Постанова № 64488780, 03.02.2017, Апеляційний суд Сумської області

.

Справа №577/5488/16-п Головуючий у суді у 1 інстанції - Гетьман В. В.Номер провадження 33/788/49/17 Суддя-доповідач - Філонова Ю. О. Категорія - Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2017 року м. Суми

Суддя Апеляційного суду Сумської області Філонова Ю. О. , з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_3., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 на постанову судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 26 грудня 2016 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, мешканець АДРЕСА_1,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.ст. 122-4, 124, 130 ч. 1 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 275,60 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 26 грудня 2016 року водій ОСОБА_3 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.ст. 122-4, 124, 130 ч. 1 КУпАП і на нього було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік за те, що 19 листопада 2016 року, о 23 год. 45 хв., керував автомобілем НОМЕР_1 по вул. Воронізька в районі Школи № 9 в м. Шостка Сумської області, у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9 (а) ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Крім того, 19 листопада 2016 року о 19 год. 15 хв. водій ОСОБА_3 на автодорозі З.Новгородське - с. Мефодіївка (2 км - 360 м.) керуючи автомобілем НОМЕР_1, відволікшись від керування скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, що рухався в попутному напрямку попереду нього, автомобілі отримали механічні пошкодження, а водій ОСОБА_3 залишив місце пригоди чим порушив п. 2.3 б, 2.10 а ПДР України. , тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст.ст. 122-4, 124 КУпАП.

В поданій апеляційній скарзі особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 не оспорюючи фактичних обставин справи та повністю визнаючи свою вину у вчинених адміністративних правопорушеннях просить скасувати постанову судді в частині позбавлення його права керувати всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік, оскільки він працює директором Сумського відділення компанії МПП «Фірма Ерідон» та вимушений пересуватись на автомобілі, позбавлення ж його права керувати транспортним засобом фактично позбавить його заробітку необхідного як для його утримання так і членів його родини. Разом з цим просить врахувати суд те, що за порушення правил дорожнього руху до адміністративної відповідальності він раніше не притягувався та має позитивну характеристику на роботі та користується повагою і авторитетом серед колег.

Вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, який підтримав подану ним апеляційну скаргу та просив часткового скасування постанови судді, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, вважаю, що вказана вище апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно вимог ст.245, 252, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судом забезпечується всебічне, повне та об'єктивне дослідження всіх обставин справи. Зазначені вимоги закону судом дотримані.

Як убачається з матеріалів справи суддя першої інстанції, всебічно розглянув справу, об'єктивно оцінив добуті докази, з'ясував фактичні обставини вчинення адміністративного правопорушення і дав їм вірну оцінку.

Зокрема, вчинення ОСОБА_3 адміністративних правопорушень передбачених ст.ст. 122-4, 124, 130 ч. 1 КУпАП підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: протоколах про адміністративне правопорушення (а.с. 1, 2, 3), складених відповідно до вимог закону та які містять підписи та пояснення ОСОБА_3 про те, що він згодний із їх змістом, схемою наслідків дорожньо-транспортної пригоди (а.с.4), поясненнями потерпілого ОСОБА_5 (а.с. 7), який пояснив обставини справи та вказав на ОСОБА_3, як на особу, яка спровокувала ДТП, поясненнями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с. 8), з яких вбачається, що ОСОБА_3 в установленому законом порядку було роз'яснено його права і обов'язки, повідомлено про дату та час розгляду справи та який у їх присутності перебуваючи з ознаками алкогольного сп'яніння відмовився від отримання копії протоколу № 187779 та отримання тимчасового дозволу на керування транспортним засобом, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_3 (а.с. 10) про обставини вчинення ним ДТП, та висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу на швидкість реакції № 145 від 20 листопада 2016 року (а.с. 13) відповідно до якого ОСОБА_3 перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Таким чином, приходжу до висновку, що зазначені докази беззаперечно доводять вину ОСОБА_3 у керуванні автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, вчинення ним ДТП, та зникнення з місця пригоди, тобто порушення ним вимог п.2.9, 2.3 б, 2.10 а ПДР України, а відповідно вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124, 130 ч. 1 КУпАП.

Що стосується вимог апеляційної скарги ОСОБА_3 про часткове скасування постанови суду, в частині позбавляння його права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік, то суд зазначає таке:

Відповідно до положень ст. 130 ч. 1 КУпАП за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння передбачена відповідальність у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Відповідальність за вчинення ст. 124 КУпАП, а саме порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, передбачена у виді накладення штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від 6 місяців до 1 року.

Санкція ст. 122-4 КУпАП за залишення місця дорожньо-транспортної пригоди передбачає відповідальність у виді накладення штрафу в розмірі 15 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк від 10 до 15 діб.

З огляду на те, що ОСОБА_3 вчинив три адміністративних правопорушення, при призначенні йому покарання застосовуються положення ст. 36 ч. 2 КУпАП, а саме накладення стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тому суд першої інстанції, при накладенні стягнення за вчинені адміністративні правопорушення, прийшов до вірного висновку про те, що оскільки найбільш сувора санкція із числа вчинених ОСОБА_3 правопорушень є санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка передбачає накладення на особу штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, тому стягнення за всі правопорушення були накладні в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП.

При цьому, стягнення за ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, є основним видом стягнення і безальтернативним, тобто штраф застосовується лише з позбавленням прав керування, тому вимоги апеляційної скарги ОСОБА_3 про скасування постанови в частині позбавлення його прав, не можуть заслуговувати на увагу, оскільки є безпідставними та такими, що суперечать положенням КупАП.

В зв'язку з вищенаведеним, посилання на позитивні характеристики ОСОБА_3 та його доводи про потребу, у зв'язку з роботою, бути водієм транспортного засобу, на думку суду, є, в даному випадку, безпідставними.

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 26 грудня 2016 року, якою ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.ст. 122-4, 124, 130 ч. 1 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду Сумської областіФілонова Ю. О.