 26а Рівненської області, він значиться за ОСОБА_3.

З довідки КП РОБТІ від 18 квітня 2016 року № 85/3276 вбачається , що право власності на гараж в смт.Гоща по вул. Незалежності , 26а Рівненської області не зареєстроване.

Як вбачається з архівної довідки від 06 квітня 2016 року № 103/06-27, виданої Державним архівом Рівненської області, згідно із протоколом засідання виконавчого комітету Гощанської селищної ради депутатів трудящих від 31 травня 1977 року №10 ОСОБА_3 було надано дозвіл на будівництво гаража за адресою : смт.Гоща вул. Червоноармійська ,26 Рівненської області.

Відповідно до рішення Гощанської селищної ради народних депутатів від 31.07.1992 року «Про перейменування вулиць смт. Гоща» вулицю Червоноармійську було перейменовано на Незалежності.

У відповідності до ст.560 ЦК України ( в ред. 1963 року) спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину.

Як вбачається з обгрунтованої постанови нотаріуса від 26.01.2017 року, позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті її діда ОСОБА_3 через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно, а саме на гараж №26а по вул. Незалежності в смт.Гоща.

Відповідно до положень ч.3 п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Задовольняючи позов ОСОБА_2 за відсутності правовстановлюючого документа на спадкове майно на імя спадкодавця суд виходить з того , що статтею 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року №1952-ІУ передбачено , що державна реєстрація прав на нерухоме майно є обовязковою. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обовязкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку, до набрання чинності Законом України від 1 липня 2004 року „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.

З узагальнення Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування » від 16.05.2013 року вбачається , що Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обовязкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортомна будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

Представник відповідача посилається на те, що спадкодавцеві не було надано земельну ділянку у встановленому законом порядку.

Однак ці посилання є безпідставними, так як до введення в дію ЗК в редакції від 1990 року (до 15 березня 1991р) статтями 90,101 ЗК в редакції від 1970 р. передбачалося, що разом із правом власності на будівлю до громадянина переходило право користування земельною ділянкою, якщо будівля розташована на землях міст або селищ міського типу.

Отже, окремого рішення щодо надання земельної ділянки під будівництво, за умови правомірності будівництва, чинне законодавство, на час виникнення спірних правовідносин (гараж побудовано у 1977 році) не вимагало.

У відповідності до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Таким чином, оскільки будівництво гаража за адресою : смт.Гоща вул. Незалежності (Червоноармійська) 26а Рівненської області ОСОБА_3 проводилось за наявності дозволу, виданого компетентними органами, технічний паспорт виготовлено на імя спадкодавця і там відсутні дані, що дане будівництво є самочинним, а чинне на той час законодавство не вимагало обовязкової реєстрації нерухомого майна, то заперечення відповідача суд вважає безпідставними, а вимоги ОСОБА_2 законними.

З урахуванням вищенаведеного, беручи докази в їх сукупності суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для визнання за ОСОБА_2 права власності на гараж , що розташований в смт.Гоща вул.. Незалежності , 26а Рівненської області , як на спадкове майно за заповітом після смерті ОСОБА_3.

Керуючись ст.ст.10, 60, 212, 213 ЦПК України, в силу ст. ст.525,534,548,549,560 ЦК України (в ред.1963 р.) ст. 328 ЦК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на гараж , що знаходиться в смт.Гоща вул. Незалежності ,26а Рівненської області , як на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 , який помер 03 серпня 1996 року.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Рівненської області через Гощанський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано , набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: